Причини делінквентної поведінки

Нерідко буває таке, що умови формування делінквентної поведінки оточують людину з дитячих років, що і призводить до формування неправильної поведінки. До числа причин можна віднести наступні:

• батьківське ігнорування дитячої потреби в ніжній турботі і прихильності;

• часте застосування тілесних покарань в сім'ї;

• недостатній вплив батька, у разі його відходу або смерті;

• гостра дитяча травма (насильство, хвороба, розлучення, смерть батьків) і фіксація на цьому;

• вседозволеність;

• недостатня вимогливість батьків;

• надмірна стимуляція дитини;

• з боку батьків неузгодженість вимог, провідне до нерозуміння норм поведінки;

• зміна батьків;

• постійні, виражені конфлікти між батьками (найбільш небезпечна ситуація, коли жорстокий батько б'є матір);

• небажані особливості батьків – зайво суворий батько і зайво добра мати.

Психологія делінквентної поведінки дотримується теорії про те, що саме в дитинстві криються всі проблеми особистості. Нескладно здогадатися, що профілактика делінквентної поведінки йде саме через припинення всіх описаних факторів і можлива саме в дитинстві або, в крайньому випадку, в підлітковому віці.

Важливо спочатку створити навколо дитини правильну, гармонійне середовище, в якій чітко позначена область дозволеного, адже саме цей підхід дає найкращі результати і є найправильнішою профілактикою.

Як правило, корекція делінквентної поведінки відбувається вже пізніше, коли у дитини, що підросла виникають проблеми із законом, і здійснюється це безпосередньо через відповідні державні установи.

16. Зміст, причини та подолання суїцідальної поведінки студентської молоді. Суїцидонебезпечною вважають позицію суб'єкта, щодо змін у ситуації, яку він тлумачить як безвихідну, безнадійну, програшну".

У студентів причиною самогубства може стати ряд таких проблем, як складність адаптації до нових умов, відсутність опіки батьків, комунікативні труднощі, формування взаємовідносин з протилежною статтю, різке падіння самооцінки під час навчання, проблеми скупченості у гуртожитку, неможливість побути на один з собою, своїми проблемами, ранні шлюби.

Крім уже зазначених, можна виділити також типові, але, щоправда, меншою мірою пов'язані з навчанням кризи, а саме:

1) крах ідеалу кохання (подібна криза так чи інакше спровокована травмуючими подіями у сфері міжстатевих стосунків);

2) екзистенціональна криза.

Крім того, трапляються й такі типові студентські психологічні проблеми, як неприйняття свого міжособистісного статусу в групі; конфліктні стосунки з викладачем чи адміністрацією; проблеми самореалізації творчо обдарованих студентів.

Будь-яка з цих проблем (або їх комплекс) при загостренні можї перерости в критичний стан, спровокувати замах на життя.

Подолання : Дослідження суїцидальності молоді, як і суїцидальності загалом, пов'язане з труднощами отримання, пізнання об'єктивної інформації. Хворі з суїцидальними тенденціями потребують медичної, насамперед психіатричної допомоги. Можна виділити два рівня допомоги:

а. запобігання суїциду - Загальновідомо, що більшість студентів висловлююють свої наміри про самогубство, зазначаючи, що життя вратило для них сенс, вони не бачать себе в майбутньому. Завдання родичів і друзів, почувши таке висловлювання не проігнорувати його, а спробувати ввійти в довіру, пам"ятаючи, що не потрібно боятися прямого запитання про майбутні наміри.

б. допомога після реалізації суїцидальної спроби - Після суйдидальної спроби, перша невідкладна допомога надається психіатром.

17. Причини, подолання та профілактика алкоголізму та куріння у молодіжному середовищі ВНЗ. Однією з найактуальніших на сьогоднішній день проблем є психологічна профілактика вживання алкоголю серед молоді.

Причини :

бажання потрапити до певного кола однолітків, де споживання спиртного є звичайним явищем;

бажання здаватися дорослішим;

переконаність у тому, що це «модно і круто»;

з метою розслабитися, позбутись відчуття сором'язливості;

з метою розвеселитися;

задля спілкування;

через тиск оточення;

задля солідарності з компанією;

для «анестезії» від образи, горя або фізичного болю.

У наш час профілактика алкоголізму має першорядну важливість. У першу чергу, вона полягає у виховних і організаційні заходи. Вони спрямовані на те, щоб підліток більше дізнався про згубний дії алкоголю на свій організм і психіку, і прагнув уникати спокус і контакту з питущими ровесниками та дорослими. У другу чергу, проводиться ряд заходів щодо стимулювання різного роду захоплень серед молоді, підвищенню її інтересу до освіти і оволодінню професією. Важливу роль у профілактиці підліткового алкоголізму відіграють батьки.

