- •1. Сутність філософії та її роль у суспільстві
- •2. Антична філософія, її космоцентрична спрямованість Давньоіндійська філософія
- •Давня китайська філософія
- •Філософія Давньої Греції
- •3. Філософія середньовіччя та відродження
- •Патристика
- •Схоластика
- •Філософія епохи Відродження
- •Основні протилежні напрями у філософії Нового часу.
- •4. Західноєвропейська філософія нового часу(XVII – XVIII ст.) Наукова революція XVI – XVII ст. Та її вплив на розвиток філософії
- •Філософія Просвітництва
- •5. Німецька класична філософія
- •Критична філософія і. Канта
- •Суб'єктивний ідеалізм і. Фіхте
- •Об'єктивний ідеалізм ф.-в.- й. Шеллінга
- •Система ідеалістичної діалектики г.-в.-ф. Гегеля
- •Філософія л. Фейєрбаха
- •Філософія марксизму
- •6. Розвиток філософської думки в україні Філософська думка часів Київської Русі
- •Філософія українського Відродження та бароко
- •Філософія г. Сковороди
- •Філософія Просвітництва й романтизму в Україні
- •Філософія української національної ідеї
- •7. Сучасна світова філософія Позитивізм
- •Махізм і емпіріокритицизм («друга хвиля» позитивізму)
- •Конвенціоналізм а. Пуанкаре
- •Неопозитивізм і аналітична філософія
- •«Критичний раціоналізм»
- •Ірраціоналізм у сучасній філософії
- •«Філософія життя»
- •Психоаналіз
- •Прагматизм
- •Феноменологія
- •Екзистенційна філософія
- •8. Філософське вчення про буття (онтологія) Проблема буття у філософії
- •Категорії як структури буття
- •9. Діалектика та її альтернативи
- •Поняття закону
- •Закон взаємного переходу кількісних змін у якісні
- •Закон єдності та боротьби протилежностей
- •Закон заперечення заперечення
- •10. Філософське осмислення проблеми «людина – природа» Проблема взаємодії людини з природою в історії філософії
- •Антична філософія
- •Середньовічна філософія
- •Проблема «людина – природа» у Нові часи
- •Філософський аспект проблеми взаємодії «людина – природа» в умовах сьогодення
- •Сучасні екологічні проблеми і філософське розуміння їх вирішення
- •11. Свідомість та її структура Поняття «свідомість»
- •Проблема свідомості в історії філософії
- •Свідомість в контексті відношень людини до світу і до власного тіла
- •Виникнення свідомості
- •Ознаки (властивості) свідомості та її структура
- •12. Гносеологія. Основний зміст пізнавальної діяльності Сутність пізнання у філософській традиції
- •Чуттєве та раціональне в пізнанні
- •Методологія наукового пізнання
- •13. Філософія права Філософія права: поняття і предмет
- •Сутність права
- •Право і закон
- •Людина і право
- •Правова держава
- •Громадянське суспільство
- •14. Основні засади філософського розуміння суспільства (філософія суспільства) Природа суспільства у філософській традиції
- •Онтологія соціального
- •Форми організації суспільного буття
- •Малі та середні соціальні групи
- •Великі соціальні групи як основні суб'єкти суспільного розвитку (класи, нації)
- •15. Суспільство і природа
- •Найважливіші характеристики складових географічної оболонки
- •Антропосфера, соціосфера, біотехносфера
- •Географічне середовище
- •Екологія та екологічні проблеми в Україні
- •Народонаселення – передумова та суб'єкт історичного процесу
- •Якісний стан населення
- •16. Філософія людини. Філософська антропологія
- •Релігійно-міфологічна антропософія
- •Натуралістична (наукова) антропософія
- •Філософські проблеми антропогенезу
- •Біологія і культура в генезисі людини
- •Сфери буття людини
Народонаселення – передумова та суб'єкт історичного процесу
Поряд із природним середовищем суттєвим фактором розвитку суспільства є народонаселення. Цю сторону природи людини вивчає наука демографія. Вона досліджує динаміку чисельності населення, міграцію, сім'ю, її склад і розвиток, народжуваність, смертність, зайнятість, пропорції складу населення за віковими, статевими та іншими ознаками, вступ до шлюбу і розлучення тощо.
Об'єкт дослідження демографії – демографічна система, до складу якої входять люди і демографічні відносини (відносини, в які вступають люди у багатогранному процесі відтворення населення).
Демографічна система, по-перше, внутрішньо спрямована на самозбереження, само відтворення, і, по-друге, це – цілісність, динамічна система, яка змінюється з історичним розвитком суспільства.
Природний приріст населення – різниця між кількістю народжених і померлих на даній території за певний період часу, здебільшого за рік.
Поряд із коефіцієнтом народжуваності важливим показником стану демографічної системи є характеристика типу відтворення населення. Що таке відтворення населення? Це постійне оновлення поколінь.
Дослідниками суспільства, економістами, соціологами, політиками часто використовується поняття демографічна ситуація. Це насамперед стан таких демографічних процесів, як народжуваність і смертність, вступ до шлюбу і розлучення, склад і розміщення населення на певній території у відповідний період часу тощо.
Демографічна політика – система спеціальних заходів, спрямованих на досягнення у майбутньому бажаного для суспільства типу або рівня відтворення населення.
В останні десятиріччя в Україні, як і в усьому цивілізованому світі, спостерігається тенденція до зниження народжуваності.
У чому вбачають причини зниження народжуваності демографи? З цього питання є кілька концепцій: 1) теорія «перешкод»; 2) теорія зміни ціннісних орієнтацій; 3) теорія витіснення потреби у дітях; 4) інтегративна теорія або теорія народжуваності як адаптивної реакції сім'ї до всієї сукупності умов життя людей.
Якісний стан населення
Важливою характеристикою демографічної системи є якісний стан населення. Що це таке? Насамперед, це стан здоров'я, освіта, кваліфікація населення тощо. А тому оптимальний тип відтворення населення забезпечується за допомогою демографічної політики, спрямованої на розширене відтворення не тільки з точки зору кількісних показників, а й якісних характеристик.
Найголовніший показник якісного стану населення – стан здоров'я людей. У зв'язку з цим вся діяльність людства, зокрема держави, має бути зорієнтована на відтворення здорової, повноцінної людини.
16. Філософія людини. Філософська антропологія
Багато в світі дивних див,
Та найдивніше з них – людина.
Евріпід
Проблема людини як унікального творіння Всесвіту належить до «вічних» філософських проблем, оскільки будь-яка філософська традиція в основі свого змісту має відношення людини до світу.
Релігійно-міфологічна антропософія
Перші цілісні уявлення про людину зародилися не у філософії і не в науці, а проявились у надрах релігійно-міфологічної віри: міфологія Давнього Сходу, антична релігійно-міфологічна традиція, християнська традиція (Біблія – Старий завіт) тощо.
У міфологічній свідомості поява і розвиток людини нерозривно пов'язані з ґенезою Космосу, з природою, невід'ємною частиною якої вона себе вважала.
До XIX ст. у європейській думці панівною була теїстична антропологічна концепція. Згідно з нею людина є актом божественного творіння.
