- •8. Психологічний аналіз особистості викладача вищої школи
- •9. Психологічна характеристика «я-концепції» студента та особливості її розвитку у процесі навчання.
- •10. Характеристика студентського віку як особливого періоду життя людини.
- •11. Суперечливості та кризи студентського віку і шляхи їх вирішення.
- •12. Психологічна сутність самовизначення особистості.
- •13. Мораль як регулятивний чинник поведінки особистості.
- •14. Загальна характеристика девіантної поведінки студентської молоді, причини виникнення та подолання.
- •Види делінквентної поведінки
- •II. Причини девіантної поведінки.
- •15. Делінквентна поведінка студентської молоді, її причини та шляхи подолання.
- •Причини делінквентної поведінки
- •22. Адаптація студентів-першокурсників до навчання у вищій школі
- •23. Особливості адаптації іноземних студентів до навчання у вищій школі
- •26. Аналіз студентської молоді залежно від мотивів обрання нею професії
- •27. Динаміка проблем і завдань розвитку студента протягом навчання його у вузі
- •28. Професіоналізація як новоутворення студентського віку.
- •29. Етапи розвитку студентської академічної групи.
- •30. Методи вивчення міжособистісних стосунків у студентській групі.
- •31. Порівняльна характеристика лідерства та керівництва.
- •33. Студентська група та особливості її групової динаміки.
- •34. Психологічна характеристика студентської групи та її вплив на формування особистості студента
- •35 Психологічна служба внз, її функції, робота і значення.
- •36. Психологічна сутність учіння студента. Дія механізму творчості.
- •37. Шляхи розвитку творчих можливостей студентів
- •38. Психологічна характеристика самоактуалізованої особистості.
- •39. Втома та перевтома у навчальній діяльності студента.
- •40. Психологічні передумови та показники успішності студентів у навчально-професійній діяльності.
- •41. Причини неуспішності студентів та шляхи їх подолання.
- •42. Роль та особливості проявів емоційно-вольової сфери студентів у професійному навчанні.
- •43. Характеристика мотиваційної сфери студента.
- •44. Шляхи розвитку мотивації студентів у процесі навчання.
- •45. Мотиваційні тенденції студента: прагнення до успіху та уникнення невдач та їх вплив на процес навчання.
- •46. Самооцінка та її значення у навчальній діяльності студента. Шляхи формування позитивної самооцінки студентів.
- •47. Психологічні особливості професійної адаптації викладачів внз.
- •48. Зміст та компоненти професійної готовності викладача до діяльності.
- •52. Психологічна характеристика когнітивної сфери викладача
- •56. Психологічні способи впливу викладача на студента.
- •57. Психологічні типи викладачів та оцінка ефективності їх педагогічної діяльності.
- •58. Сутність та види індивідуального стилю діяльності викладача.
- •59. Психологічна сутність авторитету викладача.
- •60. Види діяльності викладача та їх психологічна характеристика.
- •61. Психологічні механізми виховання студентської молоді.
- •62. Мета та особливості виховання у вищій школі
- •69. Структура та функції педагогічного конфлікту у вищій школі.
- •3) Образи конфліктної ситуації (предмет конфлікту);
- •4) Можливі дії учасників конфлікту;
- •5) Результат (завершення) конфліктної ситуації.
- •70. Динаміка розвитку педагогічного конфлікту та його типи.
- •71. Шляхи подолання педагогічного конфлікту в системі «викладач-студент».
- •72. Основні стилі поведінки при розв’язанні конфліктів.
- •73. Психологічна культура слухання у педагогічному спілкуванні.
- •74. Психологічна культура говоріння у педагогічному спілкуванні.
- •75. Невербальні засоби у педагогічному спілкуванні.
- •77. Психологічна культура викладача внз
- •78. Психотехнології збереження професійного здоров'я викладача
- •79. Стрес та його прояви у навчальній діяльності студентів
- •80. Стресові фактори роботи викладача внз
- •81. Вимоги до особистості фахівця з вищою освітою
- •83. Екстра та інтроверти їх психологічна характеристика, особливості взаємодії.
- •84. Психотипологічні функції соціонічних типів та соціонічна модель типу.
- •85. Види взаємовідношень між соціонічними типами.
- •86. Сумісність та квадральні відносини типів.
- •87. Роль соціоніки у забезпеченні оптимальної педагогічної взаємодії.
83. Екстра та інтроверти їх психологічна характеристика, особливості взаємодії.
Екстраверти — це тип особистості (або поведінки), що орієнтований у своїх проявах на зовнішній світ, на оточуючих.
