Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Байдакова, Л. I. Товарознавство Непродовольчі...doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
10 Мб
Скачать
☆
    1. Класифікація й асортимент керамічних товарів

Керамічні товари поділяють на вироби грубої і тонкої кераміки. Асортимент керамічних товарів розділяється на такі групи:

– асортимент фарфорового посуду (столовий, чайний і кавовий);

– асортимент фаянсового посуду (столовий, чайний);

– асортимент майолікового посуду;

– асортимент гончарних виробів;

– художньо-декоративні вироби.

Посуд підрозділяють за видами, формою, фасонами, видами обробки, за складністю обробки, за розмірами.

Розміри виробів плоских і круглих визначаються за верхнім діаметром (у мм); порожнистих виробів – за місткістю (у см3 або в л); овальних – за більшою довжиною овалу (у мм); за висотою корпусу (у мм) визначаються розміри високих виробів.

За комплектністю розрізняють одиночні і комплектні вироби (набори, гарнітури, сервізи). Комплекти випускають одного фасону, оброблення і сорту на 4, 6 або 12 персон. Особливістю комплектних виробів є єдність декоративного оформлення, конструкції і форми.

Керамічні вироби поділяють на посуд і художньо-декоративні вироби. Посуд може бути столовим, чайним і кавовим.

За розміром керамічні вироби поділяють на дрібні (діаметр і довжина менше 175 мм, місткість менше 250 см3), середні (діаметр і довжина від 175 до 250 мм, місткість від 250 до 600 см3) і великі (діаметр і довжина понад 250 мм, місткість понад 600 см3); за формою – на плоскі (глибиною не більше 25 мм) та порожнисті (глибиною понад 25 мм).

До плоских належать блюдця, блюда, тарілки тощо; до порожнистих – келихи, чашки, кружки, піали, чайники, цукорниці, глечики й ін.

Залежно від товщини поливи розрізняють фарфорові вироби з поливою і без поливи (бісквітні).

Асортимент побутових фарфорових виробів за призначенням поділяють на столовий, чайний, побутовий посуд та ін. Відокремлюють художньо-декоративні вироби.

Фарфоровий столовий посуд налічує найрізноманітніші вироби, за найменуваннями, фасонами та розмірами.

Салатники різняться фасонами (круглі, овальні, чотирикутні) і ємністю – 1200 – 1400 см3, чотирикутні мають ємність від 120 до 1000 см3. Оселедниці випускають довжиною 135 і 250 – 270 мм.

Тарілки – основний вид столового посуду. Вони бувають глибокими і мілкими, для дорослих і дітей. Глибокі тарілки випускають діаметром 240 і 200 мм, мілкі – 240 мм (підставка під глибоку тарілку – 240 мм), 200 мм (для других страв), 175 мм (закусочні) і 158 мм (пиріжкові). Дитячі тарілки – глибокі і мілкі – діаметром 178 мм. Крім перелічених виробів, ця група складається з виробів для гірчиці, солі, перцю, хрону тощо.

Чайний і кавовий посуд різноманітний. Чашки з блюдцями посідають основне місце в асортименті цієї групи. Чайні чашки від кавових відрізняються ємністю. Так, кавові чашки мають ємність 60, 85 і 100 – 130 см3. Ємність чайних чашок – 200 – 250 см3 (звичайні), 260 – 275 см3 (середньогабаритні), 300 – 350 см3 (великогабаритні) і 400 – 500 см3 (подарункові).

Чайники поділяють на заварні (для заварки чаю) ємністю 250, 350 – 375, 450, 500 – 700, 735 – 800 см3 і доливні (для окропу) місткістю 1000 – 1250, 1400 і 3000 см3.

Келихи випускають різних фасонів із блюдцями ємністю 375 – 400, 500 і 600 см3.

Кавники виготовляють різних фасонів місткістю 500, 750, 1000 – 1250, 1400 см3.

Кружки виробляють з ручкою і без ручки, із потовщеним черепком і спеціальні курортні плоскі з отвором на ручці. Ємність кружки може коливатися від 90 до 500 см3.

Піали за формою бувають конічними, без ручок, ємністю 140 – 150, 220 – 250, 350 – 400 см3.

До групи чайного і кавового посуду належать також вази на ніжці для фруктів і варення. Інші вироби – це сирниці, салфетниці та ін.

