Глава XVIII

ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ПОРУШЕННІ ФУНКЦІЇ ЕНДОКРИННИХ ЗАЛОЗ

ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ

1 [арушение функції ендокринних залоз значною мірою відбивається на психічному розвитку дитини, тому знання' "тієї патології потрібне для дефектолога.

Основна роль ендокринних залоз полягає в тому, що вони дають маху безпосередньо в потік крові і лімфи біологічно ак-Швные речовини - гормони (від греч. hormao - спонукати).що обла-дающие здатністю збуджувати або пригноблювати різні функ-ции організму.

Гормони, що поступають в кров, регулюють обмін речовин (бел-кон, жирів, вуглеводів, солей) і інші життєво важливі процес-сы і організмі. Рівень гормонів в крові регулюється, головним чином, центральною нервовою системою. Видалення у тварини ОДНІЄЇ з ендокринних залоз, наприклад надниркової залози, веде до миттєвої смерті. Функції різних ендокринних залоз тісно таимосвязаны. При видаленні однієї залози, наприклад, щито-ицдпой, різко підвищується функція паращитовидных залоз, гипо-физа.

Гормони разом з центральною нервовою системою беруть участь в регуляції життєдіяльності організму, у тому числі в обеспече-нии нормального фізичного і психічного розвитку дитини. Загальна реактивність організму, його захисні властивості, течія і результат патологічних процесів залежать не лише від стану центральної нервової системи, але і від діяльності ендокринних залоз. На думку деяких учених, зокрема канадського эндо-кринолога Г. Селье, адаптація організму до умов довкілля забезпечується не центральною нервовою системою, а эндо-кринными залозами. Ця теорія не отримала повного подтвержде-ния, але дослідження показують, що гормони виявляють стиму-лирующее дію на діяльність кори великого мозку. Поэто-му дисфункція ендокринних залоз, особливо в дитячому віці, призводить до важких аномалій психіки. Гормональні наруше-ния, так звані ендокринопатії, можуть бути обумовлені гіперфункцією, гіпофункцією або дисфункцією однією або нес-кольких ендокринних залоз (моногландулярные, полигландуляр-ные порушення).

ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ПОРУШЕННІ ФУНКЦІЇ ЩИТОВИДНОЇ І ПАРАЩИТОВИДНОЙ ЗАЛОЗ

Гіпофункція щитовидної залози з подальшим гипотозом або повне випадання функції щитовидної залози призводить до розвитку двох захворювань - гіпотиреозу і кретинізму. Надмірне посилення функції щитовидної залози веде до розвитку диф-фузного токсичного зобу (базедовій хворобі) або базедовиз-ма -легкой форми течії дифузного токсичного зобу, кото-рая у дітей зустрічається порівняно часто.

Кретинізм обумовлений зниженням або повною відсутністю функції щитовидної залози, незважаючи на збільшення її об'єму. Розрізняють ендемічний і спорадичний кретинізм. Эндемичес-кая форма захворювання зустрічається в певних географічних районах, що характеризуються відсутністю йоду в питній воді. Спорадичний кретинізм може зустрічатися в будь-якій місцевості і пов'язаний з природженою відсутністю залози або.з придбаним порушенням її функції в результаті травми, інфекції, алкого-лизма батьків та ін.

По клінічних проявах ендемічний кретинізм близький спорадичному. Характерні психічні порушення у вигляді зна-чительного інтелектуального дефекту, аж до імбецильності і навіть ідіотії. Діти з подібною патологією апатичні, малопод-вижны, сонливі, добродушні, легко прив'язуються до окружаю-щим, навчаються навичкам самообслуговування. Характерний зовнішній вигляд хворих : відставання в зростанні, брахиоцефалическая форма че-репа, одутла особа, рідкісне волосся на голові, суха, набрякла дож, укорочені трубчасті кістки.

Гипотериоз. Для природженого гипотериоза характерні карли-ковый зростання, подовжений тулуб, короткі кінцівки, велика, в порівнянні з тулубом, голова, великі вуха, низький лоб, сед-ловидный широкий ніс, бліда, суха шкіра, низький, грубий го-лос, повільність, млявість, байдужість, зміни з боку серцево-судинної системи. При природженому гипотериозе интел-лектуальный дефект досягає міри вираженої імбецильності. Якщо гипотериоз розвивається на пізнішому етапі розвитку ре-бенка, відзначаються зниження психічної активності, заторможен-ность процесів мислення і уповільнення розвитку дитини. При порівняльному збереженні афектних реакцій такі діти не можуть переживати почуття радості, печалі, а також почуття собст-венной неповноцінності, що обумовлює пригнічене настрое-ние.

