29. Торговельні обмеження та антидемпінгові процеси у торгівлі України та Росії.

Поточний етап розвитку відносин між Україною i Pосійською Федерацею характеризуеться безпрецедентною конфронтаціeо між двома державами в усіх ключових сферах, у тому числі у галузі в торговельно-економічного співробітництва. Проявом цього є економічні заходи тиску з боку РФ на Україну, зокрема застосування обмежувальних заходів щодо української продукції, а також припинення поставок газу в Україну, що мають на меті дестабілізацію соціально-економічної ситуації в нашій державі і становлять загрозу інтересам економічної та енергетичної безпеки нашої держави. 9.09.2014 р. Голова уряду РФ Д.Медведев на Міжнародному інвестиційному форумі «Сочі-2014» повідомив про підписання постанови уряду РФ (No 959 від 19.09.2014 р про запровадження ввізного мита стосовно з України імпорту це рішення набрало чинності через імплементації Урядом України економічної частини угоди про асоціацію з ЄС 27.06.2014 р. Посилення торгівельних обмежень є способом для Москви виторгувати для себе більш сприятливі умови в офіційного Києва, а також покаранням України за небажання вступити в МС.

Важливо! Відповідно до додатку до Договору про зону вільної торгівлі від 2011р. ( ДЗВТ з країнами МС) у paзі, якщо участь однієї зі Сторін в угоді, передбаченій пунктом статті 18 ДЗВТ веде до зростання імпорту з такої сторони у таких обсягах, які шкодять або загрожують завдати шкоди промисловості Митного союзу (МС), держави-учасниці МС залишають за собою право запровадити мита стосовно імпорту відповідних товаpiв у розмірі ставки режиму найбільшого сприяння (PHC). Таким чином, усупереч багатостороннім і двостороннім зобов'язанням РФ, перш за все за Міжурядовими двосторонніми торгівельними угодами від 1993 р. і 1995р, роciйська сторона має право запровадити дискримінаційний режим щодо імпорту до РФ окремих категорій товарів з України.

Торгівельні обмеження Росії проти України

• 2009 р. Мінпромторг РФ ініціював антидемпінгове розслідування щодо українських труб.

• 2011р. МС(за сприяння Росії) водить цілу низку торговельних санкцій проти України серед яких: сталеві і нержавіючі труби з України, а також інші сталеві вироби.

• 2011р. запроваджує антидемпінгові заходи щодо імпорту української сталевої продукції

• 2014р. МС розпочав антидемпінгове розслідування колес для залізнодорожніх вагонів, які імпортуються з України

• З 2014р. і дотепер проводиться антидемпінгове розслідування щодо укр.гарячекатних прутків

• 2015р. Росія подала позов до СОТ проти України і ЄС щодо обмежень торгівлі селітрою і металом

• А також: дискримінаційні розрахунки демпінгової маржі, фіто санітарні заходи щодо укр. с/г продукції (на разі 53-ом укр. Підприємствам заборонено імпорт до РФ і МС), вся молочка, дитяче харчування, соки, плодоовочева і рибно-консервна продукція тимчасово заборонена, обмеження поставок алкогольної продукції та продукції Рошен, обмеження на продукцію м’ясопереробних заводів

• Сезонні обмеження (подекуди блокування) імпорту швидкопсувних с/г продуктів з україни шляхом зменшення пунктів пропуску та ретельних перевірок

• З липня 2014 обмеження по імпорту розповсюджуються на АР Крим.

• Також, з 2014р. реалізується політика імпортозаміщення цивільної, військової та продукції подвійного призначення у сфері, держзакупівель, здійснюються відповідні заходи в атомній енергетиці.

• Список можна продовжувати, він нескінченний і є за посиланням

http://eimg.pravda.com/files/e/a/eaeab2b-2.pdf

Торгівельні обмеження України проти Росії:

• 2007р. Україна ввела антидемпінгові заходи щодо імпорту з Росії гофрованих азбестоцементних листів(шифер).

