- •Ділянки, які розрізняють у яйцепроводі сільськогосподарських тварин:
- •Стінку матки формують оболонки:
- •У широкій матковій зв’язці проходять маткові артерії:
- •Особливості будови шийки матки у сільськогосподарських тварин такі:
- •Гормони, які виробляються в яєчниках та їх вплив на організм самки, – це:
- •Значення секрету передміхурової залози (простати) таке:
- •Значення секрету уретральних залоз таке:
- •Будова статевого члена така:
- •Будова сечостатевого каналу (уретри) така:
- •Функції сім’яників – це:
- •Особливості будови сім’япроводів такі:
- •До додаткових статевих залоз самців належать:
- •Значення секрету міхурцевих залоз таке:
- •Правильним положенням плода є …
- •Акушерське дослідження проводиться …
- •Акушерське дослідження під час родів проводять …
- •Визначення положення плода таке:
- •Стадії спермогенезу такі:
- •Передлежання плода – це:
- •Дослідження молочної залози у лактуючих корів проводять:
- •Відсоток та доза для внутрішньоаортального введення новокаїну
- •Аортопункцію за д.Д. Логвиновим проводять:
- •Відсоток та доза розчину новокаїну для внутрішньоаортального введення за д.Д. Логвиновим є:
- •Введення новокаїну під час аортопункцій здійснюють:
- •Місцем уколу голки під час паравертебральної блокади за і.І. Магдою є:
- •Місце уколу голки під час парасакральної блокади тазового сплетіння за в.І. Завірюхою:
- •Глибина введення голки, відсоток та доза новокаїну під час блокади
- •Кров для гемотерапії готують:
- •Стерилізують кип’ятінням у:
- •Хромову суміш застосовують для:
- •Фільтрувальний папір стерилізують:
- •Послідовність виготовлення паперових фільтрів така:
- •Технологія рефлексологічного методу визначення статевої охоти:
- •Технологія клініко-візуального методу визначення оптимального часу для введення сперми:
- •Правила підготовки сперми до введення залежно від умов її зберігання:
- •Об’єми сперми, які вводяться самкам сільськогосподарських тварин різних видів за різних методів її зберігання:
- •Мінімальна кількість активних сперміїв, що вводять самкам різних видів сільськогосподарських тварин:
- •Для осіменіння корів, телиць, кобил, свиней, овець, кіз використовують способи введення сперми:
- •Самкам великої і дрібної рогатої худоби сперму у разі штучного осіменіння вводять у цервікальний канал, а кобилам і свиням – у матку тому що:
- •Назвіть типи природного осіменіння:
- •Стенд або картотека фізіологічного стану корів ведеться:
- •Індивідуальна картка корови оформляється:
- •У “Куточку техніка” висвітлюється інформація:
- •Реєстрація осіменінь і отелень корів у приватному секторі проводиться:
- •Методи діагностування вагітності у сільськогосподарських тварин:
- •Методи діагностики, які належать до ранніх:
- •Різні методи діагностики вагітності базуються:
- •Об’єктивним показником ефективності роботи техніка штучного осіменіння є :
- •Ознаки вагітності, що належать до ймовірних, та до істинних:
- •Техніка ректального дослідження корів і кобил:
- •Основні ознаки вагітності під час ректального дослідження корів і кобил у різні терміни:
- •Заплідненість визначається:
- •Після осіменіння можна за об’єктивними показниками визначити вагітність у самок сільськогосподарських тварин методом сонографії у термін:
- •Дайте визначення плаценти:
- •Куксу пуповини обробляють:
- •У разі кровотечі пуповини новонародженого плода:
- •Неправильне розміщення передлежачої частини плода виправляють:
- •Особливості рододопомоги у разі тазового передлежання плода:
- •Фіксувати акушерську петлю на нижній щелепі плода можна лише:
- •Акушерський інструмент поділяють на групи:
- •Для витягування плода використовують інструмент:
- •Акушерська мотузка або тасьма – це:
- •Маса новонароджених нормотрофіків: телят, лошат, ягнят, поросят (кг):
- •Оцінювання новонародженних нормотрофіків телят, лошат за характером різців:
