30. Методи вивчення міжособистісних стосунків у студентській групі.

 Міжособистісні стосунки в групах вивчають за допомогою методів спостереження, експерименту, бесіди, анкет і соціометрії. Вибір і застосування методу залежить від конкретних завдань і умов. Соціометрія. На практиці соціометрію використовують для виявлення симпатій чи антипатій між особами, що належать до групи, які самі можуть не усвідомлювати свого ставлення до інших. Соціометричний метод є оперативним, але він дає лише картину емоційних ставлень усередині групи. Суттєві міжособистісні стосунки людей розкриваються в умовах спільної діяльності. Тому результати соціометрії лише фіксують наявність емоційних ставлень. Відносини між людьми, на думку американського психолога М. Аргайла, опосередковані багатьма факторами, а соціометричний вибір охоплює лише невелику частину свідомих елементів у цих відносинах. Спостереження — метод наукового дослідження, що полягає в активному, систематичному, цілеспрямованому, планомірному, і навмисному сприйнятті об'єкта, в ході якого отримується знання про зовнішні сторони, властивості і відносини досліджуваного об'єкта. Спостереження включає в себе в якості елементів: спостерігача (суб'єкта), об'єкт спостереження і засоби спостереження. Експеримент  —  метод вивчення, який полягає у викликанні визначеного явища в штучно створених умовах з метою дослідження і з'ясування процесу його розвитку. Експеримент відрізняється від спостереження активною взаємодією з досліджуваним об'єктом. Зазвичай, експеримент проводиться в рамках наукового дослідження і слугує для перевірки гіпотези, встановлення причинно-наслідкових зв'язків між явищами. Експеримент — це науковий метод дослідження, який повторюється в описаних умовах необмежену кількість раз і дає ідентичні результати. Метод бесіди. Бесіда - метод отримання інформації про індивідуально-психологічні особливості в процесі безпосередньої вербальної комунікації за спеціальною програмою. Можливість вести спостереження за співбесідником під час особистого спілкування дозволяє досліднику при необхідності змінювати напрям розмови на підставі спостережуваних жестів, міміки, інтонації, робити висновки щодо його ставлення до фактів, про які він повідомляє. Метод анкети. Анкета - методичний засіб для отримання соціально-психологічної інформації на основі письмового самозвіту випробуваного. Анкета являє собою набір запитань, кожне з яких логічно пов'язане з центральним завданням дослідження.

31. Порівняльна характеристика лідерства та керівництва.

Проблема лідерства і керівництва - одна з кардинальних проблем соціальної психології. Лідерство визнача­ється як провідне положення окремої особи соціальної групи, класу, партії, держави, що зумовлене більш ефективними результатами діяльності; як процеси внутрішньої самоорганізації і самоуправління групи, колективу, що зумовлені індивідуальною ініціативою їх членів. На відміну від лідера керівник завжди виступає посередником соціального контролю і адміністративно-державної влади. Лідер - це член групи, який добровільно взяв на себе зна­чну міру відповідальності у досягненні групових цілей, ніж того вимагають формальні приписи або суспільні норми. Формальний лідер призначається або вибирається, набуваючи таким чином офіційного статусу керівника. Неформальний лідер - це член групи, який найбільш повно в своїй поведінці відповідає групо­вим цінностям і нормам. В.Д. Паригін відмічає такі відмінності: - лідер покликаний здійснювати переважно регуляцію міжособистісних стосунків у групі, керівник здійснює регу­ляцію офіційних відносин; - лідерство виникає за умов мікросередовища, керівництво - елемент макросередовища, воно пов'язане з усією сис­темою суспільних відносин - лідерство виникає стихійно, керівник або призначається, або обирається; - явище лідерства менш стабільне, залежить від настрою групи, керівництво - більш стабільне; - керівництво підлеглими порівняно з лідерством має визначенішу систему санкцій; - процес прийняття рішення керівником значно складні­ший, він опосередкований обставинами, які не обов'язково мають витоки в цій групі, лідер приймає без­посередні рішення, які стосуються групової діяльності; - сфера діяльності лідера - здебільшого мала група, де він є лідер; сфера дії керівника ширша, оскільки він репрезен­тує малу групу в більш широкій соціальній системі. Лідерство - це чисто психологічна характеристика поведінки окремих членів групи. Керівництво у більшості є соціальною характеристикою відносин у групі, перш за все, з точки зору розподілу ролей управління і підпорядкування. 32. Роль куратора студентської академічної групи у її становленні та функціонуванні.

Головне завдання куратора академічної групи – становлення дружнього здорового студентського колективу, здатного самостійно вирішувати питання навчання і виховання; виховання успішної людини, здатної в усіх відношеннях до самовдосконалення та самореалізації тощо. З метою формування соціальної відповідальності студентів куратор академічної групи має можливість використовувати різноманітні заходи виховної роботи, основними з яких є: щотижневі виховні години; бесіди "за круглим столом", дискусійні клуби тощо. Куратор працює з академічною групою протягом усього навчання. Перший курс (адаптаційний період) – етап формування пристосувальних механізмів у студентів-першокурсників, активізації психічних процесів тощо. Куратор вивчає схильності, здібності, інтереси та нахили студентів. Куратор намагається донести до своїх вихованців значущість обраної ними професії тощо. Важливими завданнями цього етапу є формування у студентів відповідального ставлення до виконання своїх обов'язків, розвиток навичок самоосвіти, самоорганізації, самодисципліни, самоконтролю і самовиховання. Другий етап – стійка адаптація. На цьому етапі закріплюються знання, навички і вміння самовиховання, стабілізується успішність, зростає рівень самостійності, активності в науково-дослідницькій та громадській роботі, самоорганізації вільного часу тощо. У цей період студентський колектив уже сформувався і згуртувався, тому робота куратора полягає в організації колективної діяльності всіх членів групи. Куратор постійно спонукає студента до того, щоб він сам навів аргументи на користь певних форм поведінки, зіставив їх із нормами внутрішньо колективного життя й вимогами морального ідеалу. Куратор зі студентами старших курсів приділяє увагу питанням професійного самовизначення, формуванню громадської спрямованості, професійної усталеності