5. Трудове виховання школярів: етнопедагогічний компонент

Трудове виховання як формування у школярів свідомого ставлення до праці через набуття звичок, навиків трудової діяльності ґрунтується на народних виховних ідеалах. Аналіз народної педагогіки дозволяє стверджувати, що вона будується на праці. Для українського народу праця є першоосновою життя суспільства і щастя людини. Праця в менталітеті українців не лише головний чинник створення матеріальної і духовної культури, але й найважливіша умова морального, розумового, фізичного становлення особистості.

В жодному з багатовекторних напрямків формування учнів в умовах сучасної школи етнопедагогічні ідеї не виявляються так багато і яскраво, як у трудовому вихованні. Це і вже традиційні виховні години: "Хвала рукам, що пахнуть хлібом", "Праця - усьому голова" і уроки народознавства "Трудові традиції моєї сім'ї", "Бабусина скриня", і виставки "Це зроблено моїми руками", і учнівські конкурси на кращого знавця трудових традицій свого краю.

Важливою народнопедагогічною ідеєю є формування в учнів психологічної готовності до праці. Ця готовність включає усвідомлення дітьми соціальної значущості праці як обов'язку і духовної потреби, формування у них негативного ставлення до нероб, лінивих та дармоїдів. Процесові формування в учнів усвідомлення необхідності праці сприяють народні прислів'я "Праця людину годує, а лінь марнує", "Будеш трудитися, будеш кормитися", "Щоб людиною стати - треба працювати", "У праці - краса людини", "Землю прикрашає сонце, а людину - праця".

Етнопедагогічні ідеї, що зафіксовані в народних прислів'ях, приказках, піснях і казках, використовуються учителями на уроках праці. Так, у процесі роботи учнів перших класів з папером і картоном учитель, формуючи у дітей працьовитість і старанність, повідомляє їм про народну оцінку праці: "Хто багато робить, той багато знає", "Без діла слабіє сила". Тут же показує, як народ висміює нероб: "З ледарем поведешся - горя наберешся", "Неробство - шлях до нещастя". Народна мудрість застерігає: якщо хочеш мати у сім'ї неробу, позбав сина чи дочку праці і дай їм все, що вони попросять. Теоретично узагальнюючи народний осуд ледарства як негативного явища, видатний педагог К. Ушинський писав, що "лінощі - вада не тільки дітей: дорослі люди і цілі нації платять їй багату данину" [24, 221]. Йому ж належить думка, що "саме виховання, якщо воно бажає щастя людині, повинно виховувати її не для щастя, а готувати до праці життя" [89, 113]. Звідси народна істина, яку приписують різним мудрецям про те, що неробство є матір'ю усіх вад людини. На це в процесі трудового виховання наголошують вчителі, читаючи з дітьми казки "Бабина і дідова дочка", "Дванадцять місяців", "Золотий черевичок" та ін. В поетичних народних історіях засуджуються ледарі і славлюються роботящі, сумлінні і чесні герої. Ще більше враження справляє на дітей використання вчителями прислів'їв та приказок, де висміюються ледарі "Лінивий не буде щасливий", "Словами за горами, а ділом за пічкою", "Як до діла - то й в кущі".

На уроках праці у будь-якому класі учителям варто говорити дітям, що в народі у пошані ті трудівники, які вміють виконувати роботу якісно і швидко. Таких людей називають "Золоті руки", "Майстер на всі руки", "Майстра діло боїться". Одночасно треба підкреслювати, що народ висміює тих, хто виконує роботу будь-як, невміло, з поспіхом. Про таких кажуть: " Дві ліві руки", "У невмілого руки не болять", "Зробив курям на сміх", "Стук-гркж аби з рук", "Косо-криво аби живо", "Поспішиш - людей насмішиш".

Етнопедагогічні ідеї - це тисячолітній досвід впливу на особистість дитини з метою успішної морально-психологічної та практичної її підготовки до самостійного трудового життя. Це, за висловом М. Стельмаховича, багатотомний усний підручник навчання і виховання, який зберігається в пам'яті народу, постійно використовується, систематично збагачується й удосконалюється [79, 13].

