3. Технологія виробництва меблевих товарів

Процес виробництва меблів є складним, складається з декількох етапів: проектування, сушіння матеріалів, розкрою, механічної обробки заготовок, облицювання, обробки і збирання. Виробництво – один із найважливіших факторів, що визначають споживчі властивості й ціну меблів.

В процесі проектування на основі наукових досліджень, узагальнення практичного досвіду, аналізу вимог покупців, побуту, сімей, існуючого і проектного житлового фонду виникають моделі, креслення, нормативно-технічна документація, дослідні зразки. Розроблені моделі і зразки затверджуються на художньо-технічній раді підприємства або галузі, в складі якої беруть участь і представники торгових організацій. В результаті проектування виникає виріб з комплексом певних споживчих властивостей.

При виготовленні меблів споживчі властивості меблів можуть погіршитися через порушення технології виготовлення, застосування погано відрегульованого і зношеного обладнання, неохайність або недостатню кваліфікацію виконавців.

Ціна меблів залежить від виду виробу, його конструкції, розміру, групи вартості, облицювальних матеріалів і варіанта облицювання та оздоблення, категорій м’якості елементів меблів.

4. Класифікація і характеристика асортименту побутових меблів

Асортимент меблів класифікують за видом матеріалів, призначенням, способом виробництва, функціональним використанням, конструкцією, комплектністю і т.д.

За видом матеріалу меблі підрозділяють на дерев’яні, пластмасові, металеві і комбіновані (рис. 1.2).

Дерев’яні меблі – це меблі, у конструкції яких переважають деталі з деревини і деревинних матеріалів. Дерев’яні меблі складають основу побутових меблів.

Пластмасові меблі — це меблі, у конструкції яких переважають деталі з пластмас. Асортимент пластмасових меблів містить у собі дачні меблі і меблі для ванної кімнати.

Формована

Рис. 1.2. Класифікація меблів за матеріалом

Металеві меблі це меблі, у конструкції яких переважають деталі з металу. Крім металів і їхніх сплавів (наприклад, вуглеводисті конструкційні сталі різних марок, сплави алюмінію) застосовують також деревину, пластмасу, тканини. Комбінуючи матеріали, виробляють металеві меблі різних видів і призначення досить високої міцності. До меблів, виготовлених з металів, відноситься різноманітний асортимент ліжок, що можуть бути розбірні, складні (чи розкладні), для дорослих і дітей. До меблів з металевими каркасами відносяться стільці, крісла, дивани, столи для аудіо- і відеоапаратури, журнальні столики.

За конструкцією розрізняють меблі нерозбірні, вбудовані, універсально-збірні, такі, що трансформуються, і секційні (рис. 1.3).

Трансформована

Рис. 1.3. Класифікація меблів за конструкцією

Нерозбірними називаються меблі, з’єднання яких нероз’ємні. Такі меблі недостатньо зручні для транспортування і зберігання, а також для їх розміщення в приміщенні.

Вбудовані меблі становлять єдине ціле зі стіною або перегородкою приміщення. Вони займають мало місця, але їх не можна переміщувати в разі необхідності.

Універсально-розбірні – це меблі з уніфікованих елементів, що передбачають широку варіантність під час збирання виробів, різноманітні за формою, розмірами і призначенням. Універсально-збірні меблі зручні для транспортування і зберігання, розміщення в приміщенні.

До таких, що трансформуються, відносять меблі, конструкції яких дозволяють змінити її функціональне призначення переміщенням елементів (наприклад, диван-ліжко, крісло-ліжко). Трансформовані меблі зручні у використанні і розміщенні. Вони дозволяють раціонально використовувати приміщення, залишати вільний простір для нормального функціонування людини.

Секційні меблі збирають із секцій в різних поєднаннях. Вони зручні у користуванні, розміщенні в приміщенні, транспортуванні і зберіганні. Секційні меблі мають високі естетичні можливості, оскільки дозволяють перестановкою секцій змінювати вигляд приміщень і меблів.

За комплектністю меблі випускають поштучні, у наборах і гарнітурах (рис. 1.4).

Рис. 1.4. Класифікація меблів за комплектністю

Гарнітури – це комплекти меблів, які мають єдине архітектурно-художнє оформлення і призначені для умеблювання спальні, вітальні, дитячої кімнати, кабінету, коридору або кухні.

