- •Ділянки, які розрізняють у яйцепроводі сільськогосподарських тварин:
- •Стінку матки формують оболонки:
- •У широкій матковій зв’язці проходять маткові артерії:
- •Особливості будови шийки матки у сільськогосподарських тварин такі:
- •Гормони, які виробляються в яєчниках та їх вплив на організм самки, – це:
- •Значення секрету передміхурової залози (простати) таке:
- •Значення секрету уретральних залоз таке:
- •Будова статевого члена така:
- •Будова сечостатевого каналу (уретри) така:
- •Функції сім’яників – це:
- •Особливості будови сім’япроводів такі:
- •До додаткових статевих залоз самців належать:
- •Значення секрету міхурцевих залоз таке:
- •Правильним положенням плода є …
- •Акушерське дослідження проводиться …
- •Акушерське дослідження під час родів проводять …
- •Визначення положення плода таке:
- •Стадії спермогенезу такі:
- •Передлежання плода – це:
- •Дослідження молочної залози у лактуючих корів проводять:
- •Відсоток та доза для внутрішньоаортального введення новокаїну
- •Аортопункцію за д.Д. Логвиновим проводять:
- •Відсоток та доза розчину новокаїну для внутрішньоаортального введення за д.Д. Логвиновим є:
- •Введення новокаїну під час аортопункцій здійснюють:
- •Місцем уколу голки під час паравертебральної блокади за і.І. Магдою є:
- •Місце уколу голки під час парасакральної блокади тазового сплетіння за в.І. Завірюхою:
- •Глибина введення голки, відсоток та доза новокаїну під час блокади
- •Кров для гемотерапії готують:
- •Стерилізують кип’ятінням у:
- •Хромову суміш застосовують для:
- •Фільтрувальний папір стерилізують:
- •Послідовність виготовлення паперових фільтрів така:
- •Технологія рефлексологічного методу визначення статевої охоти:
- •Технологія клініко-візуального методу визначення оптимального часу для введення сперми:
- •Правила підготовки сперми до введення залежно від умов її зберігання:
- •Об’єми сперми, які вводяться самкам сільськогосподарських тварин різних видів за різних методів її зберігання:
- •Мінімальна кількість активних сперміїв, що вводять самкам різних видів сільськогосподарських тварин:
- •Для осіменіння корів, телиць, кобил, свиней, овець, кіз використовують способи введення сперми:
- •Самкам великої і дрібної рогатої худоби сперму у разі штучного осіменіння вводять у цервікальний канал, а кобилам і свиням – у матку тому що:
- •Назвіть типи природного осіменіння:
- •Стенд або картотека фізіологічного стану корів ведеться:
- •Індивідуальна картка корови оформляється:
- •У “Куточку техніка” висвітлюється інформація:
- •Реєстрація осіменінь і отелень корів у приватному секторі проводиться:
- •Методи діагностування вагітності у сільськогосподарських тварин:
- •Методи діагностики, які належать до ранніх:
- •Різні методи діагностики вагітності базуються:
- •Об’єктивним показником ефективності роботи техніка штучного осіменіння є :
- •Ознаки вагітності, що належать до ймовірних, та до істинних:
- •Техніка ректального дослідження корів і кобил:
- •Основні ознаки вагітності під час ректального дослідження корів і кобил у різні терміни:
- •Заплідненість визначається:
- •Після осіменіння можна за об’єктивними показниками визначити вагітність у самок сільськогосподарських тварин методом сонографії у термін:
- •Дайте визначення плаценти:
- •Куксу пуповини обробляють:
- •У разі кровотечі пуповини новонародженого плода:
- •Неправильне розміщення передлежачої частини плода виправляють:
- •Особливості рододопомоги у разі тазового передлежання плода:
- •Фіксувати акушерську петлю на нижній щелепі плода можна лише:
- •Акушерський інструмент поділяють на групи:
- •Для витягування плода використовують інструмент:
- •Акушерська мотузка або тасьма – це:
