Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Байдакова, Л. I. Товарознавство Непродовольчі...doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
10 Мб
Скачать
☆
    1. Властивості, вимоги до якості, пакування та зберігання скляних виробів

Властивості скляних виробів. Виходячи з вимог різних категорій споживачів, що пред’являються до скляних товарів, можна виділити їх основні споживчі властивості. Зважаючи на велике різноманіття ассортименту посуду серед всіх скляних побутових товарів доцільно розглянути детальну характеристику споживчих властивостей товарів зі скла самена прикладі посуду. Не важко помітити, що основні функції скляного посуду полягають в здатності «приймати», зберігати і «віддавати» їжу та напої. Виконання цих функцій залежить як від конструктивного рішення виробу, так і від виду скла.

На рис. 2.13 представлена групова характеристика функціональних властивостей скляного посуду.

Вид і склад скла обумовлюють хімічну, термічну, атмосферну та механічну стійкість готових виробів, тобто їх здатність «брати» і зберігати їжу та напої. Здатність «віддавати» їжу визначається насамперед конструктивним рішенням.

Функціональні властивості посуду зі скла

Рис 10,1

Здатність «приймати» і зберігати їжу та напої

Здатність «віддавати» їжу та напої

Хімічна стійкість

Стійкість до дії лугів

Стійкість до дії кислот

Стійкість до дії розчинів солей

Стійкість до дії води

Атмосферо-стійкість

Світло-стійкість

Волого-стійкість

Стійкість до

дії температури

Стійкість до механічного впливу

Термо-стійкість

Тепло-провідність

Тепло-стійкість

Міцність

Твердість

Стійкість на поверхні

Функціональ-ність об’ємно-просторового рішення

Універсаль-ність

Відповідність конфігурації призначенню

Відповідність розмірів призначенню

Можливість використан-ня різними категоріями споживачів

Можливість використання для різних видів їжі та напоїв

Рис. 2.13. Номенклатура функціональних властивостей посуду зі скла

Групові показники ергономічних властивостей передбачають максимальну зручність в користуванні виробами та їх гігієнічність (рис. 2.14). Зручність користування скляним посудом визначає ступінь комфортності, тобто зручність тримання, перенесення, мийки, зберігання, а це забезпечується загальними параметрами виробу, формою, розмірами і місцем розташування окремих деталей, масою. Гігієнічність посуду залежить від хімічних властивостей скла і особливостей конструкції. Відомо, що скло для посуду хімічно стійке та нешкідливе, проте деякі фарби і склади, застосовувані для обробки, можуть не повною мірою відповідати цим вимогам через вміст в них солей важких металів. Громіздка, незручна форма і конструкція виробів також можуть знижувати їх гігієнічність, утрудняючи очищення (миття) в важкодоступних місцях.

Ергономічні властивості посуду зі скла

Зручність у користуванні

Гігієнічність

При виконан-ні функцій

Під час миття

При транспор-тувортуванні, зберіганні

Нешкід-ливість

Забруд-неність

Зручність заповнення

Зручність ручного миття

Збірність (компакт-ність)

Токсико-логічність

Обумовле-

на власти-востями матеріалу

Зручність тримання і перенесення

Канцеро-генність

Зручність машинного миття

Обумовле-на власти-востями конструкт-ції виробу

Площа, яку займають

Зручність виконання основної функції

Рис. 2.14. Номенклатура ергономічних властивостей посуду зі скла

Скляний посуд, як і інші вироби, покликаний виконувати важливу естетичну функцію, тобто задовольняти духовні потреби споживачів, виховувати у них смак, почуття прекрасного, сприяти створенню затишку житла, відчуття комфорту за столом. Естетичні властивості формуються ще на стадії проектування виробів, вони багато в чому обумовлюються унікальними властивостями скла як матеріалу, залежать від якості виробничого виконання операцій по формуванню і обробці виробів. Цілісність композиції передбачає з’єднання в єдине гармонійне ціле всіх складових елементів посуду: властивостей скла, форми і конструкції виробу, пропорцій і співвідношення окремих деталей, декоративності (рис. 2.15).