Н абори відрізняються від гарнітурів більшою кількістю виробів, що входять до комплекту. Наприклад, гарнітур кабінету включає шафу для книг, письмовий стіл, робоче крісло; а набір кабінету, крім цих предметів, включає ще й диван, крісло для відпочинку і журнальний стіл. До складу гарнітуру кухні входять робоча шафа-стіл, навісна шафа, навісна шафа-сушарка, стіл обідній, табурети; а в набір кухні, крім цих предметів, ще й шафа господарська, шафа-стіл і мийка. Випускають набори для умеблювання однокімнатної квартири, житлової кімнати, кухні і кабінету, а також набори корпусних меблів і набори для відпочинку.

Рис. 1.5. Класифікація меблів за функціональним призначенням

До меблів для сидіння відносять стільці, крісла, табурети і бенкетки; для лежання – ліжко, диван, диван-ліжко, кушетку, софу, крісло-ліжко (рис 1.5).

Для зберігання різноманітних предметів призначені такі шафи: для суконь, білизни, посуду, комбіновані шафи, шафи і полиці для книг, секретери, тумби приліжкові, для постільних речей, іграшок, нижні, середні й антресольні секції секційних шаф.

До меблів для роботи, приготування і приймання їжі відносять столи різного призначення: письмові, обідні, кухонні та сервірувальні.

Для туалету і культурно-побутових потреб використовують столи туалетні, журнальні, трюмо, трельяжі.

Асортимент меблів різноманітний за призначенням, конструкцією, функціональним використанням, матеріалу, формою, оздобленням.

За призначенням меблі класифікують на побутові, для громадських будівель і дитячі.

Побутові – це меблі для житлових приміщень. Меблі, форма і конструкція яких визначається характером діяльності закладу, специфікою функціональних пристроїв, використовується для громадських будівель. Розміри, форми і конструкції дитячих меблів визначені з урахуванням вікових або зростових характеристик дітей. Меблі, призначені для не житлових приміщень, називаються офісними. Їх відрізняє функціональність, строгий дизайн, габаритні розміри.

Побутові меблі за призначенням діляться на меблі для житлових кімнат, кухні і вітальні. В свою чергу меблі для житлових кімнат можуть бути призначені для їдальні, спальні, вітальні, кабінету.

Необхідно відзначити, що таке розподілення меблів за функціональним використанням квартири склалося давно і має перевагу. Однак більш перспективним є розподіл меблів не за спеціалізацією приміщень квартири, а за зонами житлової кімнати, так як уже зараз актуальним є завдання забезпечення кожного члена сім’ї окремим індивідуальним використовуваним приміщенням. Тому зараз випускаються набори меблів, призначені для обладнання окремих зон житлової кімнати: набір для відпочинку і набір корпусних меблів (меблева стінка).

За матеріалом меблі бувають дерев’яні, металеві і пластмасові. Найбільш поширені дерев’яні меблі. В майбутньому також питома вага дерев’яних меблів залишається високою, однак все більше застосування в виробництві будуть отримувати полімерні матеріали. Полімерні матеріали в виробництві меблів використовують як настильних матеріалів, для облицювання і оздоблення, для виготовлення деталей малого об’єму і ваги, складного профілю, для виготовлення каркаса і його елементів та цілих виробів складних конструкцій.

Пластмасові меблі мають високі естетичні властивості, сучасну оригінальну форму, яка відповідає контурам людського тіла і його рухам, невелику масу, комфортність і гігієнічність. Забруднення легко очищуються з пластмасових меблів. Такі меблі зручні в експлуатації, вони не піддаються корозії, гниттю, пошкодженню комахами. В той же час необхідно відзначити недостатню нешкідливість цих меблів для організму людини і труднощі при створенні необхідного мікроклімату для людини. Пластмасові меблі можуть викликати алергічні реакції у людей, схильних до такого роду захворювань. Полімерні настильні матеріали можуть викликати підвищену спітнілість, почуття перегріву тіла людини під час сну і відпочинку.

Металеві меблі відрізняються високою довговічністю завдяки міцності вихідних матеріалів, надійному з’єднанню деталей. Однак металеві меблі зазнають корозії, мають велику масу, невисокі естетичні властивості, невисоку естетичну виразність, недостатньо зручні у використанні, потребують захисту від підвищеної вологості при транспортуванні і зберіганні, важко відчищаються від забруднень. До переваг металевих меблів, поряд з високою міцністю, необхідно віднести нешкідливість і негорючість.