- •Маса новонароджених нормотрофіків: телят, лошат, ягнят, поросят (кг):
- •Оцінювання новонародженних нормотрофіків телят, лошат за характером різців:
- •Рефлекс руху проявляється у новонародженних телят, лошат, ягнят, поросят нормотрофіків через (хв):
- •Рефлекс ссання у новонародженниих телят, лошат, ягнят, поросят нормотрофіків проявляться через (хв.):
- •Допомога у разі завороту голови плода у бік:
- •Порядок рододопомоги у разі живих двійнят:
- •Інволюція – це:
- •Розміри неплідності (у днях) за методикою г.В. Звєрєвої визначають:
- •Акушерська диспансеризація – це:
- •Акушерській диспансеризації підлягають:
- •Кратність проведення акушерської диспансеризації:
- •Стареча неплідність наступає:
- •Індурація вим’я – це:
- •Точки все під час переробки однокопитних тварин:
- •Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою сільськогосподарських тварин у разі виявлення лістеріозу таке:
- •Точки ветсанекспертизи під час переробки кролів і нутрій:
- •На лінії переробки птиці за потужності конвеєра до 4000 голів за годину обладнують:
- •За локалізованого туберкульозного ураження туші тварин (крім туш свиней) нормальної вгодованості, а також неуражені органи:
- •Ветеринарно-санітарне оцінювання м’ясних туш та продуктів забою від хворих тварин і підозрілих у захворюванні на класичну чуму свиней – це:
- •Правильне твердження про використання крові від клінічно хворих тварин і тих, які реагують під час дослідження на бруцельоз:
- •Правильне твердження щодо ветеринарно-санітарного оцінювання туш і внутрішніх органів у разі піроплазмідозів за відсутності жовтяничності і дистрофічних змін у м’язах:
- •У разі виявлення фасціольозу та дикроцеліозу:
- •У разі виявлення фасціольозу кролів і нутрій:
- •За фасціольозу проміжними господарями є:
- •Правильне твердження щодо післязабійної діагностики трихінельозу.
- •Збудники харчових токсикоінфекцій – це:
- •Збудники харчових токсикозів – це:
- •Правильне твердження щодо ветеринарно-санітарного оцінювання м’ясних туш та продуктів забою у разі сальмонельозу:
- •Приймання тварин на м’ясопереробні підприємства здійснюється:
- •Термометрію тварин у день забою проводить:
- •Проби, що направляють до лабораторії ветеринарної медицини для отримання відповідного експертного висновку у разі проведення
- •Вимушений забій – це:
- •Загальні вимоги до забою тварин:
- •Методи визначення свіжості м’яса:
- •Процедура, яку виконують насамперед у разі органолептичного методу дослідження туш (півтуш):
- •Суть методу мікроскопічного аналізу м’яса полягає у:
- •М’ясо, отримане від хворих або забитих в агональному стані тварин:
- •На лінії переробки птиці за потужності конвеєра понад 4000 голів за годину обладнують:
- •Диференційну діагностику ехінококозу проводять:
- •Диференційна діагностика ехінококозу від туберкульозу:
- •Диференційна діагностика ехінококозу від тонкошийного цистицеркозу:
- •У разі виявлення саркоцист і наявності змін у м’язах (виснаженні,
- •Дрібну рогату худобу перед знекровленням оглушують:
- •Нутрування туш – це:
- •Під час визначення м’яса загиблих, хворих або забитих в агональному стані тварин звертають увагу на такі ознаки:
- •Розрізняють такі ступені знекровлення туш:
- •Для бактеріологічного дослідження в лабораторію направляють:
- •Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою у разі дикроцеліозу:
- •Санітарне оцінювання м’яса у разі виявлення стрептококів та стафілококів:
- •Післязабійна діагностика фасціольозу:
- •Для дослідження на вміст залишкових кількостей токсикантів, залежно від підозри на отруєння, у державну лабораторію ветеринарної медицини направляють:
- •До м’якушевих субпродуктів відносять:
- •Порядок технології обробки кишкової сировини – це:
