47. Історіографія у сучасній Японії

Проте ближче до кінця XX ст. японська історіографія сильно диференціювалася під впливом нових течій світової історичної думки, зокрема Школи "Анналів", культурно-антропологічної історії тощо.

Під впливом ідеї К. Маркса про особливий "азійський спосіб виробництва", відмінний від європейського зразка, серед японських істориків певний час були популярні концепції про специфіку японського феодалізму, заснованого на державній власності й кріпацтві. У 1970 р. в роботі "Концепції азійського способу виробництва" дещо модернізував цю теорію, визначивши "азійський спосіб виробництва" як окрему і специфічну форму суспільного устрою, який передує рабовласництву, феодалізму і капіталізму, назвавши його "давньоазійською деспотією".

Друга проблема, що містить в собі низку підпроблем, назагал пов'язана із з'ясуванням причин і чинників відставання Японії й азійських країн в цілому від індустріальних держав Заходу, а також особливостей протікання в ній ранніх модернізаційних процесів. У цій проблематиці ще від початків XX ст. зустрілися два протилежні погляди: про штучне привнесення і нав'язування капіталістичних відносин у традиційне японське суспільство і про "природний"

процес їх формування у японському суспільстві XVIII XIX ст.

Однією з контроверсійних тем японської історіографії залишається проблематика японсько-російських відносин. Позитивні аспекти цих відносин культурного плану досліджено в працях багатьох японських істориків. Так, професор Акіро Такано є автором кількох монографій з історії японсько-російських відносин, 11 яких докладно досліджено перші контакти і взаємини японців і росіян, починаючи від XVII ст., коли російські землегіроходці освоювали Далекий Схід ("Японія і Росія", 1971Але найбільше уваги японські історики приділяють вивченню японсько-російських стосунків на Далекому Сході у новий і новітній час, де на першому плані стоїть проблема т. зв. "спірних територій" - Курильських островів і острова Сахалін, котрі після Другої світової війни були окуповані СРСР, а нині перебувають під контролем Росії. З цього питання в Японії існує розлога наукова її публіцистична література. Японські історики (А. Такано, Сітаро Накамура та інші) прискіпливо дослідили різні аспекти японсько російських і японсько-радянських відносин щодо територіальної приналежності "спірних територій В останні роки японські історики проявляють підвищений інтерес доісторії країн Центральної та Східної Європи, передусім слов'янських. Гіри університеті Хоккайдо (м. Саппоро) створено Центр слов'янських досліджень, видається часопис "Лсіа 81ауіса Гаропіса". Розпад СРСР стимулював вивчення японськими вченими минулого і сучасного стану пострадянських країн. Центр слов'ян¬ських досліджень (директор - Кімітака Мацузато) реалізовує низ¬ку міжнародних дослідницьких проектів з вивчення історії Росії, України та інших пострадянських республік, головно з погляду соціальних і міжетнічних відносин в них у новий і новітній час. На¬слідком цих досліджень стали спільні публікації японських і вче¬них пострадянських країн під загальною редакцією К. Мацузато - "Виникнення мезоареалів в колишніх соціалістичних країнах: відроджені чи вигадані історії"" (2005), "Соціальна трансформація і міжетнічні стосунки на Правобережній Україні XIX - початок XX ст." (2005).