- •Модуль і Змістовний модуль 1 «Теоретичні основи бюджетного обліку. Облік доходів і видатків, витрат»)
- •Тема 1. Основи побудови бухгалтерського обліку в бюджетних установах
- •Лекція 1. Бюджетна система України та основи бюджетного процесу
- •Бюджетна система України та її принципи
- •Структура бюджетної системи України
- •Принципи бюджетної системи України
- •Бюджетна класифікація
- •Складові частини бюджету
- •Стадії та учасники бюджетного процесу
- •Застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі
- •Бюджетний процес та його учасники
- •Система розпорядники бюджетних коштів
- •Контроль та аудит у бюджетному процесі
- •Тема 2. Бухгалтерський облік доходів, видатків та витрат Лекція 4. Склад доходів, видатків та витрат
- •Доходи бюджетних установ: поняття, завдання обліку, склад та класифікація доходів бюджетних установ
- •1 Група
- •2 Група
- •Видатки бюджетних установ: поняття, завдання обліку, склад та класифікація видатків бюджетних установ
- •Виробничі витрати бюджетних установ: поняття, порядок планування та завдання обліку
- •Економічні елементи витрат ндр
- •Статті калькуляції собівартості ндр
- •Лекція 5. Порядок складання, розгляду й затвердження кошторису
- •Поняття про кошториси бюджетних установ та їх види
- •Організаційні заходи складання проекту кошторисів
- •Порядок розгляду та затвердження кошторисів
- •Витяг з розпис державного бюджету для затвердження
- •Витяг з розписів відповідних місцевих бюджетів для затвердження
- •Основні вимоги щодо виконання кошторису
- •Порядок внесення змін у кошториси
- •Лекція 6. Бухгалтерський облік доходів, видатків та витрат
- •Облік доходів загального фонду
- •Міністерство фінансів україни
- •Облік доходів спеціального фонду
- •Облік доходів від реалізації продукції, виробів і виконаних робіт
- •Облік касових видатків
- •Облік фактичних видатків
- •Облік виробничих витрат
- •Змістовний модуль 2 «Бухгалтерський облік грошових коштів та розрахункових операцій бюджетних установ»
- •Тема 1. Бухгалтерський облік фінансово-розрахункових операцій Лекція 7. Бухгалтерський облік грошових коштів
- •Загальні вимоги обліку грошових коштів
- •Бухгалтерський облік касових операцій в національній валюті
- •Бухгалтерський облік безготівкових розрахунків
- •Бухгалтерський облік грошових коштів на рахунках в органах Казначейства
- •Бухгалтерський облік касових операцій в іноземній валюті
- •Бухгалтерський облік інших коштів
- •Бухгалтерський облік короткострокових векселів одержаних
- •Лекція 8 – 9. Бухгалтерський облік дебіторської заборгованості та зобов’язань
- •Основні вимоги щодо обліку заборгованості та зобов’язань
- •Поняття дебіторської заборгованості
- •Поняття довгострокових зобов’язань
- •Поняття поточних зобов’язань
- •Основні вимоги щодо обліку зобов’язань розпорядників (одержувачів) бюджетних коштів
- •Порядок заповнення рядків Реєстру та/або Реєстру фінансових зобов’язань
- •Порядок заповнення граф Реєстру
- •Порядок заповнення граф Реєстру
- •Бюджетних фінансових зобов’язань
- •Закупівлі товарів (робіт, послуг) за державні кошти
- •Бухгалтерський облік розрахунків з покупцями та замовниками
- •Бухгалтерський з різними дебіторами
- •Бухгалтерський облік розрахунків в порядку планових платежів
- •Бухгалтерський облік розрахунків з підзвітними особами
- •Бухгалтерський облік розрахунків за відшкодуванням завданих збитків
- •Бухгалтерський облік розрахунків з іншими дебіторами
- •Бухгалтерський облік довгострокових зобов’язань
- •Бухгалтерський облік поточний зобов’язань
- •Бухгалтерський облік розрахунків за виконані роботи
- •Бухгалтерський облік розрахунків з податків і зборів
- •Бухгалтерський розрахунків за іншими операціями і кредиторами
- •Бухгалтерський облік внутрішніх розрахунків
- •Бухгалтерський облік позабалансових рахунків
- •Кореспонденція рахунків з обліку орендованих необоротних активів
- •Кореспонденція рахунків з обліку активів на відповідальному зберіганні
- •Кореспонденція рахунків з обліку непередбачених активів I зобов’язань
- •Кореспонденція рахунків з обліку гарантій та забезпечень
- •Внутрівідомчої передачі майна
- •Кореспонденція рахунків з обліку списаних активів
