Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
МПР.docx
Скачиваний:
3
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
395 Кб
Скачать
☆

Тема 1.3 організація товарного руху у каналах розподілу

З даної теми передбачається вивчення таких питань:

1. Маркетингові фактори впливу на збут.

2. Вибір каналу розподілу.

3. Оцінка каналу розподілу.

4. Ліквідація конфліктів у каналах розподілу.

Термінологічний словник

Багатоканальна (комбінована) маркетингова система – це система, що передбачає використання кількох каналів розподілу для охоплення різних сегментів ринку.

Вертикальна маркетингова система – це система, що перед­бачає повну або часткову координацію функцій учасників каналу розподілу з метою економії на операціях і посилення впливу на ринок.

Горизонтальна маркетингова система – це система, що передбачає об’єднання зусиль компаній одного рівня.

Ексклюзивний розподіл – це розподіл, при якому виробники надають посередникам виключне право продажу товару на певному регіональному ринку.

Інтенсивний розподіл – це розподіл, що передбачає розміщення та реалізацію товарів через максимально можливу кількість торгових точок.

Маркетингові фактори – це показники зовнішнього середовища, ринку і самого підприємства-продавця, що впливають на купівельну поведінку покупця-підприємства або покупця-індивідуума.

Нерелевантні фактори – це фактори, які не роблять помітного впливу на поводження покупця в даній ситуації.

Релевантні фактори – група керованих і некерованих характе­ристик, що впливають на поведінку покупця як у короткостро­ковому, так і в довгостроковому плані стосовно до конкретного товару і ринку збуту.

Селективний розподіл – це розподіл, що передбачає укладання постачальником угоди з кількома, але не з усіма посередниками, які виявляють зацікавленість до реалізації товару.

Стратегія притягування – це стратегія, що передбачає зосере­дження основних комунікаційних зусиль на кінцевих споживачах з метою створення їхнього позитивного ставлення до товару і марки для того, щоб споживач сам вимагав цей товар у посередника, заохочуючи його цим до торгівлі цією маркою.

Стратегія проштовхування – це стратегія, що передбачає спрямування зусиль фірми на посередників з метою заохотити їх включити до асортименту товари фірми, створювати необхідні товарні запаси, виділяти в торгових залах підприємств роздрібної торгівлі найкращі місця і заохочувати споживачів до купівлі товарів фірми.

Традиційна маркетингова система – це сукупність незалежних компаній, у яких кожен рівень збутового каналу діє незалежно від інших з метою максимізувати власний прибуток, залишаючи поза увагою ефективність каналу в цілому.

Управління каналами розподілу – це комплекс підтримувальних і коригувальних заходів, які сприяють підвищенню ефективності діяльності каналів.

Методичні рекомендації до вивчення теми

Вивчаючи дану тему, необхідно звернути увагу на основні положення.

1. Маркетингові фактори впливу на збут

Маркетингові фактори – це показники зовнішнього середовища, ринку і самого підприємства-продавця, що впливають на купівельну поведінку покупця-підприємства або покупця-індивідуума. За ступенем керованості з боку продавця маркетингові фактори поділяються на керовані і некеровані, а за рівнем впливу на покупця – релевантні (стосовні до даної проблеми) і нерелевантні.

До керованих факторів відносяться такі маркетингові інструменти: ціна, властивості товару, його дизайн, упакування, торговельна марка, методи збуту і комунікації, сервіс, позиціонування, вибір цільового сегмента.

До некерованих факторів відносяться характеристики маркетингового зовнішнього середовища і ринку збуту.

Релевантні фактори – група керованих і некерованих характе­ристик, що впливають на поводження покупця як у короткостро­ковому, так і в довгостроковому плані стосовно до конкретного товару і ринку збуту. Нарешті, нерелевантними факторами є ті, які не роблять помітного впливу на поводження покупця в даній ситуації.

Завдання аналізу маркетингових факторів у кожному конкретному випадку складається в угрупованні всіх характеристик за розгля­нутими ознаками. У результаті мають бути виділені детермінанти попиту на конкретний товар з боку конкретного покупця або цілого сегмента. При більш детальному підході детермінанти попиту необхідно ранжирувати за ступенем важливості для покупця. Наприклад, їх можна розбити на дві групи:

     базові детермінанти попиту;

     додаткові детермінанти попиту.

Правильний вибір системи детермінант дозволить підприємству-продавцеві досягти необхідного збутового результату при оптималь­них витратах ресурсів збуту.