- •Рефлекс руху проявляється у новонародженних телят, лошат, ягнят, поросят нормотрофіків через (хв):
- •Рефлекс ссання у новонародженниих телят, лошат, ягнят, поросят нормотрофіків проявляться через (хв.):
- •Допомога у разі завороту голови плода у бік:
- •Порядок рододопомоги у разі живих двійнят:
- •Інволюція – це:
- •Розміри неплідності (у днях) за методикою г.В. Звєрєвої визначають:
- •Акушерська диспансеризація – це:
- •Акушерській диспансеризації підлягають:
- •Кратність проведення акушерської диспансеризації:
- •Стареча неплідність наступає:
- •Індурація вим’я – це:
- •Точки все під час переробки однокопитних тварин:
- •Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою сільськогосподарських тварин у разі виявлення лістеріозу таке:
- •Точки ветсанекспертизи під час переробки кролів і нутрій:
- •На лінії переробки птиці за потужності конвеєра до 4000 голів за годину обладнують:
- •За локалізованого туберкульозного ураження туші тварин (крім туш свиней) нормальної вгодованості, а також неуражені органи:
- •Ветеринарно-санітарне оцінювання м’ясних туш та продуктів забою від хворих тварин і підозрілих у захворюванні на класичну чуму свиней – це:
- •Правильне твердження про використання крові від клінічно хворих тварин і тих, які реагують під час дослідження на бруцельоз:
- •Правильне твердження щодо ветеринарно-санітарного оцінювання туш і внутрішніх органів у разі піроплазмідозів за відсутності жовтяничності і дистрофічних змін у м’язах:
- •У разі виявлення фасціольозу та дикроцеліозу:
- •У разі виявлення фасціольозу кролів і нутрій:
- •За фасціольозу проміжними господарями є:
- •Правильне твердження щодо післязабійної діагностики трихінельозу.
- •Збудники харчових токсикоінфекцій – це:
- •Збудники харчових токсикозів – це:
- •Правильне твердження щодо ветеринарно-санітарного оцінювання м’ясних туш та продуктів забою у разі сальмонельозу:
- •Приймання тварин на м’ясопереробні підприємства здійснюється:
- •Термометрію тварин у день забою проводить:
- •Проби, що направляють до лабораторії ветеринарної медицини для отримання відповідного експертного висновку у разі проведення
- •Вимушений забій – це:
- •Загальні вимоги до забою тварин:
- •Методи визначення свіжості м’яса:
- •Процедура, яку виконують насамперед у разі органолептичного методу дослідження туш (півтуш):
- •Суть методу мікроскопічного аналізу м’яса полягає у:
- •М’ясо, отримане від хворих або забитих в агональному стані тварин:
- •На лінії переробки птиці за потужності конвеєра понад 4000 голів за годину обладнують:
- •Диференційну діагностику ехінококозу проводять:
- •Диференційна діагностика ехінококозу від туберкульозу:
- •Диференційна діагностика ехінококозу від тонкошийного цистицеркозу:
- •У разі виявлення саркоцист і наявності змін у м’язах (виснаженні,
- •Дрібну рогату худобу перед знекровленням оглушують:
- •Нутрування туш – це:
- •Під час визначення м’яса загиблих, хворих або забитих в агональному стані тварин звертають увагу на такі ознаки:
- •Розрізняють такі ступені знекровлення туш:
- •Для бактеріологічного дослідження в лабораторію направляють:
- •Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою у разі дикроцеліозу:
- •Санітарне оцінювання м’яса у разі виявлення стрептококів та стафілококів:
- •Післязабійна діагностика фасціольозу:
- •Для дослідження на вміст залишкових кількостей токсикантів, залежно від підозри на отруєння, у державну лабораторію ветеринарної медицини направляють:
- •До м’якушевих субпродуктів відносять:
- •Порядок технології обробки кишкової сировини – це:
- •Обов’язково потрібно досліджувати на цистицеркоз продукти забою …
- •До субпродуктів 1 категорії належать:
- •Парне м’ясо характеризується:
- •До ендокринної сировини належить:
- •Густина натурального молока – це:
- •Згідно з дсту 3662-97 ґатунок молока визначають за показниками:
