3. Засоби для прання і миття

Асортимент засобів для прання є достатньо широким і демонструє тенденцію до зростання, оскільки на ринку постійно з’являються нові види миючих засобів. Засоби для прання поділяються на мила та синтетичні миючі засоби, а також допоміжні засоби. Роль та місце засобів для прання текстильних виробів серед усієї сукупності мийних засобів показано на рис. 2.

Рис. 2. Класифікація миючих засобів

Засоби для прання також класифікують за багатьма ознаками, зокрема за матеріалом виробів, які перуться, за складом, за способом застосування, за агрегатним станом і за призначенням. Їх класифікація наведена на рис. 3.

Pиc. 3. Класифікація засобів для прання

Засоби для прання виробів з бавовняних і лляних тканин містять до 25% ПАР, до 20 % лужних електролітів, до 35 % поліфосфатів, алкілоламіди, іноді відбілювачі. Число рН миючих розчинів від 10 до 11,5. Випускаються з перекисними солями для прання та відбілювання - «Сарма», «Звичайний порошок», «Gala», без перекисних солей з ненормованим піноутворенням для ручного і машинного прання - «Ера», «Лоск», «Дені-екстра», без перекисних солей для прання сильно забруднених виробів - «Лада», «Коттон М».

Засоби для прання виробів з вовняних, шовкових і синтетичних тканин не містять перборат натрію і створюють більш м’яке середовище (рН становить 8,0 – 9,5). Це препарати «Ласка», «Ворсинки», рідкий СМЗ «Хвилинка».

Засоби для прання виробів з синтетичних волокон також утворюють середовище, близьке до нейтрального. За складом вони нагадують засоби, призначені для прання вовняних і шовкових тканин, але містять підвищену кількість карбоксиметилцелюлози та електролітів.

Засоби для прання виробів з шерсті, шовку і синтетичних волокон звичайно не містять активних лугів типу карбонатів і силікатів натрію.

Найбільше виробляється порошкоподібних пральних засобів. Вони становлять приблизно 80 % усіх товарів цієї групи. Асортимент рідких засобів для прання теж достатньо широкий і включає наступні торговельні марки: «Vanish», «Perwool», «Ласка», «Wollite», «Luxus», «Domal». Асортимент пральних паст обмежений і вони не користуюся великим попитом серед населення. Основні торгові марки - «Liga-trans», «Astra-inks». На українському ринку пральні засоби у таблетках пропонує торгова марка «Frau Schmidt».

У продажу з’явилися порошки вітчизняного та імпортного виробництва для прання дитячої білизни - «Маля і мама», «Карапуз», «Еммі-крихітка», «Ушастьій нянь», «Аленушка». Більшість цих препаратів виготовлені на основі натурального жирового мила і не містять синтетичних ПАР, ферментів, барвників та ароматизаторів.

До засобів для миття і прання відносять сполуки, які призначені для виведення забруднень з поверхні гнучких волокнистих матеріалів, наприклад тканин або трикотажу. Засоби для прання і миття об’єднують групи мийних, відбілювальних, водозм’якшувальних, антистатиків.

Мийні засоби за природою миючої речовини ділять на мила і синтетичні миючі засоби.

Мило господарське – це мийний засіб, основною активною частиною якого є натрієві або калієві солі жирних кислот. За призначенням господарські мила підрозділяють на: мила для ручного прання, для миття посуду і господарських виробів; спеціального призначення (дезінфікуючі). За консистенцією господарські мила можуть бути твердими (кускові, порошкові, гранульовані), рідкими і пастами. За концентрацією миючих речовин мила випускають: кускові – 60, 66, 70, 72%-ними, порошкові і рідкі – 10 – 72%. Основною сировиною для виробництва господарського мила є саломас – продукт гідрогенізації рідких рослинних олій (бавовняної, соняшникової). Крім того, до складу жирової суміші вводять замінники жиру: синтетичні жирні кислоти, смоляні і нафтенові кислоти (до 6% у низькосортне мило).

Мила мають високу миючу здатність, добре утримують забруднення у миючому розчині, створюють стабільну піну, не шкідливі для організму людини й оточуючого середовища.