Естетичні властивості посуду зі скла

Цілісність композиції

Раціональність форми

Інформа-тивність

Формотворчі властивості

Гармонізуючі властивості

Функціональ-на виразнвсть

Виразність властивос-тей матеріалу

Знаковість

Відповід-ність стилю, моді

Логічність просторово-го рішення форми та її елементів

Просторове рішення

Пропорції

Відповід-ність плас-тики форми властивос-тям матері-алу

Оригіналь-ність

Декоратив-не рішення

Масштаб

Контраст

Логічність декоратив-ного рішень-ня форми та її елементів

Будова

Нюанс

Відповід-ність деко-ративного рішення матеріалу

Тектоніка

Відповід-ність плас-тики форми технології обробки

Рис. 2.15. Номенклатура екстетичних властивостей посуду зі скла

Раціональність форми передбачає її логічність, відповідність форми призначенню виробу і властивостям матеріалу, технології обробки.

Інформаційна виразність (інформативність) посуду характеризується ступенем відображення у формі виробу різних соціально-естетичних ідей і уявлень, наприклад, національних, вікових, регіональних традицій (знаковість).

Оригінальність виробу обумовлює його відмінність (несхожість) від інших аналогічних виробів.

Надійність – це складна комплексна властивість, що характеризується довговічністю і збереженістю скляного посуду (рис. 2.16). Такі показники довговічності, як безвідмовність і ремонтопридатність, нехарактерні для скляних виробів. Довговічність посуду визначається, в свою чергу, її фізичною і моральною зносостійкістю. Оптимальним є збіг у часі виконання утилітарних і естетичних функцій, тобто фізичного і морального зносу.

Властивості надійності посуду зі скла

Довговічність

Збереженість при транспортуванні, зберіганні

Фізична зносостійкість

Моральна зносостійкість

Збереження відпові-дних функцій:

  • утилітарних (функціональних)

  • естетичних

  • ергономічних

Зносостійкість захмсно-деко-ративного пок-риття

Зносостійкість виробів з зада-ними функціо-нальними властивостями

Зносостійкість самого скла

Зносостійкість виробів з зада-ними ергономі-чними власти-востями

Зносостійкість форми та її кон-ктивних елементів

Зносостійкість виробів з зада-ними естетич-ними власти-востями

Рис. 2.16. Номенклатура властивостей надійності посуду зі скла

Розглянуті групи і поодинокі показники споживчих властивостей скляного посуду формуються на різних етапах виробництва виробів. Сюди входять проектування, підготовка сировини і варіння скломаси, формування виробів, відпал, технічна обробка, декоративна обробка.

Вимоги до якості. Споживні властивості скляних виробів залежать від складу застосовуваних скломас і технологічних особливостей виробництва, їх номенклатура представлена у табл. 2.3. Скляні вироби повинні відповідати функціональному призначенню, вимогам надійності, бути зручними в користуванні. Вироби повинні відповідати вимогам цілісності композиції, досконалості форми і декорування, повинні відповідати вимогам новизни і оригінальності фасону, форми, відповідати моді.

Таблиця 2.3

Номенклатура споживних властивостей скляних товарів

Комплексні показники

Групові та загальні показники

Одиночні показники

Функціональні

Досконалість виконання головної функції приймати, зберігати їжу та напої

Можливість віддавати їжу та напої

Універсальність

Склад скла

Термостійкість, інше

Розміри виробу

Форма та конструкція виробу

Можливість виконання декількох функцій

Ергономічні показники

Зручність використання:

антропометричні

фізіологічні

психологічні.