- •Базисна жирність молока – це:
- •Молоко (вершки) від тварин, які негативно реагують на бруцельоз, з неблагополучного стада …
- •Молоко, отримане від серонегативних щодо лейкозу корів, які утримуються окремо від серопозитивного поголів’я на неблагополучній фермі:
- •У випадку, коли серопозитивні на лейкоз тварини не відділені від загального стада:
- •Молоко, отримане від умовно здорових тварин щодо туберкульозу неблагополучного господарства та від реагуючих на туберкулін корів благополучного господарства:
- •Стан м’язів та луски у свіжої риби:
- •Вада соленої риби «іржа» – це:
- •Готують витяжку для проведення реакції на пероксидазу:
- •Стан слизу та очей у несвіжої риби:
- •Виливок – це вада яєць, що характеризується:
- •Залежно від маси яйця поділяють на:
- •Затхле – це вада яєць, що характеризується:
- •Кров’яна пляма – це вада яєць, що характеризується:
- •Велика пляма – це вада яєць, що характеризується:
- •На агропродовольчих ринках дозволяється реалізувати:
- •На агропродовольчих ринках дозволяється реалізувати:
- •Йодне число прополісу:
- •Визначення поняття «медова падь»:
- •295. Мед довше залишається рідким і не кристалізується, чим більше він містить …
- •296. Метод дослідження яєць, що полягає у визначенні їх якості без пошкодження шкаралупи – це:
- •Для профілактики постгеморагічної анемії найбільш важливо:
- •Травматичний перикардит від ретикулоперитоніту відрізняється:
- •Гемолітична хвороба новонароджених поросят зумовлена:
- •Тест, за яким оцінюють добовий молодняк курчат на забезпеченість вітаміном а, – це:
- •Причинами а-гіповітамінозу у добового молодняку птиці є:
- •Симптомами d-гіповітамінозу у птиці є:
Розміри неплідності (у днях) за методикою г.В. Звєрєвої визначають:
-
1. за тривалістю сухостійного періоду;
+2. відніманням продуктивно використаних корово-діб
від кількості корово-діб по стаду;
3. за кількістю недоотриманих телят на 100 корів;
4. за величиною індексу осіменіння.
Акушерська диспансеризація – це:
-
+1. комплекс діагностичних, профілактичних, лікувальних заходів, спрямованих на забезпечення нормального перебігу вагітності, родів і післяродового періоду у самок;
2. проведення своєчасної рододопомоги самкам;
3. заходи, спрямовані на профілактику абортів;
4. визначення терміну вагітності.
Акушерській диспансеризації підлягають:
1. неплідні самки;
2. самки віком 12–15місяців;
3. самки, які досягли фізіологічної зрілості;
+4. самки у період від установлення у них вагітності до
закінчення інволюції статевих органів у післяродовий період.
Кратність проведення акушерської диспансеризації:
-
1. багатократно, залежно від рівня відтворення стада
+2. поетапно: перша – корів під час запуску;
друга – під час родів; третя – у післяродовий період;
3. одноразово – наприкінці календарного року;
4. один раз у два роки.
Міжотельний інтервал становить (діб):
-
1. 315; +
3. 365;
2. 350;
4. 425.
У сироватці крові сухостійних корів під час диспансеризації визначають вміст:
-
+1. загального білка, кальцію, фосфору, сечовини, каротину, вітаміну А, цукру, кетонових тіл, кислотну ємкість тощо;
2. вміст статевих гормонів;
3. форменні елементи, ферменти.
Під час диспансеризації сухостійних корів є обов’язковим є:
-
1. визначення функціонального стану шийки матки;
2. трансректальне пальпаторне оцінювання морфофункціонального стану яєчників;
+3. дослідження молочної залози та її секрету (за наявності );
4. визначення тривалості сервіс-періоду.
У разі порушень обміну речовин у сухостійних корів потрібно:
-
1. організувати пасовищне утримання самок;
+2. провести відповідну корекцію раціонів, застосовувати парентеральне введення вітамінних, мінеральних, антиоксидантних, загальностимулювальних препаратів;
3. відокремити хворих тварин в окремі групи та проводити
у них щоденний контроль за перебігом вагітності;
4. надати акушерську допомогу.
