58. Україна в програмі єс Східне партнерство.

Затвердили 7 травня 2009 року в Празі. Цей проект є новою ініціативою Євросоюзу стосовно шести країн Центральної Європи й Південного Кавказу: України, Білорусі, Азербайджану, Вірменії, Молдови та Грузії. Його авторами і головними “лобістами” на форумі ЄС стали Польща та Швеція, які, згуртувавши навколо себе “нові” країни Євросоюзу, практично впродовж року зуміли переконати лідерів усіх 27 країн – членів ЄС у необхідності ухвалити таку програму, що стала доконаним фактом на Брюссельському саміті ЄС у березні 2009 року.

"Східне партнерство" має сприяти поглибленню процесів європейської інтеграції України. Однак, в Україні неодноразово зазначали, що у двосторонньому вимірі "Східне партнерство" не надає нових перспектив, а лише закріплює їх, тому воно має стати доповненням до двосторонніх взаємин ЄС – Україна. Заступник Міністра закордонних справ України К. П. Єлісєєв зауважив: "Східне партнерство" ми роз- глядаємо як гармонійне доповнення до досягнутого високого рівня двосторонніх від- носин з ЄС" 19. Україна, наприклад, уже перебуває в процесі переговорів щодо Угоди про асоціацію, включаючи Угоду про зону вільної торгівлі. Вже набули чинності угоди про спрощення візового режиму і реадмісію, ведуться переговори про скасування візового режиму ЄС з Україною. Тривають переговори з ЄС стосовно членства України в Енергетичному співтоваристві, одночасно відбувається підготовчий процес щодо інтеграції енергетичного ринку України з енергетичним ринком ЄС. Активно розвивається інтеграція і за іншими напрямами. Це дає підстави вважати Україну лідером серед країн-партнерів. А у Європейському Союзі неодноразово за значалося, що Україна служитиме певним зразком для інших східних партнерів. У той же час, багатосторонній формат, спрямований на створення проєвропейського простору стабільності і безпеки на схід від ЄС, може надати нашій державі новий імпульс як для відносин із східними партнерами, так і з ЄС. На даний момент Україна не має чіткої перспективи членства з боку ЄС. Ще під час 12-го саміту ЄС – Україна в Парижі головуючий в Європейській Раді Ніколя Саркозі заявив, що для України не закривається жодний шлях до членства в ЄС, так само як і не відкривається. Таку позицію в подальшому підтвердила і Європейський комісар із зовнішніх відносин і європейської політики сусідства Беніта Ферреро-Вальднер, яка зауважила, що двері до ЄС для України є ні відкритими, ні закритими. Україна не має іншого вибору, крім як продовжити розвиток двосторонніх взаємин з ЄС і максимально використати "Східне партнерство" для проведення реформ, поступово- го впровадження європейських стандартів та інтеграції з ЄС, зберігаючи стратегічну мету набуття в перспективі членства у ЄС. З огляду на викладене постає логічне запитання: які нові можливості отримує Укра- їна від "Східного партнерства" для розвитку і реалізації процесу європейської інтег- рації? Особливо з урахуванням того, що в спільній декларації Празького саміту "Східного партнерства" від 7 травня 2009 року зазначено: "Східне партнерство" будується на існуючих двосторонніх договірних відносинах і є доповненням до них".

На відміну від співпраці у форматі Плану дій "Україна – ЄС", у рамках ініціативи "Східне партнерство" передбачається вагома фінансова підтримка з боку ЄС для всебічного інституційного розвитку України з метою гарантування прогресу у сфері демократії, верховенства права та належного урядування.

Спочатку Східне партнерство запроваджувалося з метою поглиблення відносин із сусідами ЄС на Сході і збалансування Союзу для Середземномор’я, то згодом йому була відведена стратегічна роль. Активізація діяльності Росії з відновлення свого впливу на пострадянському просторі змушувала європейські країни потурбуватися про утримання східних сусідів в орбіті своїх інтересів.

Європейський прагматизм України основувався на прагненні розширеної, особливої співпраці з гарантованістю перспективного членства у Європейському Союзі. Однак очікування України щодо надання особливих гарантій членства у ЄС, на жаль, не справдились. У проекті «Східне партнерство» основний акцент сфокусований лише на підписанні Угоди про асоційоване членство та створенні зони вільної торгівлі без надання преференцій Україні. Однак, навіть за таких умов програма «Східне партнерство» є максимально вигідною для України, осільки інтенсифікує та поглиблює співпрацю з країнами Європейського Союзу в галузі енергетичної безпеки, розвитку транспортних коридорів, регіональної безпеки і стабільності; прикордонної співпраці та регіональної кооперації.

28 та 29 листопада 2013 року відбувся черговий саміт Східного партнерства у Вільнюсі, на якому президент мав підписати Угоду  про створення всебічної та поглибленої зони вільної торгівлі (Deep and Comprehensive Free Trade Agreements (DCFTA)) з Україною та ЄС.  Навіть після проголошення сумнозвісної постанови Кабінету міністрів України про призупинення підготовки підписання Угоди про асоціацію з ЄС 21 листопада в країні зберігалася інтрига щодо результатів Вільнюського саміту. Дива не сталося – президент Янукович не підписав жодної домовленості та фактично провалив багаторічну роботу своїх же чиновників. Що відбувалося далі всім відомо - велика демонстрація на Майдані; спроба «зачистити» головну площу столиці під новорічну ялинку бійцями спецпідрозділу «Беркут»; вимоги мітингувальників на Майдані про відставку Кабміну і позачергові вибори парламента і президента.  

У заключній декларації Вільнюського саміту Україна і ЄС підтвердили свої зобов'язання підписати Угоду про асоціацію в майбутньому. Про це йдеться у тексті документа, прийнятого за підсумками саміту "Східного партнерства" у Вільнюсі. Згідно з документом, "Україна і ЄС підтвердили свої зобов'язання підписати Угоду про асоціацію на основі рішучих дій і відчутного прогресу в трьох сферах, зазначених на саміті Україна-ЄС у 2013 році. В цьому відношенні вже був досягнутий важливий прогрес". Крім того, учасники саміту відзначили рішення українського уряду тимчасово призупинити процес підготовки для підписання Угоди про асоціацію та глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі між Україною та ЄС. В насупному питанні важливі саміти партнерства.