Трудове виховання учнів в сучасній школі ґрунтується на тих етнопедагогічних ідеях, в яких закледена думка про, що дитина працює не для того, щоб потренуватися в праці, а тому, що ніхто з людей, котрі оточують дитину, без праці не уявляє собі життя. "Народна педагогіка, - пише В.Сухомлинський, - знає, що дитині посильне і що непосильне, знає, бо в ній органічно поєднується життєва мудрість з материнською і батьківською любов'ю. Народна педагогіка не боїться того, що праця втомлює, вона знає, що праця неможлива без поту і мозолів. Народна педагогіка, яка знає чарівну силу праці, відкрила перед нами нові джерела виховної мудрості. Ми переконалися, що тільки завдяки праці, в якій є піт, і мозолі, і втома, людське серце стає чуйним, ніжним. Завдяки праці, людина стає здатною пізнавати навколишній світ серцем. Дитина - трудівник, підліток - трудівник бачить людей зовсім не так, як той, хто не знає справжньої праці" [81, 554].

В умовах ринкового господарювання трудова підготовка тісно пов'язується з творчим підходом до праці, з оволодінням суміжними спеціальностями, з підвищенням долі інтелектуальної праці. Трудове виховання в народній педагогіці завжди підпорядковувалося головні меті - розвиткові особистості дитини. Не праця для праці, а праця для формування цілісної, морально чистої людини. Як свідчить практика, чимало учителів, використовуючи етнопедагогічні ідеї у трудовому вихованні учнів, прагнуть не лише навчити їх щось робити, але намагаються сформувати такі якості, як дисциплінованість, акуратність, точність, наполегливість в роботі, уміння довести кожну справу до кінця. Тут засобом впливу на свідомість учнів є народна прислів'я і приказки: "Не хитруй, не мудруй, а чесно працюй", "Мало хотіти, треба потіти", "Не спіши язиком, спіши ділом", "Хто не хоче, каже, що не може". Дослідник С. Домбровський, розповідаючи про досвід трудового виховання, звертає увагу на формування в учнів таких рис характеру, як намагання допомогти іншій людині. Учителю в пригоді стають прислів'я і приказки: "Самолюб ~ нікому не люб", "Чоловік гордий, як пузир водний", "Берись дружно - не буде груз-но", "Коли робиш укупі, не болить у пупі" [24, 100-106].

Не лише в прислів'ях, казках і приказках знаходять місце етнопедагогічні ідеї трудового виховання учнів. Значне місце у цьому процесі посідає практична діяльність: залучення учнів до традиційних народних промислів, ремесел, до матеріальної спадщини народу. Осмислюючи етнографічний матеріал, оволодіваючи техніко-техно-логічними знаннями, вміннями і навичками, учні формують не лише почуття прекрасного, але й бажання та вміння самим, власною працею творити прекрасне. Досвід показує, що ознайомлення з народними промислами учителі розпочинають з розповідей про історію виникнення народних промислів, їхніх видів, географією поширення. Учні усвідомлюють, для чого створювались декоративно-ужиткові предмети, яку роль вони відігравали в минулому, які загальнолюдські почуття виражають. Через матеріальну культуру - вишивку, різьблення, ткацтво та ін. - в учнів формуються такі духовні цінності та ставлення до праці, яке робить процес трудового виховання не тільки свідомим, а й більш приємним. Особисто вибираючи кольори, орнаменти, матеріал, техніку декорування, учні усвідомлюють, що такий вибір не є випадковим, а залежить від практичного використання його в побуті, від бажання передати свої почуття, своє ставлення до дійсності.

Етнопедагогічні ідеї у трудовому вихованні матеріалізуються в процесі краєзнавчих експедицій, екскурсій. Саме тут школярі знайомляться з людьми праці, з носіями ідей трудового виховання, їх говорами, обрядами, святами, народними ремеслами, майстрами декоративно-ужиткового мистецтва, монументальним будівництвом, житлом, побутом та ін. Дослідниця Н. Кузан, аналізуючи виховні можливості експедицій та екскурсій, говорить, що "зібрані... матеріали, предмети побуту можуть поповнити колекцію... музею, а також використовуватись на уроках трудового навчання. Образотворчого мистецтва історії та народознавства. Активна участь учнів в експедиціях, екскурсіях, виставках дасть змогу побачити щось нове, або з нової точки зору, подивитись на вже їм знайоме" [42, 239].

