43.Місцеві державні органи і органи місцевого самоврядування: поняття та співвідношення

Місцеві державні органи - система органів державної виконавчої влади на місцях, які перебувають В ієрархічній супідрядності Один з одним і з центральними державними органами та здійснюють цілеспрямовано-організуючий владний вплив у межах норм права на регулювання і контролювання відносин, що складаються у процесі виконання функцій держави у відповідних адміністративно-територіальних одиницях. Місцеві державні органи не мають самостійних прав і повноважень, відмінних і відокремлених від повноважень центральних органів держави.

Місцеві державні органи в Україні - державні адміністрації, що здійснюють виконавчу владу в обласних і районних центрах, містах Києві і Севастополі, а також реалізують повноваження, делеговані їм відповідною місцевою радою. Вони підзвітні і підконтрольні вищим органам виконавчої влади (Президенту України, Кабінету Міністрів України - з питань, що входять до їхньої компетенції). Голови місцевих державних адміністрацій призначаються на посаду і звільняються з посади Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України на строк повноважень Президента України.

Органи місцевого самоврядування - відносно самостійні виборні органи публічної влади і громадського управління, що реалізують гарантовані законом права (можливості) територіальних спільностей громадян самостійно, під свою відповідальність, вирішувати всі питання місцевого значення, діючи в межах закону і виходячи з інтересів населення. Органи місцевого самоврядування (на відміну від місцевих державних органів) ієрархічно не підпорядковані іншим суб'єктам влади.

Види органів місцевого самоврядування в Україні:

1) ради - мають представницький напрямок публічної владної діяльності, здійснюваний на сесіях тривалістю один день, які скликаються від одного разу на тиждень до одного разу на місяць. Можуть бути ради різних територіальних громад: сільські, селищні, міські, а також районні та обласні, що представляють загальні інтереси територіальних громад сіл, селищ і міст;

2) виконавчі комітети рад - мають виконавчий напрямок публічної владної діяльності, що здійснюється постійно. Ради та їх виконкоми поєднані в одне ціле одним керівником - головою ради.

Напрями діяльності органів місцевого самоврядування: нормотворча, правозастосовна, контроль за правозастосуванням, представництво інтересів місцевого населення.

Спільне у діяльності місцевих державних органів і органів місцевого самоврядування: 1) здійснюють виконавчо-розпорядчу діяльність; 2) мають владні повноваження; 3) їх влада є публічною; 4) влада реалізується постійно і безперервно; 5) використовують у разі потреби засоби адміністративного примусу; 6) діяльність відбувається в нормотворчих і правозастосовних формах (видаються нормативні акти, приймаються індивідуальні рішення); 7) мають межі діяльності (відповідно до компетенції органів і посадових осіб), що встановлені законом.

Відмінне в діяльності органів місцевого самоврядування порівняно з місцевими державними органами:

1) є відносно самостійною публічною владою територіальної громади;

2) ґрунтуються на окремій формі власності - комунальній (муніципальній);

3) мають самоврядні територіальні межі дії;

4) мають самостійну систему владних суб'єктів (виконкоми, голови рад), що наділені певним обсягом владних повноважень;

5) здійснюють функції комунального (муніципального) управління, головним чином у сфері соціального життя територіальної громади (у тому числі виконують делеговані повноваження органами місцевого державного управління) на основі затверджених відповідними радами програм соціально-економічного і культурного розвитку та цільових програм з інших питань самоврядування;

6) спираються на власну нормативну базу - комунальне (муніципальне) законодавство.