Лекція 8 – 9. Бухгалтерський облік дебіторської заборгованості та зобов’язань

Питання, що виносяться на лекцію:

1. Основні вимоги щодо обліку заборгованості та зобов’язань

1. Поняття дебіторської заборгованості

2. Поняття довгострокових зобов’язань

3. Поняття поточних зобов’язань

1. Основні вимоги щодо обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів

2. Закупівлі товарів (робіт, послуг) за державні кошти

3. Бухгалтерський облік розрахунків з покупцями та замовниками

4. Бухгалтерський облік з різними дебіторами

1. Бухгалтерський облік розрахунків в порядку планових платежів

2. Бухгалтерський облік розрахунків з підзвітними особами

3. Бухгалтерський облік розрахунків з відшкодування завданих збитків

4. Бухгалтерський облік розрахунків з іншими дебіторами

6. Бухгалтерський облік довгострокових зобов’язань

7. Бухгалтерський облік поточний зобов’язань

7.1. Бухгалтерський облік розрахунків за виконані роботи

7.2. Бухгалтерський облік розрахунків з податків і зборів

7.3. Бухгалтерський облік розрахунків за іншими операціями і кредиторами

7.4. Бухгалтерський облік внутрішніх розрахунків

8. Бухгалтерський облік позабалансових рахунків

1. Основні вимоги щодо обліку заборгованості та зобов’язань

У процесі діяльності кожна бюджетна установа вступає у господарські відносини із постачальниками, працівниками, покупцями та іншими юридичними і фізичними особами, які забезпечують нормальне функціонування установи.

Господарські відносини бюджетних установ регламентуються договорами. При встановленні господарських відносин між сторонами виникають певні права і зобов’язання. З юридичної точки зору ці права і зобов’язання виникають в момент укладання договору.

У бухгалтерському обліку виникнення зобов’язань однієї сторони перед іншою відображається після здійснення однією із сторін дій, передбачених у договорі. Виникнення заборгованості пов’язане з тим, що одночасне виконання обома сторонами зустрічних зобов’язань за договором відбувається вкрай рідко. Як наслідок, в однієї сторони в складі господарських засобів виникає актив у вигляді дебіторської заборгованості, а в іншої – зобов’язання погасити цю заборгованість перед кредитором.

Відповідно до НП(С) БОДС № 128 «Зобов’язання» зобов’язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід або потенціалу корисності у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов’язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

З метою бухгалтерського обліку зобов’язання поділяються на:

• довгострокові;

• поточні;

• непередбачені зобов’язання;

• доходи майбутніх періодів.

Зобов’язання відображаються в балансі за сумою погашення з урахуванням особливостей визначених бюджетним законодавством.

Зобов’язання, яке не відповідає критеріям визнання, є непередбачуваним зобов’язанням і суб’єктом державного сектору не визнається, а відображається на позабалансових рахунках у сумі очікуваного погашення.

Непередбачене зобов’язання – це:

1) зобов’язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише після того, як відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими суб’єкт державного сектору не має повного контролю; або

2) теперішнє зобов’язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов’язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди та потенціал корисності, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити.

Непередбачені активи суб’єктом державного сектору не визнаються та відображаються на позабалансових рахунках. Після набуття контролю актив перестає класифікуватись як непередбачуваний та зараховується до активів з визнанням на цю суму доходу.