Зручність миття та збереження

Відповідність анатомії руки людини

Зручність прийняття їжі та напоїв

Дія кольору

Дія образу виробу у цілому

Забрудненість

Естетичні

Інформаційна виразність

Раціональність форми

Впізнаваємість предмету

Оригінальність

Надійність

Строк використання

Збереження

Стійкість до зносу декоративного покриття та елементів

Стійкість до зносу скла

Стійкість до зносу елементів

Збереження окремих показників у час збереження

Соціальні

Доцільність випуску

Відповідність оптимальному асортименту

Моральний знос

Безпечність

Стійкість декоративних покриттів, які контактують з харчовими продуктами, до дії кислот; міцність кріплення ручок і декоративних елементів; гладкість країв та швів; відсутність сколів, ріжучих частин скла

Вимоги до якості скляних побутових товарів різноманітні.Умовно їх можна згрупувати наступним чином: вимоги до якості зразка-еталона, технічного виконання вироби, маркування, тари й упаковки. Контроль якості цих виробів у торгівлі зводиться до встановлення їх відповідності (за формою, розмірним характеристикам, видам обробки, підбору і кількості предметів в комплекті) кресленням і зразкам-еталонам, затвердженим в установленому порядку. Чим вища якість зразка-еталона, тим вище рівень його споживчих властивостей, а значить, і рівень властивостей готових виробів при повній відповідності зразку-еталону. Без узгодження заміни асортименту або у випадку поставки виробів, які не відповідають зразку-еталону, торгова організація має право відмовитися від прийняття товарів. У разі повної відповідності товарів зразку-еталону на наступному етапі перевіряється якість виготовлення, тобто відповідність виробів вимогам нормативно-правових актів та інформації, зазначеної в супровідній документації і на маркуванні виробів.

Відповідно до чинних НД вироби зі скла на сорти не поділяються. При прийманні скляних виробів 100% партії приймається на «видимий» і «чутний» бій. При виявленні бою проводиться розрахунок норми бою. Бій в межах встановлених норм списується на рахунок «Витрати обігу» торгової організації. Норми бою встановлені для товарів вітчизняного та імпортного виробництва, для підприємств оптової та роздрібної торгівлі, в залежності від відстані перевезення та виду транспорту. При збільшенні відстані перевезення та доставки змішаними видами транспорту норми бою зростають. Так, при проходженні товарів прямим змішаним залізнично-водним сполученням норми бою збільшуються на 50%. Не поширюються затверджені норми на втрати при внутрішніх переміщеннях (зі складу на склад), у разі виявлення виробничого браку, при неправильній упаковці товарів.Списання втрат (бою) посуду на підприємствах громадського харчування проводиться тільки при її отриманні від постачальників, і ні в якому разі – після експлуатації.

Перевірка якості передбачає випробування на термічну стійкість і механічну міцність (склянки для чаю і води, блюдця видувні і пресовані, жаростійкий кухонний посуд, скляні колби для термосів, загартовані пресовані вироби), відповідність вимогам виробу за ємністю та лінійними розмірами, якістю відпалу і показниками зовнішнього виду.

У торгівлі в даний час приймання за якістю зводиться в основному до перевірки зовнішнього вигляду органолептичним методом, тобто зовнішнім оглядом виробів в умовах нормального освітлення. При цьому враховуються принципи сортування – фактори, що зумовлюють можливість віднесення виробів до стандартних або нестандартних. Основними принципами сортування є: вид скла (звичайне, кришталеве, забарвлене оксидами рідкісноземельних металів), спосіб вироблення, вид дефекту, його розмір, місцезнаходження на виробі, розмір виробу, кількість однойменних дефектів і загальна кількість дефектів на виробі. Всі можливі дефекти скловиробів можна об’єднати в три групи: дефекти скломаси, виготовлення та технічної обробки і декорування.

Основними дефектами скломаси є повітряні і газові включення у вигляді мошки (діаметром до 0,6 мм) і бульбашок (більше 0,8 мм). Особливо знижують якість виробів поверхневі і непрозорі бульбашки. У готових виробах вони не допускаються взагалі. Кам’янисті включення у вигляді піщинок, що не розчинилися, і новоутворень, які закристалізувалися, та склоподібні включення у вигляді прозорих горбків (шліри), витягнутих ниток (свиль), а також небажані відтінки скломаси (жовтуваті, зеленуваті) також суттєво погіршують зовнішній вигляд виробів, знижують механічну і термічну міцність. Основна причина утворення дефектів скломаси - недостатня підготовка сировини, порушення режимів варіння.

