- •Зв’язок лісознавства з природничими науками.
- •Історія лісознавства.
- •4.Поняття про ліс.
- •5. Синоніми поняття про ліс: екологічний підхід.
- •6. Диференціація дерев.
- •7. Класифікація дерев г. Крафта.
- •8.Класифікація дерев б. Жилкіна.
- •11. Лісівничо-таксаційні ознаки деревостану.
- •9.Природний добір у лісі.
- •10. Компоненти лісостану
- •12.Роль лісової підстилки у житті лісу.
- •13.Морфологія лісового масиву.
- •14. Ліс і фауна.
- •15. Лісова екологія.
- •16. Класифікація екологічних факторів.
- •18. Природні пояси і зони.
- •20. Методи визначення ступеню тіньовитривалості деревних порід.
- •23. Ліс і тепло.
- •24. Теплолюбність, холодостійкість, зимостійкість, морозостійкість.
- •25. Шкала відношення деревних порід до тепла.
- •Чутливість деревних порід до континентальності клімату.
- •34. Вплив температурних відхилень на деревні породи.
- •Роль світла у житті лісу.
- •Відношення деревних порід до світла.
- •30.Методи визначення потреби деревних порід у світлі.
- •31.Вплив світла на формування лісових насаджень та приріст деревини.
- •Значення тепла у житті лісу.
- •Відношення деревних порід до тепла.
- •Шкала відношення деревних порід до тепла (за г.Ф.Морозовим, 1974)
- •35.Вплив лісу на температурний режим під його пологом.
- •36.Атмосферна волога і ліс.
- •37.Відношення деревних порід до вологості місце оселення.
- •Шкала вибагливості деревних порід до вологи (за п.С.Погребняком, 1968)
- •38.Гідрологічна роль лісу.
- •39. Ліс і склад повітря у ньому.
- •Відношення деревних порід до забруднення повітря.
- •Газостійкість деревних рослин (за і.С.Мелеховим, 1980)
- •Механічний склад ґрунту і ліс.
- •Ґрунт і кореневі системи деревних рослин.
- •Відношення деревних рослин до багатства ґрунту.
- •Кореневе живлення деревних рослин.
- •Вплив лісу на ґрунт.
- •Гумус та його значення для лісу.
- •Плодоношення дерев в умовах лісових насаджень.
- •Природне поновлення лісу.
- •51.Вегетативне поновлення лісу.
- •52.Методи обліку природного поновлення лісу.
- •53.Штучне лісопоновлення.
- •54. Ріст та розвиток деревних рослин у лісі.
- •55.Екологія росту деревних рослин.
- •56.Взаємодія деревних порід у насадженнях.
- •57.Взаємодія сосни і берези.
- •58.Взаємодія дуба і ясена.
- •59. Зміна деревних порід.
- •60. Історія лісової типології.
- •61. Вчення Морозова про типи насаджень.
- •62. Фітоценологічна типологія лісів.
- •63. Внесок Каяндера у розвиток лісової типології.
- •64. Внесок Сукачова у розвиток лісової типології.
- •65. Типологічна класифікація Крюденера.
- •66. Типологічна класифікація Алексєєва.
- •67. Типологія Алексєєва-Погребняка.
- •68. Внесок Воробйова у розвиток лісової типології.
- •69. Лісова типологія Бельгарда для степових умов.
- •70. Типологія лісів Українських Карпат.
- •71. Xарактеристика груп едатопів за Алексєєвим-Погребняком.
- •73.Індикатори лісорослинних умов.
52.Методи обліку природного поновлення лісу.