Недоліками мила є те, що воно добре миє тільки при підвищеній температурі мийного розчину (50 – 70° С), неефективні в жорсткій воді (необхідне зм’якшення води), створюють на поверхні тканин плівки, які погіршують гігієнічні властивості та надійність матеріалів.

Синтетичні мийні засоби. Синтетичні мийні засоби – це складні сполуки на основі синтетичних мийних речовин, дією яких у водяних розчинах є видалення з поверхні тканин та інших виробів забруднень різної природи. В якості мийних речовин використовують аніоноактивні, катіоноактивні, амфотерні та неіоногенні поверхнево-активні речовини (ПАР). Крім мийних речовин, до складу синтетичних мийних засобів входять електроліти, стабілізатори піни, антиресорбційні додатки, вибілювачі і пахучі речовини.

Електроліти створюють визначену рН розчину (від 8 до 11). Стабілізатори піни забезпечують визначену висоту піноутворення. Вибілювачі виводять плями з поверхні тканин. Антиресорбційні додатки (карбоксилетилцелюлоза) запобігають повторному зсіданню частин забруднення. Пахучі речовини поліпшують запах мийних засобів та білизни після прання.

У водяному розчині ПАР змочують частки забруднень, руйнують їх зв’язок з поверхнею тканини, подрібнюють до дрібних часток колоїдних розмірів, і вони переходять у водяний розчин у вигляді емульсії чи суспензії. Заряджені частки забруднень стабільно зберігаються в мильному розчині, а піна, що утворюється, і пухирці повітря дозволяють їм спливати на поверхню. Спеціальні речовини в складі синтетичних мийних засобів охороняють тканини від повторного осідання бруду – резорбції.

Деякі синтетичні мийні засоби біологічно погано розпадаються у стічних водах, що призводить до забруднення навколишнього середовища, та подразнюють шкіру рук.

Найперспективнішими є мийні засоби на основі біологічно м’яких ПАР (алкілсульфатів жирних спиртів), які відрізняються хорошою мийною здатністю, біологічним розпадом та нешкідливістю.

У сучасних синтетичних мийних засобах використовують ПАР, що мають ступінь біо-розпаду не менш 90%.

До складу синтетичних мийних засобів для лляних і бавовняних тканин вводять натрієву сіль простого ефіру целюлози і гліколевої кислоти. Вона запобігає повторному осадженню забруднень на поверхні бавовняних тканин. Для запобігання резорбції бруду на вовняних і шовкових тканинах у СМЗ додають полівінілпіролідон.

Мийна здатність сучасних синтетичних мийних засобів не визначається кількістю піни, що утворюється при пранні, оскільки існують високоефективні низькопінкі ПАР. Синтетичні мийні засоби для ручного прання можуть утворювати багато піни, що забезпечується введенням стабілізаторів піни (алкілоламідів).

Рясна і стійка піна в мийних розчинах ускладнює прання в автоматичних пральних машинах барабанного типу, для яких випускають малопінні засоби з регульованим піноутворенням.

Технологія готування порошкоподібних синтетичних мийних засобів включає готування композиції, сушіння, розфасовку й упакування. Синтетичні мийні засоби випускають у формі порошку, рідини чи пасти.

Готування композиції полягає в змішанні ПАР з необхідними за рецептурою добавками. Потім композицію фільтрують і пропускають через колоїдний млин для надання однорідності. Сушать розпиленням розчину в сушильній вежі під тиском до 50 атм і температурі 250–350°С, для одержання високоякісних гранульованих порошків.

Рідкі і пастоподібні мийні засоби краще розчиняються у воді, легко дозуються, їх виробництво пов’язане з меншими витратами, оскільки відсутній процес сушіння, але збереженість таких засобів нижча. Пастоподібні засоби містять до 40% води, до складу можуть входити практично всі добавки, за винятком нестійких хімічних вибілювачів.

Синтетичні мийні засоби групують за призначенням, консистенцією, особливістю складу і виду. За призначенням виділяють засоби: для прання виробів із бавовняних і лляних волокон, для прання виробів із білкових (вовни, шовку) і хімічних волокон, універсальні засоби і спеціальні. За консистенцією синтетичні мийні засоби бувають твердими, порошкоподібними, гранульованими, рідкими і пастоподібними. За способом застосування – з високим (ненормованим) піноутворенням для ручного прання й у пральних машинах активаторного типу; зі зниженим піноутворенням – для прання в автоматичних і напівавтоматичних пральних машинах.

