Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ministerstvo_osviti_i_nauki_Ukrayini_Zaporizka....docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
733 Кб
Скачать
☆

Тема 8 приватні інвестиції

ПЛАН

  1. Інвестиції

  2. Фактори, що впливають на інвестиції

  3. Рівновага й ставка відсотка

  1. Інвестиції

Інвестиції - це витрати на будівництво заводів, устаткування із тривалим терміном служби й т.д.

І фірми й домашні господарства купують інвестиційні товари. Кількість інвестиційних товарів, на яку пред’являється попит, залежить від:

а) очікуваної норми чистого прибутку;

б) реальної ставки відсотка (це ціна, що фірма повинна заплатити, щоб зайняти грошовий капітал, необхідний для придбання реального капіталу).

Реальна ставка відсотка - це номінальна ставка відсотка, скоректована на вплив інфляції.

Попит виникає лише на такі інвестиційні проекти, для яких реальна ставка відсотка є нижча від очікуваної норми чистого прибутку. Чим нижча ставка відсотка, тим віще попит на інвестиції.

Зв’язок між реальною ставкою відсотка г і інвестиціями I може бути виражена в такий спосіб: I = І(г). На рис. 8.1 показаний графік інвестиційної функції.

Інвестиції, I §

Рис 8.1 - Інвестиційна функція

  1. Фактори, що впливають на інвестиції

На величину попиту на інвестиції впливають, крім ставки відсотка, і інші фактори. Зміна цих факторів, що викликає приріст очікуваної норми чистого прибутку змістить криву інвестицій вправо, а зменшення - уліво. До таких факторів відносяться:

  1. Витрати на придбання, експлуатацію й обслуговування встаткування (якщо витрати зростають - очікуваний прибуток падає й навпаки).

  2. Податки на підприємців.

  3. Технологічні зміни (є основним стимулом для інвестування, тому що зниження витрат виробництва збільшує очікуваний прибуток).

  4. Зайві виробничі потужності.

  5. Очікування виробників.

Чи залежать інвестиції від доходу? Ні, адже з нашого графіка видно, що інвестиції будуть визначатися очікуваною нормою чистого прибутку. Тому інвестування автономно (незалежно від рівня поточного доходу після сплати податку) (рис. 8.2).

Припустимо, що ставка відсотка дорівнює 6%, тоді при будь-якому рівні доходу підприємства готові інвестувати 10 млрд. дол. (див. таблицю 5.1). Це звичайно, досить спрощена картина.

Рис. 8.2 - Взаємозв’язок інвестицій і поточного рівня доходу

У дійсності, величина інвестицій може змінюватися зі зміною ЧНП тому

що:

  1. Великі інвестиції фінансуються із прибутку, тому, коли прибуток (ЧНП) зростає, зростають й інвестиції.

  2. При низькому рівні ЧНП у підприємницькому секторі будуть більше невикористані потужності, а це зменшить стимули до інвестування.

Тому в дійсності графік інвестицій буде мати вигляд In'.

Математичне ця залежність може бути виражене так:

Т АК AV

1 = “ду" *

Відношення ЛК/ЛУ отримало назву акселератора, який позначають р. Звичайно акселератор більше 1, тому коливання інвестицій перевершують коливання доходу. Принцип простого акселератора проголошує, що інвестиції пропорційні змінам в обсягу виробництва. Таким чином, при високих обсягах виробництва приріст випуску дорівнює нулю (див. графік виробничої функції) і чисті інвестицій дорівнюють нулю. Дослідження довели, що модель простого акселератора не може достовірно пояснити рух інвестицій. Це відбувається з таких причин:

  • якщо фірма має невикористані потужності, вона не буде збільшувати інвестиції при збільшенні продажів;

  • при зменшенні ЧНП маловірогідне, що фірми будуть демонтувати обладнання;

  • модель простого акселератора припускає, що збільшення випуску продукції викликає збільшення капіталу в той самий період, що і збільшення випуску. Однак таке швидке пристосування навряд чи можливе;

  • модель простого акселератора припускає, що обсяги капіталу змінюються у відповідь на кожну зміну ЧНП, але бізнесмени реагують лише на постійні зміни ЧНП;

  • модель простого акселератора не враховує ситуації на фінансовому ринку.

Було здійснено багато спроб вдосконалити модель простого акселератора, так була запропонована модель гнучкого акселератора, яка використовується в сучасних неокласичних теоріях інвестицій.

Витрати на інвестиції піддаються більшим змінам, що пояснюється наступним:

  1. Невизначеність терміну служби інвестиційних товарів.

  2. Нерегулярність інновацій (нові технології з’являються нерегулярно).

  3. Мінливість прибутків (інвестиції здійснюються тільки при сприятливому прогнозі відносно очікуваної норми чистого прибутку, однак прибуток сам по собі є мінливим, що надає нестійкий характер інвестиціям).

  4. Мінливість очікувань (вони можуть змінюватися залежно від зміни політичної обстановки, розвитку НТП і т.д.).

У зв’язку із цим фірми розглядають часто фондову біржу як барометр стабільності економіки, однак сама фондова біржа піддається різким змінам у зв’язку зі спекуляцією.

  1. Рівновага й ставка відсотка

Отже, ми розглянули, чим визначається об’єм виробництва товарів і послуг в економіці й від чого залежить попит на товари й послуги. Тепер необхідно з’ясувати, як урівноважується попит та пропозиція в економіці. Як ми побачимо, вирішальну роль у цьому грає ставка відсотка.