Сервізи і гарнітури за призначенням бувають столовими, чайними і кавовими, на 6 і 12 персон. Гарнітур налічує більшу кількість предметів, ніж сервіз того самого призначення.

Художньо-декоративні вироби посідають значне місце у групі фарфорових виробів. Асортимент художньо-декоративних виробів включає скульптуру (фігурки людей, тварин, птахів, риб і т. д.), настінні барельєфи, вази для квітів, пудрениці, попільниці, для олівців, блюда і тарілки настінні, графини для вина, пам’ятні медалі і т. д.

Для виробів прикладного мистецтва характерне поєднання утилітарних та високих естетичних властивостей. Ці вироби різняться формою, їх старанніше обробляють і декорують (частіше живописом).

Асортимент фаянсових виробів менш різноманітний, ніж порцелянових. Переважно це плоскі вироби (тарілки, полумиски, оселедниці та ін.), тобто вироби столового призначення. Фаянсовий посуд включає штучні і комплектні вироби. До комплектних виробів входять сервізи, набори тарілок (різних розмірів) та дитячі набори.

Художньо-декоративні вироби посідають незначне місце в асортименті фаянсових виробів, здебільшого це скульптура, вази для квітів і попільниці різних фасонів.

В асортимент майолікових виробів входять посуд і художньо-декоративні вироби, для яких характерне оздоблення різноманітними кольоровими поливами (майоліковими) і підполивними фарбами. Асортимент представлений штучним і комплектним посудом: кружки, масельниці, чашки для кави, сухарниці, попільниці, підставки для яєць, сирниці, салатниці, медовниці, посуд для фруктів, млинців, салатів, води, варення, узвару, спецій, а також дитячий посуд.

Художньо-декоративні вироби – це вази для квітів, настінні блюда і тарілки, попільниці, скульптура тощо.

Асортимент гончарних виробів складається з глечиків, горщиків, мисок, масельниць, сухарниць, судків для сметани й олії, квіткових горщиків. Із гончарної маси виробляють такі художньо-декоративні вироби: вази для квітів, кашпо, настінні блюда, скульптуру, іграшки й ін.

Сформована ситуація в керамічній промисловості є однією з найбільш складних в Україні. Споживчий попит на керамічні вироби на внутрішньому ринку набагато перевищує пропозиції наших виробників. Україна має потужний мінерально-сировинний потенціал для виготовлення виробів з фарфору, фаянсу, майоліки. Запаси коаліну, кварцу, польового шпату, необхідні для фарфорово-фаянсової промисловості, практично необмежені. Наявна потужна сировинна база та високий розвиток національних традицій виготовлення керамічної продукції створюють всі умови для ефективного розвитку цієї галузі.

На жаль, реалізація величезного потенціалу України для розвитку кераміки відбувається шляхом експорту сировини в Німеччину, Іспанію, Італію, Туреччину, країни Балтії, а потім імпорту з цих країн готової продукції.

На сучасному ринку Укрїни основу фарфорової промисловості складають такі заводи, як Коростенський, Баранівський, Тернопільський, Довбишський, Дружківський, Полтавський, Полонський та інші підприємства і товариства. За обсягом випуску фарфорових виробів серед країн СНД на Україну припадає 13 %. Найпотужнішими підприємствами-виробниками є Баранівський фарфоровий завод, Дружківський фарфоровий завод, Київські ЗАТ «Деффа» і АТЗТ «Коростенський фарфор». Ці підприємства зацікавлені у взаємному співробітництві зі споживачами їх продукції, в тому числі із закордонними фірмами.

Ринок фарфорових виробів в Україні формується фарфоровою продукцією як вітчизняного, так і закордонного виробництва. Так, обсяг імпорту фарфорових виробів за 2010 р. склав 36,25 % від обсягу їх виробництва. На ринку України представлена продукція Німеччини, Англії, Чехії, Китаю та ін.

За кордоном відношення до посуду чисто утилітарне, там більше звертають увагу на якість черепка, на технічні властивості фарфору. В певних випадках вимагається, щоб його теплопровідність була низькою для того, щоб їжа довше зберігала тепло. Сучасний посуд за кордоном, як прийнято, без малюнку, спрощеної форми. У нас, навпаки, використовують багато фарб і золота, люстрові покриття, ручний розпис. Виробництво препарату рідкого золота засвоєно тепер і в Україні на Львівському заводі «Дргентум».

