Визнання та оцінка необоротних активів
Об’єкт основних засобів визнається активом, коли:
існує ймовірність отримання суб’єктом державного сектору майбутніх економічних вигід, пов’язаних з його використанням, та/або він має потенціал корисності для суспільства;
вартість об’єкта основних засобів може бути визначена.
Потенціал корисності активів – наявні та потенційні можливості, які отримає суб’єкт державного сектору від використання активів, що безпосередньо не генерують надходження грошових коштів, для досягнення поставленої мети та/або задоволення потреб
Нематеріальний актив визнається активом, якщо його можна ідентифікувати (може бути виділений чи відокремлений від інших активів) та існує ймовірність отримання суб’єктом державного сектору майбутніх економічних вигід, пов’язаних з його використанням, та/або якщо він має потенціал корисності і його вартість може бути достовірно визначена.
Нематеріальний актив, отриманий в результаті розробок, визнається активом за умов, якщо суб’єкт державного сектору має:
намір, технічну можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, у якому він придатний для реалізації або використання;
можливість отримання майбутніх економічних вигід або потенціалу корисності від реалізації або використання нематеріального активу;
інформацію для достовірного визначення витрат, пов'язаних із розробкою нематеріального активу.
У бухгалтерському обліку вартість, за якою відображаються необоротні активи, розподіляється на вартість відображену на рис. 2.2.
Первісна
Залишкова
Переоцінена
історична (фактична) вартість активів
у сумі грошових коштів або справедливої
вартості інших активів, сплачених
(переданих, витрачених) для придбання
(створення) активів
різниця між первісною (переоціненою)
вартістю необоротного активу і сумою
його накопиченого зносу
вартість активів після їх переоцінки
Вартість, яка
амортизується
Ліквідаційна
первісна або переоцінена вартість
необоротних активів, за вирахуванням
їх ліквідаційної вартості
сума коштів або вартість інших активів,
яку суб’єкт державного сектору очікує
отримати від реалізації (ліквідації)
необоротних активів після закінчення
строку їх корисного використання
(експлуатації), за вирахуванням витрат,
пов’язаних з продажем (ліквідацією)
Справедлива
Чиста вартість реалізації необоротного активу
сума, за якою можна продати актив або
оплатити зобов’язання за звичайних
умов на певну дату
справедлива вартість необоротного
активу, за вирахуванням очікуваних
витрат на його реалізацію
Рис. 2.2 Методи оцінки матеріальних необоротних активів
Господарські операції з надходження, руху та вибуття основних засобів оформлюються суб’єктом державного сектору первинними документами, форми яких затверджені в установленому законодавством порядку. Якщо для оформлення господарської операції типові форми первинних документів відсутні, то суб’єкт державного сектору складає такі первинні документи, які б містили обов’язкові реквізити, передбачені законодавством та іншими нормативно-правовими актами.
Зарахування на баланс і використання придбаних (створених) об’єктів нематеріальних активів здійснюється на підставі відповідного первинного документа. При цьому в первинному документі зазначаються назви документів, згідно з якими такий об’єкт нематеріальних активів вводиться в господарський оборот, зокрема патент, свідоцтво, ліцензійний договір, договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності, договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності тощо. На облік у складі нематеріальних активів беруться придбані права на володіння, користування та розпорядження об’єктом нематеріальних активів після відчуження їх (прав) від колишніх власників та визначення його вартості.
Зарахування на баланс об’єкта необоротного активу здійснюється на підставі відповідного первинного документа, а саме первинної супроводжувальної документації постачальника (накладних та акту введення в експлуатацію).
Зарахування на баланс і використання придбаних (створених) об’єктів нематеріальних активів здійснюється на підставі відповідного первинного документа. При цьому в первинному документі зазначаються назви документів, згідно з якими такий об’єкт нематеріальних активів вводиться в господарський оборот, зокрема патент, свідоцтво, ліцензійний договір, договір про створення за замовленням і використання об’єкта права інтелектуальної власності, договір про передання виключних майнових прав інтелектуальної власності тощо.
