40. Гумус та його значення для лісу.

Мюллер розрізняє три основні типи лісового гумусу: м'який, або "мулль", грубий гумус та проміжну форму, яка отримана назву "модер". М'який гумус утворюється у листяних лісах за сприятливих гідротерміч­них умов та достатній кількості основ у підстилці та ґрунті. Утворення грубого гумусу відбувається у хвойних лісах, у вересо­вих заростях. Воно проходить, коли наявні нестача основ і високий вміст кремнеземуГумус типу "модер" утворюється в умовах досить швидкої мінералі­зації органічних решток і не має оторфованого шару. Його утворенню сприяє активність тварин, що подрібнюють рослинні рештки. Утворення і накопичення специфічних гумусових речовин являє со­бою основну частину перетворення рослинного опаду, що значною мі­рою визначає рівень родючості ґрунту й інші властивості. Найбільше значення для ґрунту мають фульвокислоти та гумінові кислоти, що становлять собою комплекси різної природи. Щоб акумульовані у гумусі поживні речовини стали доступ­ними для рослин, гумус повинен мінералізуватися. Процес гуміфікації відбувається активніше у менш кислому середо­вищі. Оскільки вищі рослини споживають тільки мінеральні речовини, то процес мінералізації гумусу для них дуже важливий. Завдяки йому звіль­нюються елементи живлення, які з ґрунтових колоїдів надходять шля­хом іонного обміну до коренів рослин. Грунт при поселенні на ньому лісу постійно отримує певну кількість поживних речовин завдяки щорічному опаду та відми­ранню частини кореневих систем, надходження органічних речовин від загибелі мікроорганізмів. Відбувається постійна мінералізація гумусу й інших органічних речовин, що й підтримує необхідний для нормального росту лісу запас поживних речовин. Більшість деревних порід підкислює ґрунт, що важливо для нормаль­ного розвитку мікоризоутворюючих грибів, які забезпечують успішне ко­реневе живлення деревних рослин. Разом з тим, лісові насадження по­ліпшують фізичні властивості ґрунтів порівняно з орними землями, по­ліпшуючи водопроникність ґрунтів та створюючи для кореневих систем необхідний повітряноводний режим. Використовуючи економніше пожи­вні речовини ґрунту, лісові насадження можуть поселятися на ґрунтах, які непридатні для сільськогосподарського використання.

40. Плодоношення дерев в умовах лісових насаджень.

Дерева починають масово плодоносити у певному віці, який вважа­ється віком змужнілості, або віком поновлювальної стиглості. Він за­лежить від деревної породи та місце де вона росте: на відкритому прос­торі чи у лісі. Як правило, настання поновлювальної стиглості пов'язане з притупленням приросту дерев у висоту. Швидкорослі у молодому віці деревні породи починають плодоно­сити раніше, оскільки вік змужнілості у них настає також раніше. Біль­шість цих порід - береза, осика, вільха, тополя, модрина, сосна - світ­лолюбні. Вік змужнілості у них настає раніше, ніж у тіньовитривалих по­рід - ялини, ялиці, бука. Дерева вегетативного походження також всту­пають у плодоношення раніше, ніж дерева насіннєвого походження. Де­рева однієї і тієї ж породи, які ростуть навідкритому просторі, вступають у плодоношення на 10-20 років раніше, ніж дерева, що ростуть у наса­дженні. Погіршення умов існування прискорює настання віку змужнілості. Вступивши у вік змужнілості, дерева і насадження плодоносять не щорічно. Роки, у які спостерігається рясне плодоношен­ня, називаються насіннєвими роками. У різних деревних порід вони по­вторюються через різні терміни. Насіннєві роки у деревних порід, які мають дрібне насіння, настають частіше, рідше - у порід з великим за розміром насінням. Чим кращі для породи ґрунтово-кліматичні умови, тим частіше повторюються насіннєві роки. Раніше і швид­ко (за кілька днів) опадає насіння ільмових порід, осики, деяких інших порід. Насіння різних деревних порід сходить не відразу, а через певний тер­мін, який називається насіннєвим спокоєм. Сам процес проростання відбувається з різною інтенсивністю або енергією проростання. В умовах лісу насіннєвий спокій триває у різних порід різний відрі­зок часу. Так, у насіння осики, берези він триває кілька днів; у сосни, ялини, модрини, дуба - 10-20 днів; у бука - 20-50 днів; липи, кленів, ясена -1 рік.