Для екстравертів характерна поведінка, при якій людина прагне до:
Спілкування з людьми,
Уваги з боку оточення,
Участі у публічних виступах,
Участі в багатолюдних заходах і вечірках.
Екстраверти отримують стимул до існування від зовнішнього світу — від дій, людей, місць та речей. Тривалі періоди бездіяльності, внутрішнього споглядання, самотності або спілкування тільки з однією людиною позбавляють їх відчуття сенсу життя.Екстраверти можуть багато чого запропонувати нашому суспільству: вони легко самовиражаються, сконцентровані на результатах, воліють перебувати в натовпі і діяти.
інтроверти — тип особистості, орієнтований «всередину» або «на» себе. Інтровертність — зовсім не те, що сором'язливість абовідчуженість, це не патологія. Для інтровертів характерна поведінка, більш пов'язана з комфортною самітністю, внутрішніми роздумами і переживаннями, творчістю або спостереженням за процесом. Найважливіша відмінна риса інтровертів полягає в джерелі енергії: інтроверти черпають енергію зі свого внутрішнього світу ідей,емоцій і вражень. Вони консервують енергію.
84. Психотипологічні функції соціонічних типів та соціонічна модель типу.
Соціотип - центральне поняття соціоніки, що позначає вроджену і незмінну впродовж життя структуру психіки, яка визначає спосіб взаємодії психіки з інформацією.
Соціоніка оперує чотирма парами протилежних функцій (ознак):
Екстраверсія (extroversion) – інтроверсія (introversion);
Сенсорика (sensation) – інтуїція (intuition);
Логіка( logic) – етика (ethics);
Раціональність (rationality) – ірраціональність (irrationality).
У кожного соціонічного типу із цих пар протилежних фунцій домінує якась одна. Соціонічні функції: логіка, етика, сенсорика, інтуїція залежно від екстравертного чи інтровертного забарвлення по різному проявляються.
Соціонічні функції позначаються спеціальними позначками для кращого сприйняття:
Кожна функція має свою характеристику:
|
Ділова логіка |
Ділова вигода, ефективність, доцільність. технологія |
|
Структурна логіка |
Систематизація інформації, наукові теорії |
|
Етика емоцій |
Емоційний вплив на оточуючих, безпосередня емоційна реакція |
|
Етика відносин |
Відносини між людьми, питання моралі, дотримання традицій |
|
Інтуіція можливостей |
Розпізнання можливостей інших людей |
|
Інтуіція часу |
Передчуття, прогноз, здатність вловлювати динаміку подій |
|
Вольова сенсорика |
Порив до активної дії, володіння простором, наполегливість |
|
Сенсорика відчуттів |
Гармонія просторових форм, відчуття зручності, самопочуття |
Модель психіки соціонічного типу називається моделлю А (по імені засновниці соціоніки Аушри Августіначюте) і складається з 8 функцій.
1 функція - «базова», вона визначає сенс життя і програму дій носія соціотипу.
2 функція - «творча», вона визначає механізм діяльності і спосіб реалізації програмної функції.
3 функція - «рольова», по ній людина зазвичай намагається показати себе компетентною, але вирішувати складні ситуації і довго працювати в режимі цієї функції людині складно.
4 функція - «больова», місце найменшого опору, по больовий функції людина хворобливо сприймає інформацію і потребує тактовної допомоги.
5 функція - «сугестивна або навіювана», по ній людина сприймає інформацію некритично і з вдячністю, потребує допомоги і поради. У той же час, людина погано усвідомлює свої потреби по цій функції аж до виникнення конкретних проблем - «чогось хочеться, а чого конкретно - незрозуміло».
6 функція - «активаційна», по ній людина орієнтується на найближче оточення, позитивно реагує на вплив.
7 функція - «наглядова або обмежувальна», по цій функції людина добре сприймає і обробляє інформацію, але воліє швидше критикувати помилки інших з даної функції, ніж самій проявляти по ній ініціативу.
8 функція - «демонстративна», вона зазвичай проявляється без слів на ділі, органічно і природно, без зайвих пояснень.
В моделі А виділяють блоки:
1-2 функції (Блок ЕГО) – це блок впевненості в своїх знаннях і діях.
3-4 функції (Блок СУПЕРЕГО) – блок контролю, блок найбільших сумнівів і переживань.
5-6 функції (Блок СУПЕРІД) – блок навчання, тут людина найбільше потребує підтримки і корекції вчинків.
7-8 функції (Блок ІД) – добре розвинений блок, реалізується неусвідомлено.