Засоби для прання бавовняних і лляних виробів мають підвищену кількість лугових електролітів і вибілювачів, створюють сильнолугове середовище (рН-10-11).

Засоби для прання виробів із білкових і хімічних волокон мають підвищену кількість мийних речовин і нейтральних електролітів, створюють м’якше середовище (рН-8-9,5).

Універсальні засоби вміщують лугові електроліти, але в меншій кількості ніж засоби для прання виробів лляних і бавовняних, створюють помірнолугове середовище (рН-9-10).

Спеціальні засоби для прання вміщують спеціальні додатки, які можуть дезінфікувати, зафарбувати матеріали.

Вибілювачі використовують для вибілювання тканин і відновлення яскравості забарвлення. Вибілювачі можуть бути хімічної або фізичної дії. Вибілювачі хімічної дії при розчиненні у воді або нагріванні виділяють активний кисень або хлор, які руйнують забарвлені забруднення і водночас дезінфікують вироби. Вибілювачі фізичної дії не руйнують і не виводять забарвлених забруднень, а підфарбовують тканину у синьо-голубий або рожевий колір і цим нейтралізують жовтий відтінок. До вибілювачів фізичної дії відносяться підсилюючі засоби і оптичні вибілювачі. Оптичні вибілювачі мають флюоресценцію – здатність поглинати невидиме ультрафіолетові випромінювання і випромінювати видимі синьо-голубі промені, які є додатковими до жовтих і нейтралізують їх.

Водопом’якшувальні засоби – це сполуки, здатні зв’язувати іони кальцію, магнію і заліза і цим понижувати жорсткість води. При пранні у м’якій воді мийні засоби мають вищу миючу здатність, а вироби краще зберігають міцність, м’якість, яскравість кольору. Водопом’якшувачами є карбонати натрію (кальцинована сода, бікарбонат) силікати натрію, тринатрійфосфат і динатрійфосфат, поліфосфати.

Підкрохмалювальні засоби. Ці засоби дають тканинам щільності, достатньої жорсткості, привабливого зовнішнього вигляду і меншої забрудненості матеріалу. За видом основного компоненту їх ділять на крохмальні і полівінілацетатні; за агрегатним станом: порошкові, пасти, таблетки, емульсії, аерозолі; за здатністю проявляти додатковий ефект: з відбілюванням, із підсинюванням, із забарвленням.

Антистатики – це засоби для зменшення електризації тканин з хімічних волокон. Вони мають поверхнево активні речовини, які створюють на тканині тонку плівку, здатну утримувати вологу. Така плівка знижує електричній опір тканини – і електризація зменшується або зовсім зникає. Надходять вони в продаж у вигляді рідких пастоподібних і аерозольних препаратів.

Плямовидаляючі засоби. Вони призначені для видалення з одягу в домашніх умовах невеликих плям; мають різний вміст, що підбирається з огляду на характер плям і призначення засобу.

Залежно від характеру забруднення засоби поділяють на: засоби для видалення плям жирів, олій, олійних фарб, смоли, кремів та ін.; засоби для видалення кольорових плям органічного походження (вина, соків, крові, ягід, фруктів, чорнила, трави); засоби для видалення іржі. Засоби класифікують відповідно до виду волокон і тканини: для вовняних, шовкових, бавовняних, штучних, синтетичних, змішаних.

До рецептури плямовидаляючих засобів входять різні хімічні речовини: розчинники (бензин, уайт-спірит, чотирихлористий вуглець, ксилол, толуол та ін.), поверхнево-активні речовини, окислювачі і відновлювачі (гідросульфіт натрію, сульфіт натрію, пергідроль), різні солі (фтористий калій, тріполі-фосфат натрію, кремнефтористий натрій). Адсорбентами забруднень у більшості плямовидаляючих засобів є тонкодисперсні порошкоподібні речовини (аеросил, крохмаль, тальк).

Якість засобів для прання і миття. Нормативно-технічні документи передбачають вимоги до складу, зовнішнього вигляду, до показників споживчих властивостей. Засоби повинні мати передбачені колір і запах, однорідну консистенцію, не злежуватися, добре розчинятись у воді і виявляти рН миючого розчину.

