- •Зв’язок лісознавства з природничими науками.
- •Історія лісознавства.
- •4.Поняття про ліс.
- •5. Синоніми поняття про ліс: екологічний підхід.
- •6. Диференціація дерев.
- •7. Класифікація дерев г. Крафта.
- •8.Класифікація дерев б. Жилкіна.
- •11. Лісівничо-таксаційні ознаки деревостану.
- •9.Природний добір у лісі.
- •10. Компоненти лісостану
- •12.Роль лісової підстилки у житті лісу.
- •13.Морфологія лісового масиву.
- •14. Ліс і фауна.
- •15. Лісова екологія.
- •16. Класифікація екологічних факторів.
- •18. Природні пояси і зони.
- •20. Методи визначення ступеню тіньовитривалості деревних порід.
- •23. Ліс і тепло.
- •24. Теплолюбність, холодостійкість, зимостійкість, морозостійкість.
- •25. Шкала відношення деревних порід до тепла.
- •Чутливість деревних порід до континентальності клімату.
- •34. Вплив температурних відхилень на деревні породи.
- •Роль світла у житті лісу.
- •Відношення деревних порід до світла.
- •30.Методи визначення потреби деревних порід у світлі.
- •31.Вплив світла на формування лісових насаджень та приріст деревини.
- •Значення тепла у житті лісу.
- •Відношення деревних порід до тепла.
- •Шкала відношення деревних порід до тепла (за г.Ф.Морозовим, 1974)
- •35.Вплив лісу на температурний режим під його пологом.
- •36.Атмосферна волога і ліс.
- •37.Відношення деревних порід до вологості місце оселення.
- •Шкала вибагливості деревних порід до вологи (за п.С.Погребняком, 1968)
- •38.Гідрологічна роль лісу.
- •39. Ліс і склад повітря у ньому.
- •Відношення деревних порід до забруднення повітря.
- •Газостійкість деревних рослин (за і.С.Мелеховим, 1980)
- •Механічний склад ґрунту і ліс.
- •Ґрунт і кореневі системи деревних рослин.
- •Відношення деревних рослин до багатства ґрунту.
- •Кореневе живлення деревних рослин.
- •Вплив лісу на ґрунт.
- •Гумус та його значення для лісу.
- •Плодоношення дерев в умовах лісових насаджень.
- •Природне поновлення лісу.
- •51.Вегетативне поновлення лісу.
- •52.Методи обліку природного поновлення лісу.
- •53.Штучне лісопоновлення.
- •54. Ріст та розвиток деревних рослин у лісі.
- •55.Екологія росту деревних рослин.
- •56.Взаємодія деревних порід у насадженнях.
- •57.Взаємодія сосни і берези.
- •58.Взаємодія дуба і ясена.
- •59. Зміна деревних порід.
- •60. Історія лісової типології.
- •61. Вчення Морозова про типи насаджень.
- •62. Фітоценологічна типологія лісів.
- •63. Внесок Каяндера у розвиток лісової типології.
- •64. Внесок Сукачова у розвиток лісової типології.
- •65. Типологічна класифікація Крюденера.
- •66. Типологічна класифікація Алексєєва.
- •67. Типологія Алексєєва-Погребняка.
- •68. Внесок Воробйова у розвиток лісової типології.
- •69. Лісова типологія Бельгарда для степових умов.
- •70. Типологія лісів Українських Карпат.
- •71. Xарактеристика груп едатопів за Алексєєвим-Погребняком.
- •73.Індикатори лісорослинних умов.
31.Вплив світла на формування лісових насаджень та приріст деревини.
Встановлено, що молоді рослини більш ті невитривалі, ніж дорослі особини. Процеси росту та розвитку деревних рослин безпосередньо пов’язані з освітленням, оскільки внаслідок фотосинтезу утворюється 95-98% органічних речовин. Оскільки світловий фактор піддається регулюванню з боку лісівника, то загущений ліс потрібно зріджувати, щоб дерева збільшувати приріст у товщину, оскільки починаючи з певної густоти деревостану (перегущеність), накопичення органічної маси у ньому падає. Тому потрібно регулювати густоту стояння дерев, забезпечуючи таку, при якій фотосинтез буде максимальним. Для більшості деревних порід помірної зони це відповідає зімкнутості крон 0,7- 0,8. При більшому зрідженні деревостану 0,6 і > у насадженні відбуваються більш значні зміни, і виникає світловий приріст. Річні кільця у даному випадку можуть збільшуватися у 5-10 разів. Це потрібно робити, коли припиняється основний приріст дерев у висоту, тобто з настанням пристигаючого віку насадження.
Значення тепла у житті лісу.
Найсильніше температура середовища впливає на наступні процеси: 1) діяльність ферментів, які каталізують біохімічні реакції, особливо фотосинтез і дихання; 2) розчинність вуглекислоти і кисню у клітинах рослин; 3) транспірацію; 4) здатність коріння поглинати воду і мінеральні речовини з фунту; 5) проникність мембран. Рослини самі регулюють власну температуру шляхом розсіювання частини енергії, яку вони поглинають, в результаті транспірації, яка охолоджує листя, при конвекційних процесах у повітрі, яке оточує рослину. Ріст у висоту – у дерев помірної зони має 2 типи: дубовий і тополевий. Представники дубового типу росту (дуб, бук, сосна, ялина, ялиця) рано розпочинають ріст у висоту за сприятливих умов. Ріст має період літнього спокою, після чого він може поновлюватися. Величина приросту визначається умовами асиміляції минулого року, які утворили запаси поживних речовин. Тополевий тип (береза, акація біла, модрина, айлант і ін.) - приріст у висоту залежить від світлових і температурних умов поточного року. Сокорух та ріст коренів розпочинається при температурі, дещо вищий 0°С. Розкриття бруньок розпочинається при переході температури повітря через +10°С. Оптимум фотосинтезу знаходиться у межах +20°- +30 С і припиняється при +40 С. На ріст рослин впливають температури вдень і вночі, різниця між якими називається термоперіод.
Відношення деревних порід до тепла.
Дуже важливим показником для оцінки відношення деревної породи до тепла є терміни початку та кінця вегетації. Чим більше теплолюбна дерева порода, тим пізніше вона розпускає бруньки і розпочинає ріст пагонів, тим пізніше досягає звичних розмірів листя. Холодостійкість означає здатність теплолюбних деревних порід переносити низькі додатні температури (+1° - +6°С) протягом тривалого часу. Зимостійкість - здатність деревних порід переносити низькі температури протягом зими. Теплолюбність означає вимогливість до тепла у літній період. Морозостійкість дерев - це їх здатність переносити вплив украй низьких температур.
