- •Зв’язок лісознавства з природничими науками.
- •Історія лісознавства.
- •4.Поняття про ліс.
- •5. Синоніми поняття про ліс: екологічний підхід.
- •6. Диференціація дерев.
- •7. Класифікація дерев г. Крафта.
- •8.Класифікація дерев б. Жилкіна.
- •11. Лісівничо-таксаційні ознаки деревостану.
- •9.Природний добір у лісі.
- •10. Компоненти лісостану
- •12.Роль лісової підстилки у житті лісу.
- •13.Морфологія лісового масиву.
- •14. Ліс і фауна.
- •15. Лісова екологія.
- •16. Класифікація екологічних факторів.
- •18. Природні пояси і зони.
- •20. Методи визначення ступеню тіньовитривалості деревних порід.
- •23. Ліс і тепло.
- •24. Теплолюбність, холодостійкість, зимостійкість, морозостійкість.
- •25. Шкала відношення деревних порід до тепла.
- •Чутливість деревних порід до континентальності клімату.
- •34. Вплив температурних відхилень на деревні породи.
- •Роль світла у житті лісу.
- •Відношення деревних порід до світла.
- •30.Методи визначення потреби деревних порід у світлі.
- •31.Вплив світла на формування лісових насаджень та приріст деревини.
- •Значення тепла у житті лісу.
- •Відношення деревних порід до тепла.
- •Шкала відношення деревних порід до тепла (за г.Ф.Морозовим, 1974)
- •35.Вплив лісу на температурний режим під його пологом.
- •36.Атмосферна волога і ліс.
- •37.Відношення деревних порід до вологості місце оселення.
- •Шкала вибагливості деревних порід до вологи (за п.С.Погребняком, 1968)
- •38.Гідрологічна роль лісу.
- •39. Ліс і склад повітря у ньому.
- •Відношення деревних порід до забруднення повітря.
- •Газостійкість деревних рослин (за і.С.Мелеховим, 1980)
- •Механічний склад ґрунту і ліс.
- •Ґрунт і кореневі системи деревних рослин.
- •Відношення деревних рослин до багатства ґрунту.
- •Кореневе живлення деревних рослин.
- •Вплив лісу на ґрунт.
- •Гумус та його значення для лісу.
- •Плодоношення дерев в умовах лісових насаджень.
- •Природне поновлення лісу.
- •51.Вегетативне поновлення лісу.
- •52.Методи обліку природного поновлення лісу.
- •53.Штучне лісопоновлення.
- •54. Ріст та розвиток деревних рослин у лісі.
- •55.Екологія росту деревних рослин.
- •56.Взаємодія деревних порід у насадженнях.
- •57.Взаємодія сосни і берези.
- •58.Взаємодія дуба і ясена.
- •59. Зміна деревних порід.
- •60. Історія лісової типології.
- •61. Вчення Морозова про типи насаджень.
- •62. Фітоценологічна типологія лісів.
- •63. Внесок Каяндера у розвиток лісової типології.
- •64. Внесок Сукачова у розвиток лісової типології.
- •65. Типологічна класифікація Крюденера.
- •66. Типологічна класифікація Алексєєва.
- •67. Типологія Алексєєва-Погребняка.
- •68. Внесок Воробйова у розвиток лісової типології.
- •69. Лісова типологія Бельгарда для степових умов.
- •70. Типологія лісів Українських Карпат.
- •71. Xарактеристика груп едатопів за Алексєєвим-Погребняком.
- •73.Індикатори лісорослинних умов.
70. Типологія лісів Українських Карпат.
Гірські ліси Українських Карпат мають чітко виражену поясність, тому їх характер залежить, у першу чергу, від висоти над рівнем моря. З.Я.Герушинський (1996), відмічає три етапи в опрацюванні лісової типології для даного регіону: 1954-1960 p.p.; 1961- 1970 p.p. та після 1970 р. Перший етап характеризується лісівницькими та геоботанічними дослідженнями, які покладені в основу класифікації типів лісу. Зокрема, Б.Ф.Остапенко провів глибокі дослідження в Буковині, С.В.Шевченко склав типологічну класифікацію лісів Горган, І.П.Федець - класифікацію типів лісу Бескід в межах Львівської області. Другий період вирізняється поглибленими дослідженнями типології лісів, розробкою лісогосподарських заходів на типологічній основі. Продовжені дослідження з питань формування лісів Українських Карпат, їх продуктивності. Поглиблене вивчення ялицевих лісів проводять С.А.Генсірук і Г.Л.Тишкевич, дубових - С.М.Стойко. У результаті проведених досліджень здійснена інвентаризація типів лісу на всій площі Держлісфонду Українських Карпат. Третій етап характерний оцінкою кожного типу лісу з точки зору його потенціальних можливостей для лісівничої та екологічної оцінки лісових угідь. Вирішувалася задача використання у практичній діяльності лісових підприємств у лісах Українських Карпат принципів типології Алексєєва-Погребняка-Воробйова. Класифікація типів лісу Українських Карпат побудована на типологічних принципах П.С.Погребняка і Д.В.Воробйова, за якими основними таксономічними одиницями є: тип лісорослинних умов (тип лісової ділянки, едатоп), тип лісу і тип деревостану.
71. Xарактеристика груп едатопів за Алексєєвим-Погребняком.
Едатоп або тип умов місцезростання, - найбільша класифікаційна одиниця лісової типології, виділяється за багатством ґрунту й гідрологічними умовами. Кліматичні (мікрокліматичні) умови можуть бути різними (бори, субори, груди, суг руди). Тип лісу (сухий, свіжий, сирий тощо) об’єднує лісові та безлісні ділянки, схожі як за трофністю і вологістю, так і за мікрокліматичними умовами (отже, це кліматичні варіанти). Виділяють типи лісу за складом корінного насадження: діброви, бори, бучини, судіброви (сухі, свіжі, сирі тощо).1. Група А - бори. Ліси на найбідніших грунтах. Природні корінні насадження соснові, з домішком берези, у південних борах - значно пригніченого дуба, а у північних - розрідженого ярусу ялини. Група А включає підгрупи від А0 до А5, тобто від найсухіших до заболочених грунтів.2. Група В - прості субори. Ліси на відносно бідних грунтах. Природні корінні насадження змішані: на півночі сосново-ялинові, на півдні - сосново-дубові, а в зоні спільного поширення ялини та дуба сосново-дубово-ялинові. Група також включає підгрупи від В0 до В5.3. Група С - складні субори (сугрудки, сурамені). Ліси на грунтах, що займають за родючістю проміжне положення між простими суборами (група В) та дібровами (група Д).Корінні насадження - змішані багатоярусні хвойно-листяні насадження: у північній частині лісової зони переважають ялина та сосна; у північно-східній - ялина, ялиця, сосна, модрина; у південній та південно-західній - сосна, ялина, дуб (підгрупи С0 - С5).4. Група Д - діброви, бучини, рамені. Ліси на родючих грунтах. Корінні насадження характеризуються особливою різноманітністю деревних порід. В цю групу включені діброви, ялинники (рамені), бучини та інші, які об'єднуються ознакою високої ґрунтової родючості та переважаючим мезотрофним складом рослинності.
