Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Посібник.doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆
  1. Дослідження молочної залози у лактуючих корів проводять:

    1. один раз на квартал протягом лактації;

    +2. один раз на місяць для моніторингу субклінічного маститу та щоденно, після звернення до лікаря оператора машинного доїння

    чи власника тварини;

    3. у разі переведення у родильне відділення;

    4. у перші дні після отелення.

  2. Плодові оболонки, які оточують плід:

+1. амніон (водна оболонка), алантоїс (сечова оболонка), хоріон (судинна);

2. слизова, м’язова, судинна;

3. трофобласт, ембріобласт, судинна.

  1. Проводять дослідження молочної залози у сухостійних корів:

1. у перші дні після отелення;

+2. за 10–15 діб до родів;

+3. на початку сухостійного періоду;

4. планово щомісяця протягом періоду сухостою.

  1. Мастологією називають:

+1. наука, яка вивчає морфологію, фізіологію і патологію молочної залози;

2. наука, яка вивчає фізико-хімічний склад молока та його біологічну цінність;

3. наука, яка вивчає походження та вторинні ознаки молочної залози.

  1. Техніка пальпації молочної залози:

+1. пальпацію проводять двома руками, пальпуючи окремо кожну чверть вим’я;

2. пальпацію проводять аритмічними поштовхами руки, прикладеної до шкіри вим’я;

3. пальпацію проводять одночасно з аускультацією

4. пальпацію проводять однією рукою

  1. Лікарські речовини вводять у матку у випадку:

1. гепатиту, гепатодистрофії, анемії;

+2. затримання посліду, субінволюції матки, метриту;

3. остеомаляції, остеопорозу, гіповітамінозу;

4. пневмонії, гастриту.

  1. Техніка пальпації дійки та її цистерни:

1. пальпацію проводять двома руками, притискаючи дійку до її чверті;

+2. дійку захоплюють біля основи вказівним та великим пальцями і витягують, промацуючи її до верхівки;

3. дійку та її цистерну не пальпують;

4. пальпують тільки цистерну.

  1. Прохідність дійкового каналу визначають:

1. катетеризацією;

2. за кількістю наявності жирових кульок;

3. за кількістю молока, видоєного за одну хвилину;

+4. за товщиною молочного струменя.

  1. Візуальне оцінювання секрету молочної залози проводять:

1. шляхом проціджування. Визначають забрудненість та характер домішок;

+2. у молочно-контрольних пластинках або чашках Петрі визначають колір, консистенцію, наявність та характер включень;

3. шляхом визначення редуктазної проби;

4. у пробірках визначають запах, смак.

  1. Огляд молочної залози у дійних корів проводять:

1. кожні 10 діб;

3. тричі з інтервалом 10 хвилин;

2. протягом усього доїння ;+

4. двічі: до і після доїння.

  1. Застосовують для введення лікарських речовин у матку та піхву інструмент:

1. троакар, фетотом, акушерську клюку;

+2. ПОС–5, шприц Жане, кружку Есмарха;

3. щипці Мюзо, еластратор, кератоскоп;

4. кружку Есмарха.

  1. Патогенетична терапія – це:

+1. нормалізація гомеостазу та функції органів і тканин через регулювальні та захисні системи організму;

2. атака імунної системи проти органів і тканин власного організму, як результат відбувається їх структурно-функціональне пошкодження;

3. технічні засоби, за допомогою яких лікар виконує різноманітні оперативні заходи на органах і тканинах живої тварини;

4. підбір антипарабіотичних препаратів, антиалергійних препаратів.

  1. Новокаїнотерапія – це використання:

+1. антипарабіотичних препаратів;

3. антидепресивних препаратів;

2. антиалергійних препаратів;

4. антигістамінних препаратів.

  1. Дія новокаїну у разі новокаїнових блокад:

1. імуностимулювальна, нейроендокринна, противірусна;

2. антиоксидантна, протимікробна, регенеративна;

3. антиалергійна, антидепресивна;

+4. антигістамінна, антитоксична, анестезуюча.

  1. У разі внутрішньочеревного введення новокаїну він діє на:

1. стимулювання репаративних процесів в органах черевної порожнини;

2. блокування вагосимпатичного блоку в ділянці голови;

+3. блокування сильних подразників із рецепторного поля очеревини;

4. імуностимулювальну, нейроендокринну, противірусну функцію організму.

  1. Розчин новокаїну готують для внутрішньовенних ін’єкцій на:

    1. сироватці крові;

    3. розчині Зінгера;

    2. 5 % розчині глюкозі; +

    4. фізіологічному розчині.

  2. Швидкість введення новокаїну під час внутрішньовенних ін’єкцій

у коней і великої рогатої худоби не має бути більшою за:

1. 5–10 мл на хвилину

3. 15–20 мл на хвилину

+2. 30–40 мл на хвилину

4. 50–70 мл на хвилину

  1. Відсоток та доза новокаїну для внутрішньовенних ін’єкцій становить:

1. 1–2% – 5 мл на 1 кг маси тіла;

2. 5–10% – 10 мл на 1 кг маси тіла;

+3. 0,5% – 20 мл або 1% – 10 мл на 100 кг маси тіла;

4. 10–15% – 15 мл на 1 кг маси тіла.

  1. Місце уколу голки під час внутрішньоаортального введення новокаїну за І.І. Вороніним є:

1. з правого боку у ділянці останнього міжребір’я латеральніше найдовшого м’яза спини;

+2. з лівого боку у ділянці останнього міжребір’я латеральніше найдовшого м’яза спини;

3. між 4 та 5 поперечними відростками поперекових хребців;

4. між 6 та 7 поперечними відростками поперекових хребців.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]