Утилітарно-практична функція народно-педагогічного підходу до ужитково-прикладного мистецтва, з яким знайомляться учні, спрямована на створення матеріальних і духовних цінностей, соціально-побутових умов життя і діяльності людини. В умовах ринкових відносин ця функція набуває особливого забарвлення: зростає зацікавленість трудівників у покращенні якості й оригінальності продукції. В учнів розвивається не лише бажання творити прекрасне, але й дух підприємництва, дух господаря у кращому розумінні цих понять. Трудовий процес, до якого залучаються учні в школі і вдома, формує в них такі якості, як витримку, наполегливість, уміння переборювати труднощі, а також такі морально-естетичні якості, які дають змогу успішного співжиття у соціумі.

В шкільних умовах особливо цінні у трудовому вихованні народні настанови, які формують у дітей почуття обов'язку, виконавчо-сті, психологію особисто зацікавленої ділової людини: "Під лежачий камінь вода не тече", "Будеш знати - будеш мати", "Треба вміти і хотіти, щоби багатіти" та ін. Приватизована власність на землю, засоби виробництва, вільна праця народжують такі психологічні риси майбутнього трудівника, як господарське ставлення до землі, засобів і знарядь праці, організованість і відповідальність за виску якість матеріальної і духовної продукції в інтересах суспільства, конкретної людини, самого себе. Учителі і вихователі глибоко усвідомлюють, що сьогоднішньому трудівникові повинні бути властиві як здоровий індивідуалізм, так і почуття колективізму, особиста активність у праці і вміння допомогти іншим, власна відповідальність та вимогливість до інших. Новий спосіб господарювання вимагає нетерпимого ставлення до пияцтва, крадіжок, споживацтва та розбазарювання добра. В умовах крайньої безгосподарності багатьох людей, що сформувалася на абстрактних поняттях "народне", що насправді означало "нічиє", український народ втратив багато позитивних рис як господар, як трудівник. Відроджуючи культурного господаря на етнопе-дагогічних ідеях минулого, учителі, школа, вся система виховання відроджує високу духовність українців. Очищення нації від аморальності, грубості, злодійства, пияцтва, розпусти та інших болячок ми вбачаємо у покращенні трудового виховання. Праця не лише формує людину, але й лікує. Відродження духовності українського народу, матеріальний і культурний розквіт нації можливі лише в процесі розумного, заснованого на позитивних етнопедагогічних ідеях і традиціях трудового виховання. Це розуміють педагоги, поволі усвідомлюють батьки. Тому для трудового виховання в школі повинні бути створені всі належні умови - матеріальні, наукові, методично-організаційні.

Література

1. Балл Г. О. Особистісна надійність та її співвідношення з особистісною свободою // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992-2002. збірник наукових праць до 10-річчя АПН України / Академія педагогічних наук України. - Частина 1. - Харків, 2002.

2. Березюк О., Білецька Л., Галіцина Л. та інші, Інфосвіт: Інформаційно-аналітичний бюллетень // Психолог. - К., 2005. - № 7. - лют.

3. Білодід Ю. Духовність: сутність, структура, функції: Монографія. -Житомир, 2003.

4. Бех І. Д. Особистісно-зорієнтоване виховання: Науково-метод. посібник. - К., 1998.

5. Бех І. Д. Виховання особистості: У 2 кн. Кн. 1: Особистісно-орієнтований підхід: теоретико-технологічні засади: Навч.-метод, видання.-К., 2003.

6. Боришевський М. Й. Духовні цінності в становленні особистості громадянина // Педагогіка і психологія. - 1997. - № 1 (14).

7. Будник О. Програма господарсько-економічного виховання школярів (1-12 кл.) // Обрії. - 2003. - № 2(17).

8. 8. Будник О. Б. Педагогічні передумови виховання господарської культури молодших школярів: Автореферат дис. ... канд. пед. наук. - Івано-Франківськ, 1997.

9. Будник О. Б. Господарське виховання школярів: Посібник для вчителів. - Івано-Франківськ, 1998.

10. Ващенко Г. Виховний ідеал. - Полтава, 1994.

10. Ващенко Г. Загальні методи навчання. Підручник для педагогів. -Вид. перше. -К., 1997.

