21. Поняття і види суверенітету

Cуверенітет — право на повне політичне верховенство, яке не підкоряється будь-якій владі, у прийнятті та втіленні у життя будь-яких політичних рішень.

Конституція України, як і більшість інших конституцій, розрізняє три види суверенітету - суверенітет держави, суверенітет народу і суверенітет нації.

Суверенітет держави – її політика-юридична властивість, що виражається у верховенстві її на своїй території (внутрішній суверенітет) і незалежності у міжнародних відносинах (зовнішній суверенітет)

Суверенітет нації – повновладдя народу, здійснюване через реалізацію принципу – «право (нації/народу) на самовизначення», у вирішенні всіх питань свого національного життя аж до реальної можливості створення самостійної національної держави.

Суверенітет народу - верховенство народу як джерела і носія влади, його право самому вирішувати свою долю, безпосередньо або через представницькі органи брати участь у формуванні напрямку політики своєї держави, складу її органів, контролювати діяльність державної влади.

22. Суверенітет держави: поняття, ознаки, характеристика

Суверенітет держави - політико-юридична властивість державної влади,

яка означає її верховенство і повноту всередині країни, незалежність і

рівноправність ззовні. Суверенітет є властивістю не всієї держави, а її державної влади.

Основними ознаками суверенітету держави є наступні:

● єдність (у державі може бути одна суверенна влада, яку здійснює вся система державних органів);

● неподільність (полягає в тому, що державній владі, яка діє на території певної країни, належить вся повнота суверенітету);

● невідчужуваність (суверенітет не може бути нікому переданий або обмежений).

Ознаками державного суверенітету України є такі: верховенство, самостійність, повнота і неподільність державної влади в межах її території, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.

Характеристика суверенітету держави:

Внутрішня сторона державного суверенітету (виражає верховенство і повноту державної влади відносно до усіх інших організацій у політичній системі суспільства, її монопольне право на законодавство, управління і юрисдикцію всередині країни в межах усієї державної території).

Зовнішня сторона державного суверенітету (виражає незалежність і рівноправність держави як суб'єкта міжнародного права у взаємовідносинах з іншими державами, недопустимість втручання у внутрішньодержавні справи ззовні).

Суверенітетом володіють будь-які держави незалежно від розміру їх території, кількості населення, форми правління і устрою. Суверенітет держави є основним принципом міжнародного права. Усередині країни суверенітет обмежений лише основними правами людини. Кожна держава має суверенні права, що є похідними від державного суверенітету.