Тема 12. Зовнішньоекономічна діяльність.

Міжнародна торгівля. Чистий експорт. Теорії міжнародної торгівлі. Протекціонізм і лібералізм. Торгові бар’єри. Платіжний баланс. Валютний ринок. Валютний курс. Змінний обмінний курс. Фіксований обмінний курс. Девальвація. Ревальвація. Модель Манделла-Флемінга. Стабілізаційна політика у відкритій економіці.

Тема 12 зовнішньоекономічна діяльність план

1. Розрахунок національного доходу у відкритій економіці

2. Міжнародні потоки товарів і капіталу

3. Обмінні курси

4. Короткострокова модель відкритої економіки

5. Мала відкрита економіка при змінному обмінному курсі

6. Мала відкрита економіка при фіксованому обмінному курсі

1. Розрахунок національного доходу у відкритій економіці

У попередніх лекціях ми спрощували аналіз, припускаючи, що розглянута економіка не бере участі у міжнародній торгівлі, тобто, є закритою. Разом з тим, реальні економіки експортують товари й послуги за кордон і імпортують товари й послуги з-за кордону, тобто, є відкритими.

У відкритій економіці витрати на вироблену продукцію можна розкласти на чотири компоненти:

У = Са + Іа + Са + Х_х

Са - споживання вітчизняних товарів.

І_а - інвестиційні витрати на вітчизняні товари й послуги.

Са - державні закупівлі вітчизняних товарів і послуг.

Хх - експорт товарів і послуг, вироблених усередині країни.

Але внутрішні витрати включають витрати не тільки на вітчизняні товари й послуги, але й на товари й послуги, вироблені за рубежем. Позначимо витрати на товари й послуги, вироблені за кордоном, індексом ї і одержимо:

С = Са + Сг I = Іа + If Є = Єа + Gf

Тепер підставимо ці вирази в рівняння витрат на продукцію, вироблену у відкритій економіці, і одержимо:

У = (С - СО + (І - ї + (Є - + Х_х

Після перетворення одержимо:

У = С + І + Є + X - (Сї + ^

Сї' + ^ + G_f = М, де М - витрати на імпорт У = С + І + Є + X - М X - М = Х_п, де Х_п - чистий експорт У = С + І + Є + Х_п

Це рівняння показує, як зв’язані між собою витрати на придбання вітчизняної продукції, внутрішні витрати й чистий експорт.

Хп = У - (С + І + Є) Чистий внутрішні = випуск - експорт витрати

Якщо величина випуску перевищує внутрішні витрати, країна експортує різницю: величина чистого експорту є позитивною. Якщо величина випуску не перевищує внутрішніх витрат, країна імпортує різницю: величина чистого експорту стає негативною.

Рахунки національного доходу й для відкритої й для закритої економіки показують, що загальний обсяг витрат на вироблені товари й послуги дорівнює сукупному доходу в економіці. Для відкритої економіки існує два показники сукупного доходу:

Валовий національний продукт (ВНП) - доход, отриманий громадянами даної країни. У цю величину включається доход, отриманий громадянами країни за кордоном, але не включаються доходи факторів виробництва, що перебувають у даній країні, але належать іноземцям.

Валовий внутрішній продукт (ВВП) - доход, отриманий усередині країни. У цей показник включається доход, отриманий іноземцями усередині країни, але не включається доход, отриманий громадянами даної країни за кордоном.

Ці два показники розрізняються в силу того, що фактори виробництва не завжди належать громадянам країни, у якій вони використовуються. Наприклад, якщо громадянин України виїжджає на тимчасову роботу в Німеччину, то отриманий ним доход є частиною ВНП України, але не входить у ВВП України, тому що його отримано за її межами. Навпаки, якщо громадянинові США належить фабрика в Україні, то одержуваний ним прибуток входить у ВНП США, тому що він громадянин США, й у ВВП України, тому що доход отриманий на території України (але у ВНП України не входить).

Якщо повернутися до основної тотожності національних рахунків:

У = С + I + Є + Хп,

то виникає питання, що таке У у цьому випадку - ВВП або ВНП? Відповідь на це питання залежить від інтерпретації Х_п. Залежно від того, як ми визначимо Х_п, У може означати й ВВП і ВНП.