Способи обліку природного поновлення поділяють на окомірні (суб'єктивні) та об'єктивні(більш-менш точний облік поновлення). Окомірна оцінка природного поновлення застосовується у разі необхідності поділу якої-небудь площі на окремі ділянки з приблизно однаковою успішністю поновлення. Основними показниками при лісівницькій оцінці поновлення є кількість життєздатного підросту чи самосіву на одиниці площі, його склад та розміщення на площі. За ступенем надійності для поновлення самосів і підріст поділяють на життєздатний, сумнівний, пошкоджений, хворий та нежиттєздатний. При оцінці поновлення враховується тільки перша категорія. За характером розміщення на площі поновлення поділяють на рівномірне, середньої рівномірності та нерівномірне (групове). Залежно від густоти та рівномірності розміщення природного поновлення вибираються методи об'єктивної оцінки. До об'єктивних методів обліку природного поновлення відносяться стрічковий метод та метод облікових площадок. Залежно від розміщення поновлення, його віку, під пологом насадження чи на вирубці ведеться облік, вибирається і методика обліку. За методикою проф. С.С.П'ятницького на суцільних вирубках закладають стрічки п'ятиметрової ширини упоперек вирубки. Методика проф. М.М.Горшеніна передбачає під пологом лісу закладати при висоті підросту до 1,5 м 200 облікових площадок на 1 га (1 м2 кожна), а при більшій висоті підросту - 50-100 облікових площадок розміром 4 м2 кожна. Площадки повинні розміщуватися рівномірно на площі. П.М.Мегалінський встановив залежність точності обліку підросту від його густоти, характеру розміщення на площі та величини облікової площадки. За допомогою спеціальної таблиці підбирався розмір облікових площадок і їх кількість, що й забезпечувало бажану точність обліку підросту.Для гірських умов була розроблена методика обліку природного поновлення проф. В.З.Гулісашвілі, яка передбачала закладку пробних площ розміром від 0,25 до 1,0 га. Успішність природного поновлення встановлювалася за шкалами, які були запропоновані М.О.Ткаченком, В.Г.Нестеровим, В.З.Гулісашвілі, М.М.Горшеніним, П.М.Мегалінським. За цими шкалами визначалася успішність природного поновлення залежно від кількості життєздатного підросту певного віку.
53.Штучне лісопоновлення.
Штучне поновленн здійснюється сівбою насіння або садінням молодих рослин. Орієнтація лісоводів спрямована на штучне поновлення або комбіноване, яке передбачає культуру головних порід і використання супутніх. Штучне і комбіноване поновлення лісу на суцільних вирубках буде успішним, якщо будуть ураховані певні лісівницькі вимоги. Перш за все, потрібно вивчити лісорослинні умови, їх потенціальну родючість, яка забезпечить успішний ріст деревних порід, що будуть зростати на місці зрубаних. За корінними лісостанами природного походження, а якщо вони відсутні - штучно створеними насадженнями у пристигаючому чи стиглому віці, які вважаються господарсько доцільними, визначається головна порода при поновленні вирубок. Іноді березу вводять в соснові культури і тоді, коли на площі є численний самосів і підріст цієї породи. Наявність берези у соснових культурах потребує освітлення, яке завжди збиткове, вимагає значних зусиль, без яких вже у молодому віці можлива часткова або повна зміна сосни на березу. Існує довготривала практика одночасного введення у культуру сосни і дуба на відносно бідних свіжих глинясто-піщаних ґрунтах. Для очищення площі суцільних вирубок від трав'яної рослинності, зменшення напруги у конкурентних взаєминах з деревними породами на практиці часто відводять суцільні вирубки під тимчасове сільськогосподарське використання. Після кількох років такого використання ріст лісових культур, дійсно, кращий, ніж без нього, а догляд за ними проводиться легше. При штучному поновленні суцільних вирубок лісоводи завжди намагалися досягти якомога швидшого змикання крон молодих рослин та утворення власного пологу. Створення пологу полегшує конкурентну боротьбу деревних порід з трав'яною рослинністю. Змикання крон молодняка зменшує негативний вплив екологічних факторів, а саме: знижує надмірну радіацію, яка може викликати перегрів тканин та пригнічує фотосинтез; знижує турбулентний обмін повітря, призводить до повітряної посухи; зменшує заселеність ґрунту бур'янами, що посилено споживають вологу і елементи живлення; зменшує можливість заселення ґрунту шкідниками особливо личинками пластинчатоусих жуків, які пошкоджують деревні рослини. В Україні є певний досвід штучного поновлення саме за допомогою розміщення посадкових місць групами. Мається на увазі запропонований В.Д.Огієвським "спосіб густої культури дуба місцями".