Традиційним матеріалом у виробництві меблів є деревина. Меблі із деревини мають високі функціональні, ергономічні і естетичні властивості. Недоліками дерев’яних меблів є горючість, низька стійкість до гниття, пошкодження комахами і гризунами. Меблі з деревини гігієнічні, зазнають розбухання і усихання, гігроскопічні, тому потребують створення певних умов при транспортуванні і зберіганні.

Розрізняють корпусні, м’які та комбіновані меблі, які поєднують різноманітні матеріали.

Корпусні меблі. Головною ознакою корпусних меблів є наявність жорсткого каркасу і відсутність м’яких елементів. Каркас може бути виготовлений з різних матеріалів, таких, як дерево, ДСП, МДФ, метал, скло, а також їх комбінації. Найбільш коштовними є меблі, виготовлені з цільної деревини, дешевшими – з ДСП.

М'які меблі. До них належать меблі, призначені переважно для відпочинку (дивани, кушетки, софи, ліжка), і деякі меблеві товари (банкетки, стільці тощо).

Ліжка, як правило, мають жорсткий каркас, на який встановлюють матраци. Жорсткість конструкції визначається матеріалами і способами їх з’єднання або якістю фурнітури. Повздовжні дошки (царги) з’єднуються зі спинками ліжка за допомогою металевих замків таким чином, щоб унеможливити виникнення люфту (послаблення). Матрац може бути знімним або складати єдину конструкцію з каркасом ліжка.

Подушка дивана складається з жорсткої основи (рами), яку виготовляють з дерева, метала або комбінованих матеріалів. На рамі кріпляться пружні елементи – пружинні блоки, пласкі металеві пружини, зігнуті у вигляді змійки або сітки з гумотканевих ремінців. Зверху на пружні елементи накладають жорсткий настил з волокнистих матеріалів, який, в свою чергу, вкривають пористими полімерними матеріалами (поролоном або поліпіноуретаном (ППУ). Застосування такого настилу визначається необхідністю забезпечення так званої нелінійної м’якості, тобто деформації залежно від будови тіла людини. Якість і термін служби дивана залежить від якості настилу: найвищу мають дивани з металевим пружинним блоком. Блоки м’якості з ППУ і поролону мають більше негативних властивостей, ніж позитивних, проте широко використовуються у виробництві м’яких меблів, як найбільш дешеві і доступні матеріали.

Дивани, як правило, мають механізми трансформації, призначені для перебудови конструкції і зменшення габаритних розмірів. Розрізняють такі види механізмів:

а) «книжка» та її похідні – «клік-клак» і «кушетка»;

б) «сувій», «дельфін», «акордеон»;

в) «висувний механізм», «флеш», «диван літ».

Найвідоміший механізм – «книжка», який під час спрацьовування видає характерний звук, внаслідок чого його пізні модифікації отримали назву «клік-клак». Ця конструкція досить проста в експлуатації, проте її вважають недостатньо надійною, оскільки елементи затворного механізму швидко зношуються.

Механізм «кушетка» за принципом дії схожий на «книжку»: сидіння висувається вперед, відкриваючи при цьому шухляду для білизни, а спинка «падає» на вільне місце.

«Французька розкладачка» працює за принципом розгортання сувою (звідси назва). Матрац з поролону і розкладачка розміщені всередині сидіння. Диван має недолік – відсутнє місце для зберігання білизни.

Механізм «дельфін» застосовують у кутових диванах, в яких, крім основних, є додаткова секція, що встановлюють на одному рівні з іншими. Свою назву він отримав завдяки рухам, які нагадують занурювання дельфіна.

Диван з механізмом «акордеон» розкладається так само, як гармошка: сидіння піднімають до моменту його фіксації, після чого спальне місце висувається.

«Висувний механізм» має більш високу надійність: спочатку витягується за царгу (нижня лицьова панель) сидіння, яке складається з двох частин, розміщених одна над іншою, а третя частина дивану, яка слугує підголів’ям, ховається у спинці.

«Флеш» – удосконалений варіант «клік-клака»: відміна полягає у перпендикулярному розміщенні стосовно спинки спального місця. Диван, як правило, містить три секції, з яких перші дві – спинка і сидіння складаються як «книжка», а додаткова, з латами, висувається з настилу сидіння. Механізм має три положення: «стандарт», «релакс» і «ліжко».

Механізм «диван літ» дає змогу розкладати під різним кутом підлокітники, трансформуючи диван у ліжко.

