Шкала відношення деревних порід до тепла (за г.Ф.Морозовим, 1974)

Групи	Деревні породи
Найбільш холодо­стійкі	Модрина даурська, кедровий стланик, карликові берези
Холодостійкі	Модрина сибірська, сосна звичайна, ялина євро­пейська та сибірська, береза повисла та пухнаста, горобина", яловець звичайний
Середньо-теплолюбні	Дуб звичайний, ясен звичайний, клен гостролис­тий, липа серцелиста, в'яз, ліщина, бруслина бо­родавчаста, крушини ламка та послаблююча, бу­зина червона
Теплолюбні	Бук східний, граб звичайний, дуб звичайний (рання форма), дуб гірський, дуб пухнастий, клен татар­ський, груша дика, яблуня лісова, черешня
Дуже теплолюбні	Самшит, тис, лавровишня, горіх волоський, фіста­шка, залізне дерево

35.Вплив лісу на температурний режим під його пологом.

Ліс впливає на температурний режим повітря під його пологом ні­велююче, порівняно з відкритим простором. Температура повітря у лісі більш стійка, а мінімуми і максимуми виражені слабкіше. Влітку ґрунт під лісом холодніший, ніж на відкритому місці, і ця різ­ниця спостерігається до глибини 1-1,5 м. Взимку лісовий ґрунт, тепліший за ґрунт відкритого місця, різниця становить 0,5-1,0°С. У процесі нагрівання і охолодження лісового ґрунту велику роль відіграє лісова підстилка й те, що у лісі сніговий покрив більш пухкий. Різниця температур у лісі і на відкритому місці залежить як від складу порід, так і від континентальності клімату. Чим більш континен­тальний клімат, тим більш суттєвий вплив лісу на мікроклімат під його пологом. Вплив лісу залежить також і від густоти стояння дерев. При повноті деревостану у світлолюбних порід 0,6, у тіньовитривалих - 0,4 температурний режим під пологом практично не відрізняється від режи­му відкритого простору. Щоб запобігти негативному впливу температурних крайностей, по­трібно підбирати деревні породи, які не страждають від заморозків і ви­соких температур. Або вирощувати такі породи, змішуючи їх зі стійкими, наприклад, ялину, ялицю, бук з березою, осикою, грабом. Потрібно вра­ховувати експозицію схилу при вираженому рельєфі. Чутливі до крайно­стей температур породи слід висаджувати на північних схилах, а на схилах інших експозицій - менш чутливі, якщо крутизна схилів незнач­на. Західні схили є кращими для чутливих порід, ніж східні і південні, бо на них не так швидко піднімається температура повітря.

36.Атмосферна волога і ліс.

Атмосферні опади - це вода у рідкому або твердому стані, яка випадає з хмар або утворюється на поверхні ґрунту чи інших предметів у результаті конденсації водяної пари, що знаходиться в атмосфері. Опади бувають у вигляді дощу, снігу, граду. Це так звані вертикальні опади. Окрім них, розрізняють горизонтальні опади у вигляді роси, інею, ожеледі. Найбільш важливі для лісу в рівнинних умовах опади у вигляді дощу та снігу. У Центральній Європі У Поліссі та Лісостепу України за вегетаційний період випадає 2/3 річної кількості опадів, але у цей період і витрати вологи найбільші. кращі ліси ростуть там, де за рік випадає 600-700 мм опадів. Тому П.С.Погребняк вважає весняно-літню частину року періодом витрати вологи, а осінньо-зимову - періодом її накопи­чення. У цей період температурний режим повітря зменшує до мінімуму витрати на фізичне й фізіологічне випаровування. У весняно-літній пе­ріод ці процеси відбуваються максимально активно. Для лісу має значення також інтенсивність опадів. Якщо рідкі опади випадають у вигляді злив, при яких за кілька годин може випасти місяч­на норма опадів, то це призводить до негативних наслідків: може по­шкоджуватися листя дерев, збільшується поверхневий стік води, а на виражених формах рельєфу, особливо у горах, спостерігається змив верхнього шару ґрунту, розмив підґрунтя, на невеликих річках виника­ють повені, а у горах - селеві потоки. Водяні краплі, проходячи через нижній шар атмосфери, можуть розчиняти різні речовини, які знахо­дяться в атмосфері, такі як солі азотної кислоти, аміаку й інші міне­ральні речовини, у тому числі й шкідливі для рослин. Разом з опадами вони надходять до ґрунту і можуть певною мірою використовуватися рослинами для їх живлення. Явище кислотних дощів. Зимові опади у вигляді снігу: формують основні запаси вологи у ґрунті; термоізоляція(запобігає вимерзанню схо­дів). Встановлено, що шар снігу тов­щиною у 20 см здатний забезпечити позитивні температури у ґрунті протягом усієї зими; негативно впливає на лісову фауну(перешко­джає пошуку їжі); сніголом (при випаданні снігу, коли температура повітря у середньому дорі­внює 0°С, можливе затримання його кронами дерев); сніговал (при незамерзлому ґрунті мо­жливе вивалювання дерев з коренем). Найчастіше страждають від навалу снігу загущені молодняки у стадії жердняка. Основним заходом, який запобігає виникненню цих негативних явищ, є своєчасне і якісне про­ведення догляду за насадженнями, який ліквідує перегущеність та фо­рмує симетрично розвинені крони дерев сосни.