- •Зв’язок лісознавства з природничими науками.
- •Історія лісознавства.
- •4.Поняття про ліс.
- •5. Синоніми поняття про ліс: екологічний підхід.
- •6. Диференціація дерев.
- •7. Класифікація дерев г. Крафта.
- •8.Класифікація дерев б. Жилкіна.
- •11. Лісівничо-таксаційні ознаки деревостану.
- •9.Природний добір у лісі.
- •10. Компоненти лісостану
- •12.Роль лісової підстилки у житті лісу.
- •13.Морфологія лісового масиву.
- •14. Ліс і фауна.
- •15. Лісова екологія.
- •16. Класифікація екологічних факторів.
- •18. Природні пояси і зони.
- •20. Методи визначення ступеню тіньовитривалості деревних порід.
- •23. Ліс і тепло.
- •24. Теплолюбність, холодостійкість, зимостійкість, морозостійкість.
- •25. Шкала відношення деревних порід до тепла.
- •Чутливість деревних порід до континентальності клімату.
- •34. Вплив температурних відхилень на деревні породи.
- •Роль світла у житті лісу.
- •Відношення деревних порід до світла.
- •30.Методи визначення потреби деревних порід у світлі.
- •31.Вплив світла на формування лісових насаджень та приріст деревини.
- •Значення тепла у житті лісу.
- •Відношення деревних порід до тепла.
- •Шкала відношення деревних порід до тепла (за г.Ф.Морозовим, 1974)
- •35.Вплив лісу на температурний режим під його пологом.
- •36.Атмосферна волога і ліс.
- •37.Відношення деревних порід до вологості місце оселення.
- •Шкала вибагливості деревних порід до вологи (за п.С.Погребняком, 1968)
- •38.Гідрологічна роль лісу.
- •39. Ліс і склад повітря у ньому.
- •Відношення деревних порід до забруднення повітря.
- •Газостійкість деревних рослин (за і.С.Мелеховим, 1980)
- •Механічний склад ґрунту і ліс.
- •Ґрунт і кореневі системи деревних рослин.
- •Відношення деревних рослин до багатства ґрунту.
- •Кореневе живлення деревних рослин.
- •Вплив лісу на ґрунт.
- •Гумус та його значення для лісу.
- •Плодоношення дерев в умовах лісових насаджень.
- •Природне поновлення лісу.
- •51.Вегетативне поновлення лісу.
- •52.Методи обліку природного поновлення лісу.
- •53.Штучне лісопоновлення.
- •54. Ріст та розвиток деревних рослин у лісі.
- •55.Екологія росту деревних рослин.
- •56.Взаємодія деревних порід у насадженнях.
- •57.Взаємодія сосни і берези.
- •58.Взаємодія дуба і ясена.
- •59. Зміна деревних порід.
- •60. Історія лісової типології.
- •61. Вчення Морозова про типи насаджень.
- •62. Фітоценологічна типологія лісів.
- •63. Внесок Каяндера у розвиток лісової типології.
- •64. Внесок Сукачова у розвиток лісової типології.
- •65. Типологічна класифікація Крюденера.
- •66. Типологічна класифікація Алексєєва.
- •67. Типологія Алексєєва-Погребняка.
- •68. Внесок Воробйова у розвиток лісової типології.
- •69. Лісова типологія Бельгарда для степових умов.
- •70. Типологія лісів Українських Карпат.
- •71. Xарактеристика груп едатопів за Алексєєвим-Погребняком.
- •73.Індикатори лісорослинних умов.
Чутливість деревних порід до континентальності клімату.
(за П.С.Погребняком, 1968) Породи м'якого клімату: Ялиця кавказька, каштан їстівний,бук, дугласія зелена, дуб скельний, платан, граб. Породи континентального клімату з жарким літом і нехолодною, м'якою зимою: Саксаул, середземноморські сосни і яловці, фісташка, туранга, дуби: пухнастий, корковий, скельний, акація біла, гледичія, дуб звичайний, ясен, ільм, берест, тополя срібляста, горіх волосякийПороди континентального клімату з теплим літом і холодною зимою: Клен гостролистий, липа, в'яз, вільха сіра, береза, ялина європейська, ялиця сибірська, сосна кедрова сибірська, сосна звичайна, модрина. Стосовно відношення деревних порід до континентальності клімату, вони поділені на три групи, перша з яких об'єднує ті, що ростуть у м'якому кліматі з контрастністю у 20-25°С (алгебрична різниця середніх температур липня і січня). До другої групи увійшли породи, які пристосовані до тривалих спекотних періодів, тобто жаркостійкі породи. Переважають тут світлолюбні і посухостійкі деревні породи, які ростуть у степу, пустелях, в умовах Середземномор'я. Близькі до цієї групи і представники літньоголих лісів тропічної та субтропічної зон, саван. Третя група об'єднує деревні породи, які ростуть в умовах континентального клімату з теплим літом і холодною зимою.
34. Вплив температурних відхилень на деревні породи.
Вплив заморозків на деревні рослини. У місцевості з континентальним кліматом спостерігаються заморозки. Під цим явищем розуміють зниження температури повітря і поверхні ґрунту нижче 0°С уночі при позитивній середньодобовій температурі. Заморозкибувають за своєю природою адвективні, коли надходить холодне повітря з інших районів, найчастіше - арктичне, і радіаційні, які виникають унаслідок радіаційного охолодження поверхні ґрунту від випромінювання тепла у тихі ясні ночі За терміном появи протягом вегетаційного періоду заморозки поділяють на пізні весняні та ранні осінні. Стійкими до заморозків деревні породи - береза, осика, граб, вільха чорна, сосна. зЗаходи щодо боротьби з заморозками: застосування складних способів головних рубок для пришвидшенння поновлення вирубок; у розсадниках, практикують спалювання у ямах або на залізних листах лісового сміття, трави, інших матеріалів, цим самим підвищуючи температуру повітря на 1-3°С.Вплив на ліс украй високих температур. Найпершими гинуть від високої температури листя та молоді рослини. Встановлено, що поверхня ґрунту може нагріватися до +50 - +60°С, причому сильніше нагріваються темно- забарвлені та піщані ґрунти. Така температура виходить за межі, при яких можлива діяльність камбію (54°С), тому він відмирає. Пошкодження молодих рослин на рівні кореневої шийки має назву обпал кореневої шийки. Від нього самосів і сіянці у розсаднику гинуть. У дорослих дерев високі температури викликають опік кори, при цьому відбувається локальне відмирання камбію. Від нього страждають деревні породи з тонкою корою: бук, ялина, ялиця, граб та ін. Темнозабарвлені стовбури страждають більше, ніж світлозабарвлені.
