6. Диференціація дерев.

Для лісу характерне природне зменшення кількості дерев з віком, так зване "природне зрідження", якому передує диференціація дерев за їх розмірами. Ці явища підлягають під дію законів боротьби за існування та природного добору, тобто виживання найбільш пристосо­ваних до умов їх існування деревних рослин. Причини: умови середовища і мікроумови; генетична спадковість. Процеси диференціації дерев за їх розмірами та природне зріджен­ня з віком мають певні причини. Якщо молоде покоління лісу виникло природним шляхом, то у ньому не всі рослини мають однакові спадкові якості, бо це залежить від тих якостей, що закладені у насінні. Відомо також, що більш енергійно ростуть сходи, які з'явилися з більшого за розміром (масою) насіння. Процес диференціації дерев у лісі вивчав Г. Крафт, який на прикладі сосняка 20-річного віку дав класифікацію дерев за їх ростом та розвитком крони.Серед причин, що зумовлюють неоднаковий ріст дерев у лісі є такі: неоднакова освітленість; нестача вологи; конкуренція іншої рослинності тошо. Процес диференціації дерев у лісі відбувається тим активніше, чим вони краще ростуть. Тому диференціації виражена сильніше у тих де­ревних порід, які ростуть швидше (швидкорослих), а також у тих, які ви­багливі до світла. У більш сприятливих умовах росту диференціація де­рев починається раніше і йде інтенсивніше, ніж у менш сприятливих.

7. Класифікація дерев г. Крафта.

Процес диференціації дерев у лісі одним із перших вивчав німець­кий лісовод Густав Крафт, який на прикладі сосняка 20-річного віку дав класифікацію дерев за їх ростом та розвитком крони. Згідно з цією класифікацією, дерева поділяються на наступні класи:

1. - Передомінуючі відносно великі дерева, які домінують над інши­ми, маючи товщий стовбур та краще розвинуту крону. Таких дерев - до 10%.

2. - Домінуючі дерева з добре розвинутою кроною та струнким сто­вбуром. їх кількість становить 20-40%.

3. - Субдомінуючі дерева, що мають таку ж висоту, як і дерева II класу, але крона у них стиснута з боків іншими деревами. Є ознаки пригнічення. Таких дерев 20-30%.

4. - Пригнічені дерева. їх крони звужені, часто недорозвинені. Та­ких дерев може бути до 30%. Дерева цього класу поділяються на IV^а - з рівномірно розгалуженим гіллям крони і IV⁶ - дерева з односторонньо розвинутою кроною.

5. - Відмираючі та мертві дерева (до 10%), які поділяють на V^а - дерева з ще живою кроною і V⁶ - мертві дерева.

8.Класифікація дерев б. Жилкіна.

Класифікація дерев Жилкіна розроблялася на основі зако­номірностей у будові однопорідних, одновікових лісових насаджень. Згідно з цими закономірностями у однопорідному насадженні одного віку з товщиною дерева тісно пов'язані інші показники розмірів дерев - висота, видові числа, площі поперечних перерізів, об'єми стов­бурів. Основою класифікації дерев Жилкіна є типові дерева для кожного класу. їх визначають за діаметрами на висоті грудей (1,3м). Діаметр середнього дерева приймається за 1,0, а його величина вважається притаманною для середнього дерева III класу. Середні діа­метри решти класів обчислюються за коефіцієнтами: І класу - 1,6; II - 1,3; IV - 0,8 і V - 0,6. Для визначення середнього діаметра у насадженні з однієї породи, одного віку, достатньо обміряти 7 типових дерев (при точності 10%), а при більш точному вис­тачить 25 обмірів. На практиці найчастіше виміряють діаметр у 10 де­рев. Процес диференціації дерев у лісі відбувається тим активніше, чим вони краще ростуть. Тому диференціації виражена сильніше у тих де­ревних порід, які ростуть швидше (швидкорослих), а також у тих, які ви­багливі до світла. У більш сприятливих умовах росту диференціація де­рев починається раніше і йде інтенсивніше, ніж у менш сприятливих.