- •8. Психологічний аналіз особистості викладача вищої школи
- •9. Психологічна характеристика «я-концепції» студента та особливості її розвитку у процесі навчання.
- •10. Характеристика студентського віку як особливого періоду життя людини.
- •11. Суперечливості та кризи студентського віку і шляхи їх вирішення.
- •12. Психологічна сутність самовизначення особистості.
- •13. Мораль як регулятивний чинник поведінки особистості.
- •14. Загальна характеристика девіантної поведінки студентської молоді, причини виникнення та подолання.
- •Види делінквентної поведінки
- •II. Причини девіантної поведінки.
- •15. Делінквентна поведінка студентської молоді, її причини та шляхи подолання.
- •Причини делінквентної поведінки
- •22. Адаптація студентів-першокурсників до навчання у вищій школі
- •23. Особливості адаптації іноземних студентів до навчання у вищій школі
- •26. Аналіз студентської молоді залежно від мотивів обрання нею професії
- •27. Динаміка проблем і завдань розвитку студента протягом навчання його у вузі
- •28. Професіоналізація як новоутворення студентського віку.
- •29. Етапи розвитку студентської академічної групи.
- •30. Методи вивчення міжособистісних стосунків у студентській групі.
- •31. Порівняльна характеристика лідерства та керівництва.
- •33. Студентська група та особливості її групової динаміки.
- •34. Психологічна характеристика студентської групи та її вплив на формування особистості студента
- •35 Психологічна служба внз, її функції, робота і значення.
- •36. Психологічна сутність учіння студента. Дія механізму творчості.
- •37. Шляхи розвитку творчих можливостей студентів
- •38. Психологічна характеристика самоактуалізованої особистості.
- •39. Втома та перевтома у навчальній діяльності студента.
- •40. Психологічні передумови та показники успішності студентів у навчально-професійній діяльності.
- •41. Причини неуспішності студентів та шляхи їх подолання.
- •42. Роль та особливості проявів емоційно-вольової сфери студентів у професійному навчанні.
- •43. Характеристика мотиваційної сфери студента.
- •44. Шляхи розвитку мотивації студентів у процесі навчання.
- •45. Мотиваційні тенденції студента: прагнення до успіху та уникнення невдач та їх вплив на процес навчання.
- •46. Самооцінка та її значення у навчальній діяльності студента. Шляхи формування позитивної самооцінки студентів.
- •47. Психологічні особливості професійної адаптації викладачів внз.
- •48. Зміст та компоненти професійної готовності викладача до діяльності.
- •52. Психологічна характеристика когнітивної сфери викладача
- •56. Психологічні способи впливу викладача на студента.
- •57. Психологічні типи викладачів та оцінка ефективності їх педагогічної діяльності.
- •58. Сутність та види індивідуального стилю діяльності викладача.
- •59. Психологічна сутність авторитету викладача.
- •60. Види діяльності викладача та їх психологічна характеристика.
- •61. Психологічні механізми виховання студентської молоді.
- •62. Мета та особливості виховання у вищій школі
- •69. Структура та функції педагогічного конфлікту у вищій школі.
- •3) Образи конфліктної ситуації (предмет конфлікту);
- •4) Можливі дії учасників конфлікту;
- •5) Результат (завершення) конфліктної ситуації.
- •70. Динаміка розвитку педагогічного конфлікту та його типи.
- •71. Шляхи подолання педагогічного конфлікту в системі «викладач-студент».
- •72. Основні стилі поведінки при розв’язанні конфліктів.
- •73. Психологічна культура слухання у педагогічному спілкуванні.
- •74. Психологічна культура говоріння у педагогічному спілкуванні.
- •75. Невербальні засоби у педагогічному спілкуванні.
- •77. Психологічна культура викладача внз
- •78. Психотехнології збереження професійного здоров'я викладача
- •79. Стрес та його прояви у навчальній діяльності студентів
- •80. Стресові фактори роботи викладача внз
- •81. Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою
- •83. Екстра та інтроверти їх психологічна характеристика, особливості взаємодії.
- •84. Психотипологічні функції соціонічних типів та соціонічна модель типу.