У разі проведення акушерської диспансеризації корів під час родів:
-
1. визначають смертність новонароджених;
2. стимулюють родову активність у самок;
+3. проводять контроль за перебігом родів;
4. визначають тривалість сервіс-періоду.
Метою післяродової акушерської диспансеризації є:
1. ізоляція корів з акушерськими хворобами з репродуктивного стада;
+2. своєчасні діагностика, лікування та профілактика післяродових акушерських патологій;
3. оцінювання морфофункціонального стану новонароджених;
4. організація пасовищного утримання самок.
Післяродову акушерську диспансеризацію потрібно проводити:
-
+1. на 2–3-ю, 5–7-у, 13–14-у добу та наприкінці післяродового періоду;
2. одноразово, на 5-й день після родів;
3. одноразово, наприкінці післяродового періоду;
Фізіологічний перебіг післяродового періоду у корів характеризується закінченням інволюції статевих органів до:
-
1. 10-ї доби після родів;
3. 60-ї доби після родів;
+2. 30-ї доби після родів;
4. 6-ти місяців.
Гінекологічній диспансеризації підлягають:
-
1. вагітні самки; +
3. неплідні самки;
2. неплідні самці;
4. у стадії збудження статевого циклу.
Кратність проведення гінекологічної диспансеризації:
-
1. у разі відсутності статевої циклічності чи перегулів самки;
2. одноразово – на початку календарного року;
3. одноразово – перед пасовищним періодом;
+4. щомісячно.
Під час гінекологічної диспансеризації виконують:
-
1. діагностику вагітності;
2. визначення індексу осіменіння;
+3. комплексне дослідження статевих органів неплідних самок;
Результати проведених акушерської та гінекологічної диспансеризацій …
-
1. записують у журнал осіменінь та отелень корів і телиць;
2. в усній формі доповідають керівництву господарства;
3. передають електронною поштою;
+4. оформляють у вигляді акта.
Оптимальна тривалість сухостійного періоду:
-
+1. у молочних порід 45–60 діб (в середньому 60);
2. у молочних порід менш ніж 40 діб;
3. у молочних порід більш ніж 70 діб.
Неплідність на ґрунті незаразних захворювань:
-
1. трихомоноз, лептоспіроз, хламідіоз;
2. метрит, вульвіт, вагініт;
+3. забої, рани, розриви.
Неплідність на ґрунті функціональних розладів яєчників:
1. атрофія матки, ендометріоз, гідрометра;
+2. гіпофункція, персистентне жовте тіло, кіста яєчників;
3. гіпотонія, атонія матки, метрорагія.
Неплідність на ґрунті інфекційних та інвазійних захворювань:
-
+1. токсоплазмоз, трихомоноз, хламідіоз, ІРТ;
2. метрит, мастит, цервіцит;
3. ендометріоз, гідрометра, метрорагія.
Самка великої рогатої худоби вважається неплідною за відсутності запліднення:
-
+1. на 31 добу після родів;
3. через 90 діб після родів;
2. на 60 добу після родів;
4. якщо не отримали протягом року теля.
Економічна категорія, яка показує відсоток самок у стаді, що не дали приплоду протягом календарного року, – це:
-
+1. яловість;
3. неплідність;
2. перегули;
4. кількість отриманого молока від корови.
Інфантилізм, фримартинізм, гермафродитизм характерні для:
-
1. симптоматичної неплідності;
+2. вродженої неплідності;
3. штучно набутої неплідності.
Тимчасова чи постійна нездатність тварини репродуктивного віку давати нащадків – це:
-
1. яловість;
3. малоплідність;
+2. неплідність;
4. гермафродитизм.
Класифікацію неплідності сільськогосподарських тварин було запропоновано:
-
1. В.С. Шипіловим;
3. Б.А. Башкіровим;
2. М.Ф. Івановим; +
4. А.П. Студенцовим.
Стареча неплідність наступає … (можливо кілька варіантів відповідей)
-
1. у кішки у 4–5 років;
3. у верблюдиці у 20–25 років;
+2. у свині після 7 років; +
4. у кролиці у 8–10 років.