Розглянемо, наприклад, що відбувається, коли громадянин України одержує доход, працюючи за кордоном. Виникає два питання:

1. Чи варто включати даний доход в У?

2. Чи Варто розглядати послуги, надані громадянами України, що працюють за кордоном. як експорт і включати їх, таким чином, в Х_п?

При відповіді на ці питання важливо дотримуватися єдиної методології. З одного боку, якщо за У ми прийняли ВВП, то доход, отриманий за кордоном, не є частиною У, і послуги працівника не повинні включаться в Х_п.

З іншого боку, якщо за У ми прийняли ВНП, то доход, отриманий за кордоном, є частиною У, і послуги працівника входять NX. У даному курсі ми під У розуміємо ВНП. Це означає, що в Х_п включаються послуги факторів виробництва (праці й капіталу, що належать країні, але використовуються за кордоном.

У відкритій економіці фінансові ринки тісно пов’язані з ринками товарів. Щоб побачити цей зв’язок перепишемо тотожність національних рахунків з урахуванням інвестицій і заощаджень. Почнемо з рівності:

У = С + І + С + Х_п

Відіймемо С і С від обох частин рівняння:

У - С - С = І + Хп

Згадаємо, що (У - С - С) - це національні заощадження, (8) - сума приватних (У - Т - С) і державних заощаджень (Т - С). Звідси:

8 = І + Хп

Перенесемо всі члени в ліву частину рівняння й запишемо основну тотожність національних рахунків як:

(І - 8) + Хп = 0

Дана форма запису основної тотожності національних рахунків показує зв’язок між міжнародними потоками коштів, призначених для нагромадження капіталу (І - 8) і міжнародними потоками товарів і послуг Х_п.

Кожний член цієї рівності має власне ім’я. І - 8 називається рахунок руху капіталу платіжного балансу. Рахунок руху капіталу, являє собою надлишок внутрішніх інвестицій над внутрішніми заощадженнями. Інвестиції можуть перевищувати заощадження країни, тому що інвестори можуть фінансувати інвестиційні проекти за рахунок коштів, запозичених на світових фінансових ринках. Таким чином, рахунок руху капіталу дорівнює обсягу внутрішнього нагромадження капіталу фінансованого за рахунок закордонних позик. Х_п називається поточним рахунком (рахунком поточних операцій) платіжного балансу. Рахунок поточних операцій - це сума одержувана з-за кордону в обмін на чистий експорт (включаючи чистий виторг від використання факторів виробництва даної країни).

Основна тотожність національних рахунків стверджує, що рахунок руху капіталу й поточний рахунок платіжного балансу врівноважені. Це означає, що:

сальдо рахунку + сальдо поточного = ^ руху капіталу рахунку (І - 8) + Хп =0

Якщо величина І - 8 є позитивною, Х_{п -} негативний, ми маємо позитивне сальдо рахунку руху капіталу й дефіцит поточного рахунку платіжного балансу. Це означає, що ми беремо позики на світових фінансових ринках і імпортуємо більше товарів, чим експортуємо. Якщо І - 8 є негативною, Х_п - позитивний, це означає, що на світових фінансових ринках ми виступаємо в ролі кредитора й більше експортуємо товарів, чим імпортуємо.

У даному аналізі ми не враховуємо зміни в офіційних валютних резервах, через які сальдо рахунку руху капіталу не зовсім точно дорівнює І - 8 і не зовсім точно врівноважує поточний рахунок. Для простоти аналізу ми припускаємо, що зміни валютних резервів дорівнюють нулю.

Баланс рахунку руху капіталу й поточного рахунку показує, що міжнародні потоки фондів для фінансування нагромадження капіталу й міжнародні потоки товарів і послуг являють собою дві сторони однієї медалі. Якщо наші заощадження перевищують наші інвестиції, то заощадження, не інвестовані усередині країни, використовуються для видачі кредитів іноземцям. Їм потрібні позички, оскільки ми надаємо їм більше товарів і послуг, чим вони надають нам, тобто X_n є позитивним. І навпаки.

Міжнародні потоки капіталу можуть приймати різні форми. Позитивне сальдо рахунку руху капіталу означає приплив капіталу в країну. Приплив капіталу може здійснюватися у формі одержання іноземних позик або покупки іноземцями фінансових або матеріальних активів даної країни.