57. Типологія держави: формаційний підхід (поняття, види,характеристика).

Загалом, тип держави -- це сукупність держав, що мають схожі та загальні риси, які виявляються в єдності закономірностей та тенденцій розвитку на основі подібних економічних відносин, близькому рівню культурно-духовному розвитку та науково-технічного прогресу.

Одним з підходів до типології держав є формаційний, прибічниками якого були К. Маркс, В. Ленін, Ф. Енгельс.

Згідно з марксистською формаційною теорією підставою для типізації є суспільно-економічні формації, кожній з яких відповідає свій історичний тип держави. Формація -- це історичний тип суспільства, що має певний спосіб виробництва, панівну форму власності, класову структуру. В історії людства таких формацій виділялось чотири. Перехід від однієї до іншої відбувався на основі змін віджилих типів виробничих відносин та в результаті утверждення нового економічного ладу.

Виділено такі історичні типи держав:

 експлуататорські:

 рабовласницька (перший тип держав, що виник в результаті розпаду первіснообщинного ладу, характерна наявність класів рабів і рабовласників, диктатура останніх);

 феодальна (розглядається як знаряддя організованого насильства над кріпосними селянами, характерна наявність класів кріпаків і феодалів, відповідно диктатура останніх);

 буржуазна (капіталістична держава забезпечує умови буржуазної експуатації, в її основі приватна власність на землю, наявність класів робітників і буржуазії, політичне панування останнього).

 неексплуататорські:

 соціалістична (спільна соціалістична власність і планове господарство; диктатура пролетаріату; поділ населення на робітників, селян та інтелігенцію).

Нині стають очевидними певна помилковість даного підходу, його недосконалість, неможливість використання цього підходу як єдиновірної основи для подальшого вивчення та пізнання державно-правових форм суспільного буття.

Недоліками формаційного підходу є:

• надмірна догматизація;

• відсутність уформаціях азійського типу держав;

• звеличування соціалістичної держави, представлення її як вищого неексплуататорського типу держави (всі інші є експлуататорські і неповноцінні); заперечення її наступності;

• залишення поза увагою культурних чинників.

Проте не можна ігнорувати цю концепцію, яка має також численні переваги:

• розгляд розвитку держав у поетапності і природності історичного природності характеру;

• підкреслення класової сутності держави;

• акцентування уваги на істотній ролі економічних відносин у формуванні держав і змін їх типів.

58. Типологія держави: цивілізаційний підхід (поняття, види, характеристика).

Нині поряд із формаційним підходом застосовується й інший підхід, що одержав назву цивілізаційний, що використовує поняття "цивілізація" як основу типології держав.

Цивілізація -- це відносно замкнуте і лакольне становище суспільства, що характеризується спільністю культурних, економічних, географічних, релігійних та інших ознак. На відміну від формаційного підходу, цивілізаційний бере за основу типізації не матеріально-економічний критерій, а духовно-культурні й моральні фактори.

Прибічниками цього підходу були Г. Кельзен, С. Харнингтон, А. Тойнбі та інші.

Прихильники та послідовники цих ідей поділяють цивілізації на первинні і вторинні.

• Первинні -- Давній Єгипет, Персія, Шумер, Вавилон, Бірма та інші, що характеризуються командно-адміністративною організацією державної влади. З первинних цивілізацій збереглися тільки ті, котрі змогли послідовно розвинути духовно-культурні засади в усіх видах діяльності людини. Держава, поєднуючись з культурно-релігійним комплексом, забезпечує, як політичний, так і соціально-економічний розвиток суспільства.

• Вторинні -- держави Західної Європи, Східної Європи, Північної Америки та інші. Вони виникли на основі відмінностей між державною владою та культурно-релігійним комплексом. Влада виявилася не такою всемогутньою, якою була у первинних цивілізаціях. Європейська цивілізація з самого початку тяжіє до громадянського суспільства, правової оиоанізації, ринко-власницького укладу.

Окрім того, розрізняють цивілізації доіндустріальні, індустріальні і постіндустріальні; східні, західні, змішані; давні, середньовічні, сучасні.

З позицій загальнолюдських цінностей видається привабливим цивілізаційний підхід, що завдяки сучасній концепції цивілізації виявляється значно ширшим і багатшим за формаційний.

Перевагами цього підходу є:

 можливість значно ширше через усі форми людської діяльності пізнавати минуле;

 розглядає державу як найважливіший чинник духовно-культурного розвитку суспільства;

 розкриває сутність будь-якої історичної епохи через людину.

Проте існують вади цивілізаційного підходу:

 недооцінює економічний чинник;

 ігнорує вплив соціальної диференціації суспільства.