- •85. Види взаємовідношень між соціонічними типами.
- •86. Сумісність та квадральні відносини типів.
- •87. Роль соціоніки у забезпеченні оптимальної педагогічної взаємодії.
37. Шляхи розвитку творчих можливостей студентів
У навчанні способам розв’язання різноманітних практичних завдань допомагають евристичні прийоми (навчання шляхом навідних питань, які полегшують знаходження правильного способу; від загальних вказівок до конкретніших).
Рекомендації щодо розвитку креативності (дивергентного мислення) студентів:
Потрібно сприймати наукову інформацію не для механічного запам’ятовування, а для логічного опрацювання, для встановлення причинно-наслідкових зв’язків. Важливо дотримуватися принципів наукової організації навчання (НОН), принципів наукової організації розумової праці.
Треба виявляти самостійність, критичність, уміння сприймати нові ідеї та відмовлятися від своїх помилкових думок. Багато важить набування пізнавальної компетентності, яка виявляється в таких уміннях:
працювати з текстом, який має недостатню або суперечливу інформацію (шукати необхідну інформацію);
демонструвати вміння інтерпретувати суперечливий і неоднозначний матеріал;
оцінювати суперечливу інформацію і формулювати гіпотези її вирішення;
у природничонаукових знаннях робити пояснення, оцінювати альтернативні погляди, формувати своє ставлення до них.
Лише за таких умов формується підґрунтя для об’єктивної творчості в професійній діяльності, а саме:
Продуктивність мислення, яка виявляється в кількісних характеристиках розгортання пізнавальної діяльності (аналіз, синтез та ін.) і в якісних показниках (успішне розв’язання навчальних завдань, формування власного погляду, свого ставлення до проблеми і свого бачення шляхів її вирішення.
Критичність мислення, прагнення до обґрунтованості та доказовості своїх ідей і міркувань.
Розвиток рефлексивності:
готовність до об’єктивної самооцінки;
спроможність до дискусії з собою;
здатність до саморегулювання.
4. Працелюбність, бути весь час у пошуках і русі, цілеспрямованість у праці.
5. Внутрішня єдність, цілісність і вибіркова позиція стосовно здійснення мети.
6. Загальний культурний рівень, розвиток духовно-моральних якостей особистості.
К. Роджерс пише: «Творча особистість – це вільна особистість, здатна бути сама собою, чути своє «Я».
38. Психологічна характеристика самоактуалізованої особистості.
За А. Маслоу, до психологічних характеристик самоактуалізованої особистості належать:
- активне сприйняття дійсності та здатність добре орієнтуватися в ній;
- прийняття себе й інших людей такими, які вони є;
- безпосередність у вчинках і спонтанність у вираженні своїх думок і почуттів;
- зосередження уваги на тому, що відбувається зовні, на противагу орієнтації тільки на внутрішній світ, а також зосередження свідомості на власних почуттях і переживаннях;
- володіння почуттям гумору;
- розвинуті творчі здібності;
- неприйняття умовностей, але без показного їх ігнорування;
- занепокоєність благополуччям інших людей і незабезпечення тільки власного щастя;
- здатність до глибокого розуміння життя;
- установлення з оточуючими людьми, хоча і не з усіма, доброзичливих особистих взаємовідносин;
- спроможність дивитися на життя “відкритими очима”, оцінювати його неупереджено, з об'єктивної точки зору;
- безпосередня включенісгь у життя з повним зануренням у нього, так, як це звичайно роблять діти;
- превага в житті нових, непроторованих і небезпечних шляхів;
- уміння покладатися на свій досвід, розум і почуття, а не на думку інших людей, традиції або умовності, позиції авторитетів;
- відкрита і чесна поведінка у всіх ситуаціях;
- готовність стати непопулярним, зазнати осуду з боку більшості оточуючих людей за нетрадиційні погляди;
- здатність брати на себе відповідальність, а не уникати її;
- докладання максимуму зусиль для досягнення поставлених цілей;
- уміння помічати і, якщо в цьому є необхідність, переборювати опір інших людей.
