- •1. Теорія держави і права, її об`єкт, предмет, ознаки та місце в системі юриспруденції
- •3. Публічна влада в первісному суспільстві та її характеристика
- •Загальні закономірності походження держави
- •Соціальне нормативне регулювання в первісному суспільстві та його характеристика
- •6. Людина, особа, громадянин: співвідношення понять
- •7. Правовий статус особи: поняття, ознаки, структура, види
- •8 Теорія поколінь прав людини: поняття, характеристика
- •9. Співвідношення прав людини і прав громадянина
- •11. Поняття та основні обовязки людини і громадянина
- •10. Поняття та ознаки основоположних прав і свобод людини і громадянина
- •12. Національні гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •13. Міжнародні гарантії прав людини та їх характеристика
- •14. Європейська система захисту прав людини: поняття, принципи, характеристика
- •15. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства
- •16.Політична система громадянського суспільства і місце в ній держави
- •17. Політичні партії в системі громадянського суспільства та їх правовий статус
- •18. Поняття, ознаки, сутність держави
- •19. Соціальна і державна влада: поняття й співвідношення
- •20. Історичні типи держави і суспільно-економічні формації: поняття та співвідношення
- •21. Поняття і види суверенітету
- •22. Суверенітет держави: поняття, ознаки, характеристика
- •23. Суверенітет народу і його співвідношення з суверенітетом держави
- •24. Суверенітет нації і його співвідношення з суверенітетом держави
- •Співвідношення суверенітету нації [в етнічному розумінні] і суверенітету держави
- •25. Поняття, види та характеристика функцій держави
- •26.Поняття форми держави, структура та ознаки
- •27 .Форма державного устрою: поняття і види
- •28.Форма державного правління: поняття, ознаки і види
- •29.Унітарні і федеративні держави як основні форми державно-територіального устрою: поняття, характеристика
- •31.Еволюція форм правління в незалежній Україні та сучасна форма її державного устрою
- •32.Форми державного (політичного) режиму: поняття, характеристика
- •33.Конфедерація, співдружність, міждержавне об’єднання: поняття, співвідношення, характеристика
- •34.Принцип розподілу державної влади: поняття, сутність і зміст
- •35.Загальна характеристика трьох гілок державної влади: законодавчої, виконавчої, судової
- •36.Механізм держави: поняття, ознаки, структура
- •37. Державний апарат як центральний елемент механізму держави: поняття, структура, ознаки
- •38. Державні органи як первинні елементи державного апарату: поняття, ознаки, структура
- •39. Державні підприємства і установи в механізмі держави, поняття, ознаки, структура
- •40. Принципи організації і діяльності державного апарату: поняття, характеристика
- •41.Система «стримувань і противаг» як умова реалізації принципу поділу влади: поняття та сутність
- •Системі «стримування і противаг» притаманні наступні специфічні ознаки:
- •Система стримувань і противаг на прикладі України
- •42.Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої, судової влади та їх функції
- •43.Місцеві державні органи і органи місцевого самоврядування: поняття та співвідношення
- •44.Державна служба, державний службовець і посадова особа: поняття, співвідношення, характеристика
- •45.Поняття та ознаки демократичної держави
- •46.Форми та інститути демократії: поняття, ознаки, характеристика
- •47 .Поняття, ознаки та принципи правової держави
- •48.Верховенство права: поняття та сутність
- •49.Соціальна держава: поняття, ознаки, принципи та сутність
- •50.Демократія і самоврядування народу: поняття, ознаки та співвідношення
- •51. Громадянське суспільство: поняття, ознаки, структура.
- •52. Політична система суспільства: поняття, ознаки, структура
- •53. Поняття і структура державної влади.
- •54. Поняття і методи здійснення державної влади.
- •55. Легітимність і легальність державної влади: поняття, сутність та співвідношення.
- •56. Завдання і функції держави: поняття, сутність, характеристика.
- •57. Типологія держави: формаційний підхід (поняття, види,характеристика).
- •58. Типологія держави: цивілізаційний підхід (поняття, види, характеристика).
- •59. Значення вивчення загальної теорії держави та права для підготовки правників-міжнародників.