У закритій економіці попит на товари й послуги пред’являється у вигляді споживання, інвестицій і державних закупівель:

У = С + I + Є

При цьому:

С = с(У - Т)

I = І(г)

Є = Є У = с(У - Т) + І(г) + Є

Обсяг виробництва товарів і послуг залежить від факторів виробництва й виробничої функції. Якщо останні не змінюються, то й обсяг виробництва фіксований:

У = р(К,Ь) = У

Тепер об’ єднаємо ці рівняння:

У = с(У-Т) + І(г) + Є

Звідси ясно, що ставка відсотка г урівноважує попит на товари й послуги в економіці. При рівноважній ставці відсотка попит на товари й послуги дорівнює їх пропозиції.

Щоб краще зрозуміти роль ставки відсотка, що одночасно є й ціною запозичення й доходом по заощадженнях, необхідно розглянути фінансові ринки.

Перепишемо тотожність національних рахунків У = С + I + С як У - С - С = I.

У - С - С - це та частина виробленої продукції, що залишається після того, як був задоволений попит споживачів і уряду - вона називається національні заощадження або просто заощадження (8). У такій формі тотожність стверджує, що 8 = I.

Національні заощадження можна розділити на заощадження домогосподарств (приватні заощадження) і державні заощадження. Приватні заощадження - це доход у розпорядженні (У - Т) мінус споживання С. Державні заощадження - це податкові надходження Т мінус державні закупівлі С.

Національні заощадження = приватні заощадження + держ. заощадження =

= (У - Т - С) + (Т - С)

У такий спосіб:

(У - Т - С) + (Т - С) = I

Підставимо в тотожність У - Т - С = I функцію споживання й інвестиційну функції:

У - с(У - Т) - С = Цг)

Врахуємо, що С і Т зафіксовано в рамках даної економічної політики, а У зафіксовано наявними факторами виробництва й виробничою функцією. Тоді отримуємо:

У - с(У-Т ) - С = !(г) або 8 = !(г)

Ліва частина рівняння показує, що національні заощадження залежать від доходу У і змінних економічної політики С і Т; для незмінних У, С і Т національні заощадження 8 також незмінні.

На рис. 8.3 представлені графік заощаджень і графік інвестицій як функція від ставки відсотка. Графік заощаджень представлений вертикальною прямою, оскільки в даній моделі заощадження не залежать від ставки відсотка.

Рис 8.3 - Заощадження, інвестиції, ставка відсотка

Таким чином, ми можемо зробити висновок, що при рівноважній ставці відсотка заощадження дорівнюють інвестиціям і пропозиція позикових коштів дорівнює попиту на них.

Зміна основних параметрів державної фіскальної політики (С і Т) впливає на попит на вироблені в економіці товари й послуги.

Розглянемо спочатку наслідки збільшення обсягу державних закупівель на АС. Миттєво відбудеться збільшення попиту на товари й послуги на АС. Але, так як загальний обсяг виробництва фіксований, збільшення державних закупівель може відбутися за рахунок зменшення або споживання С або інвестицій I. Так як доход у розпорядженні не змінився, споживання також не змінюється, отже зростання С може відбутися тільки за рахунок зниження I, а

для цього повинна зрости відсоткова ставка. Це вже знайомий нам ефект витіснення інвестицій державними закупівлями.

Щоб зрозуміти механізм дії ефекту витіснення розглянемо вплив збільшення державних закупівель на заощадження й інвестиції.

Національні заощадження = приватні заощадження + держ. заощадження =

= [У - Т - с(У - Т)] + ( Т - Є) = У - с (У - Т) - Є

Оскільки збільшення Є не супроводжується збільшенням Т, зростання державних закупівель приводить до скорочення національних заощаджень 8. На рис. 8.4 це показано зрушенням вліво кривої пропозиції позикових коштів, що викликає зростання рівноважної ставки відсотка.

Рис. 8.4 - Скорочення заощаджень

Тепер розглянемо вплив зниження податків на ЛТ. Безпосередній вплив скорочення податкових надходжень проявляється в збільшенні доходу у розпорядженні на ЛТ, і, як результат, у збільшенні споживання на ЛТхМРС. Так як У є фіксованим при даних факторах виробництва, а Є фіксовано урядом, збільшення споживання може відбуватися тільки за рахунок зменшення інвестицій, а для цього повинна вирости процентна ставка.

105

Таким чином, скорочення податкових надходжень, так само як і збільшення державних закупівель збільшує ставку відсотка й витісняє інвестиції.

Тепер розглянемо наслідки збільшення інвестиційного попиту. Попит на інвестиції може вирости в результаті дії різних факторів (наприклад, появи технічних нововведень або введення податкових пільг для стимулювання інвестицій).

Наслідки росту попиту на інвестиції показані на рис. 8.5.

Рис 8.5 - Зростання інвестиційного попиту

Зростання інвестиційного попиту викликає зрушення вправо кривої попиту на інвестиції. У результаті економіка переходить із точки Еі у точку Е2. При цьому, якщо заощадження фіксовані, збільшення інвестиційного попиту збільшує тільки ставку відсотка, але не обсяг інвестицій в економіці.

Висновок про наслідки збільшення інвестиційного попиту був би іншим, якби ми припустили існування залежності між заощадженнями й ставкою відсотка. Так як ставка відсотка це не тільки ціна позикових коштів, але й доход від заощаджень, її зростання може скорочувати споживання й збільшувати заощадження. У такому випадку крива заощаджень була б висхідною й

збільшення інвестиційного попиту збільшило б і рівноважну ставку відсотка й обсяг інвестицій (рис. 8.6).

Рис. 8.6 - Збільшення обсягу інвестицій у випадку, якщо заощадження

залежать від ставки відсотка

Питання для самоперевірки

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]