- •Чинники, що визначають зовнішню політику України.
- •Вплив геополітичного розташування України на зовнішню її політику.
- •Постанова вр про основні напрямки зовнішньої політики України 1993 р.: принципи, напрямки зовнішньої політики України. (витяг з документу)
- •Закон про основи національної безпеки 2003 р. Про національні інтереси України в зовнішньополітичній площині та щодо напрямків зовнішньої політики.
- •Укази Президента України про стратегію національної безпеки від 2007 р. Та 2012 р. Про пріоритети зовнішньої політики України.
- •4.2. Основні завдання політики національної безпеки у зовнішньополітичній сфері.
- •6. Закон України про засади внутрішньої та зовнішньої політики України від 2010 р. (із змінами 2014р.)
- •4.7. Особливе партнерство з нато
- •Стратегія національної безпеки 2015 р. Про зовнішньополітичні пріоритети.
- •4.6. Інтеграція в Європейський Союз
- •4.8. Забезпечення національної безпеки у зовнішньополітичній сфері
- •Концепція стратегічного партнерства в зп України.
- •Концепція багатовекторності.
- •Концепція нейтралітету та позаблоковості.
- •Концепція рівнонаближеності.
- •Концепція рівновіддленності.
- •Концепція «Великої Європи».
- •Концепція європейської інтеграції.
- •Концепція євроатлантичної інтеграції.
- •Концепція євразійської інтеграції.
- •Механізм формування й реалізації зп України.
- •IV. Механізм здійснення зовнішньої політики (Закон вр “Основні напрями зовнішньої політики України”)
- •Повноваження Президента України в зп сфері.
- •19. Повноваження вр України в зп сфері.
- •20. Повноваження км України в зп сфері.
- •21. Механізм прийняття зп рішення в Україні.
- •22. Проблеми зп діяльності України.
- •Загальні характеристики економічної взаємодії Росії та України.
- •Торговельний режим у торгівлі між Україною та Росією.
- •Проблематика зони вільної торгівлі у відносинах України та Росії.
- •Комплексні програми економічного співробітництва Росії та України: напрямки та проблеми реалізації.
- •Торговельні обмеження та антидемпінгові процеси у торгівлі України та Росії.
- •36.Політика Росії щодо рублеїзації розрахунків та девальвації гривні.
- •37. Відносини України та Росії щодо постачання газу на Україну та його транзиту до Європи:
- •Закріпили монополію Росії («Газпрому») на постачання природного газу в Україну.
- •Харківські угоди 2010 р.
- •38. Проблематика постачання ядерного палива в Україну:
- •39. Співробітництво Росії та України в транспортній сфері.
- •Діяльність міждержавних інституційних органів.
- •2. Двостороннє співробітництво між адміністративно-територіальними одиницями України та суб’єктами рф.
- •3. Транскордонна співпраця у форматі „єврорегіонів”.
- •4. Заходи міжнародного характеру (форуми, зустрічі, консультації).
- •40. Прикордонна взаємодія, російсько-українські єврорегіони.
- •Діяльність міждержавних інституційних органів.
- •2. Двостороннє співробітництво між адміністративно-територіальними одиницями України та суб’єктами рф.
- •3. Транскордонна співпраця у форматі „єврорегіонів”.
- •4. Заходи міжнародного характеру (форуми, зустрічі, консультації).
- •41. Співробітництво України та Росії у впк.
- •42. Вплив українсько-російської війни на відносини між двома державами:
- •43. Інтереси України щодо пострадянського простору.
- •44. Позиція України щодо снд.
- •45. Позиція України щодо ЄврАзЕс та Євразійського економічного союзу.
- •46. Позиція України щодо єеп.
- •48. Позиція України щодо гу(у)ам, одер-гуам.
- •49. Позиція України щодо одкб.
- •50. Відносини України на Білорусії:
- •51. Відносини України та Молдови:
- •52. Відносини України із Грузією, Азербайджаном, Казахстаном тощо
- •53. Позиції країн пострадянського простору щодо анексії Криму та подій в Східній Україні.
- •54. Угода про партнерство і співробітництво України та єс (підписання, вступ в дію, основні положення).
- •55. План дій Україна - єс 2005 р.
- •56. Порядок денний асоціації України та єс.
- •57. Україна в Європейській політиці сусідства. 3 2004
- •58. Україна в програмі єс Східне партнерство.
- •59. Вільнюський та Ризький саміти Східного партнерства.
- •60. Стратегія єс щодо України 1999 р. Та Стратегія єс щодо України 2007-2013 рр.
- •61. Угода про асоціацію України та єс 2015 р. Основні положення.