За способом виробництва меблі бувають столярними, зігнутими і плетеними. Столярні меблі отримують шляхом столярної обробки. Деталі таких меблів мають прямокутну форму і прямокутне з’єднання. Гнуті меблі виготовляють з деталей, отриманих шляхом вигинання в спеціальних шаблонах. Плетені меблі виготовляють шляхом обплетення основи меблів вербовими прутами, стрічками із деревини і пластмас.

Столярні меблі займають 65% в загальному об’ємі випуску меблів, володіють різноманітними споживчими властивостями, рівень яких визначається головним чином властивостями вихідних матеріалів і особливостями конструкційних деталей.

Гнуті меблі мають високу стійкість до механічних пошкоджень, нешкідливість і гігієнічність, зручні у використанні, транспортуванні і зберіганні. Плетені меблі мають високі функціональні властивості, невелику масу, раціональну і оригінальну форму, гарний зовнішній вигляд. Необхідно відзначити, що забруднення з плетених меблів відчищаються дуже важко.

За конструкцією розрізняють меблі нерозбірні, вбудовані, універсально-збірні, трансформовані і секційні.

Нерозбірними називаються меблі, з’єднання яких нероз’ємні. Такі меблі недостатньо зручні при транспортуванні і зберіганні, а також при їхньому розміщенні в приміщенні.

Вбудовані меблі складають єдине ціле зі стіною або перегородкою приміщення. Такі меблі займають мало місця, але їх не можна переміщувати в разі необхідності.

Універсально-збірні – це меблі із уніфікованих елементів, які передбачають широку варіантність збирання виробів, різноманітних за формою, розмірами і призначенням. Універсально-збірні меблі зручні при транспортуванні і зберіганні, розміщені в приміщенні.

До трансформованих відносять меблі, конструкції яких дозволяють змінити їхнє функціональне призначення переміщенням елементів (наприклад диван-ліжко, крісло-ліжко). Трансформовані меблі зручні у використанні і розміщенні в приміщенні. Вони дозволяють раціонально використовувати приміщення, залишати вільний простір для нормального функціонування людини.

Секційні меблі збираються із секцій, які можна блокувати в різних поєднаннях. Вони зручні у використанні, для розміщення в приміщенні, транспортуванні і зберіганні. Секційні меблі мають високі естетичні можливості, оскільки дозволяють перестановкою секцій змінювати вигляду приміщень і меблів.

За комплектністю меблі випускають штучними, в наборах і гарнітурах. Гарнітури – це комплекти меблів, які мають єдине архітектурно-художнє оформлення і призначені для обставлення спальні, вітальні, дитячої кімнати, кабінету, коридору або кухні.

Набори відрізняються від гарнітурів більшою кількістю виробів, які входять до комплекту. Наприклад гарнітур кабінету включає шафу для книг, стіл письмовий, крісло робоче; а набір кабінету, крім цих виробів, включає ще диван, крісло для відпочинку і стіл журнальний.

До складу гарнітуру для кухні входять: шафа-стіл робоча, шафа навісна, шафа навісна-сушарка, стіл обідній, табурети; а в набір кухні, крім цього, ще шафа господарська і шафа-стіл та мийка. Випускають набори для обставлення однокімнатної квартири, житлової кімнати, кухні і кабінету, а також набори корпусних меблів і набори для відпочинку.

Комплектні меблі користуються більшим попитом, аніж поштучні. Тому 70% всіх меблів, які випускаються, надходить в продаж у наборах і гарнітурах.

За функціональним призначенням меблі ділять: для сидіння, для лежання, для зберігання різноманітних предметів, для роботи, приготування й приймання їжі, для туалету і культурно-побутових потреб. До меблів для сидіння відносять стільці, крісла, табурети і банкетки. В групу меблів для лежання включають: ліжко, диван, диван-ліжко, кушетку, софу, крісло-ліжко.

Для зберігання різноманітних предметів використовують шафи: для плаття, білизни, посуду, комбіновані шафи, шафи і полиці для книг, секретери, тумби приліжкові, для постільних речей, для іграшок, нижні, середні і антресольні секції секційних шаф.

До меблів для роботи, приготування і прийому їжі відносять столи різного призначення: письмові, обідні, кухонні, сервірувальні.

Для туалету і культурно-побутових потреб використовують столи туалетні, журнальні, трюмо, трельяжі.