- •1. Теорія держави і права, її об`єкт, предмет, ознаки та місце в системі юриспруденції
- •3. Публічна влада в первісному суспільстві та її характеристика
- •Загальні закономірності походження держави
- •Соціальне нормативне регулювання в первісному суспільстві та його характеристика
- •6. Людина, особа, громадянин: співвідношення понять
- •7. Правовий статус особи: поняття, ознаки, структура, види
- •8 Теорія поколінь прав людини: поняття, характеристика
- •9. Співвідношення прав людини і прав громадянина
- •11. Поняття та основні обовязки людини і громадянина
- •10. Поняття та ознаки основоположних прав і свобод людини і громадянина
- •12. Національні гарантії прав і свобод людини і громадянина
- •13. Міжнародні гарантії прав людини та їх характеристика
- •14. Європейська система захисту прав людини: поняття, принципи, характеристика
- •15. Поняття, ознаки і структура громадянського суспільства
- •16.Політична система громадянського суспільства і місце в ній держави
- •17. Політичні партії в системі громадянського суспільства та їх правовий статус
- •18. Поняття, ознаки, сутність держави
- •19. Соціальна і державна влада: поняття й співвідношення
- •20. Історичні типи держави і суспільно-економічні формації: поняття та співвідношення
- •21. Поняття і види суверенітету
- •22. Суверенітет держави: поняття, ознаки, характеристика
- •23. Суверенітет народу і його співвідношення з суверенітетом держави
- •24. Суверенітет нації і його співвідношення з суверенітетом держави
- •Співвідношення суверенітету нації [в етнічному розумінні] і суверенітету держави
- •25. Поняття, види та характеристика функцій держави
- •26.Поняття форми держави, структура та ознаки
- •27 .Форма державного устрою: поняття і види
- •28.Форма державного правління: поняття, ознаки і види
- •29.Унітарні і федеративні держави як основні форми державно-територіального устрою: поняття, характеристика
- •31.Еволюція форм правління в незалежній Україні та сучасна форма її державного устрою
- •32.Форми державного (політичного) режиму: поняття, характеристика
- •33.Конфедерація, співдружність, міждержавне об’єднання: поняття, співвідношення, характеристика
- •34.Принцип розподілу державної влади: поняття, сутність і зміст
- •35.Загальна характеристика трьох гілок державної влади: законодавчої, виконавчої, судової
- •36.Механізм держави: поняття, ознаки, структура
- •37. Державний апарат як центральний елемент механізму держави: поняття, структура, ознаки
- •38. Державні органи як первинні елементи державного апарату: поняття, ознаки, структура
- •39. Державні підприємства і установи в механізмі держави, поняття, ознаки, структура
- •40. Принципи організації і діяльності державного апарату: поняття, характеристика
- •41.Система «стримувань і противаг» як умова реалізації принципу поділу влади: поняття та сутність
- •Системі «стримування і противаг» притаманні наступні специфічні ознаки:
- •Система стримувань і противаг на прикладі України
- •42.Загальна характеристика органів законодавчої, виконавчої, судової влади та їх функції
- •43.Місцеві державні органи і органи місцевого самоврядування: поняття та співвідношення
- •44.Державна служба, державний службовець і посадова особа: поняття, співвідношення, характеристика
- •45.Поняття та ознаки демократичної держави
- •46.Форми та інститути демократії: поняття, ознаки, характеристика
- •47 .Поняття, ознаки та принципи правової держави
- •48.Верховенство права: поняття та сутність
- •49.Соціальна держава: поняття, ознаки, принципи та сутність
- •50.Демократія і самоврядування народу: поняття, ознаки та співвідношення
- •51. Громадянське суспільство: поняття, ознаки, структура.
- •52. Політична система суспільства: поняття, ознаки, структура
- •53. Поняття і структура державної влади.
- •54. Поняття і методи здійснення державної влади.
- •55. Легітимність і легальність державної влади: поняття, сутність та співвідношення.
- •56. Завдання і функції держави: поняття, сутність, характеристика.
- •57. Типологія держави: формаційний підхід (поняття, види,характеристика).
- •58. Типологія держави: цивілізаційний підхід (поняття, види, характеристика).
