Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори на екзамен.docx
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
154 Кб
Скачать
☆

60. Історія лісової типології.

Ідея типів лісу зародилася у практиці лісівництва та лісовпорядку­вання у Росії у останній чверті XIX століття. Російські лісовпоряд­ники І.І.Гуторович, П.П.Серебреников, Н.К.Генко та ін., працюючи у пів­нічних лісах Східно-Європейської рівнини, уже у кінці XIX ст. зустріли у місцевого населення, що було зв'язане у господарській діяльності з лі­сом, досить чітку лісову типологію, яку й використовували у своїх робо­тах. Звідси був взятий термін "тип насаджень", який надовго зберігався у російській лісівницькій літературі. Вперше чітко сформулював ідею типів насаджень В.Я.Добровлянський. Ідея приуроченості типів лісу різним лісорослинним умовам практич­но почала втілюватися у 80-90 рр. XIX ст. під впливом проф. О.Ф.Рудзького - автора "Руководства к устройству русских лесов" (1888), у якому він пропонував розрізняти насадження залежно від місцеположення і ґрунту, вважаючи, що вони помітно впливають на породний склад і ріст лісу. О.Ф.Рудзький запропонував лісову дачу розчленовувати на "відді­ли", які пізніше стали називати типами насаджень. У 1889 р. Н.К.Генко при проведенні лісовпорядкування у Біловезький пущі вперше викорис­тав цей принцип. У 1893 р. І.І.Гуторович при впорядкуванні північних лісів виділив дев'ять типів лісу, даючи їм. народні назви: рада, согра, холм, лог, бор і ін. Д.М.Кравчинським на основі рекомендацій О.Ф.Рудзького про роз­поділ насаджень залежно від місцеположення і ґрунту були запропоно­вані так звані "господарські типи насаджень". Він виділив у Лисінській дачі, що під Петербургом, господарства за типами: ялина по суходолу, береза по суходолу, береза по болоту.У цей же період В.Я.Добровлянський запропонував вивчати понов­лення лісу у зв'язку з типами насаджень. Виникали класифікації ти­пів, наприклад, Грузова для Брянського масиву, Хитрово і Лемана - для Казанських дібров, Корнаківського - для Телерманівського лісу, Бітріха - для лісів Архангельської губернії і ін. Ідея типів насаджень отримала науковий зміст завдяки працям Г.Ф.Морозова.

61. Вчення Морозова про типи насаджень.

Під типом насаджень Г.Ф.Морозов розумів сукупність насаджень, об'єднаних у одну велику групу спільністю умов виростання, тобто ґрунтово-гідрологічних умов. Він вважав, що успіх будь-якого лісівни­чого заходу залежить від "умов, місця і часу", що природа лісу склада­ється з природи деревних порід, їх лісостанів і умов місцевиростання. При цьому склад порід, їх поєднання у лісостані залежить від лісорос- линних умов (умов місцевиростання). Морозов вважав, що для форму­вання вітчизняного лісівництва одним із важливих кроків є розвиток учення про типи насаджень. Саме у лісовій типології Георгій Федоро­вич вбачав ту природну основу, на якій повинна розвиватися лісівни­цька наука і практика. Спочатку Г.Ф.Морозов при виділенні типів наса­джень недооцінював склад порід та інші таксаційні ознаки деревостанів. Для Центрального Лісостепу Росії Г.Ф.Морозов виділив наступні типи насаджень: 1) діброви з ясенем на підвищених місцях з темно-сірими багатими лісо­вими ґрунтами; обидві породи зростають за І класом бонітету; 2) дібро­ви з меншою участю ясена на сірих та світло-сірих суглинках II бонітету; 3) діброви на солонцюватих ґрунтах - більш прості за будо­вою, III бонітету; 4) діброви на солонцях IV-V бонітету; 5) діброви на алювії та делювії з осикою І бонітету. Морозов вважав, що типи насаджень потрібно виділяти за географічними зонами або' областями, підобластями та масивами лісу, а не у цілому по країні.