- •8. Психологічний аналіз особистості викладача вищої школи
- •9. Психологічна характеристика «я-концепції» студента та особливості її розвитку у процесі навчання.
- •10. Характеристика студентського віку як особливого періоду життя людини.
- •11. Суперечливості та кризи студентського віку і шляхи їх вирішення.
- •12. Психологічна сутність самовизначення особистості.
- •13. Мораль як регулятивний чинник поведінки особистості.
- •14. Загальна характеристика девіантної поведінки студентської молоді, причини виникнення та подолання.
- •Види делінквентної поведінки
- •II. Причини девіантної поведінки.
- •15. Делінквентна поведінка студентської молоді, її причини та шляхи подолання.
- •Причини делінквентної поведінки
- •22. Адаптація студентів-першокурсників до навчання у вищій школі
- •23. Особливості адаптації іноземних студентів до навчання у вищій школі
- •26. Аналіз студентської молоді залежно від мотивів обрання нею професії
- •27. Динаміка проблем і завдань розвитку студента протягом навчання його у вузі
- •28. Професіоналізація як новоутворення студентського віку.
- •29. Етапи розвитку студентської академічної групи.
- •30. Методи вивчення міжособистісних стосунків у студентській групі.
- •31. Порівняльна характеристика лідерства та керівництва.
- •33. Студентська група та особливості її групової динаміки.
- •34. Психологічна характеристика студентської групи та її вплив на формування особистості студента
- •35 Психологічна служба внз, її функції, робота і значення.
- •36. Психологічна сутність учіння студента. Дія механізму творчості.
- •37. Шляхи розвитку творчих можливостей студентів
- •38. Психологічна характеристика самоактуалізованої особистості.
- •39. Втома та перевтома у навчальній діяльності студента.
- •40. Психологічні передумови та показники успішності студентів у навчально-професійній діяльності.
- •41. Причини неуспішності студентів та шляхи їх подолання.
- •42. Роль та особливості проявів емоційно-вольової сфери студентів у професійному навчанні.
- •43. Характеристика мотиваційної сфери студента.
- •44. Шляхи розвитку мотивації студентів у процесі навчання.
- •45. Мотиваційні тенденції студента: прагнення до успіху та уникнення невдач та їх вплив на процес навчання.
- •46. Самооцінка та її значення у навчальній діяльності студента. Шляхи формування позитивної самооцінки студентів.
- •47. Психологічні особливості професійної адаптації викладачів внз.
- •48. Зміст та компоненти професійної готовності викладача до діяльності.
- •52. Психологічна характеристика когнітивної сфери викладача
- •56. Психологічні способи впливу викладача на студента.
- •57. Психологічні типи викладачів та оцінка ефективності їх педагогічної діяльності.
- •58. Сутність та види індивідуального стилю діяльності викладача.
- •59. Психологічна сутність авторитету викладача.
- •60. Види діяльності викладача та їх психологічна характеристика.
- •61. Психологічні механізми виховання студентської молоді.
- •62. Мета та особливості виховання у вищій школі
- •69. Структура та функції педагогічного конфлікту у вищій школі.
- •3) Образи конфліктної ситуації (предмет конфлікту);
- •4) Можливі дії учасників конфлікту;
- •5) Результат (завершення) конфліктної ситуації.
- •70. Динаміка розвитку педагогічного конфлікту та його типи.
- •71. Шляхи подолання педагогічного конфлікту в системі «викладач-студент».
- •72. Основні стилі поведінки при розв’язанні конфліктів.
- •73. Психологічна культура слухання у педагогічному спілкуванні.
- •74. Психологічна культура говоріння у педагогічному спілкуванні.
- •75. Невербальні засоби у педагогічному спілкуванні.
- •77. Психологічна культура викладача внз
- •78. Психотехнології збереження професійного здоров'я викладача
- •79. Стрес та його прояви у навчальній діяльності студентів
- •80. Стресові фактори роботи викладача внз
- •81. Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою
- •83. Екстра та інтроверти їх психологічна характеристика, особливості взаємодії.
- •84. Психотипологічні функції соціонічних типів та соціонічна модель типу.
- •85. Види взаємовідношень між соціонічними типами.
- •86. Сумісність та квадральні відносини типів.
- •87. Роль соціоніки у забезпеченні оптимальної педагогічної взаємодії.
79. Стрес та його прояви у навчальній діяльності студентів
Поняття «стрес» у рамках теорії емоцій. Стрес є найпоширенішим афектом, який має значний вплив як на психічний стан людини, так і на його фізичне здоров'я.