Кількість та розміри закритих та відкритих бульбашок на зовнішній поверхні виробу, кількість та розміри домішок не повинні бути більшими, ніж наведені у табл. 2.4.

Загальна кількість пузирів на виробі не може бути більшою, ніж: для дрібних виробів – 4; для середніх виробів – 5; для великих виробів – 9; для особливо великих виробів – 10.

Таблиця 2.4

Норми домішок і бульбашок у скловиробах

Розмір домішок, мм

Група виробів

Кількість включень, шт.

До 1,0 включно

Дрібні

Середні

Великі

Особливо великі

1

3

4

5

Від 1,0 до 2,0 включно

Дрібні

Середні

Великі

Особливо великі

1

2

2

3

Розміри бульбашок, мм

Група виробів

Кількість бульбашок, шт.

Від 1,0 до 2,0 включно

Дрібні

Середні

Великі

Особливо великі

4

5

6

8

Від 2,0 до 3,0 включно

Дрібні

Середні

Великі

Особливо великі

Не дозволяються

1

5

7

Від 3,0 до 5,0 включно

Дрібні

Середні

Великі

Особливо великі

Не дозволяються

Не дозволяються

1

2

Дефекти виготовлення і обробки також погіршують зовнішній вигляд виробів, знижуючи рівень естетичних властивостей, впливають на термічну і механічну міцність. До дефектів цієї групи відносяться різна товщина стінок і дна, крученість (спиралеподібне розташування шарів скла в стінках виробу), кованість (негладка луската поверхня при застосуванні холодних форм), зморшки і складки (результат прилипання скломаси до занадто гарячих форм), подряпини, смугастість поверхні, несиметричність приставних деталей, їх викривлення, зазори між корпусом і кришкою, кривизна, хвилястість в місці приєднання ніжок і деякі інші.

До неприпустимим дефектів цієї групи відносяться овальність корпусу та дна виробу більше 2% зовнішнього діаметру, прилепання скла, посічки (тонкі тріщини на стінках), продутість (різке стоншення стінок в видувних виробах), недопресування та ін.

В результаті технічної обробки можливе утворення таких дефектів, як переоплавленний край, газовий наліт, шви на ніжках виробів, сліди кислотного полірування. Вони знижують естетичні властивості виробів і допускаються тільки в тому випадку, якщо не псують їх товарного вигляду.

Обов’язковою вимогою до технічної обробки виробів є рівність внутрішньої поверхні підносів і блюдець, стійкість виробів на поверхні, притертість пробок до горла графинів, ретельне шліфування та полірування горла, стебла і торця стебла в пробках графинів, дна склянок.

Не допускаються у виробах осип краю, незаплавлені щербини, сколи, хитання виробів на площині, недополіровка поверхні, гострі (ріжучі) кромки краю, дна. Дефекти декорування різко погіршують естетичні властивості виробів і в основному (за винятком небагатьох) не допускаються. До них відносяться: просвіти, несиметричність, недоводки і переводки малюнка, заваленість алмазних граней, помарки фарбами, розтріскування, потьоки, вигоряння, потемніння, нетривке закріплення фарб і плівок благородних металів.Обов’язковою вимогою до декорування є чіткість ліній в малюнках, рівномірна бархатистість і матовість поверхні, світле (до повної прозорості) полірування всіх елементів малюнка.

Згідно з нормативами (ГОСТ 30407-96 Посуда и декоративне изделия из стекла. Общие технические условия), до якості скляних виробів висувають такі вимоги:

  • За формою, кольором та декоруванням вироби повинні відповідати зразкам-еталонам та їхньому технічному опису.

  • На вироби, які виготовляють на експорт, та вироби разового використання, вимоги встановлюють замовники.