- •62. Положення щодо зони вільної торгівлі України та єс: цілі, проблеми формування.
- •63. Позиція рф щодо угоди про зону вільної торгівлі Україна – єс.
Концепція євроатлантичної інтеграції.
Визначення
Євроатлантична інтеграція - це процес політичної та військової інтеграції держав Європи та атлантичного регіону, яка на даний момент ведеться в основному за рахунок розширення НАТО і його партнерських програм.
Щодо України
Євроатлантична інтеграція є одним із напрямів безпекової політики України і спрямована на взаємодію у подоланні традиційних та нових викликів і загроз, а також на досягнення українською державою провідних стандартів розвитку та обороноздатності.
Основоположними документами у відносинах України з Організацією Північноатлантичного договору є Хартія про особливе партнерство між Україною та НАТО від 9 липня 1997 р. і Декларація про її доповнення від 21 серпня 2009 р.
У Законі України “Про засади внутрішньої і зовнішньої політики” від 1 липня 2010 р. зафіксовано намір України як європейської позаблокової держави продовжувати конструктивне партнерство з Організацією Північноатлантичного договору.
Готовність НАТО продовжувати та розвивати партнерство з Україною підтверджена у новій Стратегічній концепції Альянсу, прийнятій на Лісабонському саміті цієї організації 19-20 листопада 2010 р.
Ключовим практичним інструментом здійснення реформ в Україні за сприяння Альянсу є Річні національні програми співробітництва Україна–НАТО (РНП), рішення щодо запровадження яких було ухвалене на засіданні Північноатлантичної Ради на рівні міністрів закордонних справ 2-3 грудня 2008 р.
Для розвитку практичного співробітництва під егідою КУН створено 5 спільних робочих груп Україна–НАТО з питань воєнної реформи; з оборонно-технічного співробітництва; з питань економічної безпеки; з питань планування на випадок надзвичайних ситуацій цивільного характеру; із співробітництва з питань науки та довкілля.
Концепція євразійської інтеграції.
Визначення
Євразійська інтеграція – це економічне, політичне й гуманітарне зближення деяких країн пострадянського простору. Основою євразійської інтеграції є низка тристоронніх договорів між Білоруссю, Казахстаном та Росією. Суспільно-філософська концепція, що підтримує ідею євразійської інтеграції називається євразійством.
Щодо України
З 31 травня 2013 року Україна мала статус спостерігача у ЄвразЕС, а Віктор Янукович засідав у Вищій Євразійській економічній раді. Ним було підписано близько 60 угод щодо уніфікації стандартів митного союзу та України. Поки він епербував при владі Москва розраховувал, що Україна в 2015 році візьме участь у створенні «єдиного економічного та гуманітарного простору від Атлантики до Тихого океану».
Таким чином, Україна залишалася до 2015 році у статусі спостерігача, підписуючи час від часу «технічні» угоди, але зараз відмовилася від розвитку цього вектору.
Механізм формування й реалізації зп України.
IV. Механізм здійснення зовнішньої політики (Закон вр “Основні напрями зовнішньої політики України”)
2. Під керівництвом Президента України практична реалізація зовнішньополітичної діяльності забезпечується Кабінетом Міністрів України і здійснюється Міністерством закордонних справ, іншими центральними органами державної виконавчої влади на основі Конституції і законів України.
6. Україна активізує свою участь в міжнародному співробітництві і розширює мережу закордонних органів зовнішніх зносин з метою більш ефективного забезпечення своїх національних інтересів відповідно до пріоритетних напрямів зовнішньої політики. При цьому кількісний склад центрального апарату МЗС і закордонних органів зовнішніх зносин необхідно довести до рівня, який був би достатнім для адекватного забезпечення зовнішньополітичних інтересів України і відповідав практиці європейських держав.
7. З метою більш активного просування зовнішньополітичних інтересів України, в т.ч. широкого ознайомлення зарубіжної громадськості з досвідом політичного, економічного, науково-технічного і культурного розвитку нашої держави необхідно створити мережу культурних центрів України, передусім в тих зарубіжних країнах, розвиток відносин з якими має пріоритетне значення. Одночасно необхідно дбати про створення широкої мережі закордонних інформаційних центрів і кореспондентських пунктів для адекватного інформаційного забезпечення зовнішньополітичної діяльності України.
8. З метою підвищення ефективності, цілеспрямованості і узгодженості здійснення зовнішньої політики України координація діяльності міністерств, інших органів державної виконавчої влади, відомств та установ у сфері зовнішніх зносин покладається на Міністерство закордонних справ України.