Кускові засоби повинні бути твердими на дотик, без тріщин, мати правильну форму без деформації і нальотів; порошкові – однорідними, розсипатися; пастоподібні і рідкі – без згустків і залишку. Всі засоби не повинні мати сторонніх домішок і не виділяти неприємного запаху.

Якість синтетичних мийних засобів оцінюють за мийною, піностворювальною здатністю, за кольором, запахом і відповідністю складу. У кускових засобів визначають твердість, відсутність липкості, розшарувань. Оцінюють також повноту і чіткість маркування, ретельність пакування, колір і однорідність консистенції, плями, наявність гнилісного, нафтового та інших запахів. Періодично проводиться перевірка засобів за всіма показниками, які нормуються, в тому числі за показниками складу. Перевірку виконують спеціальні лабораторії за заявками торговельних підприємств.

Згідно ДСТУ 2972-2010 «Засоби мийні синтетичні порошкоподібні. Загальні технічні вимоги та методи випробування» за показниками якості порошки повинні відповідати нормам, зазначеним у таблиці 1.

Таблиця 1

Показники якості порошкоподібних засобів для прання

Назва показника	Норма
Зовнішній вигляд	Гранульований порошок від білого до світло-жовтого кольору чи забарвлений
Колір: білястість, %, не менше.	60

Для забарвлених порошків і порошків з біодобавками показник колір не визначається. Крім того, засоби для прання повинні мати приємний запах, однорідну консистенцію, не мати згустків і осадів, добре розчинятися у воді.

За показниками безпеки застосування порошки для прання повинні

відповідати нормам, які зазначені в таблиці 2.

Таблиця 2

Показники безпеки порошкоподібних засобів для прання

Назва показника	Норма
Масова частка пилу, %, не більше	7,5-11,5
Показник концентрації водневих іонів, одиниць рН	22
Масова частка фосфорнокислих солей ( у перерахунку на Р2О5), %, не більше ЗЗдатність до піноутворення (для порошків з пониженим піноутворенням), поділок шкали не більше або стійкість піни, одиниць, не більше	200,3
Мийна здатність по відношенню до еталона, %, не менше	85
Відбілююча здатність по відношенню до еталона (для порошків, які містять хімічні відбілювачі), %, не менше	80
Біорозклад поверхнево-активних речовин, які використовуються для виготовлення порошків, не менше	80
Зольність тканини після 25 циклів прання, %, не більше	1,0
Зниження міцності тканини після 25 циклів прання, %, не більше	30

Мийна здатність - це здатність пральних засобів відновлювати чистоту і білизну забрудненої поверхні. Оцінюють миючу здатність по ступенях білизни, досягнутої після прання штучно забрудненого зразка тканини в миючому розчині певної концентрації. Миюча здатність визначається природою і видом миючої речовини. На величину миючої здатності впливають також характер забруднення, природа і структура матеріалу, що переться, жорсткість води, рН миючого розчину і температура прання.

Піноутворююча здатність засобів для прання характеризується об'ємом або висотою стовпа піни, а також піностійкістю, тобто відношенням первісного значення обсягу або висоти стовпа піни до значень цих показників через певний проміжок часу. Піноутворення важливо враховувати при зміні режиму прання. При ручному пранні рясне і стабільне піноутворення підвищує ефективність прання, в той час як при механізованому пранні білизни потрібна низька піноутворююча здатність.

Зольність тканини визначається кількістю залишків бруду, солей жорсткої води та прального порошку на тканині після 25 циклів прання.

Щодо кислотності розчину, то чим нижче рН, тим менше пошкоджується тканина і краще для шкіри рук, проте значно знижується ефективність прання, зокрема щодо видалення пігментно-жирових плям.

Вплив на навколишнє середовище характеризується біорозкладанням засобів для прання. Первинна біорозкладність ПАР повинна складати не менше ніж 80%, а повна - не менше 60 %. Для оцінки ступеня біорозкладності прального засобу розроблений метод, заснований на відновленні вуглецю, зв'язаного в органічні сполуки.

Фосфатні сполуки у пральних порошках пом'якшують воду при пранні і покращують миючу дію порошку, проте вони шкідливі для здоров'я людей та навколишнього середовища.