На облік у складі нематеріальних активів беруться придбані права на володіння, користування та розпорядження об’єктом нематеріальних активів після відчуження їх (прав) від колишніх власників та визначення його вартості.
Об’єкт необоротних активів оцінюється за первісною вартістю, якою є:
вартість придбання у разі придбання за плату;
собівартість виробництва у разі самостійного виготовлення (створення);
справедлива вартість у разі отримання без оплати від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектору);
первісна (переоцінена) вартість необоротних активів у разі отримання без оплати від суб’єктів державного сектору;
залишкова вартість переданого об’єкта необоротних активів у разі отримання у результаті обміну на інший актив;
умовна вартість у разі відсутності активного ринку (тільки основні засоби).
Активний ринок – ринок, якому притаманні такі умови:
предмети, що продаються та купуються на цьому ринку, є однорідними;
у будь-який час можна знайти зацікавлених продавців і покупців;
інформація про ринкові ціни є загальнодоступною.
Первісна вартість об’єкта основних засобів у разі придбання за плату складається з таких витрат:
суми, що сплачують постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв’язку з придбанням (отриманням) прав на об’єкт основних засобів;
суми ввізного мита;
суми непрямих податків у зв’язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються суб’єктові державного сектору);
витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів;
витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів;
інші витрати, безпосередньо пов’язані з доведенням основних засобів до стану, у якому вони придатні для використання із запланованою метою.
У разі придбання об’єкта нематеріальних активів його первісна вартість складається з ціни (вартості) придбання (крім отриманих торговельних знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з його придбанням та доведенням до стану, у якому він придатний для використання за призначенням.
Фінансові витрати не включаються до первісної вартості необоротних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок запозичень (за винятком фінансових витрат, які включаються до собівартості кваліфікаційних активів відповідно до НП(С)БОДС).
Первісна вартість об’єкта основних засобів може формуватися як за рахунок капітальних витрат, так і за рахунок поточних витрат (витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобів тощо) згідно з економічною класифікацією видатків бюджету.
Первісна вартість об’єкта нематеріальних активів формується за рахунок капітальних та поточних витрат згідно з економічною класифікацією видатків бюджету.
Собівартість виробництва (створення) об’єкта основних засобів складається з витрат, понесених суб’єктом державного сектору на його виготовлення (створення), з урахуванням витрат, передбачених у разі придбання основного засобу.
Первісна вартість об’єкта нематеріальних активів, створеного суб’єктом державного сектору, складається з витрат, які прямо пов’язані з його створенням (витрати на оплату праці, матеріальні витрати, інші витрати, безпосередньо пов’язані зі створенням цього нематеріального активу) та підготовкою його до використання (оплата реєстрації права, амортизація патентів, ліцензій тощо) у визначений спосіб.
Первісною вартістю основних засобів, отриманих безоплатно від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектору), є їх справедлива вартість на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених у разі придбання основного засобу.
У разі безоплатного отримання об’єкта нематеріальних активів від фізичних та юридичних осіб (крім суб’єктів державного сектору) первісна вартість такого об’єкта дорівнює його справедливій вартості на дату отримання з урахуванням витрат, які безпосередньо пов’язані з приведенням нематеріального активу у стан, придатний до використання за призначенням, та витрат, передбачених у разі його придбання.
Отримання суб’єктами державного сектору необоротних активів як гуманітарної допомоги проводиться відповідно до Закону України «Про гуманітарну допомогу», інших нормативно-правових актів.
Передача отримувачами коштів і предметів гуманітарної допомоги здійснюється за довіреністю набувачів або документами, що засвідчують фізичну особу набувача, і оформлюється відповідними видатковими документами (ордерами, накладними, дорученнями тощо).