На Заході золото не використовують, але там більше уваги звертають на те, щоб фарфор був блискучий, без включень і крапинок. Відходи виробництва в них втроє нижчі, ніж у нас, але весь брак у нас йде на вторинну переробку.

Україна завжди виробляла фарфор з власної сировини. Тут є все, що потрібно для виробництва, навіть конгломерат фарфорових масел.

На сьогодні елітний високоякісний фарфор – це англійський фарфор. Ціни на нього коливаються і при бажанні можна знайти як відносно недорогий фарфор, так і елітний, який з часом тільки буде зростати в ціні. До ексклюзивних можна віднести фарфор англійської компанії Wedgwood. Посуд цієї фірми далеко не дешевий. Навпаки, компанія Royal Grafton пропонує досить недорогі сервізи з кістяного фарфору. З твердого англійського фарфору варто звернути увагу на біло-блакитну колекцію посуду англійської компанії Spode. Її продукція нагадує китайський фарфор. Відносно молода компанія Portmerion, яка в же встигла завоювати своїм зображенням на сервізах рослин і квітів. Також славою користується німецький фарфоровий посуд, наприклад, Villeroy & Boch, Rosenthal, Kaiser, Tettau, Seltmann. Він є ексклюзивним і дорогим, доказом цьому є посуд фірми Rosenthal, який виробляється по авторському дизайну Версаче.

Декілька слів необхідно сказати про французький фарфоровий посуд. Його виготовляють в Лиможі, де виробляють колекції для видатних торговельних домів Hermes, Tiffani, Faberge.

Слід відмітити, що художні вироби з фарфору зарубіжного виробництва на 20 – 40 % дорожчі за вітчизняні.

Пріоритетне місце серед вітчизняних виробників займає продукція АТЗТ «Коростенський фарфор» (28 %), на другому місці продукція Тернопільського заводу (21 %), далі – Київського ЗАТ «Деффа» (18 %), Баранівського (15 %) та Дружківського фарфорового заводу (11 %) і незначна частка (7 %) припадає на інші фарфорві заводи, такі як Полтавський, Полонський, Довбишський тощо.

Найбільшу частку в товарообігу художньо-декоративних виробів займає скульптура (47 %), на другому місці – сувенірні вироби (22 %). Подарункові набори займають третє місце і складають 18 %, а частка ваз декоративних і для квітів становить 13%.

В табл. 3.1 представлена структура асортименту фарфорових виробів Київського ЗАТ «Деффа».

Таблиця 3.1

Структура асортименту фарфорових виробів Київського

ЗАТ «Деффа» (2009-2010 рр.)

№ п/п

Найменування

2009

2010

шт.

%

шт.

%

1.

Столовий посуд

Кружки

348679

76

357876

79

Салатники

49287

51060

Сервізи

10948

7624

Чайники

8153

3312

2.

Декоративні вироби

Скульптура

69982

24

68232

21

Декоративний посуд

24751

28693

Вази

25697

23981

Художні вироби

15384

17316

ВСЬОГО

555881

100

558094

100

Розвиток вітчизняного виробництва художніх виробів відбувається в умовах насичення ринку декоративними виробами зарубіжного виробництва та посилення конкуренції. Фарфорові вироби зарубіжного виробництва характеризуються сучасним дизайном форм, новими видами обробки, білістю та невеликою вагою. Останнім часом втрачає свої позиції на світовому ринку китайський фарфор. Значна частина виробів китайських підприємств, що надходять на вітчизнянй ринок, мають суттєві недоліки якості.

Серед вітчизняних підприємств сьогодні найактивнішим на ринку є АТЗТ «Коростенський фарфор». Головним ринком збуту Коростенського фарфору залишається Україна. На її території у великих містах розташовано 12 спеціалізованих магазинів, які мають ще й філії, а в 10 містах відкрито також торгові представництва.

Майже усі художні вироби Коростенського заводу відрізняються широкою кольоровою гамою та елементами українського орнаменту. Так, скульптура з відтворенням українського одягу, історичних або релігійних подій користується великим попитом не тільки в межах країни, а й за кордоном.

В асортименті АТЗТ «Коростенський фарфор» існує більше ніж 350 видів виробів з твердого та м’якого фарфору з надглазурним і підглазурним розписом ручним, механічним і комбінованим способами. Із них – 150 видів художньо-декоративних виробів, які складають близько 42 % всієї фарфорової продукції підприємства.