10. Вознюк Н. М. Етико-педагогічні основи формування особистості: навчальний посібник. - К., 2005.

11. Вишневський О. Сучасне українське виховання. Педагогічні нариси. - Львів, 1996.

12. Вишневський О. У пошуках основ духовності // Рідна школа. - К., 1992.-№9-10.

13. Воробей Г. Методичні рекомендації щодо організації та проведення занять з фізичної культури в школах області в 1996-1997 навчальному році // Обрії, - 1996. - №3.

14. Головенько В. Життя в Пласті // Рідна школа. - 1993. - № 10.

15. Гончар О. Собор: Роман. - К., 1989.

16. Гончаренко Семен. Український педагогічний словник. - Київ, 1997.

17. Daughtrey, Ristau, DeBrum. General Business. – USA: South Western Co. Cincinnati. Ohio, 1981.

18. Данилюк В. Г. Українська хата. - К., 1991.

19. Державна національна програма "Освіта (Україна XXI ст.)". - К., 1994.

20. Державний стандарт загальної середньої освіти. Художня культура // Мистецтво та освіта. - 1997. - №3.

21. Дзюбко Л. Психологічна допомога в руслі християнське орієнтованого підходу // Психолог. - 2005. - № 4. - січ.

22. Домбровський С, Скульський Р., Стельмахович М., Ступарик Б, Хрущ В. Українознавство в національній школі / За ред. дійсн. чл. АПН України М. Стельмаховича. - Івано-Франківськ, 1995.

23. Елен Уайс. Дорога до Христа. - К.,1994.

24. Эльконин Б. Д. Кризис детства и основания проектирования форм детского развития // Вопросы психологии. - 1992. - №3-4.

26. Срмаков Т. І. Ключові компетентності: компаративний аналіз Міжнародного проекту "Визначення та відбір ключових компетентностей" // Життєва компетентність особистості : Науково-методичний посібник / За ред. Л.В. Сохань, Ї.Г Срмакова, Г.М. Несен. -К., 2003.

27. Завацький В., Цьось А., Бичук О., Пономаренко Л. Козацькі забави: Навчал. посіб. -Луцьк, 1994.

28. Закон України "Про загальну середню освіту" // Законодавство України про освіту та науку. - К., 1999.

29. Земцовский И. Теория восприятия и этномузыковедческая практика // Советская музика. - 1986. - №3.

30. Карпенчук С. Г. Теорія і методика виховання: Навч. посібник. -К., 1997.

31. Катрій Ю. Божі Заповіді - дорога до нашого спасіння. Нью-Йорк -Рим, 1991.

32. Киричок В.А. Виховання культури почуттів і бажань у молодших молодших школярів // В.О.Сухомлинський і сучасність: Науково-методичний збірник. - К, 1994.

33. Киричук О. В., Коберник О. М. Психолого-педагогічне проектування навчально-виховного процесу // Педагогіка і психологія. - 1996.-№4.

34. Кіндратюк Б. Музикотерапія, музикопрофілактика й українська народна пісня // Литвин-Кіндратюк С., Кіндратюк Б. Народознавство та організація здорового способу життя школярів: Монографія. - Івано-Франківськ, 1997.

35. Кіндратюк Б. Церковні дзвони й дзвоніння у науковій і музичній спадщині Станіслава Людкевича // Записки Наукового товариства імені Шевченка. Праці музикознавчої комісії, т. ССХLVII. -Львів, 2004.

36. Колбанов В. Валеология: Основные понятия, термины и определения.-СПб., 1998.

37. Концепція загальної середньої школи (12-ти річна школа) // Педагогічна газета. - січень 2002 р. - №1.

39. Кононенко В. І. Народознавство та інтелектуальний розвиток учнів // Національне виховання учнів засобами українського народознавства. Посібник для вчителів. / За ред. проф. Р. П. Скульського. - Івано-Франківськ, 1995.

40. Корнієнко Н. М. Масова і елітарна культура в "'інтер'єрі" постмодернізму // Українська художня культура: Навч. посібник / За ред. І.Ф. Ляшенка. - К., 1996.

41. Костенко В., Онуфріїв Р. Духовність як складова частина ментальності нації // Київська Церква: Альманах християнської думки.