- •60.Порівняльно-правовий аналіз функцій держави в сучасних умовах міжнародного розвитку
- •61.Міжнародний порівняльний аналіз механізму і апарату держави у сучасному світі (на прикладі держав Європейського союзу)
- •62. Політична система сучасного українського суспільства: елементи, характерні риси та напрями розвитку
- •63. Взаємозвязок громадянського суспільства, особи і держави: поняття та співвідношення
- •64. Демократія як форма державно-правового розвитку сучасної цивілізації: поняття, сутність, характеристика
- •65. Людина, особа, громадянин: сутність та співвідношення понять
- •66. Міжнародний порівняльний аналіз становлення, розвитку та реалізації основоположних прав і свобод людини і громадянина
- •67. Порівняльний аналіз міжнародного розвитку правових і соціальних держав Європейського союзу
- •68. Міжнародно-правові моделі державотворення сучасності: поняття та загальна характеристика
- •69. Інститут держава: поняття, види, характеристика
- •70. Механізм держави: поняття, структура і принципи
- •71. Сутність сучасної держави її ознаки та атрибути
- •72. Державна влада та її властивості: поняття, ознаки
- •73.Держава і соціальне партнерство: поняття, сутність, співвідношення
- •74. Поняття, принципи і форми демократії
- •75.Співвідношення держави і права: шляхи та сутність
- •76.Система гарантій прав людини і громадянина в сучасній державі: поняття, види, характеристика Гарантії прав і свобод людини та громадянина
- •II. За характером гарантії класифікують на:
- •III. За ступенем поширеності гарантії класифікують на:
- •IV. За суб'єктами, що реалізують гарантії, розрізняють:
- •V. За особливостями правового статусу, що гарантується, визначають:
- •77.Місцеве самоврядування, децентралізація влади та роздержавлення суспільного життя: сутність та співвідношення
- •78.Основні конституційні права і свободи людини і громадянина та їх порівняльна характеристика в країнах Європейського союзу
- •79.Конституційні обов’язки громадян України та їх порівняльна характеристика з конституційними обов’язками громадян країн Європейського союзу
- •80.Міжнародно-правові акти, що регламентують права людини: сутність та характеристика
- •81. Державно-правові акти про незалежність України: сутність, характеристика
- •82. Декларація про державний суверенітет України: сутність та характеристика
- •83. Самоврядування народу: поняття, принципи і форми здійснення
- •84. Поняття та елементи державної влади, її співвідношення з політичною владою.
- •85. Місце держави в політичній системі суспільства: сутність та співвідношення з іншими субєктами політичної системи
- •86.Поняття та елементи політичної системи суспільства: сутність та характеристика
- •87.Авторитарний та тоталітарний політичниий режим: поняття,ознаки, співвідношення
- •88.Поняття і структура форми держави: сутність, завдання, значення.
- •90.Наукові концепції походження держави: поняття, види, характеристика.
- •91.Структура державного апарату сучасних держав Європейського союзу: поняття, ознаки, характеристика
- •92.Державно-владні повноваження: поняття, ознаки, характеристика
- •93.Компетенція державного органу: поняття, сутність, ознаки
- •94.Соціальне управління: поняття, види, характеристика
- •95.Державне управління: поняття, ознаки, суб`єкти та характеристика
- •96.Місцеве самоврядування: поняття, субєкти, сутність
- •97.Державний контроль: поняття, види, субєкти, характеристика
- •98.Державний примус: поняття, ознаки, характеристика
- •99.Основні внутрішні та зовнішні функції сучасної демократичної держави
- •100. Поняття державної служби та її принципи
20. Історичні типи держави і суспільно-економічні формації: поняття та співвідношення
Історичний тип держави - це сукупність важливих ознак, характерних для всіх країн, економічною основою яких є певний тип виробничих відносин, що виражають соціально-змістовну (класову) суть і соціальне призначення держави. До основних причин зміни типів держав і права належать: зміна виробничих відносин у результаті розвитку продуктивних сил, зміна соціально-класової структури суспільства, встановлення нового співвідношення соціальних груп, зміна панівної верстви суспільства, зміна соціальної суті держави і права внаслідок переходу державної влади до представників іншої групи чи класу.
