9. Діалектика та її альтернативи

Діалектика є осягнення суперечностей у їх єдності

Георг Гегель

Діалектика є сучасною загальною теорією розвитку всього сущого, яка адекватно відображає його еволюцію у своїх законах, категоріях та принципах. Вона спирається на такі фундаментальні поняття, як зв'язок, взаємодія, відношення. Поняття зв'язку відбиває взаємообумовленість речей і явищ. Взаємодія відображає процеси взаємовпливу різних об'єктів один на одного. Відношення характеризує взаємозалежність елементів певної системи.

Поняття закону

Закон – це зв'язок між сутностями, який є: а) об'єктивним; б) необхідним; в) загальним; г) внутрішнім; д) суттєвим; е) повторювальним.

Можна виділити три групи законів:

1. Часткові закони, притаманні лише певним формам руху матерії (закони механіки, хімії, біології тощо).

2. Загальні закони, притаманні усім або багатьом формам руху матерії (закони математики, кібернетики, закони збереження).

3. Універсальні закони (закони діалектики).

Слід розрізняти закони природи і закони суспільства.

З категорією «закон» пов'язана категорія «закономірність». Це сукупна дія багатьох законів, що конкретизують, наповнюють певним змістом закономірність розвитку природи і суспільства.

Діалектика спирається на три основні, універсальні закони: закон взаємного переходу кількісних змін у якісні, закон єдності та боротьби протилежностей і закон заперечення заперечення. Вони називаються основними, універсальними законами діалектики, тому що діють у природі, суспільстві та пізнанні.

Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні

Щоб з'ясувати суть закону необхідно розкрити зміст таких категорій, як якість, кількість, властивість, міра, стрибок. Якість – це тотожна буттю визначеність. Властивість як категорія визначає одну із сторін речі. Якість речі визначається виключно через її властивості. Між властивістю і якістю існує діалектичний взаємозв'язок. Кількість – філософська категорія, що відображає такі параметри речі, явища чи процесу, як число, величина, обсяг, вага, розміри, темп руху, температура тощо. Міра – це межа кількісних змін, в рамках якої предмет залишається тим, чим він є, не змінюючи своєї якості як сукупності корінних його властивостей. Стрибок означає перехід від старої якості до нової.

Таким чином, закон взаємного переходу кількісних змін у якісні конкретизується через ряд категорій, котрі дають цілісне уявлення про його зміст як загального закону розвитку. Даний закон розкриває внутрішній механізм переходу до нової якості у будь-якій сфері об'єктивної дійсності, відповідаючи на запитання, як, яким чином відбувається розвиток і рух всього сущого.

Закон єдності та боротьби протилежностей

Закон відображає фундаментальну особливість об'єктивної дійсності, котра полягає в тому, що всі її предмети, явища і процеси мають суперечливі моменти тенденції, сторони, що борються і взаємодіють між собою. Для з'ясування сутнісних моментів закону необхідно розглянути категорії, що його конкретизують.

Тотожність – це рівність предмета самому собі.

Два види тотожності: 1) тотожність одного предмета; 2) тотожність багатьох предметів (процесів, явищ тощо).

У будь-якому предметі тотожність і відмінність є протилежностями, які взаємодіючи, зумовлюють одна одну. Взаємодія цих протилежностей є суперечністю.