- •59. Значення вивчення загальної теорії держави та права для підготовки правників-міжнародників.
- •60.Порівняльно-правовий аналіз функцій держави в сучасних умовах міжнародного розвитку
- •61.Міжнародний порівняльний аналіз механізму і апарату держави у сучасному світі (на прикладі держав Європейського союзу)
- •62. Політична система сучасного українського суспільства: елементи, характерні риси та напрями розвитку
- •63. Взаємозвязок громадянського суспільства, особи і держави: поняття та співвідношення
- •64. Демократія як форма державно-правового розвитку сучасної цивілізації: поняття, сутність, характеристика
- •65. Людина, особа, громадянин: сутність та співвідношення понять
- •66. Міжнародний порівняльний аналіз становлення, розвитку та реалізації основоположних прав і свобод людини і громадянина
- •67. Порівняльний аналіз міжнародного розвитку правових і соціальних держав Європейського союзу
- •68. Міжнародно-правові моделі державотворення сучасності: поняття та загальна характеристика
- •69. Інститут держава: поняття, види, характеристика
- •70. Механізм держави: поняття, структура і принципи
- •71. Сутність сучасної держави її ознаки та атрибути
- •72. Державна влада та її властивості: поняття, ознаки
- •73.Держава і соціальне партнерство: поняття, сутність, співвідношення
- •74. Поняття, принципи і форми демократії
- •75.Співвідношення держави і права: шляхи та сутність
- •76.Система гарантій прав людини і громадянина в сучасній державі: поняття, види, характеристика Гарантії прав і свобод людини та громадянина
- •II. За характером гарантії класифікують на:
- •III. За ступенем поширеності гарантії класифікують на:
- •IV. За суб'єктами, що реалізують гарантії, розрізняють:
- •V. За особливостями правового статусу, що гарантується, визначають:
- •77.Місцеве самоврядування, децентралізація влади та роздержавлення суспільного життя: сутність та співвідношення
- •78.Основні конституційні права і свободи людини і громадянина та їх порівняльна характеристика в країнах Європейського союзу
- •79.Конституційні обов’язки громадян України та їх порівняльна характеристика з конституційними обов’язками громадян країн Європейського союзу
- •80.Міжнародно-правові акти, що регламентують права людини: сутність та характеристика
- •81. Державно-правові акти про незалежність України: сутність, характеристика
- •82. Декларація про державний суверенітет України: сутність та характеристика
- •83. Самоврядування народу: поняття, принципи і форми здійснення
- •84. Поняття та елементи державної влади, її співвідношення з політичною владою.
- •85. Місце держави в політичній системі суспільства: сутність та співвідношення з іншими субєктами політичної системи
- •86.Поняття та елементи політичної системи суспільства: сутність та характеристика
- •87.Авторитарний та тоталітарний політичниий режим: поняття,ознаки, співвідношення
- •88.Поняття і структура форми держави: сутність, завдання, значення.
- •90.Наукові концепції походження держави: поняття, види, характеристика.
- •91.Структура державного апарату сучасних держав Європейського союзу: поняття, ознаки, характеристика
- •92.Державно-владні повноваження: поняття, ознаки, характеристика
- •93.Компетенція державного органу: поняття, сутність, ознаки
- •94.Соціальне управління: поняття, види, характеристика
- •95.Державне управління: поняття, ознаки, суб`єкти та характеристика
- •96.Місцеве самоврядування: поняття, субєкти, сутність
- •97.Державний контроль: поняття, види, субєкти, характеристика
- •98.Державний примус: поняття, ознаки, характеристика
- •99.Основні внутрішні та зовнішні функції сучасної демократичної держави
- •100. Поняття державної служби та її принципи
98.Державний примус: поняття, ознаки, характеристика
Державний примус - вид соціального примусу, сукупність заходів психічного, фізичного, матеріального чи організаційного впливу, що застосовуються уповноваженими суб'єктами у встановленому порядку незалежно від волі суб'єктів застосування в цілях забезпечення громадського порядку та громадської безпеки.