- •Обов’язково потрібно досліджувати на цистицеркоз продукти забою …
- •До субпродуктів 1 категорії належать:
- •Парне м’ясо характеризується:
- •До ендокринної сировини належить:
- •Густина натурального молока – це:
- •Згідно з дсту 3662-97 ґатунок молока визначають за показниками:
- •Базисна жирність молока – це:
- •Молоко (вершки) від тварин, які негативно реагують на бруцельоз, з неблагополучного стада …
- •Молоко, отримане від серонегативних щодо лейкозу корів, які утримуються окремо від серопозитивного поголів’я на неблагополучній фермі:
- •У випадку, коли серопозитивні на лейкоз тварини не відділені від загального стада:
- •Молоко, отримане від умовно здорових тварин щодо туберкульозу неблагополучного господарства та від реагуючих на туберкулін корів благополучного господарства:
- •Стан м’язів та луски у свіжої риби:
- •Вада соленої риби «іржа» – це:
- •Готують витяжку для проведення реакції на пероксидазу:
- •Стан слизу та очей у несвіжої риби:
- •Виливок – це вада яєць, що характеризується:
- •Залежно від маси яйця поділяють на:
- •Затхле – це вада яєць, що характеризується:
- •Кров’яна пляма – це вада яєць, що характеризується:
- •Велика пляма – це вада яєць, що характеризується:
- •На агропродовольчих ринках дозволяється реалізувати:
- •На агропродовольчих ринках дозволяється реалізувати:
- •Йодне число прополісу:
- •Визначення поняття «медова падь»:
- •295. Мед довше залишається рідким і не кристалізується, чим більше він містить …
- •296. Метод дослідження яєць, що полягає у визначенні їх якості без пошкодження шкаралупи – це:
- •Для профілактики постгеморагічної анемії найбільш важливо:
- •Травматичний перикардит від ретикулоперитоніту відрізняється:
- •Гемолітична хвороба новонароджених поросят зумовлена:
- •Тест, за яким оцінюють добовий молодняк курчат на забезпеченість вітаміном а, – це:
- •Причинами а-гіповітамінозу у добового молодняку птиці є:
- •Симптомами d-гіповітамінозу у птиці є:
У разі виявлення саркоцист і наявності змін у м’язах (виснаженні,
гідремії, звапнення, знебарвлення):
-
1. м’ясо і органи використовують без обмежень;
2. тушу та інші продукти забою направляють на промислову переробку;
3. тушу і органи направляють на корм тваринам;
4. тушу і органи утилізують, шпик, внутрішній жир, кишки і шкури
використовують без обмежень.
На агропродовольчому ринку під час ветеринарно-санітарної експертизи яловичини на цистицеркоз досліджують:
1. м’язи серця, язика, шиї, великий жувальний та крилоподібний, стегнові м’язи, поперекові м’язи;
2. м’язи черевної стінки, міжреберні, м’язову частину діафрагми;
3. селезінку;
4. печінку.
У разі цистицеркозу після знешкодження туші і субпродукти:
-
1. не використовують;
2. використовують для виготовлення варених і ліверних
ковбас та фаршевих консервів;
3. утилізують;
4. використовують на корм тваринам.
Під час трихінелоскопії свіжої свинини досліджують зрізи:
-
1. 24 шт.;
2. 72 шт.;
3. 120 шт.;
4. 48 шт.
Прижиттєві методи діагностики трихінельозу:
-
1 метод перетравлення м’язів у штучному шлунковому соку;
2. ІФА. біопсія м’язів, РЗК;
3. трихінелоскопія за допомогою компресоріуму;
4. мікроскопія м’язових волокон.
Диференційна лабораторна діагностика трихінельозу проводиться від:
-
1. Диктіокаульозу;
2. Саркоспоридій, молодих цистицерків;
3. Ехінококів;
4. Метастронгільозу.
Під час трихінелоскопії свіжої конини досліджують зрізи:
-
1. 48 шт.;
3. 24 шт.;
2. 120 шт.;
4. 12 шт.
Вуглеводи м’яса:
-
1. містяться в значній кількості, але не мають біологічної цінності;
2. до дозрівання м’яса не мають відношення;
3. у процесі автолізу обумовлюють виникнення процесу післязабійного задубіння;
4. беруть участь у формуванні смаку і запаху м’яса.
