Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆
  1. Молоко, отримане від серонегативних щодо лейкозу корів, які утримуються окремо від серопозитивного поголів’я на неблагополучній фермі:

    1. можна здавати на молокопереробні підприємства без

    попередньої пастеризації;

    2. можна здавати на молокопереробні підприємства тільки

    після попередньої пастеризації;

    3. згодовують телятам тільки після пастеризації;

    4. пастеризують у господарстві за температури 80°С

    і згодовують телятам або здають на молокозавод.

  2. У випадку, коли серопозитивні на лейкоз тварини не відділені від загального стада:

1. молоко від серонегативних тварин можна здавати на переробні підприємства без попередньої пастеризації, а від серопозитивних – після пастеризації;

2. молоко від усього поголів’я згодовують телятам після пастеризації;

3. молоко від усього поголів’я згодовують телятам без пастеризації;

4. молоко від усього поголів’я ферми підлягає пастеризації за

температури не нижче 80°С протягом 30 хв або кип’ятінню 5 хв.

  1. Молоко, отримане від умовно здорових тварин щодо туберкульозу неблагополучного господарства та від реагуючих на туберкулін корів благополучного господарства:

1. використовують без обмежень;

2. переробляють на топлене масло;

3. знезаражують методом пастеризації у пастеризаторах за 85°С

протягом 30 хв або за 90°С протягом 5 хв у господарствах,

після чого направляють на молокопереробне підприємство;

4. утилізують.

  1. Молоко, отримане від клінічно хворих на туберкульоз корів:

1. забороняють вживати людям та згодовувати тваринам, після знезараження знищують;

2. знезаражують кип’ятінням і використовують у корм тваринам;

3. утилізують;

4. пастеризують або кип’ятять і здають на молокозавод.

  1. З метою визначення якості пастеризації молока проводять:

1. пробу на редуктазу;

3. бензидинову пробу;

2. пробу на фосфатазу;

4. пробу на пероксидазу.

  1. Для визначення домішок соди в молоці використовують …

1. пробу з метиленовим блакитним;

3. пробу з резазурином;

2. пробу з розоловою кислотою;

4. пробу з фенолротом.

  1. Показник титрованої кислотності молока характеризує визначення:

1. відображає вміст у молоці всіх сполук, що мають кислий характер (°Т);

2. концентрація в молоці іонів водню (так званий водневий показник (рН);

3. являє собою силу, що прагне скоротити поверхню рідини і надати їй форми кулі (Н/м);

4. це маса молока за 20°С, що міститься в одиниці об’єму, виражається в г/см3, або в °А.

  1. Густина козиного молока:

    1. 1025–1038 кг/м3;

    3. 1025–1032 кг/м3;

    2. 1027–1032 кг/м3;

    4. 1027–1038 кг/м3;

  2. Температура замерзання молока:

1. -1°–0°С;

3. від -0,52°С до -0,53°С;

2. 0°С;

4. від -1,54° С до -1,57°С

  1. Оболонка жирової кульки складається з:

1. фосфоліпідів, оболонкового білка і гідратної води;

2. холестерину;

3. гліцерину, насичених жирних кислот, зв’язаної води;

4. казеїноліпідів, оболонкового білка і гідратної води.

  1. Кисломолочними називають:

1. продукти, які виготовляються сквашуванням молока та вершків

чистими культурами молочнокислих бактерій із додаванням або

без додавання дріжджів та оцтовокислих бактерій;

2. продукти, виготовлені сквашуванням молока з додаванням дріжджів;

3. продукти, які виготовляються сквашуванням молока та вершків із

додаванням оцтовокислих бактерій;

4. продукти, які виготовляються сквашуванням вершків чистими

культурами маслянокислих бактерій.

  1. До кисломолочних продуктів не відносять:

1. сметану, варенець, ряжанку;

3. вершкове масло, згущене молоко, сухе молоко;

2. мацун, мацоні, йогурт;

4. кефір, кумис, ацидофільне молоко.

  1. З метою проведення фізико-хімічних досліджень та запобігання підвищенню кислотності молока використовують декілька способів консервування середніх проб молока за допомогою консервантів:

1. формалін, розчин хлорного вапна, сода;

2. сода, 70%-й розчин спирту, пероксид водню;

3. пероксид водню, калій марганцевокислий, хром пік;

4. формалін, калію дихромат, пероксид водню.

  1. Методами бактеріологічних досліджень молока є:

1. реакція на пероксидазу;

3. прямий (чашковий);

2. непрямий (редуктазна проба);

4. якісні та кількісні реакції.

  1. Для першого ґатунку молока допускається загальне бактеріальне обсіменіння:

1. <3 млн/см3;

2. <100 тис/см3;

3. <500 тис/см3;

4. <300 тис/см3.

  1. Методи дослідження для визначення ступеня свіжості риби – це:

    1. органолептичні, токсико-біологічні;

    2. фізико-хімічні, гельмінтологічні;

    3. фізико-хімічні, гістологічні, радіологічні;

    4. органолептичні, хімічні, мікроскопічні.

  2. У мазках-відбитках з поверхневих і глибоких шарів м’язів риби сумнівної свіжості виявляють:

1. у мазках із глибоких шарів м’язів в одному полі зору виявляють 10–20, а з поверхневих – 30–50 мікроорганізмів. Препарат фарбується задовільно;

2. мікроорганізми відсутні або виявляють поодинокі палички і коки в декількох полях зору. Препарат погано фарбується;

3. у мазках із глибоких шарів м’язів в одному полі зору виявляють 30–40, а з поверхневих – 80–100 і більше мікроорганізмів (переважно паличкоподібні). Препарат добре фарбується.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]