• У відповідь на заходи МС, Україна у 2012р. Україна застосовує 15 захисних заходів щодо, зокрема антидемпінгові заходи щодо скла, шиферу, абразивного інструмента та інших товарів. Діють також захисні заходи щодо ряду позицій

• 2013р. Влада провела антидемпінгове розслідування щодо імпорту з РФ тканинних конвеєрних стрічок.

• 2014р.антидемпінгового розслідування щодо імпорту в Україну соди каустичної походженням з Російської Федерації

35. Експансія російського капіталу в економіку України: паливно-енергетичний комплекс, авіабудівництво, суднобудівництво, електроенергетика, банківський сектор, космічна галузь, машино будівництво, будівельна галузь тошо. На сьогодні, за різними оцінками, частка розрахунків у рублях в українсько-російській зовнішній торгівлі перебуває на рівні 30—40% (до речі, вимога НБУ щодо продажу 50-відсоткової валютної виручки стосується як валют першої групи, так і рублів).

Імовірні переваги для України від підвищення статусу й "операційних" можливостей рубля:

• збільшення припливу інвестицій у країну, що може сприяти економічному зростанню;

• підвищення ліквідності банківської системи України, пожвавлення кредитування;

• зменшення трансакційних витрат бізнесу, пожвавлення торгівлі з Росією тощо.

Ризики:

• посилення економічного й політичного впливу Росії на Україну (як прямого монетарного, так і через збільшення присутності російського капіталу у вітчизняній економіці);

• витіснення рублем гривні у банківських заощадженнях і тіньовому грошовому обігу (як це нині відбувається з доларом і євро);

• якщо рубль буде включено до складу золотовалютних резервів, це може підвищити їхню волатильність, враховуючи як залежність рубля від світових цін на енергоносії, так і загалом перехідний рівень розвитку російської економіки;

• ризики для банківської системи України в разі переведення їхніх оборотів з банків США і ЄС до Росії тощо.

Якщо підсумувати, ризиків усе-таки більше, ніж переваг. Їхнє кінцеве співвідношення залежить від формату підвищення статусу рубля в Україні. Він, наприклад, може бути прирівняний за статусом до валют першої групи, але без офіційного включення до неї, що може накласти й певні обмеження на використання рубля. На динаміку й наслідки цього процесу впливатиме, звісно, успішність/неуспішність спроб РФ підвищити статус своєї валюти у світі загалом. Або принаймні на регіональному рівні.

Національний банк України (НБУ) 26 жовтня 2011 р. домовився про можливість здійснення розрахунків за спожитий Україною газ в рублях. Таке рішення було прийнято у результаті зустрічі голови НБУ Сергія Арбузова з в.о. міністра фінансів Російської Федерації Антоном Сілуановим, керівництвом Центрального банку РФ та ВАТ "Газпром", передає прес-служба НБУ.

Згідно з повідомленням, досягнуті домовленості дають для української сторони можливість маневру під час проведення платежів з оплати товарів імпорту, зокрема природного газу, а також дозволять уникати коливань на валютному ринку в разі проведення платежів із суб'єктами РФ.

Раніше нас цікавила доларизація української економіки, зараз для нас реальною може стати «рублеїзація», тобто введення рубля як резервної валюти, що є вкрай небезпечним, тому що рубль не є стійкою валютою.

Крім того, Україна має від'ємне торговельне сальдо з РФ, у тому числі за рахунок збільшення вартості сировинних ресурсів. В таких умовах посилення ролі рубля призведе до посилення боргової залежності від Росії, що в кінцевому підсумку призведе до втрати вагомих активів, посилення політичного впливу і тільки збільшить залежність України від Кремля. А це негативно позначиться на прагненні Києва інтегруватися в світову економіку. Це жорстка прив'язка до нерозвиненої сировинної економіки Росії.

Розрахунки за газ в рублях невигідні також і Росії, оскільки рубль не є вільно конвертованою валютою, що несе значні ризики, в тому числі посилення залежності російського держбюджету від нафтогазових прибутків. Сьогодні ці прибутки досить високі, але це не буде тривати вічно.