В широкому спектрі емоцій і почуттів студента особливе значення для ефективності його діяльності має почуття відповідальності за свою успішність, почуття нового та ін. В діяльності студента не виключений і емоційний стрес - напруга в складних ситуаціях. Він викликається оціночною ситуацією (екзамен), незвичайними умовами, підвищенням відповідальності, великими розумовими і вольовими навантаженнями, необхідністю подолати втому, напруження сил.
Наявність незнайомої раніше ситуації веде нерідко на першому екзамені до екзаменаційного стресу негативного характеру. Стан стресу, що виникає, має відому цілеспрямованість і захисне значення, так як воно мобілізує ресурси нервової системи і організму, може прискорювати психічні процеси Разом з тим стрес може погіршити сприйняття, увагу, пам'ять, мислення, точність руху., у студентів в процесі діяльності емоції і почуття виступають в ролі регулятора, посилюють і збуджують психологічну активність, вони впливають (позитивно і негативно) на сприйняття і переробку інформації, на направленість уваги і дій.
У студентському середовищі особливо поширені стресові ситуації пов'язані з екзаменаційної сесією. Залежно від часу навчання, студенти поступово адаптуються до ситуації екзаменаційної пори.
Физическими проявами стресу є:
§ втома
§ забудькуватість
§ депресія
§ прояв занепокоєння людини
§ порушення сну
§ проблеми з харчуванням
§ поганий сон, безсоння, навіть Якщо людина дуже втомлюється робочому місці
§ прояв і загострення фізичних захворювань людини
§ відсутність інтересу до життя й оточуючих зокрема.
Стрессовие стану також можуть спричинить причини психічні розлади особистості.
Емоційні стреси ведуть спричиняє порушення працездатності, наприклад, можуть виражатися в дезорганізації організму, і навіть стресові стану може бути причиною неврозів особистості, прояви психозів.
У невеличких кількостях – стресові ситуації необхідні людині, оскільки викликають емоційні реакції,що визначають соціальну поведінку у суспільстві. Але якщо стресові ситуації постійні, всі вони ведуть до порушень фізичних і психологічних особливостей особистості.
Для оптимізації навчально-пізнавальної діяльності студента в процесі навчання особливе значення має правильне використання принципу психологічної регуляції.
80. Стресові фактори роботи викладача внз
Основні труднощі в діяльності викладача пов'язані з виникненням емоційної напруженості, різних страхів. Все це викликає стан стресу.
Фактори, що викликають стрес, одержали назву стресорів. Вони суб'єктивно значимі, тобто специфічні для кожної людини й залежать від ситуації.
Але між різними стресорами, що впливають на людей, є щось загальне. Всі вони висувають вимоги до перебудови організму або поводження людини. Це вимога неспецифічно воно складається в адаптації до виникаючих труднощів, яка б вона не була.З погляду стресової реакції не має значення, приємна або неприємна ситуація, з якої зіштовхується людина. Значима лише інтенсивність потреби в перебудові.
У діяльності викладача присутній ряд професійних стрес-факторів: відповідальність, необхідність бути об'єктом спостереження й оцінювання, постійно підтверджувати свою компетентність, а також тимчасова мінливість діяльності. Останній фактор потрібно виділити не тільки тому, що він пов'язаний з найбільш яскравою відмінною рисою викладацької діяльності, але й тому, що його дія з роками підсилюється, якщо викладач не виробляє свою індивідуальну стратегію поводження.
Суть тимчасової мінливості діяльності полягає в тім, що викладач повинен у певний день тижня в певний час бути готовим (тобто внутрішньо налаштованим) до контакту з певною аудиторією (всі студентські групи різні), до розкриття, поясненню певної теми.
Добре відомо, що саме регулярність у роботі, певний режим сприяють зниженню стомлюваності за рахунок звикання до ритму зміни праці й відпочинку. У діяльності викладача присутній і змістовна мінливість: під час однієї "пари", потрібно бути налаштованим на одну тему, а під час іншої на зовсім іншу причому теми задані з зовні і можуть не відповідати внутрішній логіці міркування викладача. Потрібно не забувати що викладач – це фахівець, що не тільки трансформує чуже знання але й сам створює нове знання. Основна психологічна проблема в діяльності викладача – це періодично виникаючий стан напруженості, пов'язаний з необхідністю внутрішнього настроювання на певне поводження, мобілізації всіх сил на активні й доцільні дії.
