59. Значення вивчення загальної теорії держави та права для підготовки правників-міжнародників.

Професія юриста-міжнародника спрямована на врегулювання міжнародно-правових міждержавних відносин, проте необхідність вивчення також національного права є безапеляційною. В переліку наук про суспільство теорія держави та права займає провідне місце та є фундаментальною юридичною наукою.

Вузька професійна підготовка фахівців спеціальності "Міжнародне право" є недопустимою, оскільки обмежує спектр їх знань та понять про юриспруденцію загалом, гальмує їх інтелектуальний потенціал. Зовсім недостатньо мати знання зміст конкретних хартій, договорів чи механізмів здійснення юридичних процедур, не маючи базових та глибинних знань з теорії держави та права. Тому значення цього предмету важко переоцінити, він розкриває світоглядний спектр державно-правового життя та юридичної діяльності.

Виділимо основні аспекти необхідності вивчення та значимості цієї науки для юристів-міжнародників:

 дає базові знання, необхідні лля подальшого вивчення та освоєння юриспруденції;

 формує поняття про систему юридичних наук;

 розробляє поняття та визначення, які необхідні для освоєння галузевих юридичних наук, в тому числі міжнародного права;

 дає вірне розуміння місця та ролі держави і права у суспільстві;

 забезпечує високий рівень загальної політичної та правової культури;

Тобто, забезпечує широку загально-теоретичну підготовку спеціалістів з міжнародного права, оберігаючи їх від ризику стати "вузькопрофільними спеціалістами" та надаючи їм можливостей для подальшого вивчення інших юридичних наук.

60.Порівняльно-правовий аналіз функцій держави в сучасних умовах міжнародного розвитку

Функції цивілізованої держави за сферами (об'єктами) її діяльності можна поділити на внутрішні і зовнішні. Внутрішні функції - забезпечують внутрішню політику держави:

1) політична - вироблення внутрішньої політики держави, регулювання сфери політичних відносин, забезпечення народовладдя; 2) економічна - регулювання сфери економічних відносин створення умов для розвитку виробництва; організація виробництва на основі визнання і захисту різних форм власності, підприємницької діяльності; прогнозування розвитку економіки; 3) оподаткування і фінансового контролю - організація і забезпечення системи оподаткування і контролю за легальністю прибутків громадян та їх об'єднань, а також за витратою податків; 4) соціальна - забезпечення соціальної безпеки громадян, створення умов для повного здійснення їх права на працю, життєвий достатній рівень; зняття і пом'якшення соціальних суперечностей шляхом гуманної та справедливої соціальної політики; 5) екологічна - забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території держави; охорона і раціональне використання природних ресурсів; збереження генофонду народу; 6) культурна (духовна) - консолідація нації, розвиток національної самосвідомості; сприяння розвитку самобутності усіх корінних народів і національних меншин; організація освіти; сприяння розвитку культури, науки; охорона культурної спадщини; 7) інформаційна - організація і забезпечення системи одержання, використання, поширення і збереження інформації; 8) правоохоронна - забезпечення охорони конституційною ладу, прав і свобод громадян, законності і правопорядку, довкілля, встановлених і регульованих правом усіх суспільних відносин.

Внутрішні функції держави можна поділити ще на дві основні групи: регулятивні та правоохоронні. Зовнішні функції - забезпечують зовнішню політику держави:

1) політична (дипломатична) - встановлення і підтримання дипломатичних зносин з іноземними державами відповідно до загальновизнаних норм і принципів міжнародного права; 2) економічна - встановлення і підтримання торгово-економічних відносин з іноземними державами; розвиток ділового партнерства і співробітництва в економічній сфері з усіма державами, незалежно від їх соціального ладу та рівня розвитку; інтеграція до світової економіки; 3) екологічна - підтримання екологічного виживання на планеті; 4) культурна (гуманітарна) - підтримання і розвиток культурних і наукових зв'язків з іноземними державами; забезпечення збереження історичних пам'ятників та інших об'єктів, що мають культурну цінність; вжиття заходів щодо повернення культурних цінностей свого народу, які знаходяться за кордоном; 5) інформаційна - участь у розвитку світового інформаційного простору, встановлення режиму використання інформаційних ресурсів на основі рівноправного співробітництва з іншими державами; 6) оборона держави - захист державного суверенітету від зовнішніх посягань як економічними, дипломатичними, так і військовими засобами; 7) підтримання світового правопорядку - участь у врегулюванні міжнаціональних і міждержавних конфліктів; боротьба з міжнародними злочинами.

У зовнішніх функціях держави можна виділити два основні напрямки: зовнішньополітична діяльність (тут особливе значення має функція оборони країни) і зовнішньоекономічна діяльність.

+ приклади виконання функцій держави