52. Політична система суспільства: поняття, ознаки, структура

Політична система – це сукупність і механізм взаємодії державних і політичних інститутів, політичних відносин, а також політичних і правових норм.

Політична система суспільства - це держава й недержавні об'єднання громадян, взаємодіючі в процесі цілеспрямованого керування суспільством на основі застосування державної влади, участі в її застосуванні, впливу на її застосування.

Ознаки:

1. Взаємозв'язок групи елементів;

2. Утворення цими елементами певної цілісності;

3. Внутрішня взаємодія всіх елементів;

4. Прагнення до самозбереження, стабільності та динамізму;

5. Здатність вступати у взаємовідносини з іншими системами.

Структура:

Інституційна - держава, партії, групи тиску, ЗМІ, церква і т.д.

Нормативна - політичні, правові, моральні норми; звичаї, традиції, символи.

Комунікативна - форми взаємодії влади, суспільства і індивіда (прес-конференції, зустрічі з населенням, виступи по телебаченню тощо).

Культурна - система цінностей, релігія, ментальність (сукупність стійких уявлень про суспільство, характер і спосіб мислення).

Функціональна - засоби і способи реалізації влади ( авторитет, згода, примушення, насильство тощо).

53. Поняття і структура державної влади.

Державна влада — це влада, яка здійснюється тільки державою та її органами і характеризується суверенністю, універсальністю та здатністю владно-примусового впливу на поведінку всіх людей та їх організацій, що забезпечується державно-правовими методами.

Як структурні елементи державної влади виділяють:

• суб'єкт влади, тобто державу та її органи;

• об'єкт влади — людей, на підкорення поведінки яких спрямована ця функція;

• владні відносини, через які здійснюється нав'язування волі носія влади підлеглим;

• наявність у суб'єкта влади певного арсеналу засобів, методів та способів, що дають йому можливість реально здійснювати свою волю в суспільному житті;

• нормативну систему, що регламентує владну діяльність.

Ознаки:

1. Поширюється на все суспільство (це єдина влада, яка має відношення до всіх осіб, які проживають в даній території);

2. Носить публічно-політичний характер (покликана виконувати суспільні функції, вирішувати загальні справи);

3. Спирається на державний примус (має право застосовувати силу, коли це необхідно для досягнення законних і справедливих цілей);

4. Здійснюється спеціальними особами (чиновниками, політиками);

5. Встановлює систему податків;

6. Організовує населення за територіальною ознакою;

7. Характеризується легітимністю і легальністю.

54. Поняття і методи здійснення державної влади.

Державна влада — це влада, яка здійснюється тільки державою та її органами і характеризується суверенністю, універсальністю та здатністю владно-примусового впливу на поведінку всіх людей та їх організацій, що забезпечується державно-правовими методами.

Методи здійснення державної влади дуже різноманітні, але їх можна звести до двох основних:

1. Переконання — метод активного впливу на волю та свідомість осіб ідейно-моральними засобами з метою формування в них поглядів та уявлень, заснованих на розумінні сутності, мети та функцій державної влади. Воно охоплює:

визнання свободи дій підлеглих суб'єктів з обмеженням її таким чином, щоб захистити від свавільних дій інших осіб;

обіцянку взяття і насправді взяття на себе обов'язку винагородження за певну корисну діяльність;

рекомендації, поради, побажання, заклики та ін. поза-правові методи;

2. Примус — психологічний, матеріальний або фізичний (насильницький) вплив повноважних органів та посадових осіб держави на особу з метою змусити її діяти відповідно до волі пануючого суб'єкта в інтересах держави.

Оскільки державний примус є жорстким засобом соціального впливу, обмежує свободу людини, то його міри мають бути чітко визначені правовими нормами, він має застосовуватися лише у чітко встановлених процесуальних формах.