Історії відомі такі історичні типи держав:
> рабовласницька держава - найдавніша держава, що виникла у 4-3 тисячолітті до н. е. в країнах Близького Сходу (Єгипет, Лівія, Вавилон). У 8-7 тисячолітті до н. е. виникли рабовласницькі держави в Європі (Греція, Рим). Особливого розвитку виробничих відносин система рабовласницьких держав досягла в Стародавній Греції, Римі. Вільні люди -рабовласники. У цих державах існували різні форми правління: монархія, аристократія, демократична республіка; найтиповішою формою державного устрою була імперія, а політичні режими - авторитарний, деспотичний. Закріплювалася соціальна нерівність. Абсолютно безправними були чужинці, а рабів не визнавали суб'єктами права, вони були як знаряддя праці. У цей період розроблені демократичні норми державного права Греції та класичне приватне (майнове) право Риму, що увійшли до світової скарбниці;
> феодальні держави - виникають в Європі в 5-6 ст. н. е. на основі рабовласницьких держав, що потерпіли крах. Характерними ознаками такої держави є закріплення соціальної нерівності, відносин сюзеренітету-васалітету; визнання селян, міщан людьми, але економічно залежними від феодалів; закріплення монополії феодалів на основні засоби виробництва та політичну владу; затвердження власності на землю як основи суспільства. Формами держави були ранньофеодальна монархія, представницька монархія; абсолютна монархія і феодальна міська республіка. Феодальне право - жорстоке, відверто класове, неузгоджене, значний вплив у якому мали релігійно-правові норми;
> капіталістична держава - виникає у результаті революцій 17-18 ст. внаслідок впровадження капіталістичного способу виробництва. Формами такої держави були конституційна монархія, парламентарна та президентська республіки. Основною формою цієї держави в період становлення і розвитку виступала буржуазно-демократична республіка, в якій проголошували формальну рівність громадян перед законом, декларували права і свободи особи. Економічною основою такої держави стала капіталістична система господарювання і приватної власності на найбільш важливі знаряддя праці та виробництва. У державі відбувалося поступове пристосування старого державного механізму до потреб капіталістичної системи, зростання ролі права, апарату держави, розширення сфери впливу та функцій держави. У цей період вчені, мислителі інтенсивно розробляли важливі демократичні інститути та положення державно-правової науки.
> соціалістична держава - це організація політичної влади трудівників-власників (які становлять більшість суспільства), що реально забезпечує максимальне здійснення і захист основних прав людини, прав нації і народу на загальнолюдських засадах свободи, справедливості й солідарності. Такої організації економічного життя суспільства ще не існувало в історії людства, проте сучасні тенденції соціального розвитку дозволяють прогнозувати утворення такого суспільства;
> держава соціально-демократичної орієнтації — це перехідний тип держави, який існує в період переходу від буржуазного типу до соціальної демократії; це організація політичної влади більшості населення, яка забезпечує необхідний консенсус усіх його частин та перехід до утворення умов, потрібних для повного і безперешкодного здійснення основних прав людини і прав нації (народу) та прогресу суспільства на засадах соціальної демократії.
У сучасних умовах вчені виділяють два основних різновиди держав такого типу: а) держави, які існують у економічно розвинутих країнах соціальне орієнтованогокапіталізму (до них належать найбільш розвинені держави -Німеччина, Франція, Італія, США, Японія, Швейцарія); б) держави, які існують у країнах, що переходять від авторитарно-бюрократичного ладу, псевдосоціалізму до громадянського суспільства і перетворюються з організацій тоталітарної влади партійно-управлінської верхівки на організацію влади більшості населення (колишні республіки СРСР та ін.).
Суспільно-економічна формація - певний тип суспільства, цілісна соціальна система, що функціонує і розвивається за своїми специфічними законами на основі конкретного способу виробництва. Кожне суспільство характеризується певним типом суспільних відносин, тобто, відносин між людьми, які виникають змінюються чи припиняються в процесі їх спільно практичної і духовної діяльності.
На основі узагальнення історії розвитку людства марксизм виділив наступні.основні суспільно-економічні формації, що утворять ступіні історичного прогресу:первісно-общинний лад, рабовласницький, феодальний, капіталістичний, комуністичний.