М’ясо – це:
-
1. тільки м’язова тканина;
2. м’язова тканина, жир, кістки, нерви, кровоносні і лімфатичні судини, лімфатичні вузли;
3. м’язова тканина з жиром;
4. м’язова тканина, жир, кістки.
М’ясо погано знекровлене, з синюшним або бузково-рожевим відтінком лімфатичних вузлів, рН 6,6 і вище, реакція на пероксидазу негативна, а формольна реакція супроводжується утворенням драглистого згустка.
Таке м’ясо:
-
1. від хворої тварини або від тварини, забитої у стані агонії;
2. у разі ехінококозу;
3. від здорової тварини;
4. у разі трихінельозу.
Структурною одиницею м’язової тканини є:
-
1. міоген;
3. міофібрили;
2. м’язові пучки;
4. м’язове волокно.
Підщелепні лімфатичні вузли під час післязабійного огляду свиней:
-
1. розтинають для дослідження на сибірку;
2. розтинають за необхідності;
3. розтинають для дослідження на трихінельоз;
4. не розтинають.
Автоліз – це:
-
1. біологічні перетворення в м’ясі;
2. ферментативні процеси розпаду речовин і тканин під дією протеолітичних ферментів самих тканин;
3. мікробіологічні процеси, що відбуваються в м’ясі в післязабійний період;
4. мікробіологічні та ферментативні процеси в м’ясі.
Для визначення життєздатності цистицерків застосовують:
-
1. проварювання;
3. біопробу;
2. бактеріологічне дослідження;
4. жовч свині або бугая.
Знезаражують м’ясо у разі цистицеркозу:
-
1. переробкою на варені ковбаси;
2. проварюванням м’яса впродовж 3-х годин у відкритих котлах;
3. зачищенням;
4. переробкою на сирокопчені ковбаси.
Диференціюють трихінел від бульбашок повітря:
-
1. за розміром;
3. сильніше закручують компресоріум;
2. фарбують 5%-м фуксином;
4. фарбують за Ямщиковим.
Ветеринарно-санітарне оцінювання м’яса у разі виявлення трихінел:
-
1. направляють на виготовлення консервів;
3. без обмежень;
2. проварювання протягом 3-х годин;
4. знищення (спалювання).
Ветеринарно-санітарне оцінювання туші свині за ангінозної форми сибірки:
-
1. без обмежень;
3. направляють на проварювання;
2. знищують (спалюванням);
4. утилізують (переробляють на сухі корми).
Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою у разі виснаження тварин:
-
1. утилізують;
2. направляють на виготовлення консервів;
3. використовують без обмежень;
4. направляють для використання в громадському харчуванні.
Ветеринарно-санітарне оцінювання свіжого м’яса у разі сказу:
-
1. використовують без обмежень;
2. утилізують;
3. направляють на виготовлення консервів;
4. тушу направляють на виготовлення ковбасних виробів.
Ветеринарно-санітарне оцінювання туші великої рогатої худоби у разі
карбункульозної форми сибірки:
-
1. знищують (спалюванням);
3. утилізують (переробляють на сухі корми);
2. використовують без обмежень;
4. направляють на виготовлення консервів.
Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою від тварин, що позитивно реагують на туберкулін:
-
1. знищення;
3. використання без обмежень;
2. утилізація;
4. промислова переробка.
Визначення м’яса хворих тварин у реакції з нейтральним формаліном ставлять із м’ясом:
-
1. яловичини;
3. курятини;
2. свинини;
4. баранини та козлятини.
Скільки зрізів із м’язової тканини роблять для дослідження на трихінельоз свиней у неблагополучному пункті:
-
1. 12;
3. 120;
2. 48;
4. 24.
Для дослідження на трихінельоз від свинячої туші відбирають:
-
1. 1 пробу м’яса – 80 г;
3. без обмежень;
2. 2 проби м’яса по 80 г;
4. 3 проби м’яса по 200 г.
Ветеринарно-санітарне оцінювання продуктів забою у разі фасціольозу з дегенеративними змінами печінки…
1. печінку утилізують, інші продукти забою використовують без обмежень; |
2. печінку проварюють, інші продукти забою використовують без обмежень; |
3. печінку знезаражують, інші продукти забою використовують без обмежень; |
4. продукти забою проварюють. |
Диференціюють трихінельоз від:
-
1. ехінококозу;
3. саркоцистозу;
2. фасціольозу;
4. актиномікозу.