- 2000. - № 2.

42. Кузан Н. Використання в практиці занять з трудового навчання елементів народознавства // Українознавство у педагогічному процесі освітніх установ. Збірник статей / За ред. Романа Скульського та Володимира Костіва. - Івано-Франківськ, 1997.

43. Лисенко Н. В., Ктрста Н. Р. Педагогіка українського дошкілля: Навчально-методичний посібник. - Івано-Франківськ, 2001.

44. Литвин-Кіндратюк С. Д., Медвідь К. Й., Феденко Л. М. Ідеї народної педагогіки як основа розвитку художніх здібностей школярів // Ідеї народної та наукової педагогіки у вихованні дітей і молоді / За заг. ред. чл.-кор. АПН України, професора Р.П. Скульського. - Івано-Франківськ, 1999.

45. Лехман Т. Філософія добра у різдвяних звичаях і обрядах українського народу (За публікаціями галицької періодики 20-30-тих років XX ст.) // Київська церква: Альманах християнської думки.

- Львів, 2000. - № 1.

46. Лещенко М. Зарубіжні технології підготовки вчителів до естетичного виховання. - Київ, 1996.

47. Малахов В. А. Етика: Курс лекцій: Навч. посібник. - К., 1996.

48. Мала енциклопедія етнодержавознавства / НАН України. Інститут держави і права ім. В. М. Корецького. - К., 1996.

49. Мартинюк І. В. Національне виховання: Теорія і методологія: Метод. Посібник. - К., 1995.

50. Масол Л. Концепція художньо-естетичного виховання учнів в загальноосвітніх навчальних закладах // Педагогічна газета. Спецвипуск - грудень 2001. - №12 (90).

51. Масол Л., Ганнусенко Н., Комаровська О. та інші. Комплексна програма художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. - 2004. - № 10.

51. Назарова Л. Фольклорная арттерапия. - СПб., 2002.

52. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столітті // Педагогічна газета. - 2001. - № 7 - лип.

53. Носков В. Яким бути? Психофізичний і духовний вияв особистості // Психолог. - К., 2005. -№ 5. - лют.

54. Орлова Т. Етноестетика в поняттєвому контексті сучасного мистецтвознавства // Українська народна творчість в поняттях міжнародної термінології (примітив, фольклор, аматорство, наїв, кіч) Колективне дослідження / Відп. ред. М Селівачев. - К., 1995.

55. Орбан-Лембрик Л. Е. Соціокультурні та етнопсихологічні особливості спілкування // Збірник наукових праць: філософія, соціологія, психологія. - Івано-Франківськ, 2003. - Вип. 8. - Ч. 1.

56. Основи національного виховання: Концептуал. Положення / В.Г Кузь, Ю.Д.Руденко, 3. О.Сергійчук та ін. - К., 1999. - (Ч. 1).

57. Педагогічний словник / За редакцією дійсного члена АПН України Ярмаченка М.Д. - К., 2001.

58. Петрук Л. П. Становлення і розвиток етнопедагогічних поглядів В. О. Сухомлинського // В.О. Сухомлинський і сучасність: Науково-методичний збірник. - Київ, 1994. - Випуск 1.

59. Постовий В. Г. Ціннісні орієнтації української сім'ї // Педагогіка і психологія. - 1997. -№ 1 (14).

60. Приступа С. Народна фізична культура українців. - Львів, 1995.

61. Прокопенко І. Ф. Економічна освіта: теоретичні і методичні питання // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992-2002: 36. наук, праць до 10-річчя АПН України. - Ч. 1. - Харків, 2002.

62. Психология. Словарь / Под. общ. ред. А.В.Петровского, М.Г. Ярошевского. - 2-е., испр. й доп. - М., 1999.

63. Родинна педагогіка :Навчально-методичний посібник / А.А.Марушкевич, В.Г.Постовий, Т.Ф.Алексєєнко та ін. - К., 2002.

64. Руденко Ю. Основи сучасного українського виховання. - К., 2003.

65. Савченко О. Я. Дидактика початкової школи. - К., 1997.

65. Савчин М. В. Психологічні основи розвитку відповідальної поведінки особистості: 19.О0.07. - Пед. та вікова психолог.; Автореферат докт. дис. - К., 1997.