- •Економічна сутність заробітної плати в бюджетних установах та завдання обліку
- •Основна заробітна плата
- •Додаткова заробітна плата
- •Інші заохочувальні та компенсаційні виплати
- •Оперативний облік персоналу
- •Облік використання робочого часу
- •40 Годин на тиждень Ст. 50 кЗпП
- •18, 24, 30, 33, 36, 38, 5 Годин на тиждень
- •Форми та системи оплати праці
- •Форми оплати праці
- •Погодинна:
- •Відрядна
- •Поняття стипендії, її призначення та види. Порядок призначення стипендій
- •Економічна сутність страхування та його види
- •Лекція 11. Бухгалтерський облік розрахунків з оплати праці, стипендій та страхування
- •Синтетичний та аналітичний облік нарахування заробітної плати та грошового забезпечення військовослужбовців
- •Кореспонденція рахунків з обліку нарахування оплати праці
- •Розрахунок розміру допомоги з тимчасової непрацездатності
- •Непрацездатності
- •Кореспонденція рахунків з обліку індексації заробітної плати
- •Синтетичний та аналітичний облік утримання із оплати праці та стипендій
- •Кореспонденція рахунків з обліку утримань із заробітної плати
- •Синтетичний та аналітичний облік виплати заробітної плати, грошового забезпечення та стипендій
- •Плати з використанням банківських пластикових карток
- •Синтетичний та аналітичний облік розрахунків зі страхування
- •Модуль іі Змістовний модуль 1 «Бухгалтерський облік необоротних активів та запасів суб’єктів державного сектору»
- •Тема 1. Бухгалтерський облік необоротних активів
- •Лекція 12. Бухгалтерський облік необоротних активів
- •Характеристика, склад та класифікація необоротних активів
- •Класифікація необоротних активів
- •Визнання та оцінка необоротних активів
- •Справедлива
- •Чиста вартість реалізації необоротного активу
- •Облік основних засобів в оренді
- •Облік ремонту та поліпшення необоротних активів
- •Переоцінка та зменшення корисності необоротних активів
- •Облік амортизації необоротних активів
- •Вибуття необоротних активів
- •Синтетичний та аналітичний облік необоротних активів
- •Тема 2. Бухгалтерський облік запасів Лекція 13. Бухгалтерський облік запасів
- •Визнання та оцінка запасів
- •Облік і контроль наявності та руху запасів в місцях їх зберігання
- •Виробнича собівартість
- •Особливості обліку деяких запасів
- •Синтетичний та аналітичний облік запасів
- •Накладні
- •Кореспонденція рахунків з обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів
- •Тема 12. Інвентаризації в системі бюджетних установ
- •Місце та роль інвентаризації в діяльності установи
- •2. Організація та основні правила проведення інвентаризації
- •Порядок інвентаризації активів та зобов’язань
- •4. Перевірка та оформлення результатів інвентаризації.
Переоцінка та зменшення корисності необоротних активів
У разі прийняття рішення суб’єктом державного сектору об’єкт основних засобів може переоцінюватися, якщо залишкова вартість цього об’єкта суттєво відрізняється від його справедливої вартості на дату балансу. У разі переоцінки об’єкта основних засобів здійснюється одночасна переоцінка всіх об’єктів групи основних засобів, до якої належить цей об’єкт.
Суб’єкт державного сектору може здійснювати переоцінку за справедливою вартістю на дату балансу тих об’єктів нематеріальних активів, щодо яких існує активний ринок. У разі переоцінки окремого об’єкта нематеріальних активів переоцінюються всі інші об’єкти групи, до якої належить такий об’єкт нематеріальних активів (крім тих, щодо яких не існує активного ринку).
Рішення про проведення переоцінки об’єктів необоротних активів суб’єктом державного сектору погоджується з органом, уповноваженим управляти об’єктами державної (комунальної) власності, якщо такий визначено.
Суб’єкти державного сектору нижчого рівня погоджують рішення про проведення переоцінки з суб’єктом державного сектору вищого рівня за відомчою підпорядкованістю.
Суб’єкти державного сектору, що мають подвійну підпорядкованість, рішення про проведення переоцінки погоджують з суб’єктом державного сектору вищого рівня, який затверджує кошторис.
Переоцінка необоротних активів тієї групи, об’єкти якої вже зазнали переоцінки, надалі має проводитися з такою регулярністю, щоб їх залишкова вартість на дату балансу суттєво не відрізнялася від справедливої вартості.
