- •Зв’язок лісознавства з природничими науками.
- •Історія лісознавства.
- •4.Поняття про ліс.
- •5. Синоніми поняття про ліс: екологічний підхід.
- •6. Диференціація дерев.
- •7. Класифікація дерев г. Крафта.
- •8.Класифікація дерев б. Жилкіна.
- •11. Лісівничо-таксаційні ознаки деревостану.
- •9.Природний добір у лісі.
- •10. Компоненти лісостану
- •12.Роль лісової підстилки у житті лісу.
- •13.Морфологія лісового масиву.
- •14. Ліс і фауна.
- •15. Лісова екологія.
- •16. Класифікація екологічних факторів.
- •18. Природні пояси і зони.
- •20. Методи визначення ступеню тіньовитривалості деревних порід.
- •23. Ліс і тепло.
- •24. Теплолюбність, холодостійкість, зимостійкість, морозостійкість.
- •25. Шкала відношення деревних порід до тепла.
- •Чутливість деревних порід до континентальності клімату.
- •34. Вплив температурних відхилень на деревні породи.
- •Роль світла у житті лісу.
- •Відношення деревних порід до світла.
- •30.Методи визначення потреби деревних порід у світлі.
- •31.Вплив світла на формування лісових насаджень та приріст деревини.
- •Значення тепла у житті лісу.
- •Відношення деревних порід до тепла.
- •Шкала відношення деревних порід до тепла (за г.Ф.Морозовим, 1974)
- •35.Вплив лісу на температурний режим під його пологом.
- •36.Атмосферна волога і ліс.
- •37.Відношення деревних порід до вологості місце оселення.
- •Шкала вибагливості деревних порід до вологи (за п.С.Погребняком, 1968)
- •38.Гідрологічна роль лісу.
- •39. Ліс і склад повітря у ньому.
- •Відношення деревних порід до забруднення повітря.
- •Газостійкість деревних рослин (за і.С.Мелеховим, 1980)
- •Механічний склад ґрунту і ліс.
- •Ґрунт і кореневі системи деревних рослин.
- •Відношення деревних рослин до багатства ґрунту.
- •Кореневе живлення деревних рослин.
- •Вплив лісу на ґрунт.
- •Гумус та його значення для лісу.
- •Плодоношення дерев в умовах лісових насаджень.
- •Природне поновлення лісу.
- •51.Вегетативне поновлення лісу.
- •52.Методи обліку природного поновлення лісу.
- •53.Штучне лісопоновлення.
- •54. Ріст та розвиток деревних рослин у лісі.
- •55.Екологія росту деревних рослин.
- •56.Взаємодія деревних порід у насадженнях.
- •57.Взаємодія сосни і берези.
- •58.Взаємодія дуба і ясена.
- •59. Зміна деревних порід.
- •60. Історія лісової типології.
- •61. Вчення Морозова про типи насаджень.
- •62. Фітоценологічна типологія лісів.
- •63. Внесок Каяндера у розвиток лісової типології.
- •64. Внесок Сукачова у розвиток лісової типології.
- •65. Типологічна класифікація Крюденера.
- •66. Типологічна класифікація Алексєєва.
- •67. Типологія Алексєєва-Погребняка.
- •68. Внесок Воробйова у розвиток лісової типології.
- •69. Лісова типологія Бельгарда для степових умов.
- •70. Типологія лісів Українських Карпат.
- •71. Xарактеристика груп едатопів за Алексєєвим-Погребняком.
- •73.Індикатори лісорослинних умов.
60. Історія лісової типології.
Ідея типів лісу зародилася у практиці лісівництва та лісовпорядкування у Росії у останній чверті XIX століття. Російські лісовпорядники І.І.Гуторович, П.П.Серебреников, Н.К.Генко та ін., працюючи у північних лісах Східно-Європейської рівнини, уже у кінці XIX ст. зустріли у місцевого населення, що було зв'язане у господарській діяльності з лісом, досить чітку лісову типологію, яку й використовували у своїх роботах. Звідси був взятий термін "тип насаджень", який надовго зберігався у російській лісівницькій літературі. Вперше чітко сформулював ідею типів насаджень В.Я.Добровлянський. Ідея приуроченості типів лісу різним лісорослинним умовам практично почала втілюватися у 80-90 рр. XIX ст. під впливом проф. О.Ф.Рудзького - автора "Руководства к устройству русских лесов" (1888), у якому він пропонував розрізняти насадження залежно від місцеположення і ґрунту, вважаючи, що вони помітно впливають на породний склад і ріст лісу. О.Ф.Рудзький запропонував лісову дачу розчленовувати на "відділи", які пізніше стали називати типами насаджень. У 1889 р. Н.К.Генко при проведенні лісовпорядкування у Біловезький пущі вперше використав цей принцип. У 1893 р. І.І.Гуторович при впорядкуванні північних лісів виділив дев'ять типів лісу, даючи їм. народні назви: рада, согра, холм, лог, бор і ін. Д.М.Кравчинським на основі рекомендацій О.Ф.Рудзького про розподіл насаджень залежно від місцеположення і ґрунту були запропоновані так звані "господарські типи насаджень". Він виділив у Лисінській дачі, що під Петербургом, господарства за типами: ялина по суходолу, береза по суходолу, береза по болоту.У цей же період В.Я.Добровлянський запропонував вивчати поновлення лісу у зв'язку з типами насаджень. Виникали класифікації типів, наприклад, Грузова для Брянського масиву, Хитрово і Лемана - для Казанських дібров, Корнаківського - для Телерманівського лісу, Бітріха - для лісів Архангельської губернії і ін. Ідея типів насаджень отримала науковий зміст завдяки працям Г.Ф.Морозова.
61. Вчення Морозова про типи насаджень.
Під типом насаджень Г.Ф.Морозов розумів сукупність насаджень, об'єднаних у одну велику групу спільністю умов виростання, тобто ґрунтово-гідрологічних умов. Він вважав, що успіх будь-якого лісівничого заходу залежить від "умов, місця і часу", що природа лісу складається з природи деревних порід, їх лісостанів і умов місцевиростання. При цьому склад порід, їх поєднання у лісостані залежить від лісорос- линних умов (умов місцевиростання). Морозов вважав, що для формування вітчизняного лісівництва одним із важливих кроків є розвиток учення про типи насаджень. Саме у лісовій типології Георгій Федорович вбачав ту природну основу, на якій повинна розвиватися лісівницька наука і практика. Спочатку Г.Ф.Морозов при виділенні типів насаджень недооцінював склад порід та інші таксаційні ознаки деревостанів. Для Центрального Лісостепу Росії Г.Ф.Морозов виділив наступні типи насаджень: 1) діброви з ясенем на підвищених місцях з темно-сірими багатими лісовими ґрунтами; обидві породи зростають за І класом бонітету; 2) діброви з меншою участю ясена на сірих та світло-сірих суглинках II бонітету; 3) діброви на солонцюватих ґрунтах - більш прості за будовою, III бонітету; 4) діброви на солонцях IV-V бонітету; 5) діброви на алювії та делювії з осикою І бонітету. Морозов вважав, що типи насаджень потрібно виділяти за географічними зонами або' областями, підобластями та масивами лісу, а не у цілому по країні.