66. Савчук М. Історія Великого Ключева. Для школярів. - Коломия, 1992.

67. Савчук Б. Українська етнологія. - Івано-Франківськ, 2004.

68. Словарь по зтике / Под ред. Й. С. Кона. - М., 1975.

69. Січинський В. Чужинці про Україну. К., 1992.

70. Скуратівський В. Т. Верегиня: Художні оповіді, новели. - К., 1988.

71. Стельмахович М. Г. Українська народна педагогіка. - К., 1997.

72. Стельмахович М. Г. Народна педагогіка і педагогічна наука // Вісник Академії педаго гічних наук України. - К., 1993. - № 1.

73. СтельмаховичМ.Г. Використання традицій народної педагогіки, фольклору та етнографмї у роботі організацій Педагогічного товариства. Методичні рекомендації. - Івано-Франківськ, 1990.

74. Стельмахович М. Теорія і практика українського національного виховання. - Івано-Фра нківськ, 1995.

75. Стельмахович М. Гуцульська родина: Батьки і діти (орієнтовна програма педагогічної «освіти батьків учнів гуцульської школи) // Гуцульська школа: Регііон. наук.-педагог, і літерат.-краєзнав. журнал гуцульської освітянської ради. - Яворів, 1996. - № 1.

76. Стельмахович М. Г. ІМетодичні рекомендації з використання української етнопедаготіки в педагогічній пропаганді серед батьків. - Івано-Франківськ „ 1990.

77. Стельмахович М. Г. Народна педагогіка. - К., 1985.

78. Сухомлинський В. О. Р озмова з молодим директором. - К., 1988.

79. Сухомлинський Р. О. В ибрані твори в 5 т. - Т.2. - К., 1976.

80. Сухомлинська О. В. Співвідношення наукової та народної педагогіки у вихованні дітезй та молоді // Теоретико-методологічні засади поєднання ілей народної і наукової педагогіки у вихованні дітей та молоді / За заг. ред. дійсн. чл. АПН України, проф.

81. В.І. Кононенка та чл.-кор. АПН України, проф. Р.П. Скульського. - Івано-Франківськ, 2000.

83. Сухомлинський В. О. Вибрані твори в 5 томах. Т. 4. - К., 1977.

84. Струманський В. П. Виховна робота в національній школі: Навчальний посібник. - К., 1997.

85. Токарева Н. М. Казка і творча активність п'ятикласників // Педагогіка і психологія. 1995. -№ 3.

86. Українські народні казки :Для молодшого та середнього шкільного віку. -К., 1989.

87. Українські народні прислів'я та приказки. - К., 1992.

88. Уроки з народознавства: Посібник / Упоряд. М.К. Дмитренка, Г.К. Дмитренко. - К., 1995.

89. Ушинський К. Д. Праця в її психічному і виховному значенні // Вибрані педагогічні твори. В 2-х т. - Т.1. - К., 1983.

90. Ушинський К. Д. Родное слово. Соч.: В 6 т. - К., 1989.

91. Ушинський К. Собр. соч.: В 6 т. - Т. 4 - К., 1989.

92. Філософський словник / За ред В.І. Шинкарука. - 2-е вид., перероб. і доп. - К., 1986.

93. Цьось А. Бойовитість духу, порив до життя (система фізичного та психофізичного виховання запорозьких козаків) // Рідна школа. - 1996.- -№ 1.

94. Цимбаліста Б. Родина і душа народу // Українська душа. - Київ, 1992.

95. Чумарна М. Мандрівка в українську казку. Приказкове поле. Вип. 1 - 2 / Упоряд. Б. Чепурко. - Львів, 1994.

96. Штундер 3. С. Людкевич як музикознавець, фольклорист і музичний критик, Людкевич С. Дослідження, статті, рецензії, виступи. У 2-х томах, т. 1 / Упоряд., редак., вступ, ст. і приміт. Штундер.-Львів 1999.

97. Шушараджан С. Музьїкотерапия: история й перспективи // Клиническая медицина: Науч.-практич. журнал. - М., 2000. - №3.

98. Якиманская И. Знания и мышление школьника. - М., 1985.

РОЗДІЛ VIII

ЕТНОПЕДАГОПЧНІ ЗАСАДИ

ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ

МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