70. Динаміка розвитку педагогічного конфлікту та його типи.

під динамікою конфлікту розуміють раптову чи поступову зміну стосунків між учасниками взаємодії, яка залежить від специфіки їхніх міжособистісних стосунків, характерологічних особливостей, значущості визначених ними цілей з урахуванням факторів дійсності, які на них впливають.

Динаміка конфлікту загалом передбачає такі фази (стадії):

1) виникнення конфліктної ситуації;

2) усвідомлення об'єктивної конфліктної ситуації;

3) інцидент, привід;

4) настання конфлікту;

5) розв'язання конфлікту.

Жоден конфлікт не виникає раптово. Йому передують відкриті чи приховані соціально-психологічні процеси між особистостями або у свідомості окремої особистості чи якоїсь групи. Тобто йому передує конфліктна ситуація.

Аналізуючи окремі конфліктні явища, вчені дійшли висновку, що динаміка розвитку та перебігу конфлікту характеризується такими параметрами:

- порогом, тобто крайньою мірою напруження, за межами якої особистість чи колектив схильні до конфлікту:

- часом настання конфлікту від моменту виникнення конфліктної ситуації та часом перебування особистості у конфлікті.

ТИПИ КОНФЛІКТУ: -повторний конфлікт

- При переході від потенційного до актуального конфлікт може розвиватися як конструктивний або деструктивний.

Конструктивним вважають такий конфлікт, при якому опоненти не виходять за межі ділових аргументів, стосунків і не торкаються особистісних якостей протилежної сторони.

Деструктивним вважають такий конфлікт, коли один з опонентів застосовує методи боротьби, які суспільство не схвалює, прагне перемогти партнера, дискредитуючи та принижуючи його в очах оточення. Зазвичай це викликає опір з боку іншої сторони, діалог супроводжується взаємними образами, розв'язання проблеми стає неможливим, руйнуються міжособистісні стосунки

71. Шляхи подолання педагогічного конфлікту в системі «викладач-студент».

(ТЕ, ЩО КУРСИВОМ МОЖЕТЕ НЕ ПИСАТИ) Для того, щоб попередити конфлікт потрібно запобігати помилкам викладачів у стилі керівництва студентами:

• невміння правильно сформулювати мету управління;

• невміння враховувати вікові та індивідуальні особливості студентів;

• недостатній кругозір викладача;

• нетактовність, а іноді навіть грубощі в стосунках зі студентами;

• невміння стимулювати поведінку і діяльність студента як покаранням, так і заохоченням;

• неправильне реагування на критику;

• викладач намагається не помічати конфлікту, не контролює вирішення питання;

• пристосовується до вимог конфліктуючих, не бажає псувати стосунки. Однак умовляння, потурання викликають у студентів насмішки, такого викладача перестають поважати.

Під час вирішення конфлікту треба навчитися поважати, возвеличувати, розуміти, приймати, вислуховувати Іншого, враховуючи його думку, вміти з ним взаємодіяти.

Для вирішення конфлікту є два основні шляхи: 1) через зміну об’єктивної ситуації (переглянути обсяг навчального навантаження, змінити розклад занять тощо); 2) через зміну власної суб’єктивної позиції чи позиції студентів щодо ситуації конфлікту. Проте важливо шукати шляхи задоволення інтересів обох сторін. Якщо конфлікт вирішується психологічно виправдано, він мобілізує розум, волю, зближує інтереси. Способи подолання причин конфлікту:

• ідеологічні – знімаються консенсусом (згодою);

• амбіційні – підкреслити значущість особистості іншої людини;

• етичні – керуватися нормами етикету, правилами внутрішнього розпорядку.

Що треба робити при виникненні конфліктної ситуації?

• Зберігати самовладання, витримку.

• Дати можливість партнеру висловити претензії («випустити пару»).

• Не «підливати олії у вогонь», не вступати в суперечку, не переходити на оцінку суб’єкта як особистості, не загрузнути в критиці.

• Висловити прохання партнеру, сформулювати зміст претензії і кінцевий результат, якого він прагне.

• Чітко та об’єктивно висловлювати свою позицію щодо очікувань партнера.

• Намагатися дотримуватися рівності, обміркувуючи проблеми.

• Якщо помилилися, визнати помилку, але спокійно, без самоприниження та з гідністю.

• Прийняти пропозицію і домовитися про майбутнє.

• Намагатися підтримувати баланс ділових стосунків у конструктивних межах.

Найбільш ефективною формою спілкування в конфліктній ситуації є діалог викладача і студента (особливості діалогічного спілкування ми розглядали в попередній лекції). Чого не треба робити при виникненні конфліктної ситуації?

• Не можна ставитися до партнера дуже критично або вороже.

• Не приписувати йому негативних рис або поганих намірів.

• Не демонструвати свою перевагу і зверхність.

• Не обвинувачувати.

• Не обрушувати на нього лавину претензій.

• Не дозволяти собі бачити ситуацію лише зі свого боку.

• Не ставити ультиматум: «Якщо Ви не зробите це, то…»