26. Аналіз студентської молоді залежно від мотивів обрання нею професії

Студентську молодь можна розділити у зв'язку з обраною ними професією на три групи. Першу складають студенти, орієнтовані на освіту як на професію. У цій групі найбільше студентів, для яких інтерес до майбутньої роботи, бажання реалізувати себе в ній – найголовніше. У цій групі біля третини студентів. Другу групу складають студенти, орієнтовані на бізнес. Вона складає близько 26% від загального числа опитаних. Для них освіта є інструментом (чи можливою стартовою сходинкою) для того, щоб надалі спробувати створити власну справу, зайнятися торгівлею і тому подібне. Третю групу складають студенти, яких, з одного боку, можна назвати такими, що не "визначилися", з іншої – подавленими різними проблемами особистого, побутового плану. На перший план у них виходять побутові, особисті, житлові, сімейні проблеми. Можна припустити, що в цю групу потрапили люди, для яких процес самовизначення, вибору шляху, цілеспрямованості нехарактерний.

на перше місце виступили мотиви заробітної плати та самореалізації

Цікава і різноманітна діяльність 

Можливість застосування особистих здібностей 

Можливість працювати творчо 

Самостійність у роботі 

Можливість самовираження 

Можливість впливати на діяльність інших людей 

Можливість просування по службі (можливість кар'єри)

Більший дохід 

Можливість спілкування 

Можливість ризику 

27. Динаміка проблем і завдань розвитку студента протягом навчання його у вузі

Більша частина проблем у навчанні студента вищої школи викликана несвідомим вибором спеціальності. кількість студентів, які говорять, що вони обрали дану спеціальність випадково чи компромісне зменшується, на кінець четвертого - початок п'ятого курсу залишається дві-три людини на студентську групу, в яких проглядається явне емоційно-негативне ставлення до обраної спеціальності і до майбутньої роботи. Одночасно з цим у правильності обраного шляху впевнені лише троє чи четверо з усієї групи. Таки чином студентів у ставленні їх до своєї майбутньої спеціальності варто диференціювати, відповідно розмежовуючи і психолого-педагогічні підходи впливу на них. Становлення особистості студентів як майбутніх фахівців ускладнюється, якщо професія обиралася компромісне, не з власного бажання (наприклад, з примусу батьків чи тому, що не вдалося вступити в той вуз, в який хотілося). Виникає незадоволення окремими предметами, з'являються сумніви у правильності професійного вибору. Це так звана криза професійного вибору. Як правило, вона чітко проявляється в перший і в останній рік навчання у вузі. Завдання вищої школи - допомогти цю кризу перемогти. При цьому однією з провідних проблем є побудова такої системи навчально-освітнього процесу, яка б оптимально враховувала б особливості й закономірності не лише особистісного розвитку студента, а й його професійного ставлення як спеціаліста.В студентському віці завершується становлення позитивної "Я-концепції" як ядра особистості студента, зокрема формування її соціально-професійного аспекту. "Я-концепція" - це складна динамічна система уявлень людини про себе (Р.Бернс, К.Роджерс та ін.). "Я-концепція" майбутнього спеціаліста - це система уявлень студента про себе як особистість і суб'єкта навчально-професійної діяльності. Формування позитивної "Я-концепції" майбутнього фахівця, вважає ряд психологів (Р.Бернс, І.Бех, В.Юрченко) - одне з пріоритетних завдань вищої школи, порівняно навіть із традиційним розвитком професійних здібностей, вдосконаленням спеціальної підготовки, поглибленням фахових знань тощо. Студенти з позитивною "Я-концепцією" вирізняються високою і, здебільшого, адекватною самооцінкою професійних здібностей, особистісних якостей і результатів своєї професійно-навчальної діяльності. Навпаки для студентів з негативною "Я-концепцією" характерний брак вираженого інтересу до професійного аспекту навчання, пасивність самопізнання, не вмотивованість навчально-професійного самоствердження й самореалізації. М.Дьяченко та Л.Кандибович перераховують такі напрями розвитку особистості студента як майбутнього фахівця:

• міцніє професійна спрямованість, розвиваються необхідні здібності;

• вдосконалюються, "професіоналізуються" психічні процеси, стани, досвід;

• збільшується почуття обов'язку, відповідальність, професійна самостійність, більш рельєфно виступає індивідуальність студента, його життєва позиція;

• ростуть домагання студента в галузі своєї майбутньої спеціальності;

• на основі інтенсивної передачі соціального і професійного досвіду та формування необхідних якостей росте соціальна, духовна й моральна зрілість;

• збільшується вага самовиховання студента у формуванні якостей, досвіду, необхідних йому як майбутньому спеціалісту

• міцніє професійна самостійність і готовність до майбутньої практичної роботи