Необоротні активи, отримані безоплатно у вигляді безповоротної допомоги, дарунка, приймаються комісією, створеною наказом керівника суб’єкта державного сектору, до складу якої обов’язково входить працівник бухгалтерської служби та для підпорядкованих суб’єктів державного сектору – представники суб’єкта державного сектору вищого рівня.
Комісія складає відповідний документ, в якому зазначаються найменування і вартість отриманих необоротних активів на підставі якого операції з безоплатного отримання відображаються в бухгалтерському обліку.
Первісна вартість основних засобів, отриманих безоплатно від суб’єктів державного сектору, дорівнює первісній (переоціненій) вартості основних засобів, за якою основні засоби обліковувались у суб’єкта державного сектору, що їх передав, з урахуванням витрат, передбачених у разі придбання основного засобу, з наведенням нарахованої суми зносу за повну кількість календарних місяців їх перебування в експлуатації.
У разі безоплатного отримання об’єкта нематеріальних активів від суб’єктів державного сектору первісна вартість такого об’єкта дорівнює первісній (переоціненій) вартості нематеріальних активів суб’єкта державного сектору, що їх передав, з урахуванням витрат, понесених у разі його придбання, з наведенням суми накопиченої амортизації.
Необоротні активи передаються разом з первинними документами (чи їх копіями), або обліковими регістрами (чи їх копіями), або іншими документами, в яких зазначено вартість придбання (створення) необоротних активів. У разі якщо відсутня достовірна інформація щодо первісної вартості необоротних активів, первісна вартість визначається на рівні справедливої вартості на дату отримання, оцінка якої проводиться відповідно до законодавства.
Умовна вартість застосовується до активів (за відсутності активного ринку, а також у разі використання повноважень конфіскації, безоплатної передачі), що мають історично успадковану вартість та потенціал корисності, який обмежується характеристиками культурної або історичної спадщини, зокрема музейні фонди (історичні будинки та пам’ятники, археологічні ділянки, заповідники та природоохоронні зони, твори мистецтва тощо).
У разі зміни потенціалу корисності активів, зокрема використання історичного будинку як офісного приміщення, його визнання і оцінювання здійснюються подібно до загальної оцінки основних засобів. Розмір умовної вартості може визначатися законодавчими та іншими нормативно-правовими актами або складатися з сум страхування від пожежі, крадіжок, втрат, пошкоджень або іншої можливої шкоди.
Об’єкт необоротних активів може бути отриманий у результаті обміну на інший актив.
Первісною вартістю отриманого об’єкта необоротних активів є залишкова вартість переданого об’єкта основних засобів. Якщо залишкова вартість переданого об’єкта необоротних активів дорівнює нулю, то первісною вартістю отриманого об’єкта необоротних активів є його справедлива вартість на дату оприбуткування.
Після первісного визнання об’єкта основних засобів як активу його облік ведеться за первісною вартістю в гривнях без копійок.
Якщо об’єкт основних засобів складається з різних компонентів, які мають різні строки корисного використання (експлуатації), або надають економічні вигоди суб’єкту державного сектору різними способами, або мають різний потенціал корисності, що зумовлює необхідність застосування різних норм амортизації, доцільно розподіляти сукупні витрати на придбання (створення) цього об’єкта за його компонентами з окремим обліком кожного компонента.
Внутрішня телефонна та комп’ютерні мережі, системи безпеки (відеоспостереження) та комплекс охоронно-пожежної сигналізації можуть обліковуватись як окремий інвентарний об’єкт основних засобів. Усі складові, що входять до цілісного майнового комплексу, кожний окремо може обліковуватися як окремий інвентарний об’єкт. У разі передавання цього комплексу при проведенні демонтажу всі складові оприбутковуються як окремі інвентарні об’єкти.
