41.Система «стримувань і противаг» як умова реалізації принципу поділу влади: поняття та сутність

Система «стримувань і противаг» — це сукупність законодавчо закріплених повноважень, засобів, форм, методів, процедур, головним завданням яких є забезпечення реалізації принципу розподілу єдиної державної влади, недопущення домінування однієї гілки влади над іншою і досягнення динамічної стабільності між ними.

Система «стримування і противаг» є основною демократичного політичного режиму. Саме вона забезпечує демократичний, правовий характер держави та ефективність її функціонування. В різних країнах має свої особливості, залишаючи при цьому незмінним головний принцип: на будь-яку спробу будь-якої гілки влади перебрати на себе функції та повноваження іншої гілки остання має законодавчо закріплені механізми протидії.

Реалізація системи стримувань і противаг пов'язується з необхідністю не лише запобігти надмірній концентрації влади, а й забезпечити стабільність і сталість діяльності державних інститутів, слугувати ліпшій їх організації та злагодженості діяльності, подоланню можливого протистояння всередині державного механізму.

У широкому сенсі стримування і противаги є особливими формами й методами, за допомогою яких підтримується їхні відносна рівновага. «Стримування» і "противаги, з одного боку, вони створюють потенціал для вирішення конфліктів шляхом переговорів, угод і компромісів, а з іншого, заохочують органи влади до взаємного пристосування та співпраці..

Системі «стримування і противаг» притаманні наступні специфічні ознаки:

• вона застосовується лише в країнах, де реалізований принцип розподілу влади;

• системність та цілісність її елементів, тобто концепція стримувань і противаг діє як цілісна система взаємопов'язаних елементів, поодинокі елементи якої не здатні

забезпечити баланс влади в системі;

• реалізується через систему політико-правових засобів втручання однієї гілки влади у сферу компетенції іншої, а також незалежному самостійному політико-правовому статусі гілок державної влади;

• запобігає узурпації влади, створюючи систему комплексних елементів контролю за діяльність гілок державної влади;

• зазначена система застосовується щодо всіх органів державної влади;

• зміст такої системи залежить від характеру і рівня розвитку державного механізму країни, стану економіки, від історичних, національних, політичних та інших

традицій, які склалися в суспільстві;

• гарантує основні права і свободи людей, тим самим створюючи базу для існування демократичної правової держави.

Система стримувань і противаг на прикладі України

Суб'єктами системи стримувань і противаг за Конституцією України є Верховна Рада України, Президент України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України і Верховний Суд України. Дана система виражається насамперед через повноваження цих органів, що включають суворо визначені взаємні обмеження.

У Конституції України передбачені такі інститути системи «стримувань і противаг»:

• право «вето» Президента на законопроект, прийнятий Верховною Радою;

• імпічмент Президента з боку Верховної Ради, що призводить до його усунення з поста;

• прийняття Верховною Радою резолюції недовіри Кабінету Міністрів, яка має наслідком його відставку;

• участь Верховної Ради у формуванні Конституційного Суду (призначення третини складу);

• контроль Конституційного Суду за відповідністю Конституції законів та інших правових актів Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим;

• дострокове припинення Президентом повноважень Верховної Ради у визначених Конституцією випадках;

• парламентський контроль Уповноваженим Верховної Ради з прав людини (омбудсманом) за дотриманням конституційних прав і свобод людини та ін.