Місце зарізу здорової тварини, яку забили у нормальному фізіологічному стані буде:
1. рівне та не просякнуте кров’ю, бліде;
3. нерівне та просякнуте кров’ю;
2. рівне та просякнуте кров’ю;
4. рівне, без згустків крові.
Утворення синьо-зеленого забарвлення у реакції на пероксидазу вказує на те, що м’ясо:
-
1. містить 1% глікогену;
3. сумнівної свіжості;
2. свіже;
4. несвіже.
У реакції із сульфатом міді м’ясо утворює пластівці:
-
1. м’ясо ведмедя;
3. сумнівної свіжості;
2. свіже;
4. м’ясо коня.
Виявляють «тільця Бабеша-Негрі» для діагностики захворювання:
-
1. сапу;
3. сибірки;
2. анаеробної дизентерії ягнят;
4. сказу.
Характерна наявність гіпостазів для:
-
1. молодих тварин;
3. дорослих тварин;
2. здорових тварин;
4. загиблих тварин.
На розрізі колір лімфовузлів тварин, забитих у станi агонії …
-
1. сіро-білого;
3. сіро-жовтого;
2. сірого;
4. синьо-рожевого.
Під час дослідження м’яса на трихінельоз методом перетравлення м’язів у штучному шлунковому соку використовують реактиви:
-
1. жовч свині або бугая;
3. реактив Неслера;
2. розчин Люголя;
4. пепсин НСІвода.
Пристрій, де роздавлюють зрізи м’язів у разі трихінелоскопії називається:
-
1. АВТ – У;
3. АВТ;
2. трихінелоскоп;
64. компресоріум.
«Тигрове серце» характерне для:
-
1. цистицеркозу;
3. ящуру;
2. саркоцистозу;
4. трихінельозу.
Носову перегородку у коней досліджують для діагностики:
-
1. сказу;
3. сапу;
2. миту;
4. туберкульозу.
Якщо під час бактеріоскопії мазків-відбитків виявляють поодинокі
мікроорганізми в декількох полях зору мікроскопа, м’ясо:
-
1. свіже;
3. сумнівної свіжості;
2. неякісне;
4. несвіже.
Санітарне оцінювання варених ковбас у разі виявлення сальмонел:
1. знищують;
3. знешкоджують;
2. утилізують;
4. випускають без обмежень.
Санітарне оцінювання ураженої поодинокими ехінококами печінки
за нормальної вгодованості туш:
-
1. знищують;
3. знешкоджують;
2. утилізують;
4. зачищають і використовують без обмежень.
Наявність у серці крові, що не згорнулась після забою тварини,
свідчить про можливе інфекційне захворювання:
-
1. сибірку;
3. лістеріоз;
2. ящур;
4. ку-лихоманку.
Кров у м’язах і кровоносних судинах відсутня, дрібні судини під плеврою не просвічуються:
-
1. м’ясо старих тварин;
4. м’ясо від тварин,
2. м’ясо від здорових тварин;
забитих в агональному стані;
3. м’ясо хворих тварин;
5. м’ясо диких тварин.
Санітарне оцінювання м’яса і продуктів забою у разі сапу коней:
-
1. знищують;
3. утилізація;
2. випускають без обмежень;
4. знезаражують.
Санітарне оцінювання м’яса за наявності жовтяничності туші, яка не зникає протягом двох діб:
-
1. знищують;
3. знезаражують;
2. утилізують;
4. випускають без обмежень.
Санітарне оцінювання туші у разі аскарозу без виснаження:
-
1. знищують;
3. знезаражують;
2. випускають без обмежень;
4. утилізують.
Санітарне оцінювання туші у разі аскарозу, туша виснажена:
-
1. знищують;
3. знезаражують;
2. випускають без обмежень;
4. утилізують.
Карантинне відділення добового надходження забійних тварин на скотобазу розраховане на відсоток:
-
1. 15%;
2. 20%;
3. 10%;
4. 5%.