- •1.Об’єкт, предмет і завдання історіографії.
- •2. Інтелектуальний злам поч хх ст. Його вплив на світову історіографію.
- •3. Вплив інтелектуального звороту сер. Хх ст. На світову історіографію. Нова історична наука.
- •9. Організаційний розвиток історичної науки у Франції після іі світової війни.
- •4.Постмодерністські тенденції в сучасній зарубіжній історіографії. “Наративізм”.
- •8. Проблема історичного синтезу у Зх. Історіографії.
- •10.Історичні праці е. Лє Руа Ладюрі.
- •11. Історія міжнародних відносин у післявоєнній Франції.
- •13. Друге покоління Школи "Анналів". Бродель.
- •12. Початок діяльності Школи "Анналів" у Франції.
- •14. Третє покоління Школи "Анналів": квантифікація і ментальність.
- •15. Дослідження історії Французької революції у сучасній Франції.
- •14. Е.Гобсбаум та його історичні студії.
- •17. Культурно-антропологічний напрям в історіографії Великої Британії. Л.Стоун.
- •18. Організація історичної науки та освіти у Великій Британії.
- •19. Нова наукова історія у Вел. Брит.
- •20.”Усна історія” у Великій Британії. Пол Томпсон.
- •21. Наукова творчість Нормана Дейвіса.
- •22. Організація історичної науки та освіти у сша.
- •23. Сучасні дискусії про роль історії в сша.
- •24. Ґендерна історіографія у сша. Д.Скот.
- •26. Історіографія зовнішньої політики в сша. Школи „політичного ідеалізму” та „реальної політики”.
- •27. Теорія “узгоджених інтересів» в історіографії сша (консервативна та неоліберальна історіографія)
- •28. «Нова історична наука» в американській історіографії другої половини XX ст..
- •29. Культурно-антропологічна історія в сша р. Дарнтон
- •30. Розвиток історичної науки в Італії після іі світової війни: головні віхи і напрямки
- •31. Марксистська історіографія в післявоєнній Італії
- •32. Дослідження італійського фашизму в історіографії Італії.
- •33.Історіографія Рісорджіменто в Італ.Після Другоїсв.Війни
- •34.Основні риси розвитку істор.В Нім.ПісляДругої Ісв.Війни
- •35. Особливості сучасного організаційного розвитку нім. Істор-фії.
- •36. «Нова соціальна історія»в Нім.
- •37.Консервативна істор.В Нім.Після іІсв.Війни
- •38.Дослідження історії нацизму в Німеччині
- •39. «Соціально-критична школа»в істор.Нім.
- •40. Основні риси розвитку історіографій країн Центрально-Східної Європи після 1989
- •41. Особливості сучасного стану розвитку польської історіографії
- •42. Особливості сучасного стану розвитку чеської історіографії
- •43.Нові тенденції розвитку істор.В постряд. Росії
- •44. Підходи до синтезу іст.Росії в суч.Рос. Історіографії.
- •45.Інтелектуальна історія в суч. Російс.Історіографії
- •46. Основні етапи розвитку історіографії в Китаї у XX ст..
- •47. Історіографія у сучасній Японії
- •48. Славістичні студії в суч. Япон. Іст-фії.
- •49.Особливості розвитку іст.Знань на Африк.Континенті до сер.Хх ст.
- •48.Риси становлення іст.Науки в Єгипті в пер.Пол хХст.
- •49.Єгипетс.Історіогр.Після ііс.В.
- •50.Деякі риси розвитку іст.Науки в афр. Країнах в др. Пол. ХХст.
22. Організація історичної науки та освіти у сша.
Базою розвитку історичної науки країни є університети: у них виконується більша частка історичних досліджень і готують ся кадри фахівців. Підготовка істориків відбувається за тричленною схемою: бакалавр - магістр - доктор (філософії); вона проводиться майже в трьохстах університетах. Провідними закладами з підготовки істориків залишаються Гарвардський, Колумбійський, Йєльський, Прінстонський, Вісконсинський, Чиказький, Мічманський, Каліфорнійський (Берклі) університети, хоча впливові спеціалізовані центри досліджені, діють в багатьох інших університетах. Історики працюють також н різних державних установах як на федеральному рівні, так і па рівні штатів та великих міст Історичні осередки існують у всіх інших федеральних та державних структу¬рах штатів, включаючи Держдепартамент США, Національний архів, Бібліотеку Конгресу, муніципалітети.
Історичні дослідження фінансують з різноманітних джерел - з університетських коштів, урядових програм, приватних фондів. Ч 1965 р. існує Національний гуманітарний фонд.
Серед приватних фондів треба назвати фонд Форда, яким надає субсидії на проведення досліджень з глобальних проблем. Помітне місце у фінансуванні історичних проектів займають фонди Меллонів, Гугенгайма, Денфорда, Джонсонів, Дюпопів, Карнеґі тощо. Певні субсидії на дослідження надають університети, архіви, бібліотеки, музеї. Американські вчені користуються також коштами міжнародних освітніх програм; зокрема, програма Фулбрайта щорічно надає до 500 стипендій для зарубіжних поїздок з дослідницькою та викладацькою метою.
Субсидії від державних і приватних фондів отримують як окремі дослідники, так і наукові осередки. Серед останніх можна назвати Смітсонівський інститут держдепартаменту США, який об'єднує низку музейних центрів з багатими колекціями з історії країни. У цьому було підготовлено та опубліковано 20-томну енциклопедію Індіанців Америки. Діють численні спеціалізовані центри - Центр з вивчення індіанців, Центр з вивчення родини тощо, які організовують семінари, конференції і школи, видають часописи і монографії.
З 1973 р. при Гарвардському університеті діє Гарвардський український дослідницький інститут (ГУДІ), який опікується дослі¬дженнями в галузі українознавства, що охоплюють соціально-гума¬нітарні науки, зокрема історію. Інститут акумулює зусилля амери-канських, українських та зарубіжних учених у вивченні минулого ти сучасних процесів в Україні, видає часопис "Гарвардські українські студії».
У США діє багато вузькоспеціалізованих громадських організацій і товариств історичного характеру. Найбільшою є Американська історична асоціація (АІА), яка має право представляти фахові інтереси дослідників минулого в урядових структурах і на міжнародній арені. Вона була створена 1884 р. і являє собою об'єднання фахових істориків та понад 30-ти асоційованих товариств (Асоціації економічної історії, Товариства аграрної історії. Товариства з вивчення історії негрів, Асоціації соціальної історії. )
Другою за впливами громадською історичною формацією г Організація американських істориків (ОАІ). Вона виникла як регіональне об'єднання істориків.
В останні десятиріччя XX ст. зусиллями американських істориків побачили світ багатотомні видання з історії США. Серед них потрібно згадати "Економічну історію США" (10 томів, 1945-1951), "Історію Півдня США" (10 томів, 1948-1967), "Чиказьку історію американської цивілізації" (10 томів, 1945-1954) тощо. Інтересі і істориків США поширилися на інші регіони та країни світу. З кінця 50-х років почалося активне вивчення історії Латинської Америки, виникли впливові наукові центри в Каліфорнійському університеті, університетах Берклі, Флорідському тощо. У період "холодної війни" різко зросла потреба у вивченні історії країн Східної Європи, передусім СРСР.
