42. Роль та особливості проявів емоційно-вольової сфери студентів у професійному навчанні.

Емоції і почуття яскраво проявляються і відіграють важливу роль в діяльності студента, особливо в напружені її періоди (вступ до вузу, державні екзамени і т.д.). Переживання тих чи інших емоцій і почуттів впливає на формування особистості. 

Для емоційних процесів студентів у навчанні характерні: велика інтенсивність , різноманітність, переходи від одних до інших, прискорення формування вищих почуттів. 

 В діяльності студента не виключений і емоційний стрес - напруга в складних ситуаціях. Він викликається оціночною ситуацією (екзамен), незвичайними умовами, підвищенням відповідальності, великими розумовими і вольовими навантаженнями, необхідністю подолати втому, напруження сил.

Виконання навчальних, суспільних та інших задач вимагає виявлення волі. Рівень розвитку волі у студентів може бути різним. Недоліки волі можуть бути причиною порушення навчальної дисципліни, неправильного використання студентом знань, зниження його інтелектуальних здібностей на екзамені, заліку. 

Серед вольових якостей, які забезпечують психологічну готовність до педагогічної діяльності, психологи виділяють:

• цілеспрямованість (керування в роботі певною метою);

• самовладання і витримка (збереження самоконтролю в будь-якій ситуації)- наполегливість (тривале збереження зусиль при досягненні поставленої мети);

• ініціативність (готовність і вміння педагога виявляти творчий підхід до вирішення проблем, самодіяльність при виконанні професійних функцій);

• рішучість (своєчасно приймати продумані рішення і без зволікань приступати до їх виконання);

• самостійність (відносна незалежність від зовнішніх впливів);

• самокритичність (вміння помічати свої помилки, неправильні дії та прагнення їх виправити).

Формування і розвиток у студентів названих якостей — невідкладне завдання вищої школи. 

43. Характеристика мотиваційної сфери студента.

Успішність студентів залежить в основному від розвитку учбової мотивації, а не тільки від природних здібностей.. Недолік здібностей при цьому заповнюється розвитком мотиваційної сфери (інтерес до предмету, усвідомленість вибору професії та ін.), і студент добивається великих успіхів.

Учбова мотивація, як і будь-який інший її вигляд, системна, характеризується спрямованістю, стійкістю і динамічністю. 

Необхідна умова для створення у учнів інтересу до учбової діяльності - можливість проявляти в навчанні розумову самостійність і ініціативність.

Велику роль у формуванні інтересу до учення відіграє створення проблемної ситуації, зіткнення учнів з трудністю, яку вони не можуть вирішити за допомогою запасу знань, що є у них.

Мотиваційна сфера студентів характеризується значними відмінностями, обумовлені як віковими особливостями, так і наявністю професійного і життєвого досвіду.Мотиваційна сфера студентів характеризується несформованістю, конфліктністю інтересів, ціннісних орієнтацій особистості, відсутністю (нечіткістю) дійсних уявлень у студентів про реальну життя, бажанням проявити свої здібності, свій творчий потенціал у всіх сферах життя.

Уявлення про професійну діяльність у студентів носять інфантильний характер. Для студентів характерним є незрілі, несформовані уявлення про свою професійну діяльність і про своє майбутнє, що, можливо, є наслідком недостатнього інформування їх під час навчання в внз про можливості професії, недостатністю практичної підготовки до майбутньої професії, спостерігається сильне прагнення до досягнення високого соціального становища, матеріального благополуччя.

Студенти диференціюють предмети за критерієм їх професійної значущості. Чим більш важливим вважають для себе той чи інший навчальний предмет, тим вища готовність докласти зусиль для поліпшення знань.

Дослідження, проведені у вузах, показали, що сильні і слабкі студенти відрізняються зовсім не за інтелектуальними показниками, а по тому, в якому ступені у них розвинена професійна мотивація.