Не підлягають переоцінці малоцінні необоротні матеріальні активи і бібліотечні фонди, якщо амортизація їх вартості здійснюється за методом, коли амортизація нараховується в першому місяці передачі у використання об’єкта необоротних активів у розмірі 50 відсотків його первісної вартості та решта 50 відсотків первісної вартості – у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу).
Порогом суттєвості для проведення переоцінки об’єктів необоротних активів приймається величина, що дорівнює 10-відсотковому відхиленню залишкової вартості об’єктів основних засобів від їх справедливої вартості.
Переоцінена первісна вартість та сума зносу об’єкта основних засобів визначаються множенням відповідно первісної вартості і суми зносу об’єкта основних засобів на індекс переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.
Якщо залишкова вартість об’єкта основних засобів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми зносу об’єкта. При цьому для об’єктів, що продовжують використовуватися, обов’язково визначається ліквідаційна вартість.
Дані про переоцінку (зміна вартості і суми зносу) відображаються у регістрах аналітичного обліку основних засобів.
Переоцінена первісна вартість і накопичена амортизація об’єкта нематеріальних активів визначаються як добуток відповідно первісної вартості або накопиченої амортизації та індексу переоцінки. Індекс переоцінки визначається діленням справедливої вартості об’єкта, який переоцінюється, на його залишкову вартість.
Якщо окремий об’єкт нематеріальних активів у складі групи переоцінених об’єктів нематеріальних активів не можна переоцінити (оскільки для нього не існує активного ринку), такий об’єкт відображається за його первісною вартістю за вирахуванням суми накопиченої амортизації та накопичених втрат від зменшення його корисності.
Якщо залишкова вартість об’єкта нематеріальних активів дорівнює нулю, то його переоцінена залишкова вартість визначається додаванням справедливої вартості цього об’єкта до його первісної (переоціненої) вартості без зміни суми накопиченої амортизації об’єкта.
Відомості про зміни первісної вартості та суми накопиченої амортизації нематеріальних активів заносяться до інвентарної картки обліку об’єкта нематеріальних активів.
Сума дооцінки залишкової вартості об’єкта необоротних активів суб’єктом державного сектору зараховується до капіталу в дооцінках, а сума уцінки – до складу витрат звітного періоду, крім випадків, якщо до проведення дооцінки відбулася уцінка об’єкта необоротних активів, то сума його дооцінки визнається доходами суб’єкта державного сектору у сумі, що не перевищує суми зазначеної уцінки, із зарахуванням суми перевищення до капіталу в дооцінках звітного року. Якщо до проведення уцінки відбулася дооцінка об’єкта необоротних активів, то сума його уцінки зараховується на зменшення капіталу в дооцінках, але не більше суми дооцінки, із включенням різниці до складу витрат звітного періоду.
Перевищення сум попередніх дооцінок об’єкта необоротних активів над сумою попередніх уцінок залишкової вартості цього об’єкта необоротних активів щорічно у сумі, пропорційній нарахуванню амортизації, відноситися до накопиченого фінансового результату виконання кошторису з одночасним зменшенням капіталу у дооцінках, а при вибутті об’єкта необоротних активів на всю суму залишку перевищення сум попередніх дооцінок цього об’єкта необоротних активів над сумою попередніх уцінок.
Зменшення корисності – втрата економічної вигоди або потенціалу корисності в сумі перевищення залишкової вартості активу над сумою очікуваного відшкодування
Втрати від зменшення корисності об’єкта основного засобу визнаються іншими витратами, а щодо основних засобів, відображених в обліку за переоціненою вартістю, - з одночасним зменшенням його балансової (залишкової) вартості. Після визнання втрат від зменшення корисності основних засобів, що амортизується, нарахування амортизації здійснюється виходячи з нової балансової (залишкової) вартості основного засобу і переглянутого (у разі зміни) строку його корисного використання (експлуатації).
Якщо на дату річної фінансової звітності ознаки зменшення корисності основного засобу перестали існувати, то суб’єкт державного сектору визначає і відображає вигоди від відновлення його корисності.
Про відновлення корисності основного засобу можуть свідчити, зокрема, такі ознаки:
1) суттєве збільшення ринкової вартості основного засобу протягом звітного періоду;
2) суттєві позитивні зміни в технологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє суб’єкт державного сектору, що відбулися протягом звітного періоду;
3) суттєві зміни основного засобу та/або способу його використання протягом звітного періоду або такі очікувані зміни в наступному періоді, які позитивно вплинуть на діяльність суб’єкта державного сектору;
4) інші свідчення того, що ефективність основного засобу є або буде кращою, ніж очікувалось.