  • На виробах допускаються, якщо вони не псують товарний вигляд, такі дефекти: бульбашки у вигляді «серпа» у місцях з’єднання окремих частин виробу та декоративних елементів; переплавлення краю; сліди порушення поверхні; сліди від форм та ножиць; сліди дистирування та полірування; недоведені або переведені лінії малюнка; дефекти декорування матеріалами дорогоцінних та інших металів, люстровими та силікатними фарбами; покрученість у виробах механічного виготовлення; потовщення з одним виступом на верхній смузі склянки з натрій-кальцій-сілікатного скла; хвилястість поверхні грані; відступ малюнком від прикладу-еталона задля усунення дефектів; несиметричність сплаву посудини та денця, кільцеподібне потовщення або хвилястість у місцях сплаву посудини та ніжки, ніжки та денця.

Овальність краю круглих виробів не повинна перевищувати 2% від номінального діаметра, непаралельність краю площини денця не повинна бути більш ніж 1,5 мм для дрібних виробів, 3,0 мм – для середніх виробів, 4,0 мм – для великих виробів, 5,0 мм – для особливо великих виробів.

Різниця товщини на стінках виробу не може перевищувати 20% товщини загальної для виробів з кришталю, 30% – для виробів з натрій-кальцій-сілікатного скла.

Кришки та пробки мають вільно входити у горловину виробу, можливе тільки ледь помітне коливання пробки у горловині. Денце виробу має забезпечувати повільну стійкість на площині поверхні.

Вимоги безпеки. Допустима міграція шкідливих речовин, які виділяються зі скла, що контактує з харчовими продуктами, встановлюється державними органами Держсанепіднагляду, які затверджені згідно з процедурами. Водостійкість виробів має бути не нижчою 4 гідролітичного класу. Стакани та блюдця до чаю, тарілки для гарячої їжі мають бути термічно стійкими. Видувні вироби не повинні руйнуватись при коливаннях температур 95 – 70 – 20 градусів, пресовані – при 95 – 60 – 20 градусах. На виробах не дозволені: сколювання; прорізні грані; шматочки скла, що налипають; ріжучі та сипучі шматочки скла при декоруванні виробів «насипом»; наскрізні надсічення; домішки, що мають біля себе тріщини та надсічення. Торцева поверхня верхнього краю та шви мають бути гладенькими. Декороване покриття, що нанесене на внутрішню поверхню виробу, яка контактує з харчовими продуктами, має бути стійким до кислоти. Кріплення ручок виробу та елементів декорованого оформлення має бути стійким.

При упаковуванні скляного посуду застосовують споживчу тару (коробки з картону, паперу та комбіновані матеріали); пачки з картону, паперу та комбіновані матеріали і пакети паперові та з комбінованих матеріалів; допоміжні матеріали (папір обгортковий і прокладковий, картон гофрований, термоусадкові матеріали, плівку поліетиленову, полістирол, деревну стружку та ін.); транспортну тару (ящики дерев’яні і з гофрованого картону).

Скляні вироби зберігають у закритих сухих приміщеннях на стелажах. При цьому важчі вироби розміщують на нижніх, легші – на верхніх полицях.

Контрольні запитання

  1. Визначте поняття «скло», галузі його застосування, основні види.

  2. Яке походження скла?

  3. Охарактеризуйте хімічний склад скла, головні його компоненти.

  4. Назвіть основні вимоги до якості скляних товарів.

  5. Які види скла використовують для виготовлення посуду? Їх відмінні ознаки?

  6. Охарактеризуйте головні сировинні матеріали, які використовують для виготовлення скла.

  7. Назвіть та охарактеризуйте види кольорового скла.

  8. Які види декору наносять механічним способом, у гарячому стані

  9. Назвіть групи скляного посуду за призначенням.

  10. Як підрозділяється посуд за комплектністю?

  11. Які види посуду відносяться до кухонного?

  12. Охарактеризуйте показники ергономічних та естетичних властивостей виробів зі скла.