Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆
  1. Велику рогату худобу перед знекровленням оглушують:

    1. не оглушують;

    2. електрострумом за допомогою одно- та двополюсного стека, молотом, стрілецькими апаратами, стилетом;

    3. електрострумом за допомогою стека, порожнистим ножем, електроголкою, молотом, стрілецькими апаратами (пістолетами з висувним стрижнем та вибухового типу);

    4. електрострумом за допомогою одно- та двополюсного стека, молотом, стрілецькими апаратами, сумішшю вуглекислого газу (65%) і повітря (35%).

  2. Дрібну рогату худобу перед знекровленням оглушують:

1. не оглушують;

2. електрострумом за допомогою стека, порожнистим ножем, електроголкою, молотом, стрілецькими апаратами (пістолетами з висувним стрижнем та вибухового типу);

3. електрострумом за допомогою одно- та двополюсного стека,

молотом, стрілецькими апаратами, стилетом;

4. електрострумом за допомогою одно- та двополюсного стека, молотом, стрілецькими апаратами, сумішшю вуглекислого газу (65%) і повітря (35%).

  1. Нутрування туш – це:

1. процес знімання шкури;

2. процес виймання внутрішніх органів із черевної та грудної порожнин, із попереднім розпилюванням грудної кістки;

3. процес виймання внутрішніх органів із черевної порожнини;

4. процес виймання внутрішніх органів із грудної порожнини

з попереднім розпилюванням грудної кістки;

  1. Під час визначення м’яса загиблих, хворих або забитих в агональному стані тварин звертають увагу на такі ознаки:

1. колір поверхні туші та запах м’яса, стан місця зарізу тощо;

2. зовнішній вигляд, стан жиру, запах, стан м’язів на розрізі, консистенцію;

3. колір, запах і консистенція м’язів;

4. стан місця зарізу, ступінь знекровлення туші, наявність гіпостазів, зміни у лімфатичних вузлах і внутрішніх органах.

  1. Розрізняють такі ступені знекровлення туш:

1. добре, задовільне, погане;

3. добре, задовільне, погане, дуже погане;

2. задовільне і незадовільне;

4. добре і погане.

  1. Для бактеріологічного дослідження в лабораторію направляють:

1. проби м’яса, масою 200 г та лімфатичні вузли;

2. проби м’язів – частину згинача або розгинача передньої та задньої кінцівок туші, лімфатичні вузли, селезінку, нирку, частину легень і печінки з портальними лімфовузлами та жовчним міхуром;

3. шматочки м’яса масою 300–400 г і внутрішні органи;

4. відібрані від кожної туші або її частини проби, масою, не менше 200 г кожний, 3 проби відбирають біля місця зарізу проти 4–5-го шийних хребців, у ділянці лопатки, з м’язів стегна.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]