Якщо ознаки зменшення корисності основного засобу перестали існувати, то вигоди від відновлення корисності основного засобу визнаються іншим доходом, а щодо основних засобів, відображених в обліку за переоціненою вартістю, - з одночасним збільшенням його балансової (залишкової) вартості.
Після відновлення корисності основного засобу, що амортизується, нарахування амортизації здійснюється виходячи з нової балансової (залишкової) вартості основного засобу і переглянутого (у разі зміни) строку його корисного використання (експлуатації). Балансова (залишкова) вартість основного засобу, збільшена внаслідок відновлення його корисності, не повинна перевищувати балансової (залишкової) вартості цього основного засобу, визначеної на дату відновлення корисності без урахування попередньої суми втрат від зменшення його корисності.
На дату річного балансу суб’єктом державного сектору самостійно оцінюються існуючі ознаки можливого зменшення корисності об’єкта нематеріальних активів. Оцінка наявності цих ознак здійснюється з метою приведення балансової вартості нематеріальних активів у відповідність з очікуваною сумою відшкодування таких нематеріальних активів, виходячи з очікуваних обсягів майбутніх економічних вигід, які може забезпечити використання нематеріальних активів.
Про зменшення корисності об’єкта нематеріальних активів можуть свідчити, зокрема такі ознаки:
зменшення ринкової вартості об’єкта нематеріальних активів протягом звітного періоду на суттєво більшу величину, ніж очікувалось;
відсутність потреби в послугах, надання яких пов’язане з використанням активу;
суттєві негативні зміни у технологічних, правових і політичних умовах, в яких діє суб’єкт державного сектору, та зміна рівня, способу використання активу, що відбулися протягом звітного періоду або очікуються найближчим часом;
застарілість, фізичне пошкодження активу;
рішення припинити створення активу до його завершення або доведення до робочого стану;
інше свідчення того, що ефективність активу є або буде значно меншою, ніж очікувалось.
За наявності ознак зменшення корисності об’єкта нематеріальних активів суб’єкт державного сектору визначає суму його очікуваного відшкодування.
Незалежно від наявності ознак зменшення корисності об’єкта нематеріальних активів суб’єкт державного сектору визначає на дату річного балансу суму очікуваного відшкодування об’єктів нематеріальних активів з невизначеним строком корисного використання і об’єктів нематеріальних активів, які не використовуються на дату річного балансу.
Втрати від зменшення корисності об’єкта нематеріальних активів включаються до складу інших витрат звітного періоду з одночасним збільшенням суми зносу (амортизації) об’єкта нематеріальних активів.
Якщо об’єкт нематеріальних активів відображається в бухгалтерському обліку за переоціненою вартістю, то сума втрат від зменшення корисності відображається у порядку, передбаченому абзацом передбаченому для активів коли до проведення уцінки відбулася дооцінка.
Якщо на дату річного балансу ознаки зменшення корисності об’єкта нематеріальних активів перестали існувати, то суб’єкт державного сектору визначає і відображає вигоди від відновлення його корисності.
Про відновлення корисності об’єкта нематеріальних активів можуть свідчити, зокрема такі ознаки:
суттєве збільшення ринкової вартості об’єкта нематеріальних активів протягом звітного періоду;
суттєві позитивні зміни в технологічному, ринковому, економічному або правовому середовищі, у якому діє суб’єкт державного сектору, що відбулися протягом звітного періоду;
зменшення протягом звітного періоду ринкових ставок відсотків або інших ринкових ставок доходу від інвестицій, яке може вплинути на ставку дисконту і суттєво збільшити суму очікуваного відшкодування об'єкта нематеріального активу;
суттєві зміни об’єкта нематеріальних активів та/або способу його використання протягом звітного періоду або такі очікувані зміни в наступному періоді, які позитивно вплинуть на діяльність суб’єкта державного сектору;
інші свідчення того, що ефективність використання об’єкта нематеріальних активів є або буде кращою, ніж очікувалось.
Сума вигід від відновлення корисності об’єкта нематеріальних активів відображається визнанням доходу з одночасним зменшенням суми зносу (амортизації) об’єкта нематеріальних активів.
Якщо об’єкт нематеріальних активів відображається в бухгалтерському обліку за переоціненою вартістю, то сума вигід від відновлення корисності відображається у порядку, передбаченому для активів коли до проведення дооцінки відбулася уцінка.