Дифузний токсичний зоб є наслідком надмірного посилення функції щитовидної залози. Зустрічається преимущест-венно у жінок, рідше у дітей молодшого шкільного і пубертатного віку. Сприяють виникненню захворювання інфекції і психічні травми. Основні клінічні прояви диффузно-го токсичного зобу : збільшення щитовидної залози, тахікардія, офтальмопатія (екзофтальм та ін.), схуднення при підвищеному апетиті, загальна слабкість, підвищена пітливість. Для дітей ха-рактерны прискорення зростання при затримці статевого розвитку у дево-чек, різкіше виражені лабільність вегетативних реакцій, схуднення і тахікардія, дрібне тремтіння тіла, особливо пальців. До психічних порушень відносяться тривожний, неспокійний сон, нерідко безсоння, підвищена збудливість, дратівливість, часті напади невмотивованого страху, важкої туги. Іноді цей стан змінюється підведеним, життєрадісним на-строением, що нагадує маніакальний фон. Але все таки преоб-ладает підвищена дратівливість, стомлюваність і зниження працездатності. При різко вираженому тиреотоксикозі можуть з'являтися галюцинації і маячні ідеї переслідування. Изме-нения психіки у дітей у вигляді плаксивості, послаблення здатності концентрувати увагу і зниження пам'яті відбиваються на ус-певаемости дитину, сприяють виникненню конфліктних си-туаций.

При легкій формі дифузного токсичного зобу - базедо-еизме психічна і соматична симптоматика виражені нерез-ко. Ця форма захворювання частіше спостерігається в дитячому віці.

Тетанія - стан підвищеної нервово-м'язовою возбудимос-ти, обумовлене, як правило, гіпофункцією паращитовидных залоз, яке окрім нападів тонічних судом окремих груп м'язів характеризується дратівливістю, підвищеною стомлюваністю, безсонням, плаксивістю і гнівливою. При цьому формується своєрідний астенічний стан. У важких випадках тетанії може розвиватися присмерковий стан созна-ния, що супроводжується галюцинаціями, страхом і руховим збудженням. Прогноз не завжди сприятливий, бувають смер-тельные випадки, особливо при поєднанні згаданої психічної симптоматики з ларингоспазмом.

ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ

ПРИ ПОРУШЕННІ ФУНКЦІЇ ГІПОФІЗА

Гіпофіз є ендокринною залозою, расположен-ную на підставі мозку, в гипофизарной ямці турецького сідла, і пов'язану з гіпоталамусом (областю проміжного мозку).Це найважливіша залоза внутрішньої секреції, стимулююча і регу-лирующая діяльність більшості інших ендокринних же-лез. Завдяки зв'язкам через гіпоталамус з усією нервовою системою гіпофіз об'єднує усі ендокринні залози в єдину систему (ендокринну), що бере участь в забезпеченні постійності внутрен-ней середовища організму. Симптоматика при порушенні функції ги-пофиза залежить від того, якою його відділ (передня, задня доля, проміжна частина) уражений. Для пониження функції перед-ней долі характерний карликовий зріст, а для підвищення - акро-мегалия, гігантизм. Пониження функції задньої долі і проме-жуточной частини гіпофіза обумовлює адіпозогенітальну дис-трофию; підвищення функції середньої долі - нецукровий діабет. Повне випадання функції гіпофіза призводить до виникнення у дорослих гипофизарной кахексії (виснаження), а у дітей - кар-ликовости з гипофизарным ожирінням.

Карликовість (нанізм) - стан, що характеризується за-держкой зростання, яке повністю припиняється в предпу-бертатном періоді. Пропорції тіла, як правило, не порушуються.

Ходити і говорити дитина зазвичай починає вчасно. Статеві ор-ганы недорозвинені, в більшості випадків карликовос-тью, що страждають, не здатні до відтворення потомства. Психічне раз-витие без істотних відхилень від норми, відзначається лише своєрідний інфантилізм. Зрідка спостерігається порушення ин-теллекта у вигляді дебільності легкої міри. Нерідко відзначаються підозрілість, озлобленість, трудність спілкування, які повинні розглядатися як вторинна реакція на свідомість соб-ственной неповноцінності.

Акромегалія і гігантизм виникають внаслідок підвищення функції передньої долі гіпофіза. Якщо гіперфункція передньої долі гіпофіза починається в той період, коли процес окостене-ния трубчастих кісток вже закінчився, - розвивається акромегалія. При цьому спостерігається збільшення розмірів кистей, стоп, надбров-ных дуг, нижньої щелепи, вух, губ, потовщення шкіри, збільшення внутрішніх органів і порушення обміну речовин. До психічних порушень відносяться нестійкість уваги, гипомнезия, су-жение круга інтересів, байдужість і апатичність, іноді ипохон,-дричность і депресія, легка міра дебільності.

Гігантизм - характеризується надлишковим зростанням усього орга-низма, а не окремих його частин, як при акромегалії. При ги-гантизме відзначаються ті ж симптоми, що і при акромегалії, але більш виражені. Крім того, спостерігаються підвищена эмоци-ональная збудливість, часті вторинні зміни характеру у зв'язку з почуттям неповноцінності із-за свого дефекту.