18. Причини, подолання та профілактика компʼютерної адикції та ігрозалежності у студентському середовищі. основні причини виникнення комп'ютерної залежності:

1.Відсутність або брак спілкування і теплих емоційних стосунків у сім'ї.

2.Відсутність серйозних захоплень, інтересів, хобі, уподобань, не пов'язаних з комп'ютером.

3.Невміння налагоджувати бажані контакти з оточуючими, відсутність друзів.

4.наявність видимого фізичного недоліку, зовнішня некрасивість відштовхує однолітків від спілкування, або розвинулися риси характеру, що перешкоджають встановленню дружніх прихильностей: замкнутість, злостивість, надмірна жадібність, мстивість, уразливість, агресивність.

5.бажання багато знати, переживання натхнення, радості інтелектуальної праці і в той же час поверхневе, навіть легковажне ставлення до навчання, до своїх повсякденних завдань;

6.Романтична захопленість і ... грубі витівки, моральне невігластво, захоплення красою та іронічне ставлення до краси.

Для профілактики комп'ютерної залежності:

Часто причиною виникнення комп'ютерної залежності у дітей і підлітків стають невпевненість у собі і відсутність можливості самовираження. У таких випадках батьки повинні підтримати дитину і допомогти йому розібратися з проблемами, що виникли. Абсолютно неправильно критикувати дитину, яка проводить занадто багато часу за комп'ютером. Це може тільки поглибити проблему і віддалити дитини від батьків. підлітки мають потребу в самовираженні. За браком інших засобів вираження своїх думок і енергії вони звертаються до комп'ютера і комп'ютерних ігор, які створюють ілюзію реальності безмежних можливостей, Цього можна досягти, наприклад, при звернення уваги дитини на спорт або різні види мистецтв (музика, малювання та ін.). Запропонуйте інші можливості проведення часу.

19. Психологічні особливості студентської молоді з аддиктивними формами поведінки Найбільш актуальними формами відхиляється (девіантної) поведінки підлітків є адиктивна.

Поняття адиктивної поведінки має на увазі наявність ситуаційної психічної залежності і «пошукової активності» щодо алкоголю та різних психоактивних речовин до того, як від них сформувалася фізична залежність. І так, суть адиктивної поведінки полягає в тому, що, прагнучи піти від реальності, люди намагаються штучним шляхом змінити свій психічний стан, що дає їм ілюзію безпеки, відновлення рівноваги.

Проблема попередження вживання неповнолітніми психотропних речовин не є лише частиною проблеми профілактики алкоголізму та наркоманії дорослих. Незважаючи на те, що підлітки і дорослі п'ють одні й ті ж спиртні напої і вживають одні й ті ж наркотики, в психологічному сенсі це різні явища. Спроба вирішити проблему алкоголізму та наркоманії разом для підлітків і дорослих, застосовуючи однакові методи впливу (причому в основному медичні, юридичні, як це робиться зараз), навряд чи дасть позитивний ефект.

Це пояснюється тим, що психіка підлітка відрізняється від психіки дорослої людини. Життєдіяльність підлітка у всіх своїх проявах (включаючи вживання психотропних речовин) розвивається за своїми специфічними закономірностям.

Систематичне вживання психотропних речовин неповнолітніми слід розглядати насамперед як психолого-педагогічну, а не медичну проблему. Це обумовлено тим, що пияцтво підлітків, наркоманія чи токсикоманія завжди пов'язані з іншими порушеннями поведінки [20; c. 112].

Якщо алкоголізм чи наркоманія у дорослої людини довгий час може розвиватися приховано, не відбиваючись на праці, соціальний статус, то у неповнолітніх, навпаки, спочатку відбувається соціальна дезадаптація, а потім вже приєднується вживання алкоголю або інших психотропних речовин. Адиктивна поведінка є складовим елементом відхилень у поведінці, як би нашаровуючись на соціальну дезадаптацію підлітка.

20. Здоров’я і здоровий спосіб життя студентської молоді. Ю. Лісіцин зазначає, що здоровий спосіб життя – це насамперед діяльність, активність особистості, групи людей, суспільства, що використовують матеріальні і духовні умови і можливості в інтересах здоров’я, гармонійного фізичного і духовного розвитку людини [3, с.5].Неусвідомленим насьогодні залишається відношення молодого покоління до здорового способу життя. За даними М. Зубалій , 38,3% студентів вищих навчальних закладів за станом здоров’я належать до спеціальних медичних груп.

На стан здоров’я студентів впливає ряд причин:

емоційний дискомфорт, спричинений труднощами навчання;

складність стосунків у системі «студенти – викладачі – батьки»;

інтенсивний негативний вплив середовища існування;

зростання почуття невпевненості, невдоволення собою і світом

наступні чинники: плідна праця, раціональний режим праці і відпочинку, викорінювання шкідливих звичок, рухова активність, раціональне харчування [1].

