32. Точки ветеринарно-санітарної експертизи на поточній лінії з переробки великої рогатої худоби:

    1. дві точки для огляду: голів і туш;

    2. чотири точки для огляду: ветеринарно-санітарної експертизи для огляду: голів, внутрішніх органів, туш і фінальна;

    3. три точки для огляду: вхідна, туш і фінальна;

    4. п’ять точок для огляду: вхідна, голів, внутрішніх органів, туш і фінальна.

33. Приймання тварин на м’ясопереробні підприємства здійснюється:

1. за вгодованістю і масою тварин або за масою і якістю м’яса;

2. за живою масою і якістю м’яса;

3. за масою після витримування на бойні і масою прибуття мінус 15%;

4. за загальною масою після зважування, або з врахуванням опосередкованої маси без зважування.

34. Термометрію тварин у день забою проводить:

1. тільки лікар ветеринарної медицини, вибіркова термометрія;

2. спеціалісти ветеринарної медицини бойні; усіх тварин поголовно;

3. фельдшер ветеринарної медицини; вибірково;

4. лікар або фельдшер ветеринарної медицини; велику рогату худобу – поголовно, решту тварин – вибірково.

35. Проби, що направляють до лабораторії ветеринарної медицини для отримання відповідного експертного висновку у разі проведення

післязабійної діагностики отруєнь тварин:

1. частину печінки, нирок, мозку і легень тварини;

2. вміст шлунка в кількості 50–500 г, залежно від маси тварини;

3. середні проби м’язової тканини і 1 кг корму тварини;

4. середні проби м’язової тканини, мозку, печінки і нирок, вмісту шлунка в кількості 50-500 г (залежно від маси тварини).

36. Вимушений забій – це:

1. забій тварин у стані агонії;

2. забій тварин внаслідок травм, фізичних ушкоджень тощо, у випадках, якщо подальше лікування є неефективним чи економічно недоцільним;

3. забій клінічно здорових тварин, відсталих у рості та малопродуктивних;

4. забій тварин, що отримали свіжі травми у період передзабійного утримання.

37. Загальні вимоги до забою тварин:

1. забій має забезпечувати максимальний вихід якісного м’яса і субпродуктів;

2. забій має, насамперед, забезпечувати безпеку людей, що проводять забій;

3. забiй тварин має бути гуманним, швидким, безболісним, супроводжу-ватися добрим знекровлюванням i бути безпечним для людей, що проводять забій;

4. забій має бути миттєвим і забезпечувати добре знекровлення.

38. Найпоширеніший вид оглушення тварин:

    1. електрооглушення;

    2. застосування вуглекислого газу (СО2) чи суміші газів;

    3. оглушення молотом;

    4. оглушення за допомогою стріляючих апаратів.

39. Крупон – це:

1. підчеревна частина шкури;	3. захворювання свиней;
2. спинно-бокова частина шкури свиней;	4. свиняча вирізка.

40. Під час виготовлення ковбасних виробів використання умовно-придатного м’яса можливе:

1. у деяких випадках з дозволу офіційного лікаря ветеринарної медицини;

2. за відсутності специфічного запаху;

3. у разі чітко визначених причин погіршення якості;

4. неможливе.

41. М’ясо за термічним станом розподіляють:

1. гарячим, остиглим, охолодженим і замороженим;

2. гарячим, остиглим, замороженим і розмороженим;

3. парним, остиглим, охолодженим, замороженим і розмороженим;

4. гарячим, нормальної температури і замороженим.

42. Під час виготовлення ковбас крохмаль та борошно застосовують для…

1. підвищення густини;

2. збільшення в’язкості і вологоутримувальної здатності фаршу;

3. запобігання виникненню плісняви;

4. досягнення м’якої консистенції варених ковбас.

43. До консервування м’ясо некастрованих биків:

1. тільки після спеціальної санобробки;	3. не допускається;
2. тільки за спеціальним дозволом офіційного лікаря ветмедицини;	4. допускається.

44. «Бомбаж» консервних банок – це:

1. однобічне або двобічне здуття банок з боку дна або кришки;

2. механічне пошкодження банки;

3. забруднення поверхні банок вмістом інших негерметичних банок;

4. деформація дна і кришки у вигляді кутиків біля бортиків банки.