Адіпозогенітальна дистрофія у дітей і підлітків обуслов-лена гіпофункцією проміжної частини і задньої долі гіпофіза або поразкою гіпоталамуса, з яким гіпофіз безпосередньо пов'язаний. Цей стан характеризується патологічним ожирінням, інфантильністю, а надалі - недорозвиненням статевих же-лез і, внаслідок цього, слабкою вираженістю вторинних статевих ознак. У тих випадках, коли захворювання починається в ранньому дитячому віці, відзначається затримка зростання. До психічних из-менениям відносяться стомлюваність і підвищена сонливість, апа-тичность і байдужість, зниження пам'яті і мислення, аж до легкої міри дебільності. Крім того, спостерігаються головний біль, підвищення внутрішньочерепного тиску, епілептиформні припадки, трофічні порушення, звуження полий зір.

ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ПРИ ПОРУШЕННІ СТАТЕВИХ ЗАЛОЗ

Євнухоїдизм може бути природженим і придбаним (у передпубертатному періоді) в результаті травми, запального процесу, новоутворення. Ці чинники викликають в статевих же-лезах запально-дегенеративні зміни, що призводять надалі до їх дисфункції або атрофії. Недостатня функ-ция статевих залоз в дитячому і юнацькому віці призводить до недорозвинення статевих органів і вторинних статевих ознак

Порушенню обміну речовин і пропорцій скелета. Природжений ев-нухоидизм у дітей може бути тимчасовим, прояви якого з позрастом значно нівелюються, але в більшості випадків його риси залишаються на все життя.

Повна атрофія статевих залоз або їх гіпофункція характе-ризуются відсутністю вторинних статевих ознак, диспропор-цией зростання (довгі кінцівки при відносно короткому ту-ЯОВИще), ожирінням, в'ялістю м'язів і шкіри, вегетативними Порушеннями. Спостерігаються психічні зміни у вигляді неус-тойчивости настрою, уповільнення психічних процесів, повы-Шенной виснажуваності, легкої ранимої, плаксивості з малей-шему приводу. Може відзначатися схильність до резонерствування, эгоцен-тризму і дратівливості, в походженні якої чималу роль грає розуміння дитиною своєї відмінності від інших дітей. II інтелектуальному відношенні" діти і підлітки з євнухоїдизмом Зазвичай не мають особливих відхилень, наближаючись в пубертатному періоді або дещо пізніше по своєму розумовому розвитку до нормальних однолітків.

ЛІКУВАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАХОДИ

Лікування проводиться відповідними гормонами і їх анало-гами, що отримуються синтетичним шляхом. При збереженні интел-лекта діти навчаються в загальноосвітній школі, а при нару-шениях його - в допоміжній. Лікування кретиниз-мом, що страждають, і гіпотиреозом полягає в систематичному застосуванні невеликих доз тиреоїдину. При своєчасному ефективному ле-чении зникає набряклість, покращується мова, дещо посилюється зростання, нормалізується настрій і розширюється інтелект. Обяза-тільним етапом лікування є педагогічна і воспитатель-ная робота.

У лікуванні дифузного токсичного зобу важливу роль грають йодисті препарати, кальцій, гальванізація і рентгенівське об-лучение щитовидної залози, багата жирами і вуглеводами їжа. При необхідності виконують хірургічне втручання - часткову экстирпацию щитовидної залози.

Лікування тетанії полягає у внутрішньовенному вступі каль-ция хлориду; при судорожних припадках і ларингоспазмі назна-чают хлоралгидрат, ізотонічний розчин натрію хлориду, ртут-но-кварцевое ультрафіолетове опромінення, ергокальциферол (ви-тамин D2), фенобарбітал (люмінал).

Лікування нанізму (карликового зросту) ефективних результа-тов не дає. До теперішнього часу чітка система лікування на-рушений функції гіпофіза не розроблена. Широко застосовується рентгенотерапія, яка нерідко припиняє розвиток ак-ромегалии і гігантизму. При гипофизарном ожирінні, адипозо-генитальной дистрофії і нанізмі призначають гормони передньої долі гіпофіза. При 'акромегалії в деяких випадках ефективно

застосування гормону задньої долі гіпофіза - пітуїтрину (питу-гландола, або гипофизина).

Лікування тих, що страждають євнухоїдизмом неефективно, при гипо-генитализме доцільне застосування різних гонадотропних гормонів.

Діти і підлітки, що страждають нанізмом, акромегалією, гиган-тизмом, адіпозогенітальною дистрофією і іншими эндокрино-патиями, привертають до себе увагу однолітків, іноді стано-вятся об'єктом грубих жартів, кепкувань, що при неповноцінній, ин-фантильной психіці ще більше пригноблює їх, веде до замкнутості і відгородженої від однолітків. Вони починають втрачати інтерес до шкільного навчання, краще за себе відчувають з дорослими. У та-ких випадках потрібні педагогічні, психотерапевтичні бесіди з такими дітьми і підлітками, попередження непра-вильного відношення до них інших учнях, залучення їх до кружковой, спортивній, трудовій діяльності в колективі, инди-видуальные допомога і увага. .