Кожна окрема будівля є інвентарним об’єктом. До її складу входять усі потрібні для експлуатації і розміщення всередині неї комунікації, тобто: система опалення приміщення, включаючи котельну установку для опалення (якщо остання знаходиться в самому приміщенні), внутрішня мережа водогазопроводу і каналізації з усіма пристроями, внутрішня мережа силової та освітлювальної електропроводки з усією освітлювальною арматурою, внутрішні телефонні й сигналізаційні мережі та вентиляційні пристрої загальносанітарного значення, підйомники (ліфти).
Якщо будівлі стоять поруч і мають загальну стіну, але кожна з них – самостійне конструктивне ціле, вони вважаються окремими інвентарними об’єктами.
Земля і будівлі, розташовані на ній, є окремими активами і в бухгалтерському обліку відображаються окремо.
Надвірні приміщення, огорожі та інші надвірні споруди, що обслуговують будівлю (сарай, паркан, колодязь), становлять разом з нею один інвентарний об’єкт. Якщо ці будівлі та споруди обслуговують два і більше приміщень, вони вважаються самостійними інвентарними об’єктами.
Зовнішні прибудови до будівлі, що мають самостійне господарське значення, приміщення котельних, які стоять окремо, а також капітальні надвірні прибудови (склади, гаражі) вважаються також самостійними інвентарними об’єктами.
Земельні ділянки обліковуються на підставі документів, встановлених законодавством.
Придбані (збудовані) суб’єктом державного сектору або за його замовленням житлові будинки включаються до складу основних засобів. У такому самому порядку обліковуються житлові приміщення для військовослужбовців, які будуються у військових містечках для їх проживання.
При спорудженні житла із залученням у порядку пайової участі коштів суб’єктів державного сектору, організацій та при придбанні квартир у будинках, які перебувають у комунальній власності і обліковуються в органах місцевого самоврядування, витрати, пов’язані з цим придбанням, відносяться до складу витрат суб’єкта державного сектору.
Для інших необоротних матеріальних активів застосовується спрощений, груповий або інший специфічний порядок обліку.
Книги, посібники та інші видання, що входять до фонду бібліотек, обліковуються за груповим обліком та номінальними цінами, включаючи вартість початкових палітурних робіт. Витрати на ремонт та реставрацію книг, у тому числі і на повторні палітурні роботи, на збільшення вартості книг не відносяться, а визнаються витратами звітного періоду, в якому вони були понесені.
Первісна вартість основних засобів, оцінених в іноземній валюті, визначається у грошовій одиниці України за курсом Національного банку України в порядку, встановленому НП(С)БОДС 130 «Вплив змін валютних курсів», затвердженим наказом МФУ від 11.08.2011№ 1022.
Якщо актив не відповідає вказаним критеріям визнання нематеріального активу, то витрати, пов’язані з його придбанням чи створенням, визнаються витратами того звітного періоду, протягом якого вони були здійснені, без визнання таких витрат у майбутньому нематеріальним активом.
Витрати на придбання, створення та поліпшення об’єктів нематеріальних активів, використання яких на дату балансу за призначенням не відбулося, відображаються у складі капітальних інвестицій в нематеріальні активи. Капітальні інвестиції в сумі таких витрат формують фонд у незавершеному капітальному будівництві.
Зарахування об’єктів капітальних інвестицій на підставі первинних документів до складу нематеріальних активів відображається з відповідним зменшенням капітальних інвестицій. Одночасно відображається збільшення фонду у необоротних активах та зменшення фонду у незавершеному капітальному будівництві.
Не визнаються нематеріальним активом, а підлягають відображенню у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені, витрати на:
дослідження – заплановані суб’єктом державного сектору дослідження, які проводяться ним уперше з метою отримання і розуміння нових наукових та технічних знань;
підготовку і перепідготовку кадрів;
створення, реорганізацію та переміщення суб’єкта державного сектору або його частини.
Після визнання та первісної оцінки нематеріальні активи зараховуються на баланс суб’єкта державного сектору за первісною вартістю та обліковуються у гривнях без копійок.