Для того, щоб студенти прагнули займатися фізичним вихованням, потрібно їх спрямувати. Сказати, що фізичне виховання сприяє здоров’ю і життя без шкідливих звичок чудове — нічого не сказати. Здоров’я людини передусім залежить від її поведінки, в основі якої лежать природні людські потреби, які важливо правильно розуміти і задовольняти. Тож найкраще, коли молодь буде цигарку замінювати бігом, а алкоголь — звичайною мінералкою.

Таким чином, формування здорового способу життя молоді – складний процес, який потребує активної участі в ньому якнайбільшої кількості людей, різних організацій і насамперед – самої молоді. Ефективність цього процесу залежить від інтеграції та координації зусиль державних і громадських організацій, релігійних організацій у сфері формування здорового способу життя, від залучення засобів масової інформації до пропаганди здорового способу життя, а також від розроблення інформативно-освітніх програм, тренінгів, орієнтованих на формування життєвих навичок, які ведуть до збереження, зміцнення та відтворення здоров’я.

21. Характеристика, структура, причини та подолання конфліктів у студентському середовищі.Слово "конфлікт" (від лат. - соnfliktus) означає зіткнення (сторін, думок, сил). В основі конфлікту лежать суб'єктивно-об'єктивні протиріччя

Під структурою завжди розуміється сукупність частин, елементів і зв'язків певного об'єкта та відносин між ними, що забезпечують його цілісність. Основними елементами конфлікту є:

1) учасники конфлікту;

2) предмет і об'єкт конфлікту;

3) умови, в яких відбувається конфлікт;

4) суб'єктивність сприйняття конфлікту.

Будь-яка соціальна група представляє собою достатньо складне соціально-психологічне явище. В ній одночасно можуть функціонувати формальні і неформальні системи відношень. У свою чергу неформальне відношення включає у себе цінносно-нормативну систему групи, статусно-рольову структуру і систему міжособистісних зв'язків. Крім того, група знаходиться у складній системі взаємовідношень з іншими групами. Тому в ній можуть мати місце різноманітні види конфліктів. Найбільш характерним з них є конфлікт між групою та членом групи.В основі подібних конфліктів, як правило, лежать виявлені зміни (спроби змін) у групі та поза нею. ому порушення групових норм є найбільш характерною причиною внутрішньо групових конфліктів.Основні причини з яких член групи порушує групові норми та вимоги:індивідуум спеціально порушує групові норми, переслідуючи (захищаючий свої особисті цілі, інтереси, цінності;індивідуум порушує групові норми випадково або в зв'язку з тим, що ще не засвоїв ці норми (наприклад, новий член групи);індивідуум не в змозі з тих чи інших причин виконувати вимоги групи;очікування особистості протирічать очікуванням групи, наприклад, якісні характеристики особистості, її поведінка не відповідають груповим очікуванням. Або сама група невідповідає очікуванням особистості;протиріччя між особистістю та групою у цілях, цінностях, інтересах, позиціях та ін.;боротьба за підвищення свого статусу у групі, у тому числі і за місце лідера;конфлікт між особистістю та групою;конфлікт між керівними органами та неформальною групою;пошук та знаходження реального та міфічного винуватця ("козла відпущення") будь-яких невдач в діяльності групи.

Подолання - Допомога студенту в подоланні конфліктності може здійснюватися у різноманітних формах навчально-виховної роботи. Однак найбільш ефективно ця допомога може бути організована як система заходів психолого-педагогічного характеру – тренінгів, які доповнюють традиційні форми організації навчально-виховного процесу у ВНЗ (лекції, семінари, лабораторні роботи, тематичні зібрання і та інш.). Кожен тренінг повинен бути направлений на актуалізацію студентом позиції активного суб’єкта навчальної діяльності в спеціально створених психолого-педагогічних умовах, вирішення конфліктних ситуацій конструктивним шляхом. Ефект при цьому виникає як за рахунок систематичності, так і за рахунок специфічності створюваних умов, знижуючих, наприклад, рівень конфліктності серед студентів.

Окрім цільової направленості важливо виділити також змістовні характеристики тренінгів з подолання конфліктності серед студентів, які слід враховувати при розробці (конструюванні) та мінімум три змістовних блоки такого роду тренінгів [3]:

- перший змістовний блок пов’язаний з актуалізацією досвіду, вже накопиченого студентом в процесі життєдіяльності, з розвитком у студента рефлексивного відношення до безконфліктного спілкування, конструктивного вирішення конфліктів;

- другий змістовий блок пов’язаний з пошуком і засвоєнням студентом нових способів, форм, шляхів, прийомів безконфліктного спілкування, нових областей застосування отриманих знань;

- третій змістовий блок пов’язаний з відновленням психічних сил студента, посиленням його енергетики, психофізичних можливостей і та інш.