Ознаки державного примусу:
- є різновидом соціального примусу;
- за своєю псіхомотіваціонной природі визначається конфліктом між державною волею, вираженою в законодавстві, та індивідуальної волею осіб, які порушили правові приписи;
- опосередковано правом, носить правовий характер;
- являє собою акт зовнішньої психічного, фізичного, матеріального чи організаційного впливу ;
- вплив виявляється на свідомість, волю або поведінку суб'єкта;
- здійснюється за допомогою застосування відповідних заходів;
- обумовлено конфліктом між державною волею, вираженою в законодавстві, і волею суб'єкта застосування;
- застосування державного примусу викликає заподіяння особі правообмежень негативного характеру;
- підставою застосування виступають факти вчинення або загрози вчинення правопорушень, а також виникнення інших небажаних для суспільства і держави аномалій з правовим змістом;
- застосовується з метою забезпечення громадського порядку та громадської безпеки;
- реалізується в рамках правовідносин охоронного типу.
Види державного примусу:
1) адміністративний примус;
2) кримінальне примус;
3) цивільно-правовий примус;
4) дисциплінарне примус.
Види державного примусу прийнято розглядати як явища, похідні від існуючих галузей права і властиві цим галузям правопорушення, диференціювати згідно з існуючими правовими галузями.
На цих підставах виділяють: кримінальний примус, цивільно-правовий примус, адміністративний примус.
Адміністративно-правовий примус характеризується тими ж ознаками, які притаманні для державного. Сутність його зводиться до використання державними органами, а в окремих випадках і громадськими об'єднаннями засобів примусового характеру з метою забезпечення належної поведінки людей.
До особливостей цього виду примусу можна віднести такі:
- адміністративний примус використовується в державному управлінні для охорони суспільних відносин, що виникають у цій сфері державної діяльності;
- механізм правового регулювання адміністративного примусу встановлює підстави і порядок застосування відповідних примусових заходів;
- порядок застосування примусових заходів регулюється, як правило, нормами адміністративного права, що включають до себе норми адміністративного законодавства або адміністративно-правові норми актів виконавчих і розпорядчих органів;
- застосування адміністративного примусу - це результат реалізації державне владних повноважень органів державного управління і лише у виключних, встановлених законодавством випадках такі засоби можуть застосовувати суди (судді);
- адміністративний примус використовується для: а) запобігання вчиненню правопорушень; б) припинення адміністративних проступків; в) притягнення до адміністративної відповідальності.
Адміністративний примус застосовується на підставі адміністративно-процесуальних норм.
Тобто адміністративний примус - це владне, здійснюване в односторонньому порядку і в передбачених правовими нормами випадках застосування від імені держави до суб'єктів правопорушень, по-перше, заходів запобігання правопорушенням, по-друге, запобіжних заходів щодо правопорушень, по-третє, заходів відповідальності за порушення нормативно-правових положень.
Види адміністративного примусу
Критерієм, за яким заходи адміністративного примусу відрізняються один від одного, є їх розміщення відносно протиправної дії.
Заходи адміністративного примусу поділяються на три групи:
- заходи адміністративного попередження (адміністративного запобігання);
- запобіжні адміністративні заходи (адміністративного припинення);
- заходи відповідальності за порушення нормативно-правових положень (адміністративні стягнення).
Заходи адміністративного попередження
Заходи адміністративного попередження мають на меті не дозволити скоїтися протиправному вчинку, вони застосовуються, коли правопорушення тільки передбачається. Запобіжні адміністративні заходи призначені для того, щоб припинити протиправний вчинок, не дозволити йому розвинутись, мінімізувати збитки. Вони застосовуються коли вчинок вже почав здійснюватися. Заходи відповідальності за порушення нормативно-правових положень застосовуються, коли встановлений склад протиправного вчинку, коли вчинок є правопорушенням.
Найчастіше під заходами адміністративного запобігання розуміють дії повноважних органів або посадових осіб, спрямовані на примусове забезпечення виконання громадянами обов'язків перед суспільством, забезпечення суспільної безпеки і громадського порядку, недопущення і боротьбу зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями та ліквідацію їх наслідків.
Під заходами адміністративного запобігання (адміністративного попередження, адміністративно-запобіжними заходами) необхідно розуміти дії повноважних органів або посадових осіб, спрямовані на примусове забезпечення виконання громадянами обов' язків перед суспільством, забезпечення суспільної безпеки і громадського порядку, недопущення і боротьбу зі стихійним лихом, епідеміями, епізоотіями та ліквідацію їх наслідків.
Ці заходи дають змогу виявляти і не допускати правопорушення, забезпечувати громадський порядок і громадську безпеку за різних надзвичайних обставин [20].
Заходи цього виду можуть бути:
- індивідуальними або персоніфікованими;
- загальними, що не мають чітко визначеного конкретного адресата. Прикладом індивідуальних або персоніфікованих заходів (адресованих
конкретній особі) можуть бути правила адміністративного нагляду. Ці правила являють собою систему обмежень і встановлюються щодо конкретних осіб, звільнених з місць позбавлення волі і схильних до протиправних вчинків.
Прикладом загальних заходів (що не мають конкретного адресата) можуть бути заходи контролю та безпеки, які застосовуються в авіації щодо ручної поклажі, багажу, вантажу, а також пасажирів.
До заходів цієї групи належать:
- перевірка документів;
- взяття на облік і офіційне застереження осіб про неприпустимість протиправної поведінки;
- огляд - особистий огляд і огляд речей, вантажів, багажу транспортник засобів, зброї і боєприпасів, різних об'єктів;
- відвідування підприємств, установ і організацій;
- входження на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення громадян;
- внесення подань у державні органи, підприємства, установи, організації, посадовим особам про необхідність усунення причин та умов, які сприяли вчиненню правопорушень;
- тимчасове обмеження доступу громадян на окремі ділянки місцевості та об'єкти (блокування районів місцевості, окремих споруд та об' єктів);
- обмеження (заборона) руху транспорту і пішоходів на окремих ділянках вулиць і автомобільних біляків;
- адміністративний нагляд за особами, звільненими із місць позбавлення волі;
- використання транспортних засобів, а також засобів зв'язку, які належать підприємствам, установам, організаціям
Запобіжні адміністративні заходи (заходи адміністративного припинення)
Запобіжні адміністративні заходи (адміністративного припинення), на відміну від попереднього виду, пов'язані з адміністративним проступком і мають на меті, припинити протиправну дію, не допустити нової і забезпечити можливість притягнення правопорушника до відповідальності.
Єдиного нормативного акта, який би передбачав підстави та систему заходів адміністративного припинення немає. Вони передбачені численними законодавчими та підзаконними нормативними актами.
Їх можна класифікувати на:
- загальні;
- спеціальні;
- процесуальні.
До перших можна віднести: примусове лікування (Закон України "Про ратифікацію Конвенції про передачу осіб, які страждають психічними розладами, для проведення примусового лікування"), призупинення робіт, заборона експлуатації механізмів, тимчасове відсторонення від керування транспортними засобами тощо.
Спеціальні заходи адміністративного припинення, на відміну від загальних, застосовуються тільки до індивідуальних осіб, і включають: заходи фізичного впливу (прийоми рукопашного бою), застосування спеціальних засобів (наручників, сльозоточивого газу та ін.), застосування вогнепальної зброї.
До заходів адміністративно-процесуального забезпечення належать: адміністративне затримання, особистий огляд і огляд речей, відсторонення, вилучення предметів і документів.
До них також належать :
- вимога припинити протиправну поведінку;
- доставляння порушника;
- привід осіб, які ухиляються від явки за викликом в орган внутрішніх справ;
- адміністративне затримання;
- особистий огляд;
- огляд речей;
- вилучення речей і документів;
- зупинку транспортних засобів;
- відсторонення водіїв від керування транспортними засобами і огляд їх на стан сп'яніння;
- заборону експлуатації транспортних засобів;
- затримання і доставляння транспортних засобів для тимчасового зберігання на спеціальним майданчиках чи стоянкам;
- обмеження або заборону проведення ремонтно-будівельним та іншим робіт на вулицям і шляхам;
- зупинення і припинення діяльності об'єктів дозвільної системи;
- адміністративне видворення іноземців за межі України;
- застосування заходів фізичного впливу;
- застосування спеціальним засобів;
- застосування вогнепальної зброї.
