15. Лісова екологія.

Лісова екологія вивчає ліс як біологічне угруповання з різними взаємозв'язками у ньому між деревними рослинами й іншими живими організмами, що створили дане угруповання, а також взаємовідносини між ними і навколишнім середовищем, у якому вони існують. Ввів це поняття німецький вчений Е.Геккель у 1866 р. Розрізняють екологію організмів - аутоекологію та екологію угрупо­вань - синекологію, або - загальну екологію, а також глобальну еколо­гію, що вивчає біосферу в цілому, тобто глобально. Лісове угруповання і його місцеоселення разом складають екологіч­ну систему, екосистему або біогеоценоз, у якій усі складові - живі орга­нізми і навколишнє середовище - взаємодіють у широких і складних циклах вуглецю, води та поживних речовин. У природі існують екосистеми різних розмірів - від дуже великих до надзвичайно малих. На­приклад, лісовий масив, ліси певного едифікатора (букові ліси Карпат), озеро, пеньок від зрізаного дерева у стадії перегнивання тощо.(за Тенслі). Еколог Дювінью виділяє три категорії' екосистем: мікроекосистеми (пеньок), мезо- екосистеми (лісове насадження) та макроекосистеми (океан тощо). Сукуп­ність таких екосистем і створює біосферу Землі.

16. Класифікація екологічних факторів.

Найбільш вдало поділяв екологічні фактори акад. П.С.Погребняк. Він об'єднав їх у три великі групи: абіотичні, біотичні та антропогенні. Абіотичні фактори, тобто фактори неживої природи, у свою чергу, поділяються на три категорії: кліматичні, едафічні та геологічні. Кліматичні фактори - це атмосферні фактори, які включають у себе сонячну радіацію, світло, тепло, опади, вологість повітря, випаровування вологи, вуглекислий газ повітря, атмосферне електричне поле та ін. Едафічні фактори, або фактори підземного середовища, ґрунтової родючості, включають у себе вологу в ґрунті з розчиненими у ній пожив­ними речовинами, концентрацію ґрунтового розчину та його кислотність, наявність шкідливих для рослин сполук, лісову підстилку, тощо. Геологічні фактори - це гірські породи, що сформували ґрунт, по­верхневий стік, наявність ерозійних процесів ґрунту на схилах, повені, алювіальні процеси у заплавах річок, вплив землетрусів та вулканічної діяльності, діяльності морських припливів і відливів. Рельєф відносять до орографічного фактору, що відображає кате­горію простору. Він розподіляє у просторі світло, тепло, вологу, поживні речовини у ґрунті. До біотичних факторів відносяться рослини, тварини, мікрооргані­зми. Мається на увазі не лише вплив трав'яної, мохової, лишайникової рослинності на деревну, але й взаємовплив дерев між собою. Цей вплив вважається ценотичним фактором. Групу антропогенних факторів складають фактори людської куль­тури, господарської діяльності, рубки лісу, лісові пали, сінокосіння, ви­пас худоби у лісі, сільськогосподарське використання лісових земель. Крім того, з'являються специфічні фактори, які притаманні окремим лісостанам: склад деревних порід, будова деревостанів, інші особливості окремих ділянок лісу.

17. Клімат і ліс.

Клімат - це багаторічний режим погоди, характерний для тієї чи іншої місцевості на земній поверхні, є однією із її географічних характеристик. Ліс як елемент географічного ландшафту, у першу чергу, залежить від клімату, бо саме клімат зумовлює можливість самого існування та роз­повсюдження лісів на земній суші, визначає породний склад деревоста- нів (часто разом з фунтовими умовами), продуктивність лісових наса­джень.Будучи інтегральним поняттям, клімат впливає на ліс комплексно через різні взаємозв